Кабелі за здатністю до збереження цілісності кіл в умовах стандартного температурного режиму поділяють на класи відповідно до таблиці 7.
Таблиця 7
Клас кабелю за здатністю до збереження цілісності кіл в умовах стандартного температурного режиму |
Проміжок часу /Ек, за якого зберігається цілісність кіл, хв |
Ідентифікаційна познака (сьома цифра маркувальних даних за вимогами пожежної безпеки) |
не здатний до збереження ЦІЛІСНОСТІ кіл або ненормований |
(Ек<15 |
0 |
Ек15 |
1< ЗО |
1 |
ЕкЗО |
ЗО < fEK < 45 |
2 |
Кінець таблиці 7
Клас кабелю за здатністю до збереження ЦІЛІСНОСТІ кіл в умовах стандартного температурного режиму |
Проміжок часу їЕк, за якого зберігається цілісність кіл, хв |
Ідентифікаційна познака (сьома цифра маркувальних даних за вимогами пожежної безпеки) |
Ек45 |
45 < fa < 60 |
3 |
ЕкбО |
60 < fa < 90 |
4 |
Ек90 |
ГЕк>90 |
5 |
Кабелі за здатністю до збереження цілісності кіл в умовах впливу полум'я, температура якого не менше ніж 750 °С, поділяють на класи відповідно до таблиці 8.
Таблиця 8
Клас кабелю за здатністю до збереження цілісності кіл в умовах впливу полум'я, температура якого не менше ніж 750 °С |
Проміжок часу ZFE, за якого зберігається цілісність кіл, хв |
Ідентифікаційна познака (восьма цифра маркувальних даних за вимогами пожежної безпеки) |
не здатний до збереження цілісності кіл або ненормований |
/,Ё<15 |
0 |
FE15 |
15 < fFE < ЗО |
1 |
FE30 |
ЗО < fFE < 45 |
2 |
FE45 |
45 < fFE < 60 |
3 |
FE60 |
60 < fFE < 90 |
4 |
FE90 |
90 < fFE < 120 |
5 |
FE120 |
120 <fFE< 150 |
6 |
FE150 |
150 < fFE < 180 |
7 |
FE180 |
fFE 180 |
8 |
Кабелі за здатністю до збереження цілісності кіл в умовах комбінованого впливу полум'я, температура якого не менше ніж 830 °С, та механічного удару поділяють на класи відповідно до таблиці 9.
Таблиця 9
Клас кабелю за здатністю до збереження цілісності кіл в умовах комбінованого впливу полум'я, температура якого не менше ніж 830 °С, та механічного удару |
Проміжок часу fFME, за якого зберігається цілісність кіл, хв |
Ідентифікаційна познака (дев'ята цифра маркувальних даних за вимогами пожежної безпеки) |
не здатний до збереження цілісності кіл або ненормований |
fFME <15 |
0 |
FME15 |
15 < ^fme <30 |
1 |
FME30 |
ЗО < fFME < 45 |
2 |
FME45 |
45 < fFME < 60 |
3 |
FME60 |
60 < ?Fme < 90 |
4 |
FME90 |
90<fFME<120 |
5 |
FME120 |
120 < fFME < 150 |
6 |
FME150 |
150 < fFME < 180 |
7 |
FME180 |
6=me 130 |
8 |
Для силових кабелів у нормативному документі повинен бути встановлений допустимий струм (/кз) і час (fK3) короткого замикання.
Для ізольованих проводів і кабелів у нормативному документі і (або) супровідній документації повинен бути вказаний строк служби.
До складу основного марковання повинно бути долучене додаткове марковання Ідентифікаційних познак ізольованого проводу або кабелю за вимогами пожежної безпеки.
Марковання повинно бути нанесено на виріб, а в разі неможливості цього — вказане в супровідній документації.
Структура складу додаткових маркувальних даних ізольованого проводу або кабелю за вимогами пожежної безпеки, які складаються з ідентифікаційних познак, зазначених у 4.1— 4.9:
ПБХХХХХХХХХ
Клас за здатністю до збереження цілісності кіл в умовах комбіно- ваного впливу полум’я, температура якого не менше ніж 830 °С, та механічного удару
Клас за здатністю до збереження цілісності кіл в умовах впливу полум’я, температура якого не менше ніж 750 °С
- Клас за здатністю до збереження цілісності кіл в умовах стандартного температурного режиму
Клас за корозійною активністю продуктів згоряння
Клас за димоутворювальною здатністю під час полуменевого горіння
Клас за димоутворювальною здатністю під час тління
Клас за токсичністю продуктів згоряння
Клас і категорія за стійкістю до поширювання полум’я за умови прокладання у пучках
Клас за стійкістю до поширювання полум’я за умови поодинокого прокладання
Познака групи додаткових маркувальних даних за вимогами пожежної безпеки (ПБ)
Приклади додаткових маркувальних даних ізольованих проводів і кабелів за вимогами пожежної безпеки подано в додатку Б.
МЕТОДИ ВИПРОБОВУВАННЯ
У цьому розділі встановлено методи випробовування ізольованих проводів і кабелів на відповідність вимогам, визначеним у розділі 4.
Примітка. Треба враховувати, що за результатами випробувань ізольовані проводи або кабелі однієї марки з різними поперечними розмірами можуть належати до різних класів (категорій).
Випробовування поодиноко прокладеного ізольованого проводу або кабелю на поширювання полум'я проводять згідно з ДСТУ 4216. У разі необхідності, відповідно до вимог розділу 9 ДСТУ 4216 додатково проводять випробовування згідно з ДСТУ 4217.
За результатами випробувань ізольований провід або кабель класифікують відповідно до 4.1.
Випробовування ізольованого проводу або кабелю, прокладеного у пучках, на поширювання полум’я проводять:
за категорією A F/R відповідно до 5.2.1;
за категорією А відповідно до 5.2.2;
за категорією В відповідно до 5.2.3;
за категорією С відповідно до ДСТУ 4237-3-24;
за категорією D відповідно до ДСТУ 4237-3-25.
За результатами випробувань ізольований провід або кабель класифікують відповідно до 4.2.
2.1 Випробовування ізольованого проводу або кабелю за категорією A F/R проводять згідно з ДСТУ 4237-3-21 з урахуванням таких доповнень.
Якщо кількість відрізків кабелю у зразку така, що вони не вміщуються на стандартній драбині, то зразок формують на передньому та задньому боках широкої драбини, технічні характеристики якої відповідають ДСТУ 4237-3-22, і піддають випробовуванню полум'ям, яке створюють двома пальниками.
2.2 Випробовування ізольованого проводу або кабелю за категорією А проводять згідно з ДСТУ 4237-3-22 з урахуванням таких доповнень.
Якщо кількість відрізків кабелю у зразку така, що вони не вміщуються на передньому боці широкої драбини, то зразок піддають випробовуванню відповідно до 5.2.1.
2.3 Випробовування ізольованого проводу або кабелю за категорією В проводять згідно з ДСТУ 4237-3-23 з урахуванням таких доповнень.
Якщо кількість відрізків кабелю у зразку така, що вони не вміщуються на стандартній драбині, то зразок формують на передньому боці широкої драбини, технічні характеристики якої відповідають , ДСТУ 4237-3-22, і піддають випробовуванню полум’ям, яке створюють двома пальниками.
Показник токсичності продуктів згоряння ізольованого проводу або кабелю визначають так.
Готують не менше ніж 10 зразків кожного неметалевого елемента ізольованого проводу або кабелю. Зразки відбирають із відрізків ізольованого проводу або кабелю.
Якщо неметалевий елемент не може бути відділений від іншого елемента ізольованого проводу або кабелю, то ці елементи розглядають як одне ціле.
Кожний неметалевий елемент випробовують відповідно до 4.20 ГОСТ 12.1.044. Цьому випробовуванню дозволено не піддавати неметалеві елементи, виготовлені з негорючих матеріалів згідно з ГОСТ 12.1.044. Для таких елементів під час обчислювання співвідношенням між масою і показником токсичності продуктів згоряння нехтують.
За даними випробовування кожного неметалевого елемента розраховують показник токсичності продуктів згоряння ізольованого проводу або кабелю за формулою:
5
^CL50
(1)
АLJ nCL50k
де HcLsok — показник токсичності продуктів згоряння /с-го неметалевого елемента ізольованого проводу або кабелю, г/м3;
тк — маса /с-го неметалевого елемента, що припадає на одиницю довжини ізольованого проводу або кабелю, кг/м.
Для визначення показника токсичності продуктів згоряння ізольованого проводу або кабелю дозволено застосовувати результати випробувань матеріалів, з яких виготовляють їхні неметалеві елементи, за наявності відповідних протоколів випробовування.
Для ізольованих проводів і кабелів діаметром або товщиною не більше ніж 10 мм показник токсичності продуктів згоряння дозволено визначати за даними випробовування зразків самих проводів і кабелів, які формують з одного або кількох відрізків. При цьому масою металевих елементів нехтують.
За результатами випробувань ізольований провід або кабель класифікують відповідно до 4.3.
Коефіцієнт димоутворення ізольованого проводу або кабелю визначають так.
Готують не менше ніж 10 зразків кожного неметалевого елемента ізольованого проводу або кабелю. Зразки відбирають із відрізків ізольованого проводу або кабелю.
Якщо неметалевий елемент не може бути відділений від іншого елемента ізольованого проводу або кабелю, то ці елементи розглядають як одне ціле.
Кожний неметалевий елемент випробовують у режимі тління відповідно до 4.18 ГОСТ 12.1.044. Цьому випробовуванню дозволено не піддавати неметалеві елементи, виготовлені з негорючих матеріалів згідно з ГОСТ 12.1.044. Для таких елементів під час обчислювання коефіцієнтом димо- утворення нехтують.
За даними випробовування кожного неметалевого елемента розраховують коефіцієнт димо- утворення ізольованого проводу або кабелю за формулою:
Dm=~^ > (2)
де Dmk— коефіцієнт димоутворення к-го неметалевого елемента ізольованого проводу або кабелю, м2/кг;
тк— маса к-го неметалевого елемента, що припадає на одиницю довжини ізольованого проводу або кабелю, кг/м.
Для визначення коефіцієнта димоутворення ізольованого проводу або кабелю дозволено застосовувати результати випробувань матеріалів, з яких виготовляють їхні неметалеві елементи, за наявності відповідних протоколів випробовування.
Для проводів і кабелів діаметром або товщиною не більше ніж 10 мм коефіцієнт димоутворення дозволено визначати за даними випробовування зразків самих проводів і кабелів, які формують з одного або кількох відрізків. При цьому масою металевих елементів нехтують.
За результатами випробувань ізольований провід або кабель класифікують відповідно до 4.4.
Світловий потік, що проходить крізь задимлене середовище, яке утворюється під час згоряння ізольованого проводу або кабелю, визначають згідно з ДСТУ 4367-2.
За результатами випробувань ізольований провід або кабель класифікують відповідно до 4.5.
Показники корозійної активності продуктів згоряння ізольованого проводу або кабелю визначають відповідно до 5.6.1 і (або) 5.6.2.
За результатами випробувань ізольований провід або кабель класифікують відповідно до 4.6.
Кількість галогеноводнів, що утворюється під час згоряння ізольованого проводу або кабелю, визначають так.
Кожний неметалевий елемент ізольованого проводу або кабелю випробовують згідно з ДСТУ ІЕС 60754-1. Цьому випробовуванню дозволено не піддавати неметалеві елементи, виготовлені з негорючих матеріалів згідно з ГОСТ 12.1.044. Для таких елементів під час обчислювання кількістю галогеноводнів нехтують.
За даними випробовування кожного неметалевого елемента розраховують кількість галогеноводнів, що утворюється під час згоряння ізольованого проводу або кабелю за формулою:
У тгктк
m= (3)
де тгк— кількість галогеноводнів, що утворюється під час згоряння /с-го неметалевого елемента ізольованого проводу або кабелю, мг/г;
тк— маса /с-го неметалевого елемента, що припадає на одиницю довжини ізольованого проводу або кабелю, кг/м.
Для визначення кількості галогеноводнів у продуктах згоряння ізольованого проводу або кабелю дозволено застосовувати результати випробувань матеріалів, з яких виготовляють їхні неметалеві елементи, за наявності відповідних протоколів випробовування.
Водневий показник pH та питому електропровідність водного розчину поглинених продуктів згоряння ізольованого проводу або кабелю визначають згідно з ДСТУ ІЕС 60754-2. Випробовуванню за цим стандартом дозволено не піддавати неметалеві елементи, виготовлені з негорючих матеріалів згідно з ГОСТ 12.1.044. Для таких елементів під час обчислювання питомою електропровідністю та співвідношенням між масою і 10[pHJ нехтують.