НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
АВТОБУСИ СПЕЦІАЛІЗОВАНІ ДЛЯ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ШКОЛЯРІВ
Технічні вимоги
АВТОБУСЫ СПЕЦИАЛИЗИРОВАННЫЕ ДЛЯ ПЕРЕВОЗКИ ШКОЛЬНИКОВ
Технические требования
SPECIAL BUSES FOR CARRYING SCHOOLCHILDREN
Technical requirements
Чинний від
рік-місяць-число
СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
Цей стандарт поширюється на автобуси спеціалізовані (далі автобуси), призначені для перевезення школярів, які сидять, у тому числі з обмеженою здатністю пересування, та осіб, які супроводжують школярів. Цей стандарт не поширюється на автобуси, призначені для перевезення школярів з обмеженою здатністю пересування безпосередньо у кріслах - колясках.
Автобуси призначені для експлуатування на автомобільних дорогах (включаючи гравійні та ґрунтові) загальної транспортної мережі України.
НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:
Правила дорожнього руху України. Затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306
ДСТУ UN/ECE R 14-03-2002 Єдині технічні приписи щодо офіційного затвердження дорожніх транспортних засобів стосовно пристроїв для кріплення ременів безпеки (Правила ЄЕК ООН № 14-03:1992, ITD)
ДСТУ UN/ECE R 16-04-2002 Єдині технічні приписи щодо офіційного
затвердження:
І Ременів безпеки та утримувальних систем для водіїв і пасажирів дорожніх транспортних засобів;
ІІ Дорожніх транспортних засобів, оснащених ременями безпеки
(Правила ЄЕК ООН № 16-04:2000, ITD)
ДСТУ UN/ЕСЕ R 25-03-2002 Єдині технічні приписи щодо офіційного затвердження підголівників, умонтованих або не вмонтованих у сидіння дорожніх транспортних засобів (Правила ЄЕК ООН № 25-03:1990, ITD)
ДСТУ UN/ECE R 28-00:2004 Єдині технічні приписи щодо офіційного затвердження звукових сигнальних приладів і автомобілів стосовно їхньої звукової сигналізації (UN/ECE R 28-00:1972, ITD)
ДСТУ UN/ЕСЕ R 36-03:2005 Єдині технічні приписи щодо офіційного затвердження пасажирських дорожніх транспортних засобів великої місткості стосовно загальної конструкції (UN/ECE R 36-03:2002, ITD)
ДСТУ UN/ЕСЕ R 52-01:2005 Єдині технічні приписи щодо офіційного затвердження маломісних дорожніх транспортних засобів категорії М2 та М3 стосовно їхньої загальної конструкції (UN/ECE R 52-01:2003, ITD)
ДСТУ UN/ЕСЕ R 66-00-2002 Єдині технічні приписи щодо офіційного затвердження великогабаритних пасажирських дорожніх транспортних засобів стосовно міцності верхньої частини їхньої конструкції (Правила ЄЕК ООН № 6600:1987, ITD)
ДСТУ UN/ЕСЕ R 80-00-2002 Єдині технічні приписи щодо офіційного затвердження сидінь великогабаритних пасажирських дорожніх транспортних засобів і офіційного затвердження цих дорожніх транспортних засобів стосовно міцності сидінь та їхніх кріплень (Правила ЄЕК ООН № 80-00:1989, ITD)
ДСТУ 2610-94 Пасажирські автомобільні перевезення. Терміни та визначення
ДСТУ 2984-95 Засоби транспортні дорожні. Типи. Терміни та визначення
ДСТУ 4155:2003 (ІМО-RES.A. 471(XII), NEQ) Захист від пожежі. Матеріали текстильні. Методи випробувань на займистість
ДСТУ Б В.1.1-10-2004 Захист від пожежі. Матеріали будівельні. Метод випробування на поширення полум’я по вертикальних поверхнях у горизонтальному напрямку
ДСТУ Б В.2.7-70-98 Матеріали будівельні. Методи випробування на поширення полум’я
ДСТУ ГОСТ 30478:2006 Автобуси для перевезення інвалідів. Загальні технічні вимоги (ГОСТ 30478-96, IDT)
ГОСТ 12.1.044-89 (ИСО 4589-84) ССБТ Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения (ССБТ Пожежовибухонебезпечність речовин і матеріалів. Номенклатура показників і методи їх визначання)
ГОСТ 12.2.037-78 ССБТ Техника пожарная. Требования безопасности (ССБТ Техніка пожежна. Вимоги безпеки)
ГОСТ 30475-96 (ИСО 6444-85) Кресла-коляски. Термины и определения (Крісла-коляски. терміни та визначення).
ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
У цьому стандарті використано терміни, встановлені у ДСТУ 2610: пасажиромісткість; у ДСТУ 2984: автобус, спеціалізований автобус, пасажири.
Нижче подано терміни, додатково вжиті у цьому стандарті, та визначення позначених ними понять.
спеціалізований автобус для перевезення школярів
Автобус, який за своєю конструкцією та обладнанням пристосований для перевезення школярів
школярі
Діти шкільного віку від 6 років до 17 років включно
школярі молодших класів
Школярі від першого до четвертого класів включно
школярі середніх та старших класів
Школярі від п’ятого до дванадцятого класів включно
спеціалізований автобус виконання 1 для перевезення школярів (автобус виконання 1)
Спеціалізований автобус, призначений для перевезення школярів молодших класів
спеціалізований автобус виконання 2 для перевезення школярів (автобус виконання 2)
Спеціалізований автобус, призначений для перевезення школярів середніх та старших класів
спеціалізований автобус виконання 3 для перевезення школярів (автобус виконання 3)
Спеціалізований автобус, призначений для перевезення школярів молодших, середніх та старших класів
спеціалізований автобус виконання 4 для перевезення школярів (автобус виконання 4)
Спеціалізований автобус, призначений для перевезення школярів з обмеженою здатністю до пересування
прохід
Простір, що забезпечує доступ пасажирів від будь-якого сидіння чи ряду сидінь до будь-якого іншого сидіння чи ряду сидінь або до будь-якого вхідного проходу чи будь-яких службових дверей (ДСТУ UN/ЕСЕ R 36-03)інтегрований підголівник
Верхня частина спинки сидіння або знімні чи окремі підголівники, що можуть бути від’єднані від сидіння або конструкції транспортного засобу лише з застосуванням інструментів або після часткового чи повного демонтування сидіння (ДСТУ UN/ЕСЕ R 25-03)
службові двері
Двері, що використовують пасажири під час нормальної експлуатації, коли водій перебуває на своєму місці (ДСТУ UN/ЕСЕ R 36-03)
крісло-коляска
Транспортний засіб, призначений для інвалідів та хворих, який приводять у рух м’язовою силою користувача або супровідника, електричним або змішаним урухомником (ГОСТ 30475)
аварійні двері
Двері, що встановлюються додатково до службових і призначені для використання пасажирами для виходу лише у випадку небезпеки.
ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ
Автобуси спеціалізовані для перевезення школярів, залежно від виконання повинні відповідати вимогам ДСТУ UN/ЕСЕ R 52-01 для автобусів класу В, ДСТУ UN/ЕСЕ R 36-03 для автобусів ІІІ класу за винятком вимог, наведених у цьому стандарті, та вимогам цього стандарту.
Примітка. Тут і далі дія ДСТУ UN/ЕСЕ R 52-01 поширена на автобуси, призначені для перевезення не більше 22 пасажирів, а ДСТУ UN/ЕСЕ R 36-03 - на автобуси, призначені для перевезення більше 22 пасажирів.
Кузов автобуса повинен мати компоновку з відстанню від осі передніх коліс до вертикальної площини, перпендикулярної до повздовжньої осі автобуса та дотичної до зовнішньої поверхні переднього бампера, не менше ніж 80 см.
Відстань між вертикальними площинами, перпендикулярними до повздовжньої осі автобуса та дотичними до зовнішньої поверхні переднього бампера і передніх точок подушок сидінь школярів переднього ряду повинна бути не менше ніж 150 см.
Автобуси повинні бути обладнані автономними закритими системами обігрівання салону, що забезпечують підтримування на висоті 60 см від підлоги температури не менше ніж плюс 15 °С за температури зовнішнього повітря до мінус 25 °С. Ці умови повинні досягатися не пізніше як через 30 хв після запускання системи обігрівання.
Система вентилювання салону повинна забезпечувати:
рух повітря в салоні зі швидкістю від 0,5 м/с до 1,5 м/с у зоні від 50 см до 125 см над підлогою;
різницю температур зовнішнього повітря та повітря в салоні за температури зовнішнього повітря плюс 25 °С не більше ніж 3 °С у зоні від 70 см до 125 см над підлогою.
Примітка. Ефективність системи вентилювання перевіряють під час руху автобуса зі швидкістю 30 км/год.
Кватирки природного вентилювання повинні бути розташовані в верхній частині бокових вікон, висота кватирок не повинна перевищувати 25 % загальної висоти вікна.
Автобуси повинні бути обладнані внутрішніми гучномовними пристроями, доступними для користування як водію, так і особам, які супроводжують школярів.
Автобус з обох сторін повинен бути обладнаний зовнішніми дзеркалами заднього виду з електропідігріванням. Праве дзеркало повинне забезпечувати водієві з його робочого місця можливість візуального контролю за процесом входу та виходу школярів щонайменше від рівня дороги до поверхні сходинок.
Автобус повинен бути обладнаний одним або кількома внутрішніми дзеркалами для спостерігання за пасажирами, що забезпечують оглядовість салону як водієві, так і (за потреби) особам, які супроводжують школярів.
Показники мас
Показники мас автобусів повинні відповідати вимогам ДСТУ UN/ЕСЕ R 52-01 або ДСТУ UN/ЕСЕ R 36-03.
Технічно допустиму максимальну масу автобуса треба визначати за таких умов:
середня розрахункова маса школяра молодших класів - 25 кг;
середня розрахункова маса школяра середніх та старших класів - 53кг;
маса дорослого пасажира, що супроводить дітей - 71 кг;
маса водія - 75 кг;
маса ручного багажу - 5 кг на 1 школяра;
маса додаткового багажу - 5 кг на 1 школяра;
маса крісла-коляски - 20 кг.
Міцність кузова
Міцність кузовів автобусів, призначених для перевезення не більше 22 пасажирів, повинна відповідати вимогам ДСТУ UN/ЕСЕ R 52-01 для автобусів класу В, а автобусів, призначених для перевезення більше 22 пасажирів, - ДСТУ UN/ECE R 66-00.
Планування салону
Планування салону автобуса повинне бути розраховане на перевезення винятково пасажирів, які сидять.
Робоче місце водія повинно бути відокремлене від салону:
за сидінням водія - стаціонарною перегородкою, що не обмежує водієві огляд салону;
праворуч від сидіння водія (за наявності безпосереднього сполучення робочого місця водія з проходом у салоні) - відкривною огорожею, верхній край якої в зачиненому стані знаходиться не нижче ніж 65 см від підлоги салону.
Підлога автобуса повинна бути рівна, без підставок під сидіння та сходинок у проході між сидіннями.
Проходи повинні бути покриті матеріалом, що перешкоджає ковзанню.
Сидіння для школярів в автобусі повинні бути встановлені так, щоб школярі сиділи обличчям у напрямі руху автобуса вперед, а спільна середня вертикальна площина перерізу подушки та спинки сидіння була паралельна повздовжній осі автобуса.
У автобусах, призначених для перевезення до 22 пасажирів, повинно бути передбачено не менше одного сидіння, а у автобусах, призначених для перевезення понад 22 пасажирів, - не менше двох сидінь для дорослих пасажирів, які супроводжують школярів. За наявності двох сидінь для згаданих осіб одне з них повинно бути розташоване в передній частині пасажирського салону, а друге - в задній.
Розташування сидінь повинно дозволяти супровідним особам здійснювати нагляд за школярами під час руху автобуса.
Під подушками сидінь для школярів повинні бути обладнані багажники для шкільних портфелів (ранців, рюкзаків тощо), при цьому для ніг пасажирів повинно лишатися достатньо місця.
Конструкція багажника повинна забезпечувати можливість завантажувати портфель (ранець) з боку передньої сторони подушки сидіння та унеможливлювати його випадіння під час руху автобуса.
У салоні автобуса заборонено встановлювати багажні полиці над пасажирськими сидіннями.
Можливі варіанти розміщення сидінь для школярів у автобусі наведено в додатку А.
У автобусі виконання 3 сидіння для школярів молодших класів установлюють перед сидіннями для школярів середніх та старших класів (ближче до вітрового вікна). Перевозити школярів середніх та старших класів на сидіннях для школярів молодших класів не дозволено.
В автобусі повинні бути інструкції: «Інструкція з пожежної безпеки та евакуювання», «Правила перевезення школярів спеціалізованими автобусами», «Правила поведінки в автобусі» та «Правила користування трапом та ліфтом (пристроєм підіймання)» за потреби. Салон автобуса повинен бути обладнаний засобами для утримування примірників інструкцій.
На робочому місці водія і біля одного з місць супровідних осіб повинні бути передбачені місця для встановлення медичної аптечки та вогнегасника. Місця для встановлення медичної аптечки та вогнегасника повинні бути розташовані так, щоб:
забезпечити легкий доступ до вогнегасників та медичних аптечок;
не допускати потрапляння на них прямого сонячного проміння та прямого потоку тепла від систем опалювання салону та робочого місця водія;
встановлений на місце кріплення вогнегасник не створював перешкоди для пасажирів і водія під час здійснювання перевезень, а також під час евакуювання.
