1. Зменшення погрішності сертифікації еталонного зразка

Значення погрішності приладу не може бути меншим, ніж значення погрішності сертифікації еталонного зразка. Залежно від методу, погрішність сертифікації може бути домінувальним фактором.

Зменшення погрішності сертифікації звичайно викликає зменшення числа етапів у ієрархії калібрування. Також можна домовитися про спеціальні випробні методики, щоб зменшити погрішність сертифікації.

  1. Удосконалення процесу вимірювання

Список факторів процесу вимірювання, що можуть потенційно зменшити погрішність вимі­рювання, насправді буде дуже довгий. Загальні категорії мають охоплювати:

  • впливи навколишнього середовища;

  • стан приладу та регулювання;

  • навчання оператора;

  • оправки та затискні пристрої.

Погрішність можна зменшити використанням повторних вимірювань виробу та використан­ням засобу вимірювань і стандартного відхилу засобу, де:



Деякі з цих тем обговорені детальніше в інших місцях цього стандарту. Крім того, рекомен­дації удосконалення процесу мають бути доступні від виробника приладу.

12 КОРЕЛЯЦІЯ ПРОЦЕСУ ВИМІРЮВАННЯ (ПРИЛАД)

Коли випробна деталь виміряна різними процесами вимірювання, в результаті будуть різні значення. Порівняння результатів випробування, отриманих від різних процесів вимірювання, пояснюється, як кореляція процесу вимірювання.

  1. Основа для порівнювання

Перед тим, як може бути проведена кореляція процесу вимірювання, важливо впевнитися, що порівнювані процеси вимірювання дотримуються еквівалентних випробних методик. Загальні джерела відмінностей охоплюють:

  • умови установки;

  • найменування бічної поверхні зуба;

  • нумерацію зуба;

  • розташування вимірювання;

  • напрям вимірювання;

  • фільтрацію даних реєстрації;

  • метод дослідження;

  • практику оператора;

  • умови навколишнього середовища.

  1. Кореляція вимірювання

Можна також визначити значення кореляційного відношення. Наступний метод статистично комбінує окремі погрішності вимірювання.

Кореляцію можна розглядати в межах статистичної ймовірності з довірчим інтервалом 95 %, де EN є менше ніж або рівне 1. Щоб вирахувати EN, використовують таку формулу:

аь|

N |- „ «“і0,5 1 / Q Q

[(Ц)5а) +(^95b) ] (23)

де En — кореляційне відношення з довірчим рівнем 95 %;

ха — окремий результат випробування з першого процесу вимірювання;

хь — окремий результат випробування з другого процесу вимірювання;

(J95a— погрішність вимірювання иЭ5 першого процесу вимірювання;

1795ь— погрішність вимірювання t/95 другого процесу вимірювання.

Якщо обчислене En буде більше ніж 1, то окремі результати випробування не співвідносять­ся в межах довірчого інтервалу 95 %. Може бути потрібна подальша робота, щоб визначити причину різниці.

ДОДАТОКА
(довідковий)

ВПЛИВ ТЕМПЕРАТУРИ НА ЗУБЧАСТІ КОЛЕСА
Й ЕТАЛОННІ ЗРАЗКИ

А.1 Мета

Метою цього додатка є визначення температурних впливів на нахил евольвентного профілю fHa, нахил лінії зуба fHp і виміри товщини зуба зовнішнього зачеплення та еталонних зразків. Такі розрахунки припускають рівномірну температуру даної випробної деталі, локалізовані зміни температури неможливо зручно моделювати.

А.2 Розрахунок впливу температури на профіль

Під час вимірювання евольвентного профілю вплив температури можна змоделювати вра­хуванням пов’язаної зміни в діаметрі основного кола. Вплив на нахил профілю fHa можна обчис­лити так:

  1. Задані (типові) дані:

z =14 —число зубців;

тп =8 мм — нормальний модуль;

р =23° —кут нахилу лінії зуба;



an =20° —нормальній кут профілю;

Ls=7 мм —довжина обкату на початку дослідження профілю;

Le =37 мм —довжина обкату в кінці дослідження профілю.

Примітка. Коли точки на початку і в кінці дослідження профілю встановлено в градусах кута обкату (£у), перетво­рення в довжину обкату можна зробити за формулою:

Ly [збо]^71) (А1)

СТЕ = 11,5 • 1СГ6 С-1 — коефіцієнт теплового розширення сталі;

At = + 2,5 °С — різниця температури (ta - ts) = (22,5° - 20°) = + 2,5°. де ta фактична (виміряна) температура;

fs — стандартна температура (20 °С).

  1. Обчислюють поперечний модуль, ть

тп

т.= = 8,690 88 мм. Є А 21

‘ cosp

  1. Обчислюють ділильний діаметр d:

d = mtz = 121,672 36 мм. (А.З)

  1. Обчислюють торцевий кут профілю at:

(tanan А

at = arctan = 21,573 98 /д их

cosp J

  1. Обчислюють немодифікований основний діаметр db:

  1. db =dcosat = 113,148 43 мм. (A.5)

  2. Обчислюють діапазон оцінення профілю La (досліджена частина профілю):

La=Le-Ls =30 мм. (А.6)

  1. Обчислюють новий основний діаметр db2, збільшений або скорочений від впливу температури:

c/b2 = db + (<dbAtCTE) =113,151 68 мм. (А.7)

  1. Обчислюють нову функційну довжину профілю 1_а2, подовжену або скорочену від впливу температури:


1 Повний розгляд впливів можна знайти в таких стандартах, як ASME B89.6 2 Температура і вологість середовища під час вимірювання розмірів R(2002)