Перевіряють вимоги 5.2.5 — 5.2.7 зовнішнім огляданням і пробним монтуванням.
У переносних, крім настінних, і регульованих світильниках класу захисту II, в яких гнучкі кабелі чи шнури доторкаються до доступних для дотику металевих деталей безпосередньо або через Інші металеві деталі, отвори для уводу кабелю повинні мати втулки із Ізоляційного матеріалу з закругленими краями. їх кріплення не повинно допускати можливісті вільного зняття. Втулки, матеріал яких з часом руйнується (наприклад, і*ума), не треба використовувати в отворах з гострими краями.
Примітка. Термін «вільно зняти» використовують для опису втулки, яку знімають рукою або встановлюють на нарізі без контргайки, чи блокування сам о тужа в кою смолою.
Труби та Інші засоби захисту гнучких кабелів чи шнурів в місцях їх уводу в світильник повинні бути з ізоляційного матеріалу.
Спіральні металеві пружини і аналогічні деталі, навіть якщо вони мають ізоляційне покриття, не вважають захистом.
Перевіряють зовнішнім огляданням.
Втулки з наріззю повинні бути жорстко закріплені у світильнику. Якщо їх приклеюють то використовують самотужавкі смоли.
Перевіряють зовнішнім огляданням.
Світильники, що містять або розраховані на використання незнімних гнучких кабелів чи шнурів повинні мати такий пристрій їх кріплення, який захищає жили від натягу і кручення, якщо вони приєднуються до контактних затискачів і захищають їхню оболонку від стирання. Спосіб захисту від натягу І кручення повинен бути чітко видимий. Випробовування світильників, які постачають без кабелю чи шнура, проводять з відповідними кабелями чи шнурами максимального і мінімального розмірів, які рекомендовані виробником світильника.Не допускають такий увід в світильник гнучкого кабелю чи шнура, за якого кабель чи шнур піддають надлишковим механічним чи тепловим навантаженням. Не дозволяють зв’язувати кабель чи шнур всередині світильника вузлом чи прив’язувати кінці шпагатом.
Пристрій кріплення шнура повинен бути із ізоляційного матеріалу чи містити жорстко закріплену ізоляційну прокладку для захисту доступних для дотику металевих струмовідних деталей від потрапляння під напругу під час пошкодження ізоляцїі кабелю чи шнура.
Для приєднання типу X у світильниках, сконструйованих для використання разом із незнімними кабелями чи шнурами, пристрій для закріплення шнурів повинен бути таким:
хоча б одна із деталей пристрою повинна бути жорстко закріплена або виконана як одне ціле.
Примітка. Пристрій вважають жорстко закріпленим чи встановленим на світильнику, якщо в нього вставлені проводи і світильник повністю зібраний;
пристрої повинні бути розраховані для гнучких кабелів чи шнурів різних типів, які використовують для приєднання до світильника, за винятком випадків, коли до світильника допускається приєднання тільки кабелю чи шнура одного типу;
пристрої не повинні пошкоджувати кабель чи шнур, і повинно бути малоймовірним пошкодження самого пристрою, коли його затягують чи послаблюють під час експлуатації;
пристрої повинні забезпечувати уведення в них штатного кабелю чи шнура з оболонкою, якщо вона передбачена;
кабель чи шнур не повинні доторкатися до металевих затискувальних гвинтів пристрою, які можуть бути доступними для дотику;
кабель чи шнур не повинні кріпитись металевим гвинтом, який впирається безпосередньо в кабель чи шнур;
д) заміна кабелю чи шнура не повинна вимагати для цього використання спеціального інструмента.
У переносних і регульованих світильниках защільники не треба використовувати в якості пристрою для кріплення шнура, крім випадків, коли защільники універсальні і придатні для кабелів і шнурів всіх типів і розмірів, які можуть бути використані для приєднання до електричної мережі. Для кріплення кабелю чи шнура допускається використання пристрою типу «лабіринт», якщо конструкція чи відповідне марковання чітко зазначає спосіб встановлення гнучкого кабелю чи шнура.
Вимогу перевіряють випробовуванням відповідно до 5.2.10.3.
2 Для приєднань типу У та Z необхідні відповідні пристрої для кріплення шнурів.
Вимогу перевіряють випробовуванням відповідно до 5.2.10.3.
Примітка. Випробовування провадять на кабелі чи шнурі, який додають до світильника.
3 Відповідність встановлюють перевірянням чи наступним випробовуванням, що провадять з кабелем чи шнуром, який приєднують до світильника, що постачають.
Жили уводять в контактні затискачі і гвинти, якщо вони є, затягують так, щоб запобігти легкому зміщенню жил.
Пристрій кріплення використовують відповідно до призначення, затискні гвинти, якщо вони є, затягують з прикладанням крутного моменту, який рівний 2/3, зазначеного у таблиці 4.1.
Після цього не повинно бути зміщення кабелю чи шнура всередині світильника, також повинно бути відсутнє зміщення кабелю чи шнура в контактному затискачі, їх дотику до рухомих деталей чи деталей, робоча температура котрих вища ніж робоча температура ізоляції жил.
Потім кабель чи шнур піддають 25 циклам дії розтягуєальної сили, значення якої зазначене у таблиці 5.2, в кожному циклі зусилля прикладають без ривків протягом 1 с. Під час випробовування провадять вимірювання повздовжнього зміщення кабелю чи шнура. Для цього перед першим цйклом на кабелі чи шнурі на відстані 20 мм від пристрою кріплення роблять спеціальну позначку, яка після 25 циклів не повинна зміститися більш ніж на 2 мм.
Після цього кабель чи шнур піддають дії обертального моменту, значення якого зазначене у таблиці 5.2.
Під час і після зазначених вище випробовувань не повинно бути помітного зсуву жил в контактних затискачах, а кабель чи шнур не повинен мати пошкоджень.
Якщо зовнішня проводка проходить всередину світильника, то вона повинна відповідати вимогам як до проводів внутрішнього монтажу.
Перевіряють випробовуванням відповідно до 5.3.
Таблиця 5,2 — Випробовування пристроїв кріплення шнура
|
Сумарний номінальний поперечний переріз всіх жид, мм2 |
Зусилля, Н |
Обертальний момент, Н ■ м |
|
До 1,5 ВКЛЮЧНО |
60 |
0,15 |
|
Понад 1,5 до 3 включно |
60 |
0,25 |
|
» 3 » 5 » |
80 |
0,35 |
|
» 5 » 8 » |
120 |
0,35 |
Стаціонарні світильники для шлейфового приєднання повинні мати контактні затискачі, які забезпечують електричну неперервність кабелю мережі у світильнику, в якому кабель не повинен закінчуватись.
Перевіряють зовнішнім огляданням.
. Кінці гнучких багатодротових жил можуть бути залуджені, але без надлишку припою, якщо тільки не передбачений пристрій захисту від послаблення початково затягнутих затискних з'єднань на холоді через плинність припою (див, рисунок 28),
Примітка. Цю вимогу забезпечують пружинні контактні затискачі. Кріплення тільки затискними гвинтами є недостатнім для попередження послаблення з'єднання з залудженими жилами на холоді через плинність припою.
Якщо виробник разом із світильником постачає вилку, то остання повинна мати однаковий Із світильником клас захисту від ураження електричним струмом і ступінь захисту від проникнення пилу, твердих тіл та вологи.
Світильник класу захисту III не повинен мати вилки, що призначена для з'єднання з розеткою згідно з ІЕС 60083.
НезнІмнІ гнучкі кабелі чи шнури, а також монтажні кінці низьковольтних напівпровідникових світильників з люмінесцентними лампами, що призначені для приєднання світильників до електричної мережі, повинні мати один кінець червоного кольору (для позитивного полюсу), а інший — чорного кольору (для негативного полюсу).
Вмонтовані в світильники з’єднувальні пристрої, що призначені для приєднання їх до мережі, повинні відповідати вимогам ІЕС 60320.
Шлейфовий спосіб приєднання світильників здійснюється за допомогою приладових штепсельних з'єднувачів (якщо вони мають клас захисту II, до них не підходять вилки класу захисту І), або використанням гвинтових чи безгвинтових контактних затискачів.
Перевіряють вимоги 5.2.13 — 5.2.16 зовнішнім огляданням.
5.3 Проводи внутрішнього монтажу
В якості проводів внутрішнього монтажу використовують проводи відповідних параметрів і типів, які витримують силу струму, що виникає під час нормальної експлуатації. Ізоляцію проводів належить виготовляти з матеріалів, здатних витримувати напругу та максимальну температуру, які діють на них, без зниження безпеки за належного встановлення та приєднання до мережі живлення.
У випадку використання кабелів з ізоляцією (полівінілхлориду чи їуми) як наскрізну проводку, допускається постачати їх разом із світильником, якщо спосіб встановлення чітко вказаний в інструкції виробника. Однак, якщо необхідні спеціальні кабелі чи ізоляційні трубки, наприклад, за ДІЇ високих температур, наскрізну проводку належить встановлювати виробнику. В останньому випадку треба приймати до уваги вимоги 3.3.3 с).
Проводи зеленого та жовтого кольорів, необхідно використовувати лише для уземлення.
Примітка 1. Температурні обмеження для ізоляції наведені у таблицях розділу 12.
Примітка 2. Ізоляційні трубки можна використовувати для захисту місць перегрівання, відповідно до 4.9.2.
Перевіряють зовнішнім огляданням та наступним випробовуванням, після вимірювання перевищення температури та теплових випробовувань, зазначених у розділі 12.
Штепсельну розетку, за наявності, піддають дії електричного струму значення якого вказує виробник, якщо воно не вказане, то значенням нормованої сили струму за нормованої напруги.
Уразі досягнення стабільних умов, напругу збільшують до виникнення перевищення потужності на 5 % або перенапруги на 6 % (залежно від типу лампи).Коли досягнуто нових стабільних умов, перевіряють всі температури на деталях, на кабелях тощо, якіможуть піддатися впливу самонагрівання провода, відповідно до вимог 12.4.
Для проводів, яких безпосередньо приєднують до стаціонарної проводки, наприклад, через клемову колодку, та від'єднують від мережі живлення, використовуючи зовнішні захисні засоби, має місце таке:
За нормального робочого струму із силою більше ніж 2 А:
площа поперечного перерізу: мінімум 0,5 мм2;
для наскрізної проводки стаціонарних світильників: мінімум 1,5 мм2;
номінальна товщина ізоляції: мінімум 0,6 мм (полівінілхлорид чи ґума).
Для проводки з механічним захистом, по якій проходить нормальний робочий струм із силою менше ніж 2 А:
площа поперечного перерізу: мінімум 0,4 мм2;
номінальна товщина ізоляції: мінімум 0,5 мм (полівінілхлорид чи ґума).
Необхідний механічний захист вважають відповідним, якщо в місцях, де ізоляція проводів може пошкоджуватись, застосовують додаткову ізоляцію:
в невеликих отворах труб, де під час експлуатації проводи протираються;
під час вигинання проводів навколо металу І вирівнювання їх кінців, вони можуть бути пошкоджені.
Для проводів, які приєднують до стаціонарної проводки через внутрішній струмообмежу- вальний прилад та з обмеженням сили струму до мінімум 2 А, наприклад, прилад контролю значення сили струму у лампі, запобіжники кола, плавкі запобіжники, захисні трансформатори чи розділові трансформатори, необхідно зазначити таке:
мінімальну площу поперечного перерізу, яка може бути менше ніж 0,4 мм2, треба вибирати залежно від максимальної сили струму за нормальних робочих умов і від часу та значення сили струму, що проходить під час збою, для запобігання нагрівання ізоляції проводу за будь-яких умов;
мінімальну товщину Ізоляції, яка може бути менша ніж 0,5 мм (полівінілхлорид чи ґума), необхідно вибирати залежно від значення напруги, що може виникнути.
У світильниках класу захисту II, у місцях, де проводи внутрішнього монтажу знаходяться під напругою та торкаються доступних металевих частин за нормальних умов експлуатації, ізоляція принаймні в місцях контакту, повинна відповідати вимогам до подвійної чи посиленої ізоляції, відповідно до значення напруги, наприклад, застосуванням кабелів в металевому обплетенні та з’єднанні.
Проводи без ізоляції належить використовувати за умови, що буде вжито відповідних заходів безпеки для забезпечення відповідних значень довжин шляху спливання струму та вимог щодо повітряного проміжку, зазначених у розділі 11, а також залежно від класу захисту, відповідно до розділу 2.
СтумовіднІ деталі що працюють за умови БНН не потребують ізоляції. Однак, якщо ізоляція є, її потрібно перевірити, відповідно до розділу 10.
Коли використовують ізоляційні матеріали, що мають ізоляційні чи механічні властивості, що перевищують властивості полівінілхлориду чи ґуми, треба вибирати товщину ізоляції, яка б забезпечувала не нижчий рівень захисту,
Проводи внутрішнього монтажу належить розміщувати так, щоб не допустити можливості їх пошкодження гострими краями, заклепками, гвинтами І подібними деталями чи рухомими деталями вимикачів, шарнірів, пристроїв піднімання І опускання телескопічних труб та аналогічних деталей. Проводи не повинна закручуватись більше ніж на 360° відносно своєї повздовжньої осі.
