де Qms — втрати пари, кг/год;

/7?і — маса води в баці калориметра на початку випробовувань, кг;

mf — маса води і конденсату в баці калориметра в кінці випробовувань, кг;

ту — сумарна маса води і бака калориметра на початку випробовувань, кг;

т2 — сумарна маса води і бака калориметра в кінці випробовувань, кг;

mt — маса бака калориметра, кг;

ftf1 — початкова питома ентальпія води в баці калориметра, Дж/кг;

hj2 остаточна питома ентальпія конденсату і води в калориметрі, Дж/кг;

— питома ентальпія рідини за вхідних параметрів пари, Дж/кг;

ftfgS — питома ентальпія пароутворення за вхідних параметрів пари, Дж/кг;

ср — питома теплоємність матеріалу бака калориметра, Дж/кг ■ К;

9т — початкова температура води в баці калориметра, °С;

02 — остаточна температура води в баці калориметра, °С;

Af — інтервал часу, с.

4.3 Форма протоколу випробовувань

ВИПРОБОВУВАННЯ ЗА МЕТОДОМ А

Загальні відомості

  1. № випробовування: 2. Дата випробовування:

  1. Місце проведення випробовування:

  2. Назва виробника:

  3. Серійний №

  4. Тип пристрою: 7. Номінальний діаметр (DN):

  1. Матеріал бака калориметра:

  2. Маса порожнього бака калориметра, mt =

Усереднені та відкориговані результати випробовувань

  1. Сумарна маса бака калориметра та води на початку випробовувань, гщ = кг

  2. Сумарна маса бака калориметра і води в кінці випробовувань, т2= кг

  3. Приріст маси в баці калориметра Am = кг

(дані п. 11 — дані п. 10)

  1. Інтервал часу А/ = с

  2. Температура навколишнього середовища 0а = °С

  3. Температура пари на вході конденсатовідвідника 0S = °С

  4. Температура води в баці калориметра на початку випробовувань 0! = °С

  5. Температура води і конденсату в баці калориметра в кінці випробовувань 02 = °С

  6. Барометричний тиск, ра= бар

  1. Тиск пари на вході конденсатовідвідника, ps= бар

Термодинамічні характеристики

  1. Джерело даних про питому теплоємність:

  2. Джерело даних про характеристики стану пари/води:

  3. Питома теплоємність матеріалу бака калориметра, Ср = Дж/(кг • К)

(з даних за п. 20 для п. 8 за середніх значень за п.п. 16 і 17)

  1. Питома ентальпія води в баці калориметра на початку випробовувань, /)f1 = Дж/кг

(з даних за п. 21 за значення за п. 16)

  1. Питома ентальпія води в баці калориметра в кінці випробовувань, ftf2 = Дж/кг

(з даних за п. 21 за значення за п. 17)

  1. Питома ентальпія насиченої рідини за температури на вході конденсатовідвідника, hfs= Дж/кг

(з даних за п. 21 за значення за п. 15)

  1. Питома ентальпія паротворення за температури на вході конденсатовідвідника, /7fgs = Дж/кг

(з даних за п. 21 за значення за п. 15)

Розрахунки

  1. Маса води в баці калориметра на початку випробовувань, т, = кг

(дані п. 10 - дані п. 9)

  1. Маса води і конденсатора в баці калориметра, в кінці випробовувань, mf = кг

(дані п. 11 - дані п. 9)

  1. Ентальпія води в баці калориметра на початку випробовувань, = Дж

(дані п. 27) • (дані п. 23)

  1. Ентальпія води і конденсату в баці калориметра, в кінці випробовувань, т^2= Дж

(дані п. 28) • (дані п. 24)

  1. Приріст ентальпії конденсату в баці калориметра, ftfs (/7?f - т,) = Дж

(дані п. 25) • (дані п. 28 - дані п. 27)

  1. Різниця величин ентальпії в баці калориметра, cpmt (02 - 0і) = Дж

(дані п. 22) • (дані п. 9) • (дані п. 17 - дані п. 16)

  1. Втрати пари, qms= кг/год

дані п. ЗО-дані п. 29-дані п. 21 +дані п. 32 3600

дані п. 26 дані п. 13

  1. Кількість води, винесеної з парою, qmw = кг/год

(дані п. 12)-3600 оо

— дані п. 33

дані п. 13

  1. Навантаження за конденсатом кг/год

5 МЕТОДИКА ВИПРОБОВУВАННЯ ЗА МЕТОДОМ В

Випробовування проводять за тиску, відповідного максимальному робочому тиску конден­сатовідвідника, за цих умов тиск випробовувань на насиченій парі (238 °С) не повинен переви­щувати 32 Бар.

Випробовування під навантаженням проводять на витраті, що дорівнює 1 % максимальної пропускної спроможності конденсатовідвідника за відповідного випробовувального тиску, але не меншої ніж 5 кг/год.

  1. Порядок проведення випробовувань

    1. Випробовування без навантаження

У початковому положенні всі клапани закривають і баки спорожнюють.

  1. Відкривають клапани 1, 2 і 3 для забезпечення дренажу і спрацьовування випро­бовуваних пристроїв за випробного тиску ps.

  2. У бак конденсатора заливають близько 20 кг холодної води.


клапан 2


клапан 1

вхід пари


клапан 5

вхід охолод­жувальної води


клапан

4


переривач вакууму


вічко


пристрій fl 0L для дренажуг конденсата^ вихід

X клапан v охолоджувальної

в дренаж 6 ,В°ДИ


о,


теплообмінник


0О


випробовувальний пристрій



в дренаж


клапан


клапан ті

Q ваги


т5 водяний бак теплообмінника


сепаратор


т6


m3, т4


тт


бак конденсатора мірна судина



3Z
ваги

1> Сепаратор повинен залишатись гарячим завдяки нагрівальній сорочці або тепловій ізоляції.

  1. Працює за температури пари.

Рисунок 2 — Схема випробовувальної установки для визначання витрат пари через конденсатовідник за методом В

  1. Для прогрівання сепаратора і з’єднаних з ним трубопроводів відкривають клапан 4 і закривають клапан 3.

Закривають клапан 4 і відкривають клапани 3 і 8. Зливають увесь конденсат, що накопичився, через дренаж. Визначають та реєструють у протоколі випробувань масу сепаратора і води, що міститься в ньому.

  1. Швидко і одночасно закривають клапани 3 і 8, відкривають клапан 4 і починають відлік інтервалу часу.

  2. Під час випробовування визначають і реєструють у протоколі випробовувань тиск пари ps, температуру на вході 6S та температуру на виході 0О пристрою, що випробовується.

  3. Після закінчення циклу випробовувань установленої тривалості швидко і одночас­но закривають клапан 4 і відкривають клапан 3.

  4. Реєструють у протоколі випробувань масу порожньої мірної місткості. Відкривають клапан 8, зливають конденсат у мірну ємкість і проводять повторне зважування. Реєструють отриману масу в протоколі випробувань. Замірюють і реєструють у протоколі випробувань остаточну масу бака конденсатора і води, що міститься в ньому.

  5. Визначають втрати пари відповідно до 5.2.

  6. Для оцінення точності результатів, отриманих у процесі випробовування конден- сатовідвідників, визначають похибку вимірювань за наслідками трьох послідовних випробову­вань. Похибку вимірювань визначають або за характеристиками приладів, вказаних у цьому стан­дарті, або за середнім значенням результатів трьох послідовних циклів випробовувань, якщо кожний з них відрізняється від середнього значення не більше ніж на 10 % або 500 г/год.

Якщо така точність не забезпечується, перевіряють правильність складання і герметичність системи.

5.1.2 Випробовування під навантаженням

У початковому положенні всі клапани закривають і баки спорожнюють.

  1. Відкривають клапани 1, 2 і 3, щоб забезпечити дренаж і спрацьовування випробо­вуваних пристроїв за випробного тиску ps.

  2. Відкривають клапани 5 і 6 для подавання охолоджувальної води через теплообмін­ник, щоб забезпечити необхідну витрату конденсату через пристрій, що випробовують. Після того, як система дійде рівноваги, величину цієї витрати можна встановити перекриванням клапа­на 6 і відкриванням клапана 7, щоб в перебігу заданого часу накопичити певну кількість води.

Реєструють у протоколі випробовувань в 5.3 температуру води на вході і виході теплооб­мінника 0Е і 0L, масу води, що пройшла через теплообмінник на початку та в кінці циклу випро­бовувань, складену з масою бака, т5 і т6, а також задану тривалість циклу випробовування Дї, в секундах. Усереднене навантаження за конденсатом, кг/год, на конденсатовідвіднику, що вип­робовують, визначають за формулою:

u (0L-0E)-(m6-m5)-3600

Навантаження = ——4 b — ,

‘ fygs

де hfgs питома ентальпія пароутворення за вхідних параметрів пари, Дж/кг.

  1. Якщо навантаження через конденсатовідвідник, визначене відповідно до 5.1.2.2, відповідає потрібному, переходять до виконання 5.1.2.4. Якщо не відповідає потрібному, регу­люють його величину клапаном 5 і повторюють операцію відповідно до 5.1.2.2. до отримання необхідного навантаження.

  2. Заливають у сепаратор близько 20 кг холодної води.

Примітка. Після завершення 5.1.2.4 операції, описані в 5.1.2.5 і 5.1.2.6, проводять щонайшвидше.

  1. Для прогрівання сепаратора та з’єднаних з ним трубопроводів відкривають клапан 4 і закривають клапан 3.

Закривають клапан 4 і відкривають клапани 3 і 8. Зливають увесь конденсат, що накопичився, через дренаж. Вимірюють і реєструють в протоколі випробувань масу сепаратора та води, що міститься в ньому.

  1. Швидко і одночасно закривають клапани 3 і 8, відкривають клапан 4 і починають відлік інтервалу часу.

  2. Під час випробовування визначають і реєструють в протоколі випробувань тиск пари ps, температуру на вході випробовуваного пристрою 0S і температуру на вході конденсатовідвід- ника 0О.

  3. По закінченню циклу випробовування встановленої тривалості швидко й одночасно закривають клапан 4 і відкривають клапан 3.

  4. Реєструють у протоколі випробувань масу порожньої мірної місткості. Відкривають клапан 8, зливають конденсат у мірну ємкість і проводять повторне зважування. Реєструють масу в протоколі випробувань. Замірюють і реєструють у протоколі випробувань остаточну масу бака конденсатора і води, що міститься в ньому.

  5. Визначають втрати пари відповідно до 5.2.

  6. Для оцінення точності результатів, отриманих у процесі випробовувань конденса- товідвідників, визначають похибку вимірювань за наслідками трьох послідовних випробовувань. Похибку вимірювань визначають або за характеристиками приладів, вказаних у цьому стандарті, або за середнім значенням результатів трьох послідовних циклів випробовувань, якщо кожний з них відрізняється від середнього значення не більше ніж на 10 % або 500 г/год. Якщо така точність не забезпечується, перевіряють правильність складання і герметичність системи.

  1. Оформлення результатів випробовувань

    1. Коригування отриманих змінних величин

Значення отриманих змінних величин коригують відповідно до калібрування приладів і, за необхідності, переводять в одиниці вимірювання, потрібні для обчислень.

  1. Познаки величин у розрахунковій формулі

Умовні познаки, що застосовані в цьому стандарті, є загальноприйнятими в даній галузі інженерної практики. У деяких випадках, однакові умовні познаки залежно від умов застосування мають різні значення в різних розділах цього стандарту. Щоб уникнути помилок, після кожної формули наведено перелік використаних визначень, познак і одиниць вимірювання.

  1. Розрахункова формула

^sf(^o -fys)~mc(fys -М~| 3600 hgS-his J Af

де qms—втрати пари, кг/год;

msiмаса пари, що накопичилася в баці конденсатора, кг;

тсмаса конденсату, що накопичився в сепараторові, кг;

/7fe —питома ентальпія рідини за температури на вході конденсатовідвідника, Дж/кг;

/?f0 —питома ентальпія рідини за температури на виході конденсатовідвідника, Дж/кг;

hg0 питома ентальпія насиченої пари за температури на виході конденсатовідвідника, Дж/кг; hgsпитома ентальпія насиченої пари за температури на вході конденсатовідвідника, Дж/кг; At —інтервал часу, с.

Величина qms у кг/год не повинна перевищувати значення, що визначається за формулою:

л D2

9ms max = - ■ —' 0,31 ■ 3600,
”гп&, max а ’ *

Я-

де D внутрішній діаметр сепаратора, м;