Перевіряння. Звіряння з відповідними креслениками та (або) схемами кіл, огляд та відповідне функційне випробовування верстата.

  1. Відмова кіл керування

Див. 5.1.1

  1. Захист від механічних небезпек

    1. Стійкість

Пили мають бути обладнані пристроєм, що дає змогу прикріплювати їх до підлоги або до іншої стійкої структури, наприклад за допомогою отворів для закріплювання у рамі пили.

Див. також 5.2.6.1

Перевіряння. Звіряння з відповідними креслениками та відповідне функційне випробовування верстата.

  1. Ризик руйнування під час роботи

Огорожу пиляльного диска(-ів), за винятком секційної завіси, потрібно виготовляти з одного з таких матеріалів:

  • сталі з граничною міцністю на розтяг не менше від 350 Н • мм"2 та товщиною стінки не менше ніж 1,5 мм;

  • легкого сплаву з такими характеристиками:

Гранична міцність на розтягування, Н ■ мм-2

Мінімальна товщина, мм

180

5

240

4

300

3



  • полікарбонату з товщиною стінки не менше ніж 3 мм або пластичного матеріалу з ударною міцністю рівною або більшою ударної міцності полікарбонату, який має товщину не менше ніж 3 мм.

  • чавуну з граничною міцністю на розтяг не менше ніж 200 Н • мм-2 та товщиною стінки не мен­ше ніж 5 мм.

Перевіряння. Звіряння з відповідними креслениками, вимірювання, огляд верстата, підтвердження від виробника матеріалу щодо величини граничної міцності на розтягування.

  1. Конструкція інструмента та тримача інструмента

Потрібно передбачити фланці для дискових пил (а у випадку закріплювання пиляльних дисків врівень — один фланець). Діаметр фланців має бути не менше ніж D/4 (де D діаметр найбільшого пиляльного диска, на який спроектовано верстат). Там, де передбачено два фланці, обидва зовнішні діаметри фланців мають бути в границях допуску ± 1 мм. Поверхня затиску на зовнішній частині фланця має бути шириною не менше ніж 3 мм та у центрі мати виборку.

Перевіряння. Звіряння з відповідними креслениками, огляд та вимірювання.

Для блокування шпинделя у разі заміни інструмента необхідно передбачити фіксувальний пристрій шпинделя. Це може бути, наприклад, двосторонній гайковий ключ, який поєднує функцію утримування шпинделя у стаціонарному положенні із затиском та звільненням гайки шпинделя пиляльного диска, або інший фіксувальний пристрій.

Перевіряння. Звіряння з відповідними креслениками, огляд та функційне випробовування верстата.

Необхідно передбачити заходи запобігання ослабленню кріплення пиляльного диска під час запус­кання, під час самої роботи, під час зупинення або під час гальмування, наприклад, примусове з’єднання шпинделя з пиляльним диском або примусове з’єднання між переднім фланцем та пиляльним шпин­делем.

Перевіряння. Звіряння з відповідними креслениками, огляд та функційне випробовування верстата.

Пиляльні шпинделі потрібно виготовляти з допусками, наведеними у додатку А.

Перевіряння. Звіряння з відповідними креслениками та вимірювання.

  1. Гальмування

    1. Загальні положення

На верстатах, на яких існує доступ до пиляльного диска, необхідно передбачати автоматичне галь­мо, якщо час вибігу пиляльного шпинделя(-ів) без гальмування перебільшує 10 с.

Час вибігу з уживанням гальма має бути менше ніж 10 с.

На верстатах, на яких немає доступу до пиляльного диска, автоматичне гальмування треба перед­бачати для пиляльних шпинделів, якщо час вибігу без гальмування перебільшує 60 с.

Час вибігу з уживанням гальм має бути меншим ніж 60 с.

Електричне гальмування має відбуватися тільки постійним струмом.

Перевіряння. Щоб визначити час вибігу без гальмування та з гальмуванням, якщо це потрібно, треба провести відповідне випробовування, наведене нижче.

  1. Умови проведення усіх типів випробувань

Вузол шпинделя потрібно встановлювати у повній відповідності до настанов виробника (наприк­лад щодо величини натягу пасків).

Обираючи швидкість та пиляльний диск, необхідно забезпечити умови для створювання найбіль­шої кінетичної енергії, на яку спроектовано верстат.

Перед початком випробовувань шпиндельний вузол має працювати у неробочому режимі протя­гом щонайменше п’ятнадцяти хвилин.

Фактична швидкість обертання шпинделя має відхилятися від заданої швидкості не більше ніж на 10 %.

Якщо у разі випробовування вузла використовуваний ручний перемикач типу зірка/трикутник, не­обхідно дотримуватися настанови виробника щодо запуску.

Устатковання для вимірювання швидкості повинно мати точність вимірювання ± 1 % по всій шкалі.

Устатковання для вимірювання часу повинно мати точність принаймні ± 0,1 с.

  1. Випробування

    1. Час вибігу без гальмування

Час вибігу без гальмування потрібно вимірювати так:

  1. припинити енергопостачання двигуна приводу шпинделя та заміряти час вибігу без гальмування;

  2. знову увімкнути двигун приводу шпинделя та дати йому можливість досягти заданої швидкості;

  3. повторити операції а) та Ь) ще двічі.

Час вибігу без гальмування дорівнює середньому арифметичному результатів трьох проведених вимірювань.

  1. Час вибігу з гальмуванням

Час вибігу з гальмуванням вимірюють так:

  1. припиняють енергопостачання двигуна приводу шпинделя та заміряють час вибігу з гальмуванням;

  2. залишають шпиндель нерухомим на одну хвилину;

  3. знову вмикають двигун приводу шпинделя та дають йому можливість працювати одну хвили­ну без навантаги;

  4. повторюють операції від а) до с) ще дев’ять разів.

Час вибігу з гальмуванням дорівнює середньому арифметичному результатів десяти проведених вимірювань.

  1. Пристрої для зменшення можливості або результатів викидів

Вертикальні панельні пили, за винятком обладнаних притискачем, який прикладає тиск до панелі з обох сторін пиляльного диска під час обробляння, мають бути обладнані розклинювальним ножем. Розклинювальний ніж має бути влаштований так, щоб була змога відведення вручну у випадку, коли різання починається не з краю панелі. На вертикальних панельних пилах із вбудованим механізмом

подавання, розклинювальний ніж повинен автоматично повертатися до свого звичайного робочого по­ложення після відведення пиляльного диска. На вертикальних панельних пилах з ручним подаванням розклинювальний ніж потрібно утримувати у відведеному положенні поштовховим пристроєм керування.

Перевіряння. Звіряння з відповідними креслениками, огляд та відповідне функційне випробову­вання верстата.

Розклинювальний ніж та його кріплення повинні мати такі характеристики:

  1. розклинювальні ножі потрібно виготовляти зі сталі з мінімальною міцністю на розтягування 580 Н • мм-2 або з прирівнюваного за своїми характеристиками матеріалу, мати пласкі поверхні (у межах 0,1 мм на кожні 100 мм) та з товщиною у діапазоні між товщиною пиляльного диска і шириною щіли­ни, що утворюється внаслідок різання (див. рисунок 3).

Перевіряння. Звіряння з відповідними креслениками, вимірювання та отримання підтвердження міцності внаслідок розтягування від виробників сталі.

  1. Напрямна крайка розклинювального ножа повинна мати фаску для забезпечення доброго вхо­дження в оброблювану деталь (див. рисунок 4), а сам розклинювальний ніж повинен мати однакову тов­щину (коливання у межах + 0,05 мм) по всій робочій довжині.

Перевіряння. Звіряння з відповідними креслениками, огляд та вимірювання.

товщина
розклинювального
ножа




ш

Рисунок 4 — Напрямна крайка розклинювального ножа з фасками

ирина щілини

товщина
пиляльного
диска

Рисунок 3 — Товщина розклинювального ножа щодо розмірів пиляльного диска

  1. Потрібно забезпечити можливість регулювання вертикального положення розклинювального ножа так, щоб його найвища точка досягала найвищої точки на периферії пиляльного диска, встанов­леного згідно з вимогами даного стандарту (див. рисунок 5а)).

Перевіряння. Звіряння з відповідними креслениками, огляд та вимірювання.

  1. Розклинювальний ніж має бути спроектований, змонтований та відрегульований так, що коли його найближча до пиляльного диска точка перебуває від цього пиляльного диска на відстані 3 мм, то ні в якій точці проміжок між пиляльним диском та розклинювальним ножем не повинен перевищувати 8 мм, у разі вимірювання у радіальному напрямку через центр пиляльного шпинделя (див. рисунок 5Ь)).

Перевіряння. Звіряння з відповідними креслениками, огляд та вимірювання.



Рисунок 5а) — Регулювання положення розклинювального ножа по висоті









Рисунок 5Ь) — Розміри для регулювання розклинювального ножа

Рисунок 5 — Регулювання положення розклинювального ножа

  1. Передній та задній контури розклинювального ножа повинні являти собою суцільні криві або прямі лінії без вигинів, які могли б призвести до ослаблення його міцності (наприклад, див. рисунок 13).

Перевіряння. Звіряння з відповідними креслениками та огляд.



П риклад прийнятної форми розклиню­вального ножа. Заштрихована зона відповідає формі розклинювального

н

I”

ожа для верстатів з огорожею пиляль­ного диска, встановленою на розкли нювальному ножі
  1. П

    Рисунок 6 — Форма розклинювального ножа

    I-

    Приклад неприйнятної форми розклинювального ножа

    ристрій закріплювання розклинювального ножа має бути такий, щоб відносне положення роз­клинювального ножа та нерухомого фланця пиляльного диска відповідало допускам, показаним на ри­сунку 7. Відносне положення розклинювального ножа та нерухомого фланця пиляльного диска має ут­римуватися у тих межах під час підіймання, опускання та нахиляння пиляльного диска.


  1. П

    Рисунок 7 — Положення розклинювального ножа щодо нерухомого фланця

    еревіряння. Звіряння з відповідними креслениками, огляд, вимірювання та функційне випробо­вування верстата.Пристрій для затискання розклинювального ножа має бути такий, щоб його стійкість могла відповідати вимогам, наведеним у додатку В.
  2. Розклинювальний ніж повинен або відповідати нормам випробовувань бічної стійкості, наведеним у додатку С, або ширину розклинювального ножа з кожного боку кріпильного прорізу у межах зони за­кріплювання треба бути обчислити за такими формулами:

X + y>^-,

6

де Х=/±0,5У.

Dmax — максимальний діаметр пиляльного диска, для якого можна використовувати цей розкли­нювальний ніж.

Величини Хта / потрібно вимірювати на середині прорізу для закріплювання розклинювального ножа у зоні фіксації (див. рисунок 8).

Перевіряння. Правильне виконання випробувань, наведених в додатку С або звіряння відповід­них креслеників, огляд та вимірювання.

  1. Розклинювальний ніж має утримуватися в своєму положенні напрямними елементами, наприк­лад напрямними штифтами (див. рисунок 9). Прорізь для затискання розклинювального ножа має бути не більша ніж на 0,5 мм ширше від напрямних елементів.

Перевіряння. Звіряння з відповідними креслениками, огляд та вимірювання.

зона кріплення



Рисунок 8 — Ширина розклинювального ножа у точці закріплювання


Рисунок 9 — Приклад розклинювального ножа та кріпильного пристосовання


  1. Там, де необхідно заміняти розклинювальний ніж відповідно до різних діаметрів пиляльного дис­ка, проріз для закріплювання розклинювального ножа має бути відкритий з одного кінця.

Перевіряння. Звіряння з відповідними креслениками та огляд.

  1. Опори та напрямники для оброблюваної деталі

    1. Вертикальні панельні пили

Необхідно забезпечити стійкість оброблюваної деталі у разі її встановлення на верстаті. Для цього мінімальний кут між панеллю та вертикаллю має бути 5°.

Перевіряння. Звіряння з відповідними креслениками, огляд та вимірювання.

У фундаменті верстата потрібно передбачити пристосовання для запобігання ковзного руху панелі з верстата на підлогу, наприклад фланцеві ролики.

Там, де передбачено фланцеві ролики, проміжки між роликами мають бути заповнені, за винятком тих зон, де необхідно, щоб пиляльний вузол проходив нижче рівня цих роликів.

Перевіряння. Звіряння з відповідними креслениками та огляд верстата.

Усі пристрої для підтримування оброблюваної деталі, що розташовані позаду панелі та можуть контактувати з пиляльним диском, мають бути виготовлені з деревини, з матеріалів, у основі яких ле­жить деревина, таких, як деревинно-стружкові плити, волокнисті плити, фанера, а також з пластику або легкого сплаву.

Перевіряння. Звіряння з відповідними креслениками та огляд верстата.

  1. Гэрйзонтальні панельні пили з притискним брусом