---

Визначення С-. А- і Сі-полів

Таблиця 2 — Функціональні коди, застосовувані в С-полі

В: FCB (рахунковий біт фрейму) переключається, якщо останнє повідомлення пройшло без спотворення. НОРМАЛІЗАЦІЯ встановлює на запитувальному пристрої і на лічильнику внутрішній FCB біт у значення «0» так, щоб перше повідомлення проходило за значення FCB = 1.

Усі інші коди, описані в EN 60870-5-2, можуть бути застосовані додатково.

Адресна область (А-поле):

Діапазон значень: від 1 до 250 (максимальна кількість приладів у мережі M-Bus становить 250).

Спеціальні значення:

255 зарезервовано для трансляції (для всіх приладів, не потребує відповіді.

див. EN 60870-5-2), можна застосовувати, наприклад, для НОРМАЛІЗАЦІЇ

254 негайна відповідь (відгук незалежний від адреси, з його власною адресою)

253 зарезервовано для майбутнього розширення адресації

252 зарезервовано

251 зарезервовано

0 адреса за замовчуванням для неконфігурованого лічильника

Поле СІ кодує тип і послідовність прикладних даних, що передаються у цьому фреймі.

Таблиця 3 — Кодування контрольного інформаційного поля СІ

М = 0' послідовність даних у багатобайтових записах починається з найменш значущих байтів М = 1: послідовність даних у багатобайтових записах починається з найбільш значущих байтів.

У таблицях цього підпункту порядок передавання даних — зліва направо.

Слід застосовувати сервісні класи зв'язку S3 (ЗАПИТ/ВІДПОВІДЬ) і S2 (ВІДПРАВЛЕННЯ/ ПІДТВЕРДЖЕННЯ). Прилад, що запитує, вважають головним. Він збирає дані одного або кількох лічильників.

Передавання даних із сервісними класами зв'язку запит/відповідь і відправлення/підтвердження згідно з EN 60870-5-2 вважають незбалансованим хитким передаванням.

- Короткий фрейм *•

Довгий фрейм

Окремий контрольний знак

E5h

Умовні позначки: L — довжина октетів даних користувача;

С — контрольне поле;

А — адресне поле;

СІ — поле контрольної інформації;

CS — контрольна сума.

Контрольна сума — це молодший байт арифметичної суми всіх октетів даних користувача.

Для нормалізації розрахункового біта фрейму, як з боку запитувача, так і з боку лічильника застосовують функцію НОРМАЛІЗАЦІЯ. Фрейм ВІДПРАВЛЕННЯ НОРМАЛІЗАЦІЇ є короткий фрейм.

Після процедури НОРМАЛІЗАЦІЇ підпорядкований прилад чекає на прийняття наступного пові­домлення від головного приладу до підпорядкованого зі значенням FCB = 1.

Рисунок 6 — Успішне передавання

FCB не змінено

Рисунок 6 — Передавання з помилкою: у разі передавання у напрямку запиту

Позначки до рисунки і, 6 та 7

<о= 11 t_eiT (час затримки);

І — кількість спроб;

Івт * ІЛшвидкіст» передавання у бодак) (с);

1 Char - Ht^ (тривалість передавання символу).

tp«or - (гіЛьКІСТ, символів у фреймі) X 11te)T (довжина фрейму), 1« = 50 мс • ЗО » Шит (час реакції);

Vgx = (дійсна довжина фрейму даних у символах) « 1Н_вП;

Іц « 3 х Шит (лінія вільна)

Рисунок 7 — Передавання з помилкою; у разі передавання у напрямку відповіді

6.3.4 Оптичний інтерфейс з протоколом EN 60870-5

Якщо оптичний інтерфейс застосовують з протоколом EN 60870-5, то активувальне повідом­лення можна посилати на теплолічильник кожного разу після проміжку часу очікування, який більше ніж у 330 разів перевищує тривалість передавання одного біта. Активувальне повідомлення складається з послідовності почергових нулів та одиниць, що передаються із заданою швидкістю протягом (2,2 ± 0,1) с. Після проміжку часу очікування, що становить від 33 до 330 тривалостей передавання одного біта, може починатися обмін даними.

6.4 Кодування записів даних

Фрейм даних може мати сталу або змінну довжину. Уа багатобайтові записи можна переда­вати, починаючи як із молодших байтів, так і зі старших байтів. Цю послідовність передавання ко­дують у СІ-полі.

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

Позначки та скорочення, що застосовані для опису кодування даних:

BCD — binary coded decimal — двійково-кодоване десяткове число:

LSB — least significant bit — наймолодший (двійковий) розряд;

MSB — most significant bit — найстарший (двійковий) розряд;

<.„> — кутові дужки відокремлюють значення, що можуть набувати двійкові розряди;

[...] — квадратні дужки відокремлюють номери двійкових розрядів у послідовності;

В1 — одиничний двійковий розряд;

X — кількість двійкових або десяткових розрядів;

UI ІЧ[від п1 до п2] — послідовність з N двійкових розрядів, починаючи від п1 і до п2;

Запис 2UІ4(від 5 до 8]<0 до 9BCD>:= розряд 10^і означає, що друга в октеті послідовність з чотирьох розрядів від п ятого до восьмого (тетрада) вміщує двійково-кодоване десяткове число від 0 до 9 і відповідає розряду десятків кодованих даних.

В

S<1>:= від’ємне

1В1 [X]:=S=Sign: S<0>;= додатне

Тип даних В : Двійкове ціле число:= 1(1...X] <від -2^х-1 до +2^Х' ¹-1> MSB LSB

ід'ємні значення подано у двійковому доповнювальному коді.

Тип даних С : Двійкове ціле число без знака:= UI [від 1 до X] <від 0 до 2^х-1> MSB LSB

UI8 [від 1 до 8]<від 0 до 255*

Тип даних D : Булева величина ХВ1 (1 біт двійкової інформації)

Тип даних Е : Складовий оператор СР16 (інформація про типи й одиниці вимірювання)

1UI6 [від 1 до 6] <від 0 до 63> —одиниця вимірювання 1

1UI6 [від 9 до 14] <від ОдобЗ* —одиниця вимірювання 2

1UI4 [від 7 до 8. від 15 до 16] <від 0 до 15> — контрольоване середовище

Типи даних F, G і Н треба застосовувати лише у змінних структурах даних. Тип даних F : Складовий оператор СР32: Дата і час:

хвилина: UI6 [від 1 до 6] «від 0 до 59* година: UI5 [від 9 до 13] «від 0до23> день: UI5 [від 17 до 21] «від 1 до 31>

м

IV<0> — дійсний час IV«1> —недійсний час

SU«0> — стандартний час

SU<1> — літній час

ісяць: UI4 [від 25 до 28] «від 1 до 12* рік: UI7 [від 22 до 24, від 29 до 32] «від 0 до 99>

IV: В1 [8] {час недійсний}

SU: В1 [16] {літній час)

RES1: В1 [7] {зарезервовано): <0>

RES2: В1[14] {зарезервовано}: <0>

R

MSB

ES3: В1[15] {зарезервовано}: <0>

LSB

Тип даних G : Складовий оператор СР16: Дата: день: UI5 [від 1 до 5] «від 1 до 31 > місяць: UI4 [від 9 до 12] <від 1 до 12>

рік: UI7 [від 6 до 8, від 13 до 16] «від 0 до 99>

MSB LSB

2⁷ 2$ 2⁵ 2⁴ 2³ 2² 2¹ 2^

2^5 2¹⁴ 2¹³ 2¹² 2¹¹ 2¹⁰ 2⁹ 2^е

Тип даних Н: плаваюча крапка

Національна примітка

У англомовній літературі цілу та дробову (десяткову) мастики відокремлюють крапкою, а у вітчизняній — комою Відпо­відно, у англомовній літературі використовують числа з плаваючою крапкою, а у вітчизняній — з плаваючою комою

«Коротке число з плаваючою крапкою» = R32.23 {Мантиса, порядок, знак}

Визначено такі діапазони для арифметичних чисел з плаваючою крапкою:

діапазон: від (-2¹²⁸ + 2'°*) до (+2¹²⁸- 2¹⁰⁴). що становить: від - 3.4-10³⁸ до +3,4 10³⁸;

найменше від’ємне значення: - 2^-149, тобто: - 1.4-10^-45;

найменше додатне значення: + 2^-149, тобто: +1.4-10^-45.

*1 і *2 І *3 І *4 І *5 *6

14 8 12 16

(*1) — ідентифікаційний номер Кодування: тип даних А (X = 8)

Доступний операторові лічильника ідентифікаційний номер (*1).

(*2) — номер доступу Кодування: тип даних С (X = 8)

Номер доступу збільшується на одиницю після кожної ВІДПОВІДІ

(*3) — статус Кодування: тип даних D (X = 8)

Біти статусу містять таку інформацію:

В1[1] —хибність — BCD без знака

істина — у двійковому коді зі знаком (дійсно для *5 і ’6);

В1 [2] — хибність —дійсні (миттєві) значення рахункових механізмів лічильників 1 і 2

істина — значення, що збережені за фіксованої дати, дійсні для рахункових механізмів лічильників 1 і 2;

В1 [3] — недостатнє живлення:

В1[4] —тривала помилка:

В1[5] —тимчасова помилка

;

ВІ[6 до 8] — спеціальні дані виробника.

(*4) — типи й одиниці вимірювання рахункових механізмів лічильників 1 і 2.

Кодування:тип даних Е

Ця інформація стосується типу лічильника (наприклад, теплолічильник) і фізичних одиниць, що відраховуються такими рахунковими механізмами:

(*5) — 1-й рахунковий механізм Кодування: тип даних А (Х=8) або В (Х=32)

(*6) — 2-й рахунковий механізм Кодування: тип даних А (Х=8) або В (Х=32)

Таблиця 4 — Позначення середовища, тилів і одиниць вимірювання у фіксованій структурі