Страница 15: ДСТУ IEC 60439-1:2003. Устаткування комплектних розподільчих пристроїв низьковольтне. Частина 1. Устаткування, що пройшло випробовування типу повністю чи частково (61986)

Ступінь захисту, передбачений у 7.2.1 та 7.7, перевіряють відповідно до ІЕС 60529, вживаючи, за необхідності, заходи, які придатні для даного типу КРП. Якщо після випробовування на проникність води в загорожі присутні залишки води, то необхідно перевірити діелектричні властивості відповід­но до 8.2.2. У свідоцтві про відповідність КРП ступеням захисту ІРЗХ та ІР4Х, також як і для оболо­нок зі ступенем захисту ІР4Х, вказують пристрої, що їх застосовували під час випробовування.

КРП, що має ступінь захисту ІР5Х випробовують відповідно до 13.4 ІЕС 60529 за категорією 2.

КРП, що має ступінь захисту ІР6Х випробовують відповідно до 13.4 ІЕС 60529 за категорією 1.

КРП чи його частини, які не задовольняють вимогам 7.10.2а) та Ь), повинні по можливості підля­гати такому випробовуванню.

Несприйнятливість перевіряють за допомогою такого випробовування:

8.2.8.2 Випробовування на випромінення

Межі випромінення перевіряють відповідно до таких стандартів: — CISPR 11 клас В для навколишнього середовища 1;

— CISPR 11 клас А для навколишнього середовища 2.

8.3 Приймально-здавальне випробовування

Необхідно перевірити ефективність механічних приводів, блокування, з’єднань тощо. Перевіря­ють правильне розташування проводів та кабелів і правильність монтування пристроїв. Зовнішній ог­ляд також необхідний для того, щоб упевнитися, що зберігся запропонований ступінь захисту і не змінились величина проміжків та довжини шляху спливу.

Повинні бути перевірені щодо хорошого контакту з’єднання, що скріплені гвинтами та болтами, перевіряти можна вибірково.

Далі необхідно додатково перевірити повноту інформації та марковання, вимоги до яких зазна­чено у 5.1 та 5.2, і що КРП відповідає цим вимогам. Додатково необхідно перевірити відповідність КРП схемам з’єднання та монтажним схемам, технічним даним тощо, передбаченим виробником.

Залежно від складності КРП необхідно провести огляд монтажу та провести перевіряння елек­тричного функціювання. Процедура випробовування та їхня кількість залежить від того, чи є у складі КРП складні блокування, пристосування для контролю правильної послідовності роботи тощо.

У деяких випадках може бути необхідним проведення чи повторення цього випробовування на місці експлуатації під час урухомлювання устатковання, для якого призначено дане КРП. У цьому разі складають особливу угоду між виробником та споживачем.

Випробовування треба проводити

• відповідно до 8.3.2.1 та 8.3.2.2b), якщо виробник заявив величину максимально допустиму імпульсну напругу (7_ітр (див. 4.1.3).

• відповідно до 8.3.2.1 та 8.3.2.2а) в інших випадках.

* Це відповідає рівню згідно з ІЕС 61000-4.

Це випробовування не проводять на КРПч, опір ізоляції яких було перевірено відповідно до 8.2.2.1 чи 8.3.4.

Це випробовування також не проводять на допоміжних схемах КРПп і КРПч, які захищені пристро­ями захисту від короткого замикання з нормою, що не перевищує 16 А та, якщо раніше було прове­дено випробовування електричного функціювання (див. 8.3.1) за допомогою номінальної напруги, для якої призначено допоміжні схеми.

Усе електричне устатковання КРП повинне бути з'єднано для випробовування, за винятком тих апаратів, які відповідно до їхньої характеристики, розраховані на нижчу випробовувальну напругу; а ус­таткований, що споживає струм (наприклад обмотки, вимірювальні прибори), для якого подавання вип- робовувальної напруги може спричинити проходження струму, повинне бути від'єднано. Це устатко­вання повинне бути від’єднано на одному із їхніх затискачів, а якщо устатковання не розраховано на стійкість до повної випробовувальної напруги, то у цьому випадку всі затискачі повинні бути від'єднані.

Ємності проти завад, які розташовані між струмопровідними частинами, що перебувають під на­пругою та відкритими провідними частинами, не повинні бути від’єднанні і повинні бути стійкі до вип­робовувальної напруги.

1. Випробовувальну напругу відповідно до 8.2.2.4 подають протягом 1 с. Джерело живлення змінного струму повинне бути достатньо потужне для підтримування випробовувальної напруги неза­лежно від усіх втрат струмів. Випробовувальна напруга повинна мати форму хвилі, що практично не відрізняється від синусоїди та частоту від 45 Гц до 62 Гц.

Якщо устатковання, що увімкнено до основного чи допоміжних кіл, що підлягають випробовуванню, витримало випробовування на діелектричну стійкість, то випробовувальну напругу зменшують до 85 % від величини, зазначеної в 8.2.2.4.

Для даного випробовування:

• усі комутаційні пристрої повинні бути замкнені,

• або випробовувальну напругу подають послідовно на всі частини схеми.

Випробовувальну напругу необхідно подати між частинами, що перебувають під напругою, та стру­мопровідними конструктивними частинами КРП.

2. Випробовування проводять відповідно до 8.2.2.6.2 та 8.2.2.6.3. Якщо до складу будь-якої схе­ми входять компоненти, які відповідно до стандартів ІЕС, перевірені приймально-здавальним випробо­вуванням за допомогою нижчих значень випробовувальної напруги, то такі самі нижчі напруги треба застосовувати для випробовування. Однак випробовувальна напруга повинна бути не менша ніж ЗО % від максимально допустимої імпульсної напруги (без поправкового коефіцієнта на висоту) чи у два рази більшою, ніж значення номінальної величини напруги для перевіряння ізоляції, також треба застосо­вувати напругу з більшим значенням.

Вважають, що випробовування пройшло успішно, якщо немає пробою чи дугового розряду.

Необхідно перевірити заходи щодо захисту від прямого чи непрямого контакту (див. 7.4.2 та 7.4.3).

Захисні схеми повинні бути перевірені зовнішнім оглядом, щоб упевнитися, що вони відповіда­ють вимогам зазначеним у 7.4.3.1.5. Особливо необхідно перевірити згвинчені або скріплені болтами з’єднання на наявність хорошого контакту. Випробовування можна проводити вибірково.

Для КРПч, діелектричні властивості ізоляції яких не випробовували відповідно до 8.2.2 чи 8.3.2, проводять вимірювання опору ізоляції з застосовуванням пристрою, що вимірює опір ізоляції за на­пруги не менше ніж 500 В.

У цьому разі випробовування вважають задовільним, якщо опір ізоляції між колами та відкритими струмопровідними частинами буде не меншим ніж 1000 Ом/В на коло, віднесений до номінальної на­пруги цих кіл відносно землі.

Як виняток, деталі, які за їхніми специфічними характеристиками споживають струм (наприклад, обмотки, вимірювальні прилади) під час подавання випробовувальної напруги чи не розраховані на повну випробовувальну напругу, повинні бути відповідним чином від'єднані.Таблиця 13 — Допустимі напруги на діелектрику під час випробовування імпульсами, змінним та постійним струмом

Примітка 1. У цій таблиці використано характеристики однорідного поля, випадок В (див. 2.9,15), для якого імпульси, значення напруги постійного струму та допустиме пікове значення змінного струму такі самі. Середнє квад­ратичне значення виведено із пікового значення змінного струму.

Примітка 2, Там, де проміжки перебувають між умовами випадку А та випадку В, значення напруги змінного та постійного струму цієї таблиці суворіші, ніж для імпульсної напруги.

Примітка 3. Випробовування потужності, залежно від частоти та напруги проводять за згодою виробника (див. 8.2.2.6.2).

Таблиця 14 — Мінімальний проміжок у повітрі

Примітка. Величини мінімальних проміжків у повітрі базуються на імпульсних напругах із тривалістю 1,2/50 мкс для барометричного тиску 80 кПа, еквівалентного нормальному атмосферному тиску на висоті 2 000 м над рівнем моря.Таблиця 15 — Вилробовувальні напруги на відкритих контактах устаткований, що придатні для ізолювання