---

NOTE In general, an ignition period of 15 min is sufficient to achieve constant mass.

Calculation and expression of results Calculate the sulfate content, expressed as SO₃, in percent from the formula:т₁₀ х0,343x100

ЬО₃

т₉

= 34, Зх^ т₉

(Ю)

Де:

т₉ - маса проби цементу, г;

т₁₀ - маса барію сульфату, г.

Стандартний відхил збіжності становить 0,07 %.

Стандартний відхил відтворюваності стано­вить 0,08 %.

Це метод, в якому нерозчинний залишок у цементі отримують обробкою розведеною хлоридною кислотою, щоб звести до мінімуму осадження розчинного силіцій діоксиду. Зали­шок після цієї обробки обробляють киплячим розчином натрію карбонату, щоб знову роз­чинити сліди силіцій діоксиду, які могли бути осаджені. Після прожарювання залишок виз­начають гравіметричним методом.

До хімічної склянки місткістю 250 мл вміщують зважену з точністю ± 0,0005 г наважку цементу (1,00 ± 0,05) г (т^), приливають при пере­мішуванні 90 мл води та при інтенсивному перемішуванні додають 10 мл концентрованої хлоридної кислоти (4.2.2).

Розчин обережно підігрівають, а пробу плос­ким кінцем скляної палички розтирають до закінчення розкладання цементу. Після цього пробу витримують протягом 15 хв за темпе­ратури, дещо нижчої точки кипіння.

Осад фільтрують крізь середньопоруватий фільтр (4.3.16) та ретельно промивають майже киплячою водою. Фільтр та осад повертають до тієї ж склянки, в якій провадилось розчи­нення проби цементу та приливають 100 мл розчину натрій карбонату (4.2.46). Кип'ятять приблизно ЗО хв. Потім фільтрують крізь се­редньопоруватий фільтр. Осад ще промива­ють майже киплячою водою, потім чотири рази гарячою розведеною хлоридною кислотою

where:

m₉ is the mass of the test portion, in grams; m₁₀ is the mass of barium sulfate, in grams.

4.4.2.4 Repeatability and reproducibility

The standard deviation for repeatability is 0,07 %.

The standard deviation for reproducibility is 0,08 %.

This is a method in which the insoluble residue in cement is obtained by treatment with dilute hydro­chloric acid in order to minimise the precipitation of soluble silica. The residue from this treatment is treated with a boiling solution of sodium carbon­ate in order to re-dissolve traces of silica which may have been precipitated. After ignition the res­idue is determined gravimetrically.

Weigh, to ± 0,000 5 g, (1,00 ± 0,05) g of cement (m^), place in a 250 ml beaker, add 90 ml of wa­ter and, while stirring the mixture vigorously, add 10 ml of concentrated hydrochloric acid (4.2.2).

Heat the solution gently and crush the sample with the flattened end of a glass stirring rod until decomposition is complete. Allow the solution to digest for 15 min at a temperature just below boil­ing.

Filter the residue on a medium filter paper (4.3.16) and wash thoroughly with almost boiling water. Transfer the filter paper and its contents back to the reaction beaker and add 100 ml of the sodium carbonate solution (4.2.46). Boil for approxima­tely 30 min. Filter on a medium filter paper and wash with almost boiling water, then four times with hot hydrochloric acid 1 + 19 (4.2.8) until pH < 2 by indicator paper (4.3.18.2) is obtained and with almost boiling water until free fro

m(1:19) (4.2.8) до отримання pH менше 2 [виз­начення за допомогою індикаторного паперу (4.3.18.2.)], а потім - майже киплячою водою до видалення хлоридів. Перевірку провадять розчином аргентум нітрату у відповідності з (4.1.3).

Провадять прожарювання осаду (4.1.1) за температури (950 ± 25) °С до сталої маси (4-1.2) (т₁₂).

Примітка. Зазвичай для забезпечення сталої маси досить прожарювання протягом ЗО хв.

Якщо фільтрат каламутний, повторно фільтру­ють крізь дрібнопоруватий фільтр та старанно промивають гарячою водою. Обидва осади з фільтрів поєднують та прожарюють. Якщо після виконання цих дій фільтрат залишається каламутним, його впливом на нерозчинний залишок можна знехтувати.

Нерозчинний залишок (Insoluble residue)

де:

т_и- маса наважки проби цементу, г;

т₁₂ - маса нерозчинного залишку прожаре­ного, г.

Стандартний відхил збіжності складає 0,04 %, а стандартний відхил відтворюваності - 0,06 %.

Це метод, за якого пробу цементу спочатку розчиняють хлоридною кислотою. Залишок оброблюють киплячим розчином калій гідро­ксиду, прожарюють, а потім виконують визна­чання гравіметричним методом.

Зважують з точністю ± 0,0005 г (1,00 ± 0,05) г цементу (т₁₃), поміщають в порцелянову чаш­ку (4.3.4). додають 25 мл води і диспергують пробу скляною паличкою для перемішування.

Додають 40 мл концентрованої хлоридної кис­лоти (4.2.2). Повільно нагрівають цей розчин і розтирають пробу сплощеним кінцем скляної

chloride ions, tested by the silver nitrate test (4.1.3).

Ignite (4.1.1) at (950 ± 25) °С to constant mass (4.1.2) (m₁₂).

NOTE In general, an ignition period of 30 min is sufficient to achieve constant mass.

If a cloudy filtrate is observed, filter again on a fine filter paper, wash thoroughly with hot water and combine the two residues on their filter papers to ignite them. If in spite of this operation the filtrate remains cloudy, its effect on the insoluble residue may be neglected.

4.4.3.3 Calculation and expression of results

Calculate the insoluble residue in percent from the formula:

₌ £li2.ioo, (11)

П7Ц

where:

is the mass of the test portion, in grams;

m₁₂ is the mass of the ignited insoluble residue, in grams.

4.4.3.4 Repeatability and reproducibility

The standard deviation for repeatability is 0,04 %. The standard deviation for reproducibility is 0,06 %.

This is a method in which the insoluble residue in cement is obtained initially by treatment with a hy­drochloric acid solution. The residue from this treatment is then treated with a boiling solution of potassium hydroxide. After ignition, the residue is determined gravimetrically.

Weigh, to ± 0,000 5 g, (1,00 + 0,05) g of cement (m₁₃), place in a porcelain dish (4.3.4), add 25 ml of water and disperse using a glass stirring rod. Add 40 ml of concentrated hydrochloric acid (4.2.2). Heat the solution gently and crush the sample with the flattened end of a glass stirring rod until decomposition is complete. Evaporate to палички для перемішування до повного роз­кладення. Висушують на водяній бані (4.3.14). Повторюють цю операцію ще двічі з 20 мл концентрованої хлоридної кислоти (4.2.2).

До залишку після третього випаровування до­дають 100 мл хлоридної кислоти 1:3 (4.2.5).

Знову нагрівають, профільтровують крізь се- редньопоруватий фільтр (4.3.16) і промивають майже киплячою водою до повного звільнення від іонів хлориду, визначених за тестом з арґентум нітрату (4.1.3).

Фільтр із залишком переносять до конічної колби міскістю 250 мл, приєднану до колби конденсатора (4.3.8.), і додають 100 мл роз­чину калію гідроксиду (4.2.47).

Суміш витримують 16 год за кімнатної темпера­тури і після цього кип'ятять розчин зі зворотнім холодильником впродовж 4 год. Фільтрують крізь середній фільтрувальний папір (4.3.16) і промивають водою, а потім 100 мл хлоридної кислоти 1:9 (4.2.6) і на завершення - майже киплячою водою до повного звільнення від іонів хлориду за тестом з арґентум нітрату (4.1.3).

Прожарюють (4.1.1) при (950 ± 25) °С до сталої маси (т₁₄).

Примітка. Взагалі для отримання сталої маси достатньо прожарювання впродовж ЗО хв.

Нерозчинний залишок (Insoluble residue)

Де:

m₁₃ - маса наважки проби цементу, г;

т₁₄ - маса нерозчинного залишку прожаре­ного, г.

Стандартний відхил збіжності складає 0,15 %, а стандартний відхил відтворюваності - 0,18 %.

Цемент розкладається хлоридною кислотою у відновлювальних умовах. Сульфіди перетво­рюються у сірководень, який переноситься стру­менем газу в амонійний розчин цинк сульфату. Кількість осадженого цинк сульфіду визнача­ють йодометричним методом.

dryness on a water bath (4.3.14). Repeat the op­eration twice more with 20 ml concentrated hydro­chloric acid (4.2.2).

Treat the residue from the third evaporation with 100 ml of hydrochloric acid 1:3 (4.2.5).

Re-heat, filter on a medium filter paper (4.3.16) and wash with almost boiling water until free from chloride ions, tested by the silver nitrate test (4.1.3).

Transfer the filter paper and its contents to a 250 ml conical flask fitted with a bulb condenser (4.3.8) and add 100 ml of the potassium hydro­xide solution (4.2.47).

Leave to stand for 16 h at room temperature and then boil the solution under reflux for 4 h. Filter on a medium filter paper (4.3.16) and wash with water then with 100 ml of hydrochloric acid 1:9 (4.2.6) and finally with almost boiling water until free from chloride ions, tested by the silver nitrate test (4.1.3).

Ignite (4.1.1) at (950 ± 25) °С to constant mass (4.1.2) (m₁₄).

NOTE In general, an ignition period of 30 min is sufficient to achieve constant mass.

Calculate the insoluble residue in percent from the formula:

= 2114.Ю0, (12)

™13

where:

is the mass of the test portion, in grams; m₁₂ is the mass of the ignited insoluble residue, in grams.

The standard deviation for repeatability is 0,15 %. The standard deviation for reproducibility is 0,18 %.

4.4.5 Determination of sulfide

The cement is decomposed by hydrochloric acid under reducing conditions. The sulfides are trans­formed into hydrogen sulfide, which is carried over by a gaseous stream into an ammoniacal so­lution of zinc sulfate. The amount of precipitated zinc sulfide is determined by iodometry.

Cool to room temperature, add 10 ml of potas­sium iodate solution approximately 0,016 6 mol/l (4.2.61) by pipette and 25 ml of concentrated hydrochloric acid (4.2.2). Titrate with sodium thiosulfate solution (4.2.62) until pale yellow. Then add 2 ml of starch solution (4.2.50) and titrate until the colour changes from blue to colour­less.

NOTE 1 If the sulfide content is low (< 0,10 %), the mass of the test portion will preferably be increased in proportion.

NOTE 2 Chromium assists in the decomposi-tion of any pyrites (FeS₂) present in the cement.

4.4.5.3 Calculation and expression of results

Calculate the sulfide content in percent from the formula:

r(V₈xF)-(Z₉xf)]

= 0,1603 x^ —(I, (13)

^m15

where:

V₈ is the volume of potassium iodate solution, in millilitres;

F is the factor of the potassium iodate solution;

V_Q is the volume of the sodium thiosulfate solution used for the titration, in millilitres;

f is the factor of the sodium thiosulfate solution; m₁₅ is the mass of the test portion, in grams.

4.4.5.2 Procedure

Use the apparatus described in 4.3.9. Weigh, to ± 0,000 5 g, (1,00 ± 0,05) g of cement (m₁₅) (see Note 1), place in a 250 ml stoppered round bottom flask with a ground glass joint. Add about 2,5 g of tin (II) chloride (4.2.34) and 0,1 g of chromium (4.2.25) (see Note 2). Disperse in 50 ml of water. Fix the flask to the ground neck of the dropping funnel and connect to the condenser the glass outlet tube which dips into the beaker containing 15 ml of ammoniacal zinc sulfate solution (4.2.48) and 285 ml of water. Connect the gas supply (air, nitrogen or argon) and adjust the flow to about 10 ml permin. Stop the flow of gas. Release 50 ml of hydrochloric acid 1:1 (4.2.3) from the dropping funnel ensuring that a small quantity of acid re­mains in the dropping funnel to provide a seal. Re­connect the gas supply, heat the contents of the flask to boiling and boil for 10 min. Disconnect the outlet tube which can serve as a stirrer during the titration.

Користуються апаратом, описаним в 4.3.9. Зважують з точністю ± 0,0005 г (1,00 ± 0,05) г цементу (т₁₅) (див. примітку 1), поміщають в закриту пробкою круглодонну колбу місткістю 250 мл з притертим скляним шліфом. Додають приблизно 2,5 г олова (II) хлориду (4.2.34) і 0,1 г хрому (4.2.25) (див. примітку 2). Диспергу­ють в 50 мл води. Прикріплюють колбу до шліфа горловини краплинної лійки і приєдну­ють до конденсатора скляну випускну трубку, занурену в хімічну склянку, яка містить 15 мл амонійного розчину цинк сульфату (4.2.48) і 285 мл води. Приєднують джерело газу (повіт­ря, азот або аргон) і відрегульовують витрату до приблизно 10 мл/хв. Зупиняють потік газу. Випускають 50 мл хлоридної кислоти 1:1 (4.2.3) з відливної воронки, забезпечивши, щоб неве­лика кількість кислоти залишилась у воронці в якості пробки. Відновляють подачу газу, нагрі­вають вміст колби до кипіння і кип'ятять 10 хв. Від'єднують випускну трубку, яку можна вико­ристати як мішалку під час титрування.

Охолоджують до кімнатної температури, до­дають піпеткою 10 мл розчину калію іодату приблизно 0,016 моль/л (4.2.61) і 25 мл кон­центрованої хлоридної кислоти (4.2.2). Титру­ють розчином натрію тіосульфату (4.2.62) до блідо-жовтого кольору. Потім додають 2 мл розчину крохмалю (4.2.50) і титрують до зміни кольору від синього до безбарвного.

Примітка 1. При низькому вмісті сульфіду (< 0,10 %) масу випробувальної порції переважно слід про­порційно збільшити.

Примітка 2. Хром сприяє розкладу будь-яких піри­тів (FeS₂), присутніх в цементі.

_S2_ _[(V₈xF)-(V₉xf)] [1,603x100] 1000xm₁₅

Де:

V_Q - об'єм розчину калію іодату, мл;

F- коефіцієнт розчину калію іодату;

У₉ - об'єм розчину натрію тіо-сульфату, витра­ченого для титрування, мл;

f- коефіцієнт розчину натрій тіосульфату; т₁₅- маса проби цементу, г.4.4.5.4 Збіжність і відтворюваність

Стандартний відхил збіжності складає 0,02 %. Стандартний відхил відтворюваності складає 0,04 %.

4.4.6 Визначення мангану (марганцю)

Наявний у пробі цементу манган за допомогою калій пер-іодату окиснюють до перманганату (МпОд). Поглинання розчину фіолетового забарвлення вимірюють за довжини хвилі 525 нм. Іони заліза (Fe³⁺) утворюють комплекс з кислотою фосфатною, яка, окрім того, сприяє утворенню МпОд, а також стабілізує забарвлення розчину.

До хімічної склянки місткістю 250 мл вміщують наважку цементу (т₁₆) (від 0,1 г до 1,0 г), зва­жену з точністю ± 0,0005 г, (див. примітку 1). Приливають приблизно 75 мл води і при пере­мішуванні обережно додають 15 мл нітратної кислоти (4.2.13). Розчин у витяжній лабора­торній шафі нагрівають до кипіння та кип'я­тять, доки можливо наявний гідроген сульфід (H₂S) повністю не витісниться, а проба пов­ністю не розчиниться (див. примітку 2).