R

S Сталь (ISO/TK 17)

T Сталь (ISO/TK 17)

U V W X Y Z Цинк (ISO/TK 18) і кадмій

Примітка. Відповідальний технічний комітет ISO зазначений у дужках.

А.5.2.3.2 Позиції 2 — 6

Перша з останніх п’яти позицій повинна бути літерним символом. У виняткових випадках два або більше металів позначають єдиним літерним символом. За рішенням технічного комітету си­стема дозволяє до позначення, що характеризує кожен метал, додавати другий літерний символ у позиціях 2—6.

Відповідний технічний комітет ISO несе відповідальність за прийняття рішення щодо місця його розташування та значення. Значення може бути пов’язане з одним із таких варіантів:

  1. класифікація типу або форми металу;

  2. характеристика способу виробництва, наприклад здеформований або литий;

  3. класифікація сплавів за основним металом;

  4. хімічні, фізичні або механічні властивості.

Чотири інші позиції повинні бути тільки числами. Відповідний технічний комітет відповідаль­ний за ухвалення рішення щодо надання змісту будь-якому символу та необхідності додаткової класифікації.

Під час числового кодування потрібно уникати неповного використання позицій, яке може призвести до втрати інформативної ємності системи.

Надання будь-якого змісту позначенню будь-якої позиції необхідно узгодити з Центральним Секретаріатом ISO і відповідним технічним комітетом.

А.5.2.3.3 Додаткові позиції

Шестипозиційна система, яка приймається, достатня для описання металів і їх сплавів; од­нак у виняткових випадках під час додаткових прохань та письмових заявок можливо лімітоване використання додаткових позицій.

А.5.3 Зміст номерів металів

Відповідність усіх позицій у номері металу, крім першої, з конкретною ознакою щодо характе­ристики металу (наприклад хімічною, фізичною, механічною тощо) встановлюють на підставі рішен­ня відповідного технічного комітету ISO (див. А.5.2.3.2).

А.5.4 Сумісність з Директивами IEC/ISO — частина 2, додаток Е

Номери металів сумісні з Директивами IEC/ISO (частина 2, додаток Е), які складаються з бло­ку номера стандарту, відокремленого дефісом від шістьох знаків з «окремими елементами блоку».

Уникаючи будь-якої плутанини з можливими нумераційними системами в INSM, номер завжди повинен стояти попереду посилання на міжнародний, регіональний або національний стандарт.

А.6 Процедура

А.6.1 Процедуру розміщення номера металу засновано на порядку підпорядкування в межах незалежного технічного комітету ISO, відповідального за метали, як зазначено в схемі 1.

А.6.2 Процедуру розміщення номера металу, засновану на підпорядкуванні будь-якому іншому джерелу, зазначено в схемі 2.

Схема 1 — Порядок підпорядкування в межах технічного комітету ISO, відповідального за метал








































Схема 2 — Порядок підпорядкування відповідальності за метал1
будь-якому іншому технічному комітету ISO


А.7 Відповідальність за систему та ‘її реалізацію

А.7.1 Відповідальність за систему

А.7.1.1 Розроблення та обслуговування системи

Щодо розроблення, обслуговування загальної структури системи, координування та моніто­рингу її основних елементів відповідальність повинна бути централізована і децентралізована на рівень чинних технічних комітетів для детального описання відповідних індивідуальних частин

А.7.1.2 Функціонування та управління системою

Відповідальність повинна бути централізована щодо загального контролювання й експлуа­тації, публікації і продажу каталогів тощо, а також щодо комерційних операцій за відсутності тех­нічних комітетів, у граничних або спірних випадках. Відповідальність повинна бути децентралізо­вана на рівень чинних комітетів, відповідальних за метал, для пропозиції призначення номерів в особливих випадках і для експлуатації частин каталогів.

А.7.2 Реалізація відповідальності за систему

А.7.2.1 Функції централізації

За функції централізації згідно з А.7.1.1 і А.7.1.2 відповідає Центральний секретаріат ISO, котрий повинен допомагати консультаційній групі, що складається з шести—десяти індивідуаль­них експертів, призначених технічними комітетами з металів. Ці представники повинні мати широ­кий досвід роботи в галузі металів.

А.7.2.2 Функції децентралізації

За функції децентралізації згідно з А.7.1.1 і А.7.1.2 відповідає секретаріат, призначений тех­нічним комітетом допомагати маленькій консультаційній групі, що складається з членів, які мають широкий досвід роботи з конкретним металом.

А.8 Відповідальність за призначення номерів металів

Відповідальність за призначення номера металу за А.5.3 належить технічному комітету ISO з питань металу. Якщо метал належить до компетенції двох технічних комітетів (граничний випа­док), матеріал обговорюють технічні комітети разом з Центральним секретаріатом ISO та його кон­сультаційною групою. Центральний секретаріат ISO повинен вирішити, який з цих технічних комі­тетів буде відповідальним за призначення номера.

А.9 Типові приклади нумерації IHSM

  1. . Метал за міжнародними стандартами


  1. Метал за регіональними стандартами

c

E

N


9

9

9

9

-

G

1

2

A

3

4





З Метал за національними стандартами

1



ДОДАТОК В
(довідковий)

ПРИКЛАДИ ЧИННИХ СИСТЕМ

ISO 1190-1:1982 Copper alloys — Code of designation — Part 1: Designation of materials.

ISO 2092:1981 Light metals and their alloys — Code of designation based on chemical symbols.

ISO/TR 4949:1989 Steel names based on letter symbols.

ISO 9721 :-1) Nickel and nickel alloys — Code of designation based on chemical symbols.

NF A 02-004:1977 Aluminium et alliages d'aluminium de fonderie — Zinc et alliages de zinc de fonderie — Magnesium et ses alliages — Designation conventionnelle des materiaux.

NF A 02-005:1976 Produits siderurgiques — Designation conventionnelle des aciers non allies aptes au traitement thermique et des aciers allies.

NF A 02-009:1986 Cuivre et alliages de cuivre — Materiaux — Designation conventionnelle.

NF A 02-104:1980 Aluminium et alliages d'aluminium — Designation numerique des aluminiums et alliages de transformation.

EN 10027:-1) Designation of steel.

ASTM E 527:1983 Standard practice for numbering metals and alloys (UNS).

DIN 1700:1954 Non-ferrous metals — Systematic symbols.

DIN 17007-1:1959 Material numbers — Part 1 — Skeleton plan.

DIN 17007-2:1961 Material numbers — Part 2 — Systematic of material type numbers; main group 1: Steel

DIN 17007-4:1963 Material numbers — Part 4 — Catalogue of principal groups 2 and 3: Non­ferrous metals.

ОпублікованийНАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

ISO 1190-1:1982 Мідь та мідні сплави. Індекси позначень. Частина 1. Позначення матеріалів

ISO 2092:1981 Метали легкі та їх сплави. Індекси позначення, які основані на хімічних сим­волах

ISO/TR 4949:1989 Назви сталі, які основані на літерних символах

ISO 9721 Нікель і сплави нікелю. Код позначення, який оснований на хімічних символах

EN 10027 Позначення сталі

ASTM Е 527:983 Практичний стандарт для нумерації металів і сплавів

DIN 1700:954 Метали кольорові. Систематизація символів

DIN 17007-1:1959 Нумерація матеріалу. Частина 1. Структурний план

DIN 17007-2:1961 Нумерація матеріалу. Частина 2. Систематизація видів нумерації мате­ріалу; основна група 1. Сталі

DIN 17007-4:1963 Нумерація матеріалу. Частина 4. Каталог основних 2 і 3 груп. Метали ко­льорові.

Код УКНД 77.080; 77.100; 77.120

Ключові слова: метали, позначення, система нумерації, призначення номерів, позиції, струк­тура.

Редактор О. Рождественська
Технічний редактор О. Марченко
Коректор Л. Лозняк
Верстальник Р. Дученко

Підписано до друку 25.05.2012. Формат 60 х 84 1/8.

Ум друк. арк. 1,39. Зам. Ціна договірна.

Виконавець

Державне підприємство «Український науково-дослідний і навчальний центр
проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ»)
вул. Святошинська, 2, м. Київ, 03115

Свідоцтво про внесення видавця видавничої продукції до Державного реєстру
видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції від 14.01 2006, серія ДК, № 1647

1 Якщо в інших технічних комітетах ISO була необхідність у використанні номера металу, заявку може бути відправлено безпосередньо в технічний комітет, відповідальний за метал.