---

Якщо стабільність звуку джерела недостатня, треба збільшувати тривалість інтегрування. Ця тривалість інтегрування має бути не менше ніж тривалість одного типового циклу роботи дослі­джуваного джерела.

В результаті вимірювання має бути отримано:

1. рівні звукового тиску в кожній точці розміщення мікрофона і = 1, .... п за конкретну три­валість роботи досліджуваного джерела (див. розділ 7): L_p[^_sry

2. рівні звукового тиску в кожній точці розміщення мікрофона і = 1,.... п для фонових шумів:

3. рівні звукового тиску, створювані еталонним джерелом у кожній точці розміщення мікрофона / - і, .... п. L_py_RSSy

Для кожної октавної смуги у виміряне значення рівня звукового тиску L_pi треба внести поправку на фоновий шум, якщо L_pj^ нижче ніж ці виміряні значення на (6—15) дБ. Скориговане значення визначають за формулою:

L_pi - 10lgfl0^L₽' ^/1°^дБ. (1)

Якщо AL = L_pi- L_p,^ > 15 дБ, поправку вносити непотрібно. Якщо AL >6 дБ, вимірювання, проведені за методикою цього стандарту, є вірогідними.

Якщо навіть у одній з частотних смуг результати вимірювання є невірогідними, все ж вони будуть вірогідними для А-зваженого значення за умови, що AL_a більше ніж 6 дБ, де AL_a — різниця між значеннями L_pM і L_pA/(B).

Якщо критерій 6 дБ не дотримано, точність результатів вимірювання знижується і досягти точ­ності класу 2 (технічної) неможливо. Якщо 3 дБ < AL < 6 дБ, можна досягти точності класу 3 (набли­женої). Максимальне значення поправки для результатів таких вимірювань дорівнює 1,3 дБ. У цьому разі отриманий результат можна зазначити у звіті про випробування і використовувати для визна­чання верхнього граничного значення звукової потужності досліджуваного джерела. Якщо цей по­казник не наведено у звіті, то в тексті звіту, графіках і таблицях треба зазначити, що вимог цього стан­дарту щодо фонового шуму під час вимірювання не було дотримано.

Якщо AL_f > 7 дБ, похибка вимірювання відповідає технічному методу вимірювання. Якщо це не так, треба спробувати зменшити величину AL_f, відповідно до додатка А. У цьому разі похибку вимірювання у вигляді стандартного відхилу відтворюваності можна отримати з таблиці 1. Вимоги до показника AL_f потрібно дотримати для всіх точок установлення еталонного джерела звуку.

11. ОБЧИСЛЮВАННЯ РІВНІВ ЗВУКОВОЇ ПОТУЖНОСТІ

    1. Розміщення еталонного джерела в одній точці

Рівень потужності звуку L_wy кожній октавній смузі обчислюють за формулою:

1-W

~ ^w(rss) +10 Ід

,ДБ,

(2)

де для кожної октавної смуги:

п — кількість точок розміщення мікрофона;

i-w(RSS) — рівень потужності звуку еталонного джерела, отриманий під час його калібрування, дБ;

ALpi = ^-p/(ST) “ ^-p/(RSS)i

Бр/(эт) — рівень звукового тиску досліджуваного джерела у /-тій точці розміщення мікрофона з урахуванням поправки на фоновий шум, дБ;

i-pj(Rss) — рівень звукового тиску еталонного джерела у /-тій точці розміщення мікрофона з ура­хуванням поправки на фоновий-шум, дБ.

Якщо еталонне джерело розміщують у «т» точках (/ = 1, ..., т), для кожної октавної смуги об­числюють рівень звукової потужності L_w за такою формулою: де L[v;(rss) — рівень потужності звуку еталонного джерела;

1-w -10 Ід

у ю°'¹(^Lw4^RSS)^+ACj‘)

;=1 /=

(3)

ALpij = Lppsyj — Lpij^ssy

п — кількість точок розміщення мікрофона.

A-зважений рівень потужності звуку обчислюють за такою формулою

:

Lwf

= 10lg

ДБ,

(4)

де L_Wk — рівень звукової потужності для октавної смуги «/<», дБ;

А_к — константа для А-зважування для середньої частоти октавної смуги «/о>, дБ.

Константи для А-зважування для середньосмугових частот наведено в таблиці 3.

Таблиця 3 — Константи для А-зважування

11. ІНФОРМАЦІЯ, ЯКУ РЕЄСТРУЮТЬ

Під час вимірювання відповідно до цього стандарту необхідно зареєструвати нижченаведені дані: а) Досліджуване джерело

• опис досліджуваного джерела (у тому числі його розміри);

• режими роботи (відповідно до методики вимірювання, за її наявності);

• умови кріплення (відповідно до методики вимірювання, за її наявності).

2. Еталонне джерело звуку

• відповідність вимогам ISO 6926;

• калібрувальні значення рівня потужності звуку L_W(RSS);

2. Акустичне середовище

• умови проведення вимірювання;

• покрив стінок, стелі і підлоги;

• ескіз розміщення джерела та інших предметів у камері;

2. Засоби вимірювання

• вимірювальні прилади: назви; тип, серійний номер, виробник;

• дату і місце калібрування звукового калібратора та інших акустичних приладів;

• назву еталонного джерела, його тип, номер серії, виробник.

2. Акустичні показники

• точки розміщення мікрофонів (за необхідності може бути додано ескіз) і досліджуваного джерела;

• точки розміщення еталонного джерела звуку;

• рівні звукового тиску у всіх точках розміщення мікрофонів і еталонного джерела; А-зва- жені значення для досліджуваних частотних смуг;

• обчислений рівень звукової потужності в децибелах; A-зважений і у октавних смугах з за­округленням до найближчого цілого, дБ (відлікове значення 1 пВт);

• величину АЦ і похибку вимірювання відповідно до таблиці 1;

• дату проведення вимірювання;

• інформацію про фоновий шум, за її наявності (див. 10.3).

13 ІНФОРМАЦІЯ, ЯКУ ЗАНОСЯТЬ У ЗВІТ

У звіті необхідно зазначити, у повній чи неповній відповідності до цього стандарту вимірювали потужність звуку. У звіті наводять рівень потужності звуку, його A-зважене значення і, за необхід­ності, значення у октавних смугах у децибелах (відлікове значення 1 пВт), а також значення по­хибки вимірювання відповідно до показника А/..«.

Наводять також показники, визначені у розділі 12. Додатково до них у звіті необхідно за­значити:

1. назву і адресу організації, що проводила випробування;

2. ідентифікаційний номер звіту про випробування;

3. назву і адресу організації або особи, що замовила проведення випробування.

ДОДАТОК A
(обов’язковий)

ОЦІНЮВАННЯ ВЕЛИЧИНИ AL_f і ПОХИБКИ ВИМІРЮВАННЯ

А.1 Визначання похибки вимірювання

Див. рисунок А.1.

Рисунок А.1 —■ Алгоритм розрахунків

А.2 Визначання AL?

Після встановлення еталонного джерела звуку у визначеній точці поблизу досліджуваного джерела вимірюють рівень зумовленого випромінюванням еталонного джерела звукового тиску L_pr уздовж траєкторії вимірювання, змінюючи відстаніь гза відсутності при цьому предметів, що за­важають поширенню звуку.

Визначають надлишок рівня звукового тиску (показник ревербераці'йності поля): де Z-w(rss) •— рівень потужності звуку еталонного джерела, дБ;

І-рг

^VV(RSS)

(А.1)

+ 11 дБ+ 20

L_pr — рівень звукового тиску на відстані г (у метрах) від еталонного джерела, дБ; г — відстань від еталонного джерела до мікрофона (г₀ = 1 м)

.Примітка. Для A-зважених рівнів звукового тиску цю величину позначають М-_ІЛ. Якщо частотні спектри еталонного (RSS) і досліджуваного (ST) джерел ідентичні, існує певне співвідношення між графіками згасання звуку і A-зваженими рівнями. Якщо частотні спектри не збігаються, вимірювання проводять у октавних смугах частот, а A-зважені рівні і графіки згасання визна­чають для частотного спектра досліджуваного джерела ST.

Якщо спектри джерел RSS і ST різні, але спектр джерела ST є звичайним широкосмуговим з максимумом у межах час­тот 500—1000 Гц, під час А-зважування треба користуватись графіком згасання для октавної смуги 1000 Гц.

Графік поширення звуку AL_f(r) використовують для визначання відстані «d» між мікрофонами і обвідним паралелепіпедом, коли AL_f > 7 дБ. Якщо описаним вище способом неможливо визна­чити графік поширення звуку, то для визначання AL_f у певній точці розміщення мікрофона треба користуватись формулою А.1.

Якщо умови ALf(r) > 7 дБ не вдається дотримати в жодній точці розміщення мікрофона, вва­жають, що середовище вимірювання є непридатним і не відповідає передбачуваній цим стандар­том технічній точності вимірювань для будь-якого досліджуваного джерела.

додаток в
(довідковий)

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО РОЗМІЩЕННЯ
ЕТАЛОННОГО ДЖЕРЕЛА ЗВУКУ (RSS) І МІКРОФОНІВ
У РАЗІ РОЗМІЩЕННЯ RSS У ОДНІЙ ТОЧЦІ

Рекомендації щодо розміщення еталонного джерела звуку (RSS) і мікрофонів відносно дослі­джуваного джерела залежать від характеру спрямованості випромінюваного ним шуму. Для визна­чання спрямованості шуму досліджуваного джерела рівномірно в усіх або в одному чи кількох гори­зонтальних напрямках потрібно переміщувати шумомір уздовж вимірювальної траєкторії навколо досліджуваного джерела на висоті 1,2 м над підлогою і на відстані 1 м від його зовнішніх повер­хонь. Якщо різниця виміряних значень звукового тиску менше ніж 4 дБ, шум досліджуваного дже­рела вважають неспрямованим.

Якщо ця різниця дорівнює або перевищує 4 дБ, треба визначити горизонтальні напрямки, у яких рівень випромінювання є підвищеним.

Еталонне джерело звуку рекомендовано розміщувати в такому місці, де напрямок його випро­мінювання однаковий з напрямком випромінювання досліджуваного джерела за наявності остан­нього. Якщо звук досліджуваного джерела не має певної спрямованості, еталонне джерело реко­мендовано розміщувати на досліджуваному джерелі зверху, див. рисунок В.1.

1 •— рекомендоване місце еталонного джерела;

2 — мікрофон;

З-— машина, що випромінює неспрямований шум;

4 — порекомендоване місце еталонного джерела.

Рисунок В.1 '— Розміщення еталонного джерела, якщо шум досліджуваного
джерела переважно неспрямований

Якщо досліджуване джерело випромінює шум переважно у певних горизонтальних напрям­ках, еталонне джерело рекомендовано розміщувати з того боку від досліджуваного джерела, де його випромінювання є підвищеним, див. рисунок В.2.

1 — напрямок основної частини випромінювання;

2 — мікрофон;

З — рекомендоване місце еталонного джерела.

Якщо досліджуваний виріб Містить домінувальне джерело шуму і місце цього джерела відомо, еталонне джерело треба розміщувати:

• якомога ближче до нього;

• бажано на досліджуваному виробі, якщо домінувальне джерело шуму випромінює неспря- мований шум (див. рисунок В.З), або:

• — за практичної неможливості встановлення еталонного джерела на досліджуваному виробі, треба розмістити його з того боку від виробу, куди спрямовано основну частину шуму доміну- вального джерела (див. рисунок В.4).

7 — рекомендоване місце еталонного джерела;

2 — джерело домінувального неспрямованого шуму.

Рисунок В.З — Розміщення еталонного джерела, якщо досліджуваний виріб містить домінувальне джерело неспрямованого шуму

1 — напрямок домінувального випромінювання;

2 — рекомендоване місце еталонного джерела.

Рисунок В.4 — Розміщення еталонного джерела, якщо шум домінувального джерела звуку досліджуваного виробу є спрямованим

Якщо еталонне джерело звуку розміщено збоку від досліджуваного джерела, як показано на рисунку, існує імовірність наявності зони, де досліджуваний виріб буде перегороджувати шлях випромінювання еталонного джерела.

Якщо досліджуване джерело не випромінює шуму в напрямку цієї зони, у ній можливо розмі­щення мікрофона, але тільки одного, див. рисунок В.5.

1 — машина, яка перегороджує шлях звуку еталонного джерела;

2 — місце еталонного джерела;

З-— зона, до якої перегороджено шлях звуку еталонного (але не досліджуваного) джерела. Тут можна розмістити мікрофон

Рисунок В.5 — Розміщення мікрофона, якщо шлях звукового випромінювання еталонного
джерела перегороджено досліджуваною машиною

Не рекомендовано розміщувати мікрофони поблизу вертикальної площини, у якій розміщено еталонне джерело звуку і домінувальне джерело шуму досліджуваного виробу (за наявності до­мінувального джерела). Якщо такого джерела немає (тобто шум випромінюється великим об’ємом, а не певною частиною досліджуваного виробу), або таке джерело неможливо визначити, вважають, що місцем домінувального джерела шуму є центр ваги досліджуваного виробу.