---

The values of Table G.6 are valid for fins on one side.

Для південо орієнтованих вікон на даних широтах з ребрами на обох сторонах слід перемножувати два поправочних коефіцієнти затінення.

For south-facing windows, for the given latitudes, with fins on both sides, the two shading correction factors shaft be multiplied

.

Для вікон, орієнтованих на схід та захід, поправочний коефіцієнт затінення треба приймати для ребер з південної сторони вікна. Якщо ребра розташовані з північної сторони на даних широтах, то поправочний коефіцієнт затінення не застосовують.

Дані таблиць G.6 та G.7 можуть застосовуватися тільки для опалювального періоду та зазначеного місцезнаходження.

G.6 Спрощені методи та дані, пов’язані з внутрішніми умовами (задана внутрішня температура)

G.6.1 Пояснення коригування переривчастості для сезонного та місячного методів

G.6.1.1 Загальні положення

Коригування переривчастості при опаленні та охолодженні для місячного методу, що наведений у 13.2.2, грунтується на таких засадах.

G.6.1.1.1 Режим опалення

Простим, але надійним способом поправочний коефіцієнт враховує вплив переривчастості на енергопотребу для опалення, як функцію тривалості періоду переривчастості (годин за тиждень), величини теплонадходжень, прирівняних до величини теплопередачі (співвідношення надходжень і втрат теплоти) та інерційності будівлі (рисунок 8).

G.6.1.1.2 Режим охолодження

Завдяки добовому режиму погоди та впливу інерційності будівлі вечірнє/нічне зниження чи вимкнення терморегулятора, як правило, набагато менше впливає на енергопотребу для охолодження ніж на енергопотребу для опалення. Це означає, що вимкнення чи пониження заданого значення для терморегулятора протягом вечора/ночі спричинить невелике зменшення або не вплине на енергопотребу для охолодження за винятком дуже теплих місяців чи при великих внутрішніх тепло надходженнях. У поєднанні з невеликими тепловими втратами. Тому часова частка переривчастості в режимі охолодження базується на кількості діб на тиждень з охолодженням замість кількості годин на тиждень для режиму опалення (рисунок 9).

G.6.1.1.3 Графіки роботи

For east- and west-facing windows the shading correction factor is valid for fins at the south end of the window. Fins at the north end of the window, for the given latitudes, do not lead to a shading correction factor.

The values in Tables G.6 and G.7 are only valid for the heating season and given location.

G.6 Simplified methods and data related to indoor conditions (internal temperature set-points)

G.6.1 Explanation of intermittency correction for seasonal and monthly methods

G.6.1.1 General

The correction for intermittency for the monthly method for heating and cooling as given in 13.2.2 is based on the following.

G.6.1.1.1 Heating mode

in a simple but robust way, the correction factor takes into account that the impact of the intermittency on the energy need for heating is a function of the length of the intermittency period (hours per week), the amount of heat gains compared, to the amount of heat transfer (heat-balance ratio) and the building inertia. See Figure 8.

G.6.1.1.2 Cooling mode

Due to the diurnal pattern of the weather, and the effect of the building thermal inertia, an evening/night thermostat set-back or switch-off has, in general, a much smaller effect on the energy need for cooling than a thermostat set-back or switch-off has on the heating energy need. This implies that a thermostat set­back or switch-off during evening/night will result in only a small or no decrease in energy need for cooling, except during very warm months or in the case of high internal heat gains, in combination with small heat losses. Therefore, the time fraction for intermittency in the cooling mode is based on the number of days per week with cooling instead of number of hours per week as for the heating mode. See Figure 9.

G.6.1.1.3 Operation schedules

Через те, що у цій методиці вплив переривчастості враховують понижувальним коефіцієнтом на енергопотребу для охолодження, часова частка годин роботи, наприклад, сонячного затінення та природного охолодження чи вічної вентиляції, може бути розрахована, припуска- пени постійне опалення чи охолодження, таким чином ігноруючи дні із черговим режимом опалення чи охолодження або виключенням.

G.6.2 Типові значення та моделі для заданої внутрішньої температури

Приклади заданої температури та моделей переривчастості для різних типів будівель, які повинні використовуватися за відсутності національних значень, наведені у таблиці G.11) (див пункт G.8).

Виміряні значення слід використовувати з обережністю через те, що виміряна внутрішня температура не дорівнює заданій, внаслідок таких впливів, як перегрів., переривчастість, інерційність, недосконале регулювання. Ці впливи не повинні беззастережно враховуватися у заданому значенні через те, що вони явно враховуються у методі розрахунків (наприклад, місячний чи сезонний методи: перегрів - у коефіцієнті використання; переривчастість - у регулюванні заданого значення або/та у поправочному коефіцієнті; спрощений погодинний та деталізований методи моделювання: у заданому графіку).

G.7 Внутрішня теплоємність

Для місячного та сезонного методу можуть виникати дискусії щодо того, чи повинен враховуватися у внутрішній теплоємності вплив поверхневого опору. Така поправка, що ґрунтується на ISO 13786:2007, розділ А.3, застосовувалася б до кожного значення kj, в результаті отримували б k’j та звідси загальне знамення С’_т, значно нижче ніж С_т.

При грубому наближенні поправка для поверхневого опору складає С’_т = 0,75Cm, що ґрунтується на розрахунках, які показують, що скореговане значення теплоємності може бути нижчим на 50 % ніж нескориговане значення.

Однак, дійсна внутрішня температура наближено дорівнює середньоарифметичному значенню температури повітря та поверхні. Таким чином, необхідна тільки половина поправки.

На додачу до цього, велика частина сонячного випромінювання, що надходить у будівлю, буде безпосередньо досягати внутрішніх поверхонь подлоги та стін, так само, як і внутрішні теплонадходження.

Because in this procedure the effect of intermittency is taken into account by a reduction factor on the energy need for cooling, the time fraction of hours of operation of, for example, solar shading and free cooling or night-time ventilation shall be calculated assuming continuous heating and cooling, thus disregarding days with reduced heating or cooling set-point or switch-off.

G.6.2 Typical values and patterns for internal temperature set-points

Examples of set-point temperatures and intermittency patterns for different building types, to be used in the absence of national values are given in Table G.11 (see Clause G.8).

Measured values shall be used with cam, because the measured internal temperature is not the same as set-point due to effects such as overheating, intermittency, inertia, imperfect control. These effects should not be implicitly taken into account in the set-point, because they are explicitly taken into account in the calculation method (e.g. monthly or seasonal method: overheating in utilization factor; intermittency: in set-point adjustment and/or correction factor; simple hourly and detailed simulation methods: in the set-point schedule).

G.7 Internal heat capacity

For the monthly and seasonal method, one could argue that the internal heat capacity should include the effect of the surface resistance. Such a correction, based on ISO 13786:2007, Clause A.3, would apply to each value of kj resulting in a k’j value and hence in an overall С’_т value that is significantly lower than Cm.

By rough approximation, the correction for the surface resistance is С’_т = 0,75C_m which is based on calculations showing that the corrected heat capacity can be as low as 50 % of the uncorrected value.

However, the operative internal temperature is, by approximation, equal to the arithmetic mean of air and surface temperature. Therefore only half of the correction is needed.

In addition to this, a large portion of the solar radiation entering the building zone will impinge on the internal surface of floor and walls directly, as does part of the internal heat gains.

Більш того, параметри кривих використання надходжень були встановлені на основі визначення внутрішньої теплоємності, що е близьким до визначення, даного в ISO 13786 без поверхневого опору.

Примітка. Груба апроксимація внутрішньої теплоємності достатня для завдань цього стандарту.

Як наслідок, методики ігнорують поправку на поверхневий опір. Значення також можуть визначатися на національному різні.

G.8 Дані щодо зайнятості

Типові дані, що пов’язані із зайнятістю, для житлових будинків, наведені у таблиці G.8. Типові дані для офісів наведені у таблиці G.9.

Типові значення внутрішніх теплових потоків, у залежності від зайнятості і а типу будівлі, наведені в таблицях G.10 та G.11.

У таблиці G.12 наведені різні типи стандартних вхідних даних, пов’язаних з зайнятістю в будівлях різного призначення.

Примітка. Присутність людей при нормативній зайнятості та при реальних умовах може бути коротшою ніж години робота інженерних систем будівлі.

Moreover, the parameters of the gain utilization curves have been determined on the basis of a definition of the internal heat capacity that is close to the definition given in ISO 13786 without surface resistance.

NOTE. A rough approximation of the internal heat capacity is sufficient for the purposes of this International Standard.

Consequently, the procedures ignore a correction for the surface resistance. The values may also be determined at national level.

G.8 Occupancy data

Typical occupancy-related data for residential buildings are given in Table G.8.

Typical occupancy-related data for offices are given In Table G.9.

Typical internal heat flow rates as a function of occupancy and building type are given in Tables G.10 and G.11

Table G.12 gives various types of conventional input data related to occupancy for different types of building use.

NOTE. The presence of occupants, both for standard occupancy and for actual occupancy conditions, can be shorter than the hours of operation of the technical building systems

.

Таблиця G.8 - Тепловий потік від людей та устаткування; значення за замовчуванням у разі відсутності національних показників; деталізовані значення для житлових будинків

Table G.8 - Heat flow rate from occupants and appliances; default values in the absence of national values; detailed values for residential buildings

Таблиця G.9 - Тепловий потік від людей та устаткування; значення за замовчуванням у разі відсутності національних показників; деталізовані значення для офісів

Table G.9 - Heat flow rate from occupants and appliances; default values in the absence of national values; detailed values for offices

(Ф^.Ос ⁺®int,A)/Af - величина теплового потоку від людей та устаткування, Вт.

( Фігі.Ос ⁺Ф_п^)/Af is th® hest flow rate from persons and appliances, expressed in watts.

Af- кондиціонована площа, визначена згідно з 6.4, м2.

Af is ^е conditioned floor area, defined in 6.4, expressed in square metres.

Таблиця G.10 - Тепловий потік від людей; значення за замовчуванням у разі відсутності національних показників загальні дані як функція від ступеня зайнятості, нежитлові будівлі

Table G.10 - Heal flow rate’ from occupants; default values in the absence of national values; global values as a function of occupation density, non-residential

Ф^Ос - величина теплового потоку від людей, Вт.

Ф^Ос is tha hest flow rate from persons, expressed in watts.

Af - кондиціонована площа, визначена згідно з 6.4, м2.

Af is the conditioned floor area, defined in 6.4, expressed in square metres.

Таблиця G. 11 - Тепловий потік від устаткування; значення за замовчуванням у разі відсутності національних показників; загальні дані як функція від призначення будівлі, нежитлові будівлі

Table G.11 - Heat flow rate from appliances; default values in the absence of national values; global values as a function of building use, non-residential