1. Підвищують тиск у зразку до тиску випробування згідно з таблицею З протягом (60 ± 5) с. /

  2. Перевіряють зразок на відсутність (наявність) слідів витоку або по­шкоджень і потім скидають тиск.

  1. Подання результатів випробувань

    1. Вимоги щодо подання результатів випробувань — за 8.2.5.

  2. Оформлення результатів випробувань

    1. Результати випробувань оформлюють протоколом, що вміщує дані згідно з 8.2.7.1.

  3. Рукав вважають таким, що витримав випробування, якщо виконано вимоги 5.1.1.4 цього стандарту.

  1. Визначення адгезії

    1. Апаратура

Випробувальний пристрій повинен складатися з під гримувальної рами, за­тискачів, ваги, тримача ваги.

Підтримувальна рама повинна бути такої конструкції, щоб зразки з при­кладеною вагою можна було підвісити вертикально і вони мали б змогу вільно висіти протягом випробувань.

Затискачі повинні мати змогу утримувати зразок без проковзування. Рекомен­дується використовувати самозатяжні затискачі.

Прилад для вимірювання часу з точністю не гірше ± 1 хв.

Психрометр аспіраційний типу МВ-4М з точністю вимірювання температури ± 2 °С, вологості повітря — ±3 %.

Барометр-анероїд типу М-67 з точністю вимірювання тиску ± 0,8 мм рт. ст.

Металева лінійка згідно з ГОСТ 427.

Прилад для вимірювання часу з точністю не гірше ± 0,5 с.

Допускається застосовувати інші засоби вимірювальної техніки, що мають метрологічні характеристики не гірші за наведені.

  1. Зразки для випробувань

    1. Зразок для випробувань у вигляді кільця повинен бути відрізаний від рукава під прямим кутом до його повздовжньої осі. Зразок повинен бути завшир­шки (25,0 ± 0,5) мм. Для випробувань використовують принаймні п'ять зразків.

  2. Підготовка до випробувань

    1. Рукава кондиціонують за нормальних кліматичних умов випробувань згідно з ГОСТ 15150 протягом не менше 4 год.

    2. Розрізають кільце поперек і розгортають його в стрічку так, щоб утво­рився прямокутник завширшки (25,0 ± 0,5) мм і довжиною, що дорівнює довжині кола рукава.

    3. 3 одного краю зразка акуратно роз’єднують каркас І покриття на дов­жину (40 ± 2) мм і наносять позначку в місці з'єднання каркаса і покриття.

Щоб виключити розтягування матеріалу покриття під дією навантаження, до поверхні покриття приклеюють (клей згідно з ГОСТ 12172 чи інший; клей не повинен впливати на властивості матеріалу покриття) шар тканини згідно з ГОСТ 21790, розташований основою по довжині стрічки.

  1. Проведення випробувань

    1. Вільні краї каркаса і матеріалу покриття закріплюють у затискачах. Каркас закріплюють у верхньому нерухомому (стаціонарному) затискачі, мате­ріал покриття — у вільно вертикально підвішеному нижньому затискачі так, щоб кут роз'єднання дорівнював (180 ± 1)°.

    2. До нижнього затискача приєднують вагу. Загальна маса приєднаної ваги і нижнього затискача повинна становити (2,5 ± 0,1) кг для випробування адгезії між каркасом і внутрішнім покриттям і (4,5 ± 0,1) кг для випробування адгезії між каркасом і зовнішнім захисним покриттям.

    3. Тривалість випробування повинна становити (1011) хв або до повного відокремлення покриття від каркаса.

в.7.4.4 Вимірюють загальну довжину відокремлення покриття від каркаса від нанесеної позначки з точністю ± 1 мм.

  1. Адгезію А між матеріалом покриття і каркасом визначають як швидкість відокремлення в мм за хвилину цих складових рукава, яку обчислюють за формулою:

( 8)

де L загальна довжина відокремлення, мм;

t час випробування, хв.

  1. Подання результатів вимірювань

    1. Вимоги щодо подання результатів вимірювань — за 8.2.5.

  1. Опрацювання результатів вимірювань

    1. Вимоги щодо опрацювання результатів вимірювань — за 8.2.6.

    2. За результат беруть середнє арифметичне вимірювань.

    3. Довірчі границі похибки результату обчислення швидкості відокрем­лення каркаса І матеріалу покриття обчислюють за формулою:

(9)

де L — середнє арифметичне результату вимірювання довжини відокремлення каркаса І покриття, мм;

t — середнє арифметичне результату вимірювання часу відокремлення, хв;

AL — похибка вимірювання довжини відокремлення (обчислюється згідно

з ГОСТ 8.207);

Af — похибка вимірювання часу відокремлення (обчислюється згідно з ГОСТ 8.207).

    1. Оформлення результатів випробувань

      1. Результати випробувань оформлюють протоколом, що вміщує дані згідно з 8.2.7.1.

    2. Рукав вважають таким, що витримав випробування, якщо виконано вимоги 5.1.1.12, 5.1.1.13 цього стандарту.

  1. Випробування на стійкість до дії холоду

    1. Апаратура

Прилад для вимірювання часу з точністю не гірше ± 1 хв.

Психрометр аспіраційний типу МВ-4М з точністю вимірювання температури ± 2 °С, вологості повітря — ± 3 %.

Барометр-анероїд типу М-67 з точністю вимірювання тиску ± 0,8 мм рт. ст.

Камера холоду відповідного розміру для розміщення п'яти зразків рукава завдовжки 0,5 м та скатки рукава завдовжки 20 м, яка забезпечує створення і підтримування мінімальної температури експлуатації згідно з таблицею 1 з точ­ністю ± 2 °С протягом періоду кондиціонування.

Джерело тиску, що може створювати та підтримувати тиск випробування, як зазначено у 8.5.3.2.

Манометри згідно з ГОСТ 2405 або перетворювачі тиску з цифровою індика­цією за 8.5.1.

Металева лінійка згідно з ГОСТ 427.

Прилад для вимірювання часу з точністю не гірше ± 0,5.

Випробувальний стіл за 8.5.1.

Допускається застосовувати інші засоби вимірювальної техніки, що мають метрологічні характеристики, не гірші за наведені.

Випробування слід проводити у відгородженому місці для запобігання трав­мування оператора у випадку руйнування зразка.

  1. Зразки для випробувань

    1. Випробування проводять на відрізках рукава завдовжки 0,5 м, облад­наних з'єднувальною арматурою, а також на скатці рукава стандартної довжини.

Для випробування використовують принаймні п'ять зразків завдовжки 0,5 м.

    1. Підготовка до випробувань

      1. Рукава кондиціонують за нормальних кліматичних умов випробувань згідно з ГОСТ 15150 протягом не менше 4 год.

      2. Зразки довжиною 0,5 м занурюють у воду за температури нормальних кліматичних умов випробувань згідно з ГОСТ 15150 на 24 год.

      3. Зразки виймають із води, витримують за температури нормальних кліматичних умов випробувань згідно з ГОСТ 15150 протягом 1 хв у верти­кальному положенні та 15хв у горизонтальному і розміщують у камері холоду (в горизонтальному положенні) за мінімальної температури експлуатації рукава. Зразки рукава витримують у камері холоду протягом 24 год.

      4. Сухий рукав стандартної довжини, щільно згорнутий у скатку, розмі­щують у камері холоду за мінімальної температури експлуатації рукава і витри­мують протягом 24 год.

      5. У разі одночасного розміщення в камері холоду зразків, що були витри­мані у воді, та рукавної скатки треба виключити можливість попадання вологи на рукавну скатку.

    2. Проведення випробувань

      1. Випробування зразків довжиною 0,5 м

        1. Зразок рукава виймають з камери холоду і негайно двічі перегинають його на 180° у протилежних напрямках. Таку саму операцію проводять з рештою зразків.

        2. Зразки рукава розморожують за температури нормальних кліматич­них умов випробувань згідно з ГОСТ 15150 протягом 24 гад і піддають випро­буванню гідравлічним тиском згідно з 8.5.4.1.

      2. Випробування рукавної скатки

        1. Негайно після видалення з камери холоду одному оператору необхід­но зробити спробу розмотати рукав та укласти його на горизонтальну поверхню.

    3. Подання результатів випробувань

    4. Л Вимоги щодо подання результатів випробувань — за 8.2.5.

    5. Опрацювання результатів випробувань

      1. Вимоги щодо опрацювання результатів вимірювань — за 8.2.6.

    6. Оформлення результатів випробувань

      1. Результати випробувань оформлюють протоколом, що вміщує дані згідно з 8.2.7.1.

    7. Рукав вважають таким, що витримав випробування, якщо виконано вимоги 5.1.1.14, відсутні будь-які пошкодження каркаса і внутрішнього та, за наявності, і зовнішнього покриття під час перегинання після витримування за мінімальної температури експлуатації, відсутнє порушення герметичності та руй­нування під дією робочого та випробувального тиску, а зусилля однієї людини досить для розмотування та укладення рукава стандартної довжини негайно після видалення його з камери холоду.

  1. Випробування на стійкість до стирання

    1. Апаратура

Прилад для вимірювання часу з точністю не гірше ± 1 хв.

Психрометр аспіраційний типу МВ-4М з точністю вимірювання температури ± 2 °С, вологості повітря — ± 3 %.

Барометр-анероїд типу М-67 з точністю вимірювання тиску ± 0,8 мм рт. ст.

Джерело тиску, що може створювати та підтримувати потрібний тиск, як заз­начено у 8.5.3.2.

Манометри згідно з ГОСТ 2405 або перетворювачі тиску з цифровою індика­цією за 8.5.1.

Металева лінійка згідно з ГОСТ 427.

Випробувальний стіл за 8.5.1.

Стенд для випробування, що складається з пристрою для закріплення зразка рукава, який перебуває під дією гідравлічного тиску випробування, пристрою для стирання, що робить зворотно-поступальні рухи вздовж осі рукава на дов­жині 80 мм із швидкістю (65 ± 5) циклів (подвійних ходів) за хвилину. Пристрій для стирання являє собою металевий барабан такої маси, що під час установ­лення його в робоче горизонтальне положення зусилля на зразок дорівнює 105 Н. Як абразивний матеріал слід використовувати шліфувальну шкірку 02 600x20 УГ 14А25-Н СФЖ згідно з ГОСТ 13344, закріпленою на барабані пристрою для стирання, що повинен обертатися навколо своєї осі зі швидкістю, щоб забезпечити переміщення абразивної шкірки відносно рукава зі швидкістю 5 мм на подвійний хід пристрою для стирання. Вісь барабана Із абразивною шкіркою повинна бути розташована перпендикулярно до осі зразка рукава.

Стенд повинен мати огородження, що охороняє випробувача від травмування.

Допускається застосовувати інші засоби вимірювальної техніки, що мають метрологічні характеристики, не гірші за наведені.

  1. Зразки для випробувань

    1. Випробування проводять на відрізках рукава завдовжки 0,8 м, які об­ладнані з'єднувальною арматурою.

Для випробування використовують принаймні п'ять зразків.

  1. Підготовка до випробувань

    1. Рукава кондиціонують за нормальних кліматичних умов випробувань згідно з ГОСТ 15150 протягом не менше 4 год.

  2. Проведення випробувань

    1. Зразок рукава встановлюють на випробувальному стенді, приєднують до джерела тиску, заповнюють водою до повного видалення повітря.

8.Э.4.2 Тиск у зразку підвищують до (0,50 ± 0,05) МПа зі швидкістю за 8.5.3.2.

8.9.4.3 На зразок рукава встановлюють пристрій для стирання.

S.9.4.4 Випробування проводять до руйнування рукава (утворення свища). Кількість циклів реєструють.

8.9.5 Подання результатів випробувань

  1. Вимоги щодо подання результатів випробувань — за 8.2.5.

  1. Опрацювання результатів випробувань

    1. Вимоги щодо опрацювання результатів вимірювань — за 8.2.6.

  2. Оформлення результатів випробувань

    1. Результати випробувань оформлюють протоколом, що вміщує дані згідно з 8.2.7.1.

  3. Рукав вважають таким, що витримав випробування, якщо виконано вимоги 5.1.1.15 і руйнування настало після 100 циклів стирання.

  1. Випробування на стійкість до дії гарячого предмета

    1. Апаратура

Прилад для вимірювання часу з точністю не гірше ± 1 хв.

Психрометр аспіраційний типу МВ-4М з точністю вимірювання температури ± 2 °С, вологості повітря — ± 3 %.

Барометр-анероїд типу М-67 з точністю вимірювання тиску ± 0,8 мм рт. ст.

Джерело тиску, що може створювати та підтримувати потрібний тиск, як вка­зано в 8.5.3.2.

Манометри згідно з ГОСТ 2405 або перетворювачі тиску з цифровою індика­цією за 8.5.1. ‘

Металева лінійка згідно з ГОСТ 427.

Прилад для вимірювання часу з точністю не гірше ± 0,5 с.

Металевий нагрівальний стрижень, що може бути нагрітий до температури випробування і забезпечити підтримання її в точці контакту із зразком рукава.

Пристрій для створення зусилля притискування стрижня до зразка рукава.

Термоелектричний перетворювач у комплекті з вимірювальним приладом для вимірювання температури в точці контакту стрижня із'зразком з точністю ± 5 °С.

Пристрій для нагрівання стрижня з точністю ± 5 °С.

Випробувальний стіл за 8.5.1.

Стенд повинен мати огородження, що охороняє випробувача від травмування.

Допускається застосовувати інші засоби вимірювальної техніки, що мають метрологічні характеристики, не гірші за наведені.

  1. Зразки для випробувань

    1. Випробування проводять на відрізках рукава завдовжки 0,8 м, облад­наних з'єднувальною арматурою.

Для випробування використовують принаймні п'ять зразків.

    1. Підготовка до випробувань

      1. Рукава кондиціонують за нормальних кліматичних умов випробувань згідно з ГОСТ 15150 протягом не менше 4 год.

    2. Проведення випробувань

      1. Нагрівають стрижень до температури (450 ± 10) °С і витримують його за цієї температури протягом (20 ± 5) хв.

      2. Установлюють зразок на випробувальний стіл, приєднують до джере­ла тиску, заповнюють його (зразок) водою до повного видалення повітря і під­вищують тиск до (0,70 ± 0,05) МПа.

      3. Притискують нагрівальний стрижень до поверхні рукава і утримують його в.такому положенні до руйнування рукава. Сила притискання повинна ста­новити 4 Н. Температуру контролюють.

      4. Вимірюють час від моменту торкання нагрівального стрижня до по­верхні рукава до моменту руйнування рукава.

    3. Подання результатів випробувань

      1. Вимоги щодо подання результатів випробувань — за 8.2.5.

    4. Опрацювання результатів випробувань

      1. Вимоги щодо опрацювання результатів випробувань — за 8.2.6.

    5. Оформлення результатів випробувань

      1. Результати випробувань оформлюють протоколом, що вміщує дані згідно з 8.2.7.1.

    6. Рукав вважають таким, що витримав випробування, якщо виконано вимоги 5.1.1.16 цього стандарту.

  1. Випробування на стійкість до дії тепла (термічне старіння)

    1. Апаратура