Страница 2: ДСТУ EN 13253:2006. Геотекстиль та віднесені до геотекстилю вироби. Необхідні характеристики для використання в роботах з контролювання ерозії (захист узбережжя, берегові покриви) (61822)

Примітка. H: потребують узгоджування

А: застосовують за будь-яких умов використовування

S: застосовують за специфічних умов використовування

«- -»: означає, що характеристика не стосується цієї функції.

^а допускають, що деякі типи виробів, наприклад, геогратів не підлягають цьому випробовуванню.

^ь якщо механічні властивості (гранична міцність і статичний прокол) у цій таблиці позначені «Н», то виробник має надати дані про обидва показники. В технічних умовах достатньо зазначити тільки один показник: або граничну міцність, або статичний прокол.

У технічних умовах треба зазначити, які функції й умови використовування прийнятні (див. таб­лицю 1). Виробник має надавати дані, які базуються на вимогах і методах випробовування, наве­дених у цьому стандарті.

Перелік характеристик, зазначених в таблиці 1, містить характеристики, що:

• потребують узгоджування (Н);

• відповідають усім умовам використовування (А);

• відповідають специфічним умовам використовування (S).

Ці специфічні умови використовування наведено в 4.2.1—4.2.3.

Значення величини граничної міцності швів та стиків необхідні для всіх функцій — якщо виріб з’єднаний механічно, то вантаж переміщується поперек швів і стиків.

Значення величини статичного проколу необхідні для функції фільтрування, якщо це зазна­чено в ТУ.

Якщо умови навантажування на ділянках такі, що є потенційний ризик статичного проколу фільтра, то треба надавати значення величини статичного проколу або, як альтернатива, значення величини граничної міцності під час розтягування.

Дані про характеристики тертя, необхідні для функцій відокремлювання і фільтрування, якщо виріб використовують там, де має місце різниця у переміщенні виробу і суміжного матеріалу, що може унебезпечити стабільність роботи.

Характеристики тертя можна виміряти, використовуючи розміщення відповідних матеріалів за допомогою методу направленого зсуву згідно з prEN ISO 12957-1:1997, або у випадку навантаг понад 50 кПа, за допомогою методу похилої площини згідно з prEN ISO 12957-2:1997.

Примітка. Треба також враховувати режим тертя між суміжними матеріалами в конструкції будівлі, наприклад ґрунтом і геомембраною.

5 ОЦІНЮВАННЯ ВІДПОВІДНОСТІ

Числові значення характеристик, зазначених у таблиці 2, за винятком довговічності, виражають як середнє значення величини із граничними значеннями допусків, що відповідає 95 % імовірності, має надавати виробник, на основі статистичного інтерпретування значень контрольних вимірювань якості, одержаних на своєму виробництві.

Відомості про довговічність треба визначати відповідно до положень, наведених у додатку В.

Треба маркувати й етикетувати сувої й вироби. Марковання виробів має відповідати вимогам EN ISO 10320.

Примітка. Метод, описаний в цьому пункті, не є обов'язковим для контролювання на будівництві.

Відповідність числових значень характеристик значенням, зазначеним у 5.1, має базуватися на вимірюваннях, зроблених на двох типових зразках (А і В), взятих із двох різних сувоїв. Відби­рають проби відповідно до EN 963.

Параметри характеристик, наведених у таблиці 2, треба вимірювати згідно з відповідними Європейськими стандартами на зразках, підготовлених із проби А.

Якщо результат(и) випробувань за окремою характеристикою знаходиться(-яться) в межах допустимих значень, наведених виробником, то виріб приймають як такий, що відповідає цій ха­рактеристиці.

Якщо результат(и) випробувань окремої характеристики більше ніж у 1,5 рази перевищує(-ють) допустимі значення, то це означає, що виріб не відповідає цій характеристиці.

Якщо результат(и) випробувань окремої характеристики знаходиться(-яться) в межах від 1 до 1,5 допустимих значень, то треба випробувати зразки, підготовлені з проби В.

Примітка. 95 % довірчої ймовірності відповідає середньому значенню величини показника мінус (і (або) плюс) значення однієї величини допуска(-ів).

Якщо результат(-и) випробування зразків В за однією і тією самою характеристикою лежить(-ать)' у межах допуску(-ів), числового значення, то виріб прийнято як такий, що відповідає цій харак­теристиці.

Якщо результат(-и) випробувань лежить(-ать) поза граничними значеннями допуску(-ів), то виріб не прийнято.

Типові випробовування виконує виробник для визначання відповідності задекларованих по­казників вимогам цього стандарту.

Типовим випробовуванням підлягають наявні вироби в тих випадках, коли заміна основних матеріалів або виробничих процесів призводить до відхилів від декларованих властивостей або застосовування виробу. В цих випадках типові випробовування зразків проводять, щоб визначити ті характеристики, які можуть бути змінені або мають бути підтверджені, а також характеристик, по­трібних з огляду на зміну застосовування.

Випробування треба проводити посилаючись на випробовування, зазначені в цьому стандарті щодо характеристик, наведених у таблиці 2, відповідно до призначення виробу:

Таблиця 2 —Характеристики, необхідні для типового випробовування і оцінювання відповідності

Результати типових випробувань мають бути зареєстровані і бути доступні під час інспектування.

Пробу для типових випробовувань відбирають згідно з EN 963 із нормальних виробничих партій, для яких використано ті самі матеріали і оброблювальні процеси, використовувані в масо­вому виробництві. Розмір проби має бути достатньо великим, щоб визначити значення характерис­тик, наведених в таблиці 2. Проби ручного виготовляння, малі дослідні партії й інші нові експе­риментальні зразки треба випробовувати тими самими методами, але їх не можна використову­вати для встановляння значень характерних під час типових випробовувань.

Схема фабричного контролювання виробництва має бути розроблена і підтверджена керів­ними документами підприємства до того, як певний тип виробу буде розміщено на ринку. В подаль­шому кожна істотна зміна сировини, допоміжних матеріалів, виробничих процесів або схем конт­ролювання, стосовно властивостей або застосовування виробу, мають бути зазначені в керівному документі.

Керівний документ має містити процедури фабричного контролювання виробництва, відпо­відно до декларованих властивостей, що підтверджуються типовими випробуваннями.

Процедури фабричного контролювання виробництва мають містити системи постійного внут­рішнього контролювання виробництва для гарантування відповідності виробу цьому стандарту, а також, що значення виміряних величин відповідають значенням декларованих величин.

У додатку А (обов’язковий) наведено перелік положень, які треба розглянути для того, щоб визначити, які з них прийнятні для контролювання виробу.

Виробник має визначити відповідні положення і зазначати їх у керівному документі фабрич­ного контролювання виробництва.

За потреби, процедура, наведена в 5.2, може бути використана для перевіряння відповідності виробу одній або більше характеристикам.

За потреби, інспектування фабрики і фабричного контролювання виробництва проводять відповідно до 5.4 і додатка А. '

Виробник має чітко і незмивними засобами маркувати геотекстиль і віднесені до геотекстилю вироби відомостями згідно з EN ISO 10320.

Примітка. Маркований СЄ див. у додатку ZA, ZA.3. .

ДОДАТОК А
(обов’язковий)

СХЕМА ФАБРИЧНОГО КОНТРОЛЮВАННЯ ВИРОБНИЦТВА

Положення, на які мають бути посилання в керівному документі фабричного контролювання виробництва стосовно системи контролювання, визначеної в 5.4, наведено нижче:

Примітка. Виробники, які використовують систему якості відповідно до EN ISO 9001, вважаються такими, що виконують всі вимоги цього додатка А. Виробники, які використовують систему якості згідно з EN ISO 9002, вважається такими, що виконують вимоги, наведені в А.2—А.4.

А.1 Проектування виробу

А.1.1 Виробник має описати, яким чином проектні вимоги та критерії до виробу ідентифікуються, перевіряються, контролюються і оновлюються, щоб однозначно і доречно використати виріб і технічні умови на нього.

А.1.2 Виробник повинен в проекті описати взаємозв’язок між виробничими підрозділами або із зовнішніми субпідрядниками.

А.2 Виробництво

А.2.1 Сировина або матеріали, що надходять:

виробник повинен визначити критерії приймання сировини або матеріалів, що надходять, і використовуваної процедури, що гарантують їх виконання.

А.2.2 Процес виробництва: мають бути визначені прийнятні особливості обладнання та вироб­ничих процесів, мають зазначати частоту інспектування, оглядання і випробування разом із зна­ченнями величин або необхідними критеріями щодо устатковання і процесів обробляння. Мають бути вжиті заходи в разі, якщо контрольовані величини або критерії не одержано, що треба зареє­струвати. Ці записи мають бути доступні для інспектування зацікавленими сторонами.

А.З Готові вироби

А.3.1 Під час випробування готового виробу треба зазначити: розміри зразків і частоту відби­рання разом із одержаними результатами. Ці записи мають бути доступні для інспектування заці­кавленими сторонами.

А.3.2 Альтернативні випробовування: в тих випадках, коли проведено альтернативні випро­бовування відносно еталонних випробовувань, деталі альтернативних випробовувань і процедур разом із правилами для еталонних випробовувань треба зареєструвати, щоб вони були доступними, за потреби, зацікавленим сторонам.

А.3.3 Устатковання: випробовувальне устатковання, яке впливає на результати випробову­вань, має бути відкаліброване відповідно до чинних національних або міжнародних стандартів у сфері контролювання.

Виробник повинен мати відповідні пристрої, устатковання і персонал, які дозволяють йому проводити необхідні перевіряння і випробовування. Він виконує ці вимоги, укладаючи субпідрядні договори з однією чи більше організаціями або людьми, що мають необхідні навики і устатковання.

Виробник повинен калібрувати або вивіряти вимірювальне або випробовувальне устатковання і підтримувати його в експлуатаційному режимі, чи належить воно йому, чи ні, щоб підтвердити відповідність виробу технічній документації на нього.

Відповідні калібрування виконують за допомогою визначених вимірювальних і контрольно-ви­мірювальних приладів відповідно до чинних стандартів або випробовувальних процедур виробника.

Устатковання треба використовувати відповідно до технічних умов або випробовувальною еталонною системою, на яку є посилання в технічних умовах.

А.4 Придатний, зазначеному в А.1, А.2 і А.З (для відповідного використовування)

А.4.1 Звіти. Дані разом із подробицями і результатами інспектування, перевіряння і випробу­вання, виконані протягом фабричного контролювання виробництва, треба належним чином зареє­струвати.

Ці звіти треба зберігати протягом 10 років.

Описи виробу, дата виготовлення, прийнятий випробовувальний метод, результати випробу­вання, критерії прийняття або відхилення треба заносити до звітів за підписом особи, відповідаль­ної за контролювання, і яка здійснювала перевіряння.

А.4.2 Оцінюванняа результатів: коли це можливо і застосовно, результати інспектування, перевіряння і випробування, треба статистично інтерпретувати суттєвими ознаками або відхилами для визначання того, чи зазначена продукція відповідає вимогам до виробів і задекларованим зна­ченням величин.

А.4.3 Єдність вимірювання: систему єдності вимірювання і контролювання проектів, матеріа­лів, що надходять, використовування матеріалів треба зазначати в керівному документі. Систему складського контролювання виготовлених виробів треба також зазначати в керівному документі.

А.4.4 Коригувальні дії щодо матеріалів і виробів, що не є відповідними: треба описати і зареє­струвати конкретні заходи, які треба вжити в разі невідповідності вихідних матеріалів і кінцевих виробів зазначеним вимогам. Ці заходи мають вжити, щоб: виправити недоліки, внести зміни до керівного до­кумента, за потреби, ідентифікувати і вилучити неякісні сировину або вихідні матеріали і готові вироби, а також визначати, чи треба їх забракувати чи ні, або поширити на них більш пільгові технічні умови.