С.3.6.4 Методи збільшення довжин прокладання

У разі безпосереднього прокладання ОК у ґрунт виконують відповідні приготування, тому що їх прокладання обмежується тільки природними перешкодами і, меншою мірою, ємністю барабана із кабелем. Проте в місцях, де прокладання великих довжин кабелю безтраншейним методом утруд­нено через кам’янисті або скелясті ділянки ґрунту, може бути вигідно попередньо підготувати траншеї. Процедуру переміщення барабана із кабелем можна також використовувати для збільшен­ня максимальної довжини прокладання кабелю.

С.3.6.5 Запас довжини кабелю на зрощування

Важливо, щоб під час прокладання ОК безпосередньо в ґрунт було правильно розміщено відповідний запас кабелю на обох кінцях ділянки прокладання для наступної перевірки та монту­вання кабелів. Довжина запасу кабелю має бути достатньою, щоб допускати зрощування конст­рукцій кабелів і установки з’єднувальних муфт у зручному для роботи положенні.

С.3.7 Прокладання в спеціальних місцях

С.3.7.1 Прокладання в тунелях і будинках

Укладання ОК за допомогою лебідки в тунелі чи в будинку методом протягування кінця кабе­лю або розподіленого методу можна розглядати як окремий випадок укладання кабелю в каналі кабельної каналізації і в цьому разі може бути застосовано такі самі методи та заходи, які зазна­чено в С.3.4. Проте там, де кабель розміщують і укладають на лотки чи опори вручну, необхідно дотримуватися запобіжного заходу, щоб гарантувати, що конфігурація опор і ручні роботи не пору­шують точно встановлених критеріїв згинання кабелю. За такого прокладання ОК слід використову­вати відповідні методи кріплення та фіксації кабелів.

С.3.7.2 Прокладання по стояках

Прокладання ОК по вертикально розміщених стояках у будинках можна виконувати, викорис­товуючи звичайні методи прокладання та розміщення кабелю, але дотримуючись необхідних запо­біжних заходів, щоб гарантувати, що системи фіксації та затискання кабелю, розроблені точно для цього типу кабелю, не передають зусиль тиснення на волокно.

С.3.7.3 Прокладання по мостах

Загальні підходи стосовно розміщення металевих кабелів можна застосовувати також і до прокладання ОК, але з додатковими запобіжними заходами, необхідними для запобігання пере­міщення кабелю на ділянках з крутим підйомом або вертикальних ділянках введення кабелю. Такий вид переміщення, спричинений коливаннями кабелю, може зумовити надмірну деформацію волокна, і тому в таких випадках слід використовувати відповідні обмежувачі коливань кабелю.

С.3.7.4 Прокладання через водні перешкоди

У разі перетинання рік або озер в місцях, де необхідно розмістити ОК під водою, слід вико­ристовувати спеціальну конструкцію кабелю. Щоб уникнути підводних з’єднань, де це можливо, слід використовувати неперервну довжину кабелю. Крім того нахил кабельної магістралі вниз до річи­ща ріки чи до берега озера має бути по можливості положистим, щоб уникнути зсування волокна в межах кабелю. Підводні кабелі можуть зазнавати значних переміщень у всіх площинах, зумов­люючи перенатягування волокна, і, щоб обмежити таке переміщення, необхідно вживати заходів щодо охорони кабелю за допомогою траншей, баласту (мішків з піском), каналів кабельної кана­лізації і т.ін.

С.3.8 Прокладання внутрішніх кабелів

С.3.8.1 Загальні положення

Всередині будівель може бути використано різні типи конструкцій ОК і тому важливо гаранту­вати, щоб для кожної частини внутрішньої мережі зв’язку застосовувався відповідний тип конст­рукції кабелю. Критерії згинання кабелю на вході в будівлю — суворіші, ніж для кабелю для внут­рішнього прокладання, і там, де це можливо, такі критерії можуть сприяти тому, щоб розмістити термінальне обладнання поблизу вводу кабелю в будівлю чи поблизу кабельного стояка

.С.3.8.2 Траси прокладання кабелю

У разі прокладання кабелів по поверхах будівель віддають перевагу коротким прямим ділян­кам траси прокладання кабелю з пропусканням його прямо крізь стіни чи навколо них, щоб уник­нути різких вигинів кабелю. Зазвичай, у межах міжповерхового укладання кабелю прокладають кабель для комп’ютерної мережі. Конструктивно полегшені кабелі є найкращими для прокладання кабелю в магістралях або лотках, але необхідно дотримуватися запобіжних заходів, щоб гаранту­вати, що точки повороту кабелю підготовлено таким чином, що виконано критерії згинання кабе­лю. Укладаючи кабель у кабелепроводи, кабелі слід втягувати, а не проштовхувати, щоб уникнути ризику утворення петель.

У разі підвішування кабелю прямо на стінах, слід дотримуватися запобіжних заходів, щоб гарантувати, що використовуються відповідні затискачі та стрічки, які не спричинюють перетискання кабелю. Більшість робіт щодо розміщення ОК усередині помешкань виконують вручну і за такого методу прокладання кабелю завжди потрібно враховувати супутній ризик надмірного розтягуван­ня волокна.

Канали пожежобезпечності, газонепроникні ущільнення, міжповерхові переходи та канали входу кабелю в будівлі, установлені чи відкриті під час прокладання кабелю, слід герметизувати відпо­відним чином, щоб запобігти надходженню газу, води або інших сторонніх речовин. Крім цього необхідно відновити та зберегти цілісність усіх перегородок.

С.3.8.3 Безпека робіт в умовах обмеженого простору

Там, де існує ймовірність роботи з кабелем в умовах обмеженого простору, слід дотримува­тися запобіжних заходів, наведених у С.3.2.

С.3.9 Системи задування кабелю

У разі використання систем задування кабелю інфраструктуру кабельної мережі створюють установленням однієї чи кількох вільних незаповнених пластмасових трубок за допомогою найпри- датнішого методу укладання кабелю. Згодом, за необхідності створення мережі, волокна чи кабель може бути задуто в трубки стисненим повітрям. Загалом волокна упаковують спеціальним спосо­бом чи збирають у спеціальних модулях.

Існує декілька типів систем задування кабелю, але загалом усі вони потребують правильної комбінації розміщення волокна чи кабелю, трубки та способу задування. Необхідно точно викону­вати рекомендації виробника трубки не тільки в процесі прокладання трубки та волокна чи кабе­лю, але також і під час планування напрямку траси прокладання, беручи до уваги максимальну довжину ділянки прокладання, кількість вигинів і відстані між вигинами.

Зазвичай прокладання виконують в два етапи. Спочатку прокладають трубку, а потім задувають оптичне волокно.

С.3.9.1 Прокладання трубки

Трубки для внутрішнього прокладання та трубки для систем задування оптичних волокон у загальному випадку легкі й відносно короткі, отже їх прокладання не потребує обладнання про­тягування чи лебідок і встановлення трубки середньої довжини можна виконати вручну.

Трубки для зовнішнього прокладання можуть бути важчими і довшими, ніж трубки для внут­рішнього прокладання, і тому їх ділянки прокладання довші. Прокладання таких трубок викону­ють, використовуючи стандартні методи прокладання.

Деякі трубки можуть потребувати спеціальних заходів попереднього оброблення для збере­ження цілісності поверхні внутрішніх стінок каналу трубки і звичайно під час роботи з трубками слід дотримуватися таких запобіжних заходів:

  • не ставати на трубку й не пошкоджувати її, що може спричинити проблеми на етапі заду­вання волокна;

  • не згинати і не спричиняти згинання трубки до радіусів згинання менших, ніж визначено виробником;

  • не розтягувати трубку, встановлюючи надмірні довжини або використовуючи для цього дефектне устатковання;

  • не закручувати трубку; розмотувати її, обертаючи барабан, а не подаючи її поверх фланця барабана;

  • не допускати забруднення трубок водою чи брудом. За необхідності герметизувати кінці трубки перед прокладанням;

  • загерметизувати трубки після закінчення прокладання;

  • прокладання трубок на великі відстані може потребувати більше місця, ніжу разі укладання кабелів;

  • у разі протягування за допомогою троса завжди використовувати вертлюг;

  • ідентифікувати та маркувати трубки на обох її кінцях;

  • ув’язувальні джгути слід накладати тільки із зусиллям, достатнім для того, щоб забезпечити розміщення трубки в потрібному положенні й не деформувати трубки.

С.3.9.2 Прокладання кабелю та волокна

Перед задуванням волокон у трубку бажано забезпечити цілісність траси покладеної трубки. Перевірку цілісності стінки трубки та герметичності внутрішнього каналу трубки може бути прове­дено за допомогою пневматичних випробувань. Якщо внутрішній діаметр каналу трубки перевіряють невеличкими кульками (трубки для внутрішнього прокладання) чи великими човниками (кабелі для зовнішнього прокладання), використовуючи стиснене повітря, слід дотримуватися таких запобіжних заходів:

  • місце випробування слід відповідним чином охороняти та забезпечувати попереджувальними знаками;

  • слід вставити безпечне безосколкове скло;

  • шланги подавання повітря, що перебувають під тиском, має бути надійно захищено;

  • не перевищувати рекомендований тиск;

  • випробування із задуванням кульки чи човника не слід провадити, якщо спочатку не буде забезпечено умову їх захоплення на дальньому кінці трубки. Також необхідно, щоб було проведено відповідну ідентифікацію трубки на кожному кінці ділянки прокладання.

Ефективне прокладання волокон або кабелів усередині трубки часто потребує використання спеціально розроблених для цього волокон або кабелів і спеціально розробленого устатковання, зокрема компресорів подавання повітря та пристроїв протягування й размотування трубки. Зви­чайно постачальник устатковання дає інструкції до необхідних тисків і потужностей компресорів, інструкції до використання мастильних матеріалів, а також, методів протягування, щоб запобігти утворенню петель і пошкодженню волокон або кабелів.

Під час задування кабелів на довгих ділянках прокладеної трубки може бути необхідним вико­ристовувати протягувальний поршень, закріплений на ввідному кінці кабелю. Такі поршні повинні бути короткими і закріпленими таким способом, який дає змогу їм незалежно переміщуватися. Як альтернативу, якщо необхідно уникнути використання поршнів, можна застосовувати каскадний метод задування з використанням коротких довжин трубки між кожною точкою задування, як це показано на рисунку С.4.

Барабан

Пристрій задування



Рисунок С.4 — Прокладання кабелю каскадним задуванням

С.3.10 Визначення місця прокладання кабелю

У разі прокладання ОК з металевими елементами в конструкції чи без них безпосередньо в ґрунт питання про визначення траси подальшого прокладання кабелів може бути розглянуто під час їх прокладання. Для цього відповідно можна використовувати або систему наземного постмар- кування чи прокладання визначального металевого провідника разом з кабелем, або використо­вувати підземні дискретні маркери, розміщені в місцях зрощування кабелю.

С.4 Захист від ударів блискавки

С.4.1 Загальні положення

Оптичні волокна не сприйнятливі до грозових електричних розрядів, але іноді волокна конст­руктивно розміщають у кабелях, що містять металеві елементи. Тому, не зважаючи на конструкції кабелю, які не містять металевих елементів, для захисту ОК від ударів блискавки використовують такі самі методи, що й для металевих кабелів, але одночасно ці методи захисту повинні забезпе­чувати захист довших, ніж металеві, оптичних кабелів, і в цих випадках, слід дотримуватися ви­мог Рекомендації ITU-T К.25.

С.4.2 Посилання на документ

ITU-T Recommendation К.25: (05/96), Protection of optical fibre cables

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

ITU-T Рекомендація К.25: (05/96) Захист волоконно-оптичних кабелів

Національна примітка

  1. Питання щодо прокладання ОК, їх монтування, вимірювання та будування лінійних споруд волоконно-оптичних ліній передавання, які прийнято на теперішній час в Україні, детальніше розглянуто в КНД 45-141 -99 «Керівництво щодо будівництва лінійних споруд волоконно-оптичних ліній зв’язку», яке затверджено та введено в дію в галузі зв’язку України.

Детальніший розгляд питання стосовно захисту ОК від ударів блискавки в умовах України наведено в КНД 45-136-99 «Інструкція по захисту волоконно-оптичних кабелів зв’язку від ударів блискавки та електромагнітних впливів», яка діє в галузі зв’язку України.ДОДАТОК D
(довідковий)

НАСТАНОВА ЩОДО ВПЛИВУ
ВОДНЮ В ОПТИЧНИХ КАБЕЛЯХ

D.1 Загальні положення

В усьому світі ОК широко застосовують як для прокладання кабелю в ґрунт, так і для прокла­дання кабелю під водою за умови забезпечення стабільних характеристик передавання оптичних сигналів протягом багатьох років.

Ще на початку 80-х років було встановлено, що деякі типи оптичного волокна в окремих кон­струкціях кабелю зазнавали впливу водню, що збільшувало загасання сигналу в кабелі. Механізм такого впливу водню було швидко встановлено і внаслідок широких науково-дослідних програм конструкції волокон було оптимізовано таким чином, щоб вплив водню звести до мінімуму. Проек­тувальники кабелю встановили відповідні правила проектування й оптимізували добір матеріалів кабелю, щоб таким чином зменшити ефект впливу водню, що спричинює більше загасання протя­гом терміну експлуатації кабелю.

Концентрація водню, який впливає на характеристики кабелю, залежить від типу кабелю та середовища його експлуатації.

У разі правильно розроблених конструкцій ОК з одномодовими волокнами, призначених для прокладання в ґрунт, є достатній досвід, щоб не провадити перевірку кабелів на наявність значної концентрації водню, що може зумовити збільшення оптичних втрат у сприятливому до такого вод­невого впливу середовищі.