Концепція категорій перенапруги застосовна до обладнання з живленням безпосередньо від електропостачальних мереж.

  1. Опис категорій перенапруги:

Обладнання категорії перенапруги І — це обладнання, призначене для приєднання до внутрішніх стаціонарних установок. Захисні засоби розташовують поза таким обладнанням або в стаціонарних установках, або між установкою і обладнанням, для об­меження до допустимого рівня перенапруги під час перехідних процесів.

Обладнання категорії перенапруги II — це обладнання, яке приєднують до внутрішніх стаціонарних установок.

Обладнання категорії 111 перенапруги — це обладнання, яке є частиною стаціонарних електроустановок, та інше обладнан­ня, якщо очікують високий ступінь готовності до експлуатування.

Обладнання категорії IV — це обладнання для застосування у внутрішніх установках або поруч із ними за безпосереднього приєднання до щитів енерголостачальної мережі

  1. первинне коло (primary circuit)

Коло, яке безпосередньо приєднують до мереж живлення змінного струму. Воно містить, наприк­лад засоби приєднання до мережі, первинні обмотки трансформаторів, електродвигунів та інших наван­тажувальних приладів

  1. вторинне коло (secondary circuit)

Коло, яке не має безпосереднього (електричного) приєднання до первинного кола й одержує енер­гію через трансформатор, перетворювач або подібний ізольований прилад, або від акумулятора.

Виняток: автотрансформатор. Хоча й має безпосереднє приєднання первинного кола до мережі, певну його частину вважають також вторинним колом у сенсі, визначеному вище.

Примітка. Стрибки напруги мережі в таких колах згладжують відповідними первинними обмотками. Індуктивні баласти та­кож змушують амплітуди таких стрибків. Тому компоненти, розташовані після первинних кіл або після індуктивних баластів, може бути віднесено до нижчої категорії перенапруги, тобто до категорії II.

  1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

Патрони має бути сконструйовано й виготовлено так, щоб за нормального експлуатування вони були функційно надійними та безпечними для людей і навколишнього середовища.

Відповідність зазвичай перевіряють проведенням усіх установлених випробувань.

  1. ЗАГАЛЬНІ УМОВИ ВИПРОБУВАННЯ

    1. Випробування, зумовлені цим стандартом, є типовими випробуваннями.

Примітка. Відповідність вимогам цього стандарту перевіряють на зразках вибірки, поданої для типових випробувань.

Відповідність зразків вибірки, які пройшли типові випробування, не гарантує відповідності всієї продукції виробника вимогам щодо безпечності за цим стандартом.

Виробник відповідає за відповідність продукції і повинен, крім типових випробувань, проводити контрольні випробування і надавати гарантії якості. Для отримання додаткової інформації див. ІЕС 60061 -4 (містить настанови щодо відповідних випробувань під час виробництва).

  1. За відсутності інших вказівок випробування проводять за температури 25 ± 5 °С на патронах у найсприятливішому положенні за нормального експлуатування.

Якщо задекларовано можливість різних приєднань ламп до патронів, вони мають відповідати ви­могам кожного із зазначених приєднань.

Відповідність перевіряють на комплектах зразків, відібраних згідно з 4.3.

Якщо виробник допускає почергове використання різних приєднань ламп, відповідність усім ви­могам перевіряють на тому самому комплекті зразків.

В усіх випробуваннях треба використовувати найкритичніші приєднання й калібри, до того ж — у найважчій послідовності.

  1. Випробування й перевіряння проводять за цим стандартом в цілому:

  • на десяти парах поєднаних патронів, призначених для лінійних двоцокольних ламп.

Примітка. Якщо пару складено з ідентичних патронів, достатньо піддавати випробуванням один патрон замість пари, крім розділів і підрозділів: 7, 10.2, 10.3, 12, 15, 16.6, де пара є необхідною;

  • на десяти патронах, призначених для одноцокольних ламп, за такої послідовності за розділами як: — на трьох парах або трьох зразках за розділами 3—14 включно (крім 8.2).

Примітка. Випробування за 8.2 проводять на кількості зразків згідно з вимогами відповідного стандарту;

  • на трьох парах або трьох зразках за розділом 15 і 16.6;

  • на одній парі або одному зразку за 16.1;

  • на одній парі або одному зразку за 16.3;

  • на одній парі або одному зразку за 16.4;

  • на одній парі або одному зразку за 16.5 і розділом 17.

Разом з цими зразками має бути застосовано інструкції виробника щодо монтування патронів (див. 6.3).

У разі, якщо згідно з інструкціями виробника нормоване значення імпульсної напруги може бути досягнуто тільки з уставленим цоколем, до вибірки для типових випробувань треба додавати належні цоколі. Відповідні випробування проводять з уставленими цоколями.

  1. Патрони вважають такими, що відповідають вимогам цього стандарту, якщо усі зразки витри­мали випробування, перелічені в 4.3.

Якщо один зразок не витримав одне випробування, то повторюють це й попередні випробування, які могли б вплинути на його результати, на іншій вибірці зразків у кількості згідно з 4.3, кожний з яких має витримати повторні й наступні випробування. Патрони вважають такими, що не відповідають ви­могам цього стандарту, якщо отримано негативний результат більше, ніж на одному зразку.

Виробник на випадок, коли один зразок не витримає випробування, разом з основною вибіркою зразків має пред'являти додаткову вибірку. Випробувальний центр повинен без окремої заявки випро­бовувати додаткові зразки й забраковувати патрони лише в разі виникнення наступних відмов.

У разі несвоєчасного подання додаткових зразків забракування здійснюють за відмовою одного зразка.

  1. КЛАСИФІКАЦІЯ

Патрони класифікують так

  1. Згідно з їхніми монтувальними особливостями:

  • патрони без забезпечення захисту;

  • патрони із забезпеченням захисту.

  1. Згідно з їхньою термостійкістю:

  • з нормованими значеннями робочої температури до 80 °С включно;

  • з нормованими значеннями робочої температури понад 80 °С (патрони з Т- маркованням).

Точка вимірювання робочої температури знаходиться на тій поверхні патрона, яка утворює елек­тричне контактування з цоколем/базою. Якщо гранично допустимі температури деталей з ізоляційних матеріалів, контактних вузлів і провідників патрона відрізняються від цієї робочої температури, такі інші значення температури треба установлювати в каталозі виробника й перевіряти після відповідного вмон­товування патронів у світильник або інший подібний корпус, коли ці прилади випробовують на відповідність їх власним стандартам.

  1. МАРКУВАННЯ

    1. Марковання патронів обов’язково має містити:

  1. знак походження (це може бути зображення товарного знака, ідентифікаційний знак виробника чи прізвище та ініціали відповідального продавця);

  2. або каталожний номер типу патрона, або його ідентифікаційне позначення.

Примітка. Ідентифікаційні позначення можуть містити числа, літери, кольорове фарбування тощо для розрізняння патронів за цими позначеннями в каталозі виробника І в подібній літературі.

Якщо комбінація компонентів патрона, наприклад комплект приєднувана лампи з пружинами утри­мування, визначає призначеність патрона, ця комбінація має бути чітко ідентифікованою.

Відповідність перевіряють оглядом.

  1. Додатково до зазначеного вище або на патронах, або в каталогах чи подібних виданнях вироб­ника має бути надано такі відомості:

  1. нормоване значення напруги у вольтах і, за потреби, нормоване значення імпульсної напруги в кіловольтах (кВ).

Примітка. На деяких патронах і досі надають нормоване значення напруги більше ніж 500 В. Це є колишній спосіб визна­чення допустимого значення імпульсної напруги через нормоване значення. Для таких патронів значення довжин шляху струму спливу й повітряних проміжків можна знайти в ІЕС 60598-1;

  1. нормоване значення струму;

  2. нормоване значення робочої температури (якщо воно більше ніж 80 °С), округлене до 10 °С; d) розміри проводів, для яких призначено контактні затискачі.

Якщо застосовують символи, вони мають бути такими.

Для електричних величин: — вольт: В

  • ампер: А

  • ват: Вг

  • імпульсна напруга: кВ.

Примітка. Як варіант для значень напруги та струму треба використовувати тільки самі цифри — значення струму розта­шовують перед або над значенням напруги, і їх розділяють навкісною чи горизонтальною рискою. Тобто марковання значень струму та напруги може бути таким:

2А 250В або 2/250 або . 250

  • позначенні нормованої імпульсної напруги символу має передувати числове значення (наприк­лад 5 кВ).

Для нормованої робочої температури:

за символом Т має стояти значення температури у градусах Цельсія (наприклад Т 300 °С).

Для поперечних перерізів проводів:

за відповідним значенням у квадратних міліметрах або за значеннями в разі діапазону має стояти маленький квадратик (наприклад 0,5 W)-

Відповідність перевіряють оглядом.

У патронах згідно з цим стандартом зазвичай застосовують відстані (шляхи струму спливу й по­вітряні проміжки) для категорії перенапруги II. У патронах для обладнання, де очікують більшу до них доступність, треба застосовувати відстані за категорією перенапруги III. Цю інформацію має бути на­дано в каталозі й подібних виданнях виробника.

Патрони, які відповідають вимогам до випробування на електричну міцність для подвійної чи по­силеної ізоляції та мають відстані шляху струму спливу й повітряні проміжки еквівалентні подвоєній або посиленій ізоляцій пропонують такі, що мають достатній рівень захисту для використання у світильниках, де вони будуть доступними для доторкання під час нормального експлуатування. Такі патрони вважають придатними для застосування у пристроях із класом захисту II. Цю Інформацію має бути надано в каталогах виробника чи в подібний спосіб.

Примітка. Значення довжин шляху струму спливу І повітряних проміжків разом зі значеннями випробувальних напруг для випробування на електричну міцність подвоєної чи посиленої Ізоляції зазначено в ІЕС 60598-1.

Для досягнення достатніх значень відстаней шляху струму спливу й повітряних зазорів шляхів відтоку струмів і повітряних проміжків на зовнішніх доступних поверхнях треба застосовувати додат­кові пристрої. У деяких випадках ці розміри треба досягати тільки після умонтування патрона у світиль­ник. Відповідну інформацію має бути зазначено в каталогах виробника або в подібний спосіб.

  1. Інструкції виробника чи відповідального продавця патронів мають містити всю інформацію для забезпечення правильного монтування й застосування приєднувачів і утримувачів ламп.

Примітка. Ця інформація може бути частиною каталогів виробника або відповідального продавця.

Відповідність перевіряють оглядом.

  1. Марковання має бути міцним і достатньо чітким.

Чіткість перевіряють оглядом, а міцність — спробою видалення марковання легким протиран­ням місця його нанесення протягом 15 с тканиною, змоченою водою, а потім протягом 15 с — ткани­ною, змоченою лаковим бензином.

Після протирання марковання має залишатися чітким.

Примітка. Як розчинник бензину використовують розчин у гексані ароматичних вуглеводів із концентрацією не більше ніж 0,1 % від загального об’єму, уміст каурі-бутанолу — 29 %, температура початку кипіння — приблизно 65 °С, температура кипіння — 69 °С, питома вага — 0,68 г/см3.

  1. ЗАХИСТ ВІД УРАЖЕННЯ ЕЛЕКТРИЧНИМ СТРУМОМ

    1. Патрони із забезпеченням захисту має бути сконструйовано так, щоб після їхнього умонтову­вання або установлення і приєднання проводів, як за нормального експлуатування, їхні струмопровідні деталі були недоступними для дотику:

  • без уставновленої лампи;

  • з відповідною уставновленою лампою; та

  • під час установлення чи виймання лампи.

До патронів, які мають великий термін застосування, таких як B22d-3, BY22d, G22, G38, P28s, P30s і P40 вищезазначену вимогу застосовують тільки з відповідною установленою лампою.

Не допускають уставлення тільки одного штирка (у випадках, коли цоколь має більше одного штирка) в першу точку контактування зі струмопровідними деталями.

Останню вимогу не застосовують для патронів G22 і G38.

Відповідність перевіряють застосуванням стандартного випробувального щупа за ІЕС 60529. Цей щуп притискають із силою не більше ніж 10 Н в усіх можливих положеннях, а електричний інди­катор використовують для виявлення наявності контактування зі струмопровідними деталями.

Рекомендують використовувати напругу не менше ніж 40 В.

Перед цим випробуванням патрони монтують, як для нормального експлуатування, наприклад на монтувальній поверхні або в подібний спосіб з приєднанням проводів з найнесприятливішими роз­мірами з тих, для яких призначено патрони.

Патрони без забезпечення захисту випробовують тільки після відповідного встановлення в світильники або інші корпуси, коли ці прилади перевіряють згідно з відповідними стандартами.

  1. Патрони для двоцокольних ламп має бути сконструйовано так, щоб після їхнього вмонтовуван­ня або установлення і приєднання проводів, як нормального експлуатування, їхні струмопровідні де­талі були недоступними для дотику: