---

Г_Аи-Г_А = Г_Е -Г_Еи =0,2 sinp_b Для циліндричних зубчастих передач, (49)

(50)

Рисунок 5 — Коефіцієнт розподілу навантаги циліндричних прямозубих зубчастих передач з немодифікованими профілями і ступенем точності 7 або вище

К

Рисунок 6 — Коефіцієнт розподілу навантаги циліндричних прямозубих зубчастих передач з немодифікованими профілями і ступенем точності 8 або нижче

оефіцієнт розподілу навантаги для прямозубої зубчастої передачі з немодифікованим профі­лем умовно припустимий як такий, що має переривисту трапецеїдальну форму (див. рисунок 5). Проте, внаслідок неточностей виготовлення, в кожній лінії зачеплення двопарного контакту кое­фіцієнт розподілу навантаги буде збільшуватися для виступових бічних поверхонь зубців і змен­шуватися для інших бічних поверхонь [34]. Типовий коефіцієнт розподілу навантаги є огинальною лінією можливих кривих (див. рисунок 6).

Q-2 1 Г„-Г_А

^хг=-^- + о г^У г ^{ДЛЯ Г}а-^Гу ^<ГВ’ ⁽⁵⁷>

8. О ¹ в ^-|А

Х_г=1 дляГ_в<Г_у<Г₀, (58)

Q-2 1 Г_Е-Г„

+ дляГ₀<Г_у<Г_Е, (59)

8. О І ё — I Q

Q = 7 для ступеня точності 7 або вище (60)

Q = ступеня точності для ступеня точності 8 або нижче.9.3 Прямозубі зубчасті передачі з профільною модифікацією Див. рисунки 7 і 8.

Рисунок 7 — Коефіцієнт розподілу навантаги циліндричних прямозубих зубчастих передач з оптимальною профільною модифікацією

Рисунок 8 — Коефіцієнт розподілу навантаги циліндричних прямозубих зубчастих передач із завищеною профільною модифікацією поблизу А і заниженою профільною модифікацією поблизу Е

Хг -1 Для Г_в <Г_у <Г₀,

Г_АВ -0,5-(Г_а + Г_в)

r_DE=0,5-(r_D + r_E)

(с_а2+2’C_eff)T_A+(C_a2-C_eff)-r_B

¹ АА = ~ Д^лнUa2 > ^eff-

* ’ Ь_а2 + b_eff

Гда = Га ^ДЛЯ С_а2 - C_eff.

_г _ (^Са1 -^Сеїї) ^ГА +(^Са1 ^{+2 C}eff)'^rB _{для с >с}

^гвв _о^Д °^a1 °^0ff'

z ■ ь_а1 + u_eff

Г_вв-Г_в Для C_a1<C_eff,

X - f 1 ^^а2 Y 1 і Р і 2 . ^Гу " ^Га I C_eff J 3 р 3 C_eff J Г_в - Г _А

У _ ґи Єа1 Д . ґ, 2 Єа1 І~у Г_А^ГТ ^CeffJ 3 [з з'с_еДг_в-г_А

х ₌f₁_M -J~₊- М ^Ге~^г> ^г c_eJ з І^з 3 c_efJ r_E-r_D

Y - f -і _ ^ai J Ґ² С_а1 Г_Е -Г_у

^ГТ"CeJ’3 Із 3'c_eJ r_E-r_D

передбачено Х_г >0, для Г_А < Г_у <Г_АВ,

передбачено Х_г <1, для Г_АВ <Г_у <> Г_в, передбачено х_ґ < 1, для r_D < Г_у < r_DE, передбачено Х_г ^0, для r_DE <Г_У Г_Е

₁

Г (Ca2~Ceff) rE+(Ca2 + 2 Ceff) rD р _ 1 DD - 9 ~ ~ ДЛЯGa2 > Geff> Z ■ оа2 + ueff	(72)
rDD=rD дляса2<сеП,	(73)
|— _ (Са1 + 2' Ceff)' ГЕ + (Са1 ~ Ceff )' ГР rг 1 ЕЕ - ОГ .Г ДЛЯ Чі >Geff- z ‘ °а1 + ueff	(74)
ГЕЕ=ГЕ ДЛЯСа1<Се„.	(75)





4. Вузькі косозубі зубчасті передачі з немодифікованими профілями

Косозубі зубчасті передачі з малим повним коефіцієнтом перекриття, є_у < 2, мають однопар- ний контакт зубчастих пар. Отже, їх можна трактувати як прямозубчі передачі, розглядаючи гео­метрію в торцевій площині, а також з впливом підтримки (див. рисунок 9).

Рисунок 9 — Коефіцієнт розподілу навантаги вузьких косозубих циліндричних зубчастих передач з немодифікованими профілями, зокрема ефектом підтримки





Коефіцієнт розподілу навантаги отримують перемножуванням Х_г в 9.2 з коефіцієнтом під­тримки X_but.

4. Вузькі косозубі зубчасті передачі з профільною модифікацією

Косозубі зубчасті передачі з малим повним коефіцієнтом перекриття, є_у < 2, мають однопар- ний контакт зубчастих пар. Отже, їх можна трактувати подібно до прямозубих передач, розглядаючи геометрію в торцевій площині (див. рисунки 10 і 11).

Рисунок 10 — Коефіцієнт розподілу навантаги вузьких косозубих циліндричних зубчастих передач з оптимальною або завищеною профільною модифікацією







Рисунок 11 — Коефіцієнт розподілу навантаги вузьких косозубих циліндричних зубчастих передач із заниженою профільною модифікацією




Коефіцієнт розподілу навантаги отримують перемноженням Х_г в 9.2 з коефіцієнтом під­тримки X_but.

4. Широкі косозубі зубчасті передачі з немодифікованими профілями

Припустимо, що ефект підтримки [35] широких косозубих зубчастих передач, є_у > 2, з місце­вою високою жорсткістю зачеплення в кінці похилих контактних ліній діє поблизу кінців А І Е вздовж нахилених зубців на постійній довжині, яка відповідає поперечній відносній відстані 0,2 sinp_b (див. рисунок 12, також 9.1 і рисунок 4).




Рисунок 12 — Коефіцієнт розподілу навантаги широких циліндричних косозубих зубчастих передач з немодифікованими профілями




Коефіцієнт розподілу навантаги отримують перемножуванням величини 1/є_а, що представляє середню навантагу, з коефіцієнтом підтримки X_but:

ї

(76)

х

^Abuf

^£а

4. Широкі косозубі зубчасті передачі з профільною модифікацією

Припустимо, що розширення модифікації головки зуба на обох кінцях А—АВ і DE—Е лінії за­чеплення буде рівне і результуватиметься в коефіцієнт перекриття є_а = 1 для ненавантажених зуб­чатих передач (див. рисунок 13). Коефіцієнт розподілу навантаги широких циліндричних косозу­бих зубчастих передач, є_у > 2, із заниженою або завищеною профільною модифікацією виникає Із інтерполяції або екстраполяції, відповідно, між коефіцієнтом для немодифікованого профілю з ефектом підтримки і коефіцієнтом для оптимальної профільної модифікації (див. рисунок 14).

А АВ В D DE Е




Рисунок 13 — Коефіцієнт розподілу навантаги широких циліндричних косозубих зубчастих передач з оптимальною профільною модифікацією












Д

Рисунок 14 — Коефіцієнт розподілу навантаги широких циліндричних косозубих зубчастих передач із завищеною профільною модифікацією поблизу А і заниженою поблизу Е

іапазони визначені такими точками:

Гав=0,5-(Г_а+Г_в),

Г

(77)

(78)

Гаа




_г , (Єд+1) (г„-1) (с_а2-с_ея)

(^£а “ 1) ‘ С_аі + (Зє_а + 1) ' С_а2




для С_а2 > C_eff,




(79)




Г ЕЕ




= Г_Е




(^еа ^{+ <і})(^еа ~^)'(С_аі ~C_eff) (^£<х -¹) ’ С_а2 + (Зє_а + 1) • С_а1




*(Г_Е-Г_А) для C_a1>C_eff,




(80)


_0Е =0,5-(Г_о+Г_Е),

X - Ceff -С_а2+ (^Еа - • Є_аі + (ЗЕд + 1) • с_а2 Г_у -Г_А
’ C_eff 2 ’ Є_а • (Є_о + 1) ■ C_eff і~аіз ~ Г_А

для <Г_у <Г_АВ, якщо C_a2<C_eff, для Г_А <Гу ^Гдд, якщо С_а2 >C_eff, Х_г-0 Для ГддйГу^Гдв, якщо С_а2 >C_eff-

- Ceff ~Єа1 ₊ (^еа ~ 1) ‘ Є_а2 ⁺ (ЗЄд +1) - Оа1 Г_Е -Гу
^єа ‘ C_eff 2 ‘ ^єа ' (^£а ⁺¹) * ^eff “ ^ГОЕ

Для Г_ое <Г_у <Г_Е, якщо С_а1 < C_eff, для r_DE<r_y<r_EE, якщо C_a1>C_eff, Х_г =0 ДЛЯ Г_ЕЕ <Г_у <Г_Е, якщо с_а1 > c_eff.

8. Вузькі конічні зубчасті передачі

Для вузьких конічних зубчастих передач, є_у < 2, з профільною модифікацією С_а < C_eff кое­фіцієнт розподілу навантаги Х_г знаходять лінійною інтерполяцією міжХ_г, розрахованим (для С_а= 0) в 9.4, і Х_г, розрахованим (для С_д = C_eff) у 9.9. Необхідно враховувати X_but.

Для вузьких конічних зубчастих передач, < 2, з профільною модифікацією С_а > C_eff, кое­фіцієнт розподілу навантаги Х_г розраховують, як у 9.9.

8. Широкі конічні зубчасті передачі

Для широких конічних зубчастих передач, е_у> 2, з оптимальною профільною модифікацією С_аі = C_eff, С_а2 - C_eff, коефіцієнт розподілу навантаги приймає форму параболи [35] (див. рисунок 15).

Рисунок 15 — Коефіцієнт розподілу навантаги конічних зубчастих передач з оптимальною профільною модифікацією





Середню точку М визначають з

Г_м=^|^. (86)

Коефіцієнт розподілу навантаги для оптимальної профільної модифікації є

15 (^Гу~^гм)² 6

Х_г д_ЛЯ c_a1 = C_eff, С_а2 =C_eff. (87)

“ U Е -Гм)

Якщо профільна модифікація С_а1 відрізняється від С_а2, тоді частини AM і ME потрібно розра­ховувати окремо з розривом в точці М (див, рисунок 16).

Для заниженої профільної модифікації інтерполяцію виконують між коефіцієнтом для немо- дифікованого профілю з ефектом підтримки, згідно з 9.6, і параболою для оптимальної профільної модифікації.

Для завищеної профільної модифікації парабола має нову кінцеву точку АА або ЕЕ.

Рисунок 16 — Коефіцієнт розподілу навантаги конічних зубчастих передач із заниженою профільною модифікацією поблизу А і завищеною профільною модифікацією поблизу Е





Для заниженої профільної модифікації Х_г знаходять лінійною інтерполяцією між Х_г для опти­мальної профільної модифікації (формула (87)) і Х_г для немодифікованого профілю згідно з фор­мулою (76). Цю інтерполяцію потрібно робити кроками від А до М з впливом С_а2 і від М до Е з впли­вом С_а1.

Для завищеної профільної модифікації нові кінцеві точки АА і ЕЕ розташовані як

е ( С

Га_А=Га+-і (Г_е-Г_а). -^--1 , (88)

° k^ceff )

Г_ЕЕ=Г_Е-^.(Г_Е-Г_А)Ї^-1І (89)

⁶ k ^Ceff J

Х_г = 0 для Гд <Г_у (90)








15 3 f (Г_у-Г_м)²

^єа 4-C_a1/C_eff (Г_ЕЕ- Г_м)²




для г_м <Г_у <Г_ЕЕ,




Х_г =0




для Г_ЕЕ <Г_у <Г_Е.




(91)

(92)

(93)




1,5 З

^єа 4-C_a2/C_eff

для Гдд <Г_у <Г_М,




10 ТЕМПЕРАТУРА ЗАЇДАННЯ І БЕЗПЕКА

1. Температура заїдання

Температура заїдання є температурою в контакті, за якої з вибраною комбінацією мастиль­них матеріалів і матеріалів зубчастої передачі ймовірно виникає заїдання. Передбачено, що харак­терні величини температури заїдання для системи матеріал-мастило-матеріал зубчастої пари можуть бути визначеними випробовуваннями зубчастої пари з подібною системою матеріал-мас­тило-матеріал [36].

У разі використання мінеральної оливи з малими присадками температура заїдання не зале­жить від умов експлуатації в досить широкому діапазоні.

Коли використовують мінеральну оливу або синтетичну оливу з антизадирними або зменшу­вальними тертя присадками, потрібне розширене дослідження, щоб визначити характер можли­вої непостійності температури заїдання щодо матеріалів і експлуатаційних умов. Особливу увагу треба привернути до взаємозалежності між умовами випробовування і фактичними або розрахо­ваними умовами. На взаємовідношення можуть сильно впливати характерні особливості, показані на перехідній діаграмі (див. рисунок 1).

2. Структурний коефіцієнт

Температура заїдання мінеральних олив з малими присадками, визначена із випробовування зубчастих передач, може бути поширена на різні сталі зубчастих передач, термообробляння або поверхневе обробляння представленням емпіричного структурного коефіцієнта:

®S ⁼ ®МТ ⁺ Xw ’ ©flmaxT- (94)

де 0_МТ — об'ємна температура випробовуваних зубчастих передач, °С;

©flmaxT — максимальна температура спалаху випробовуваних зубчастих передач, К;

X_w — структурний коефіцієнт (див. таблицю 2).

Таблиця 2 — Структурний коефіцієнт

Матеріал	Xw
Наскрізнопрогартована сталь	1,00
Фосфатована сталь	1,25
Сталь, плакована міддю	1,50
Азотована сталь (рідинне або газове азотування)	1,50
Загартована навуглецевана сталь, з вмістом аустеніту:
— меншим ніж середній	1,15
— середнім (від 10 % до 20 %)	1,00
— більшим ніж середній	0,85
Аустенітна сталь (нержавка сталь)	0,45

Скачать бесплатно