Перейти до вмісту
ДСТУ 4127-2002
/ 3

Масові частки кремнію в плавках або їхніх частинах, що складають партію, можуть відрізня­тися одна від одної не більше ніж на 3,0 %.

За згодою із споживачем допускаються інші відхилення масової частки кремнію в межах однієї партії.

  1. Партію феросиліцію оформляють документом про якість (сертифікатом), що містить:

  • товарний знак або назву підприємства-виробника;

  • умовне позначення феросиліцію;

  • хімічний склад;

  • номер партії;

  • масу партії;

  • дату видачі сертифіката якості;

  • штамп технічного контролю;

  • позначення цього стандарту;

  • номер вагона;

  • кількість вантажних місць, їхню масу брутто та нетто (під час пакування в тару).

  1. Об’єм вибірки для визначення хімічного складу і перевірки відсутності забруднень на поверхні кусків — згідно з ГОСТ 24991.

Допускають на підприємстві-виробника відбирати пробу з рідкого сплаву.

  1. У кожній партії феросиліцію визначають масову частку кремнію; в сплавах, які призна­чені для легування електротехнічних сталей — масову частку кремнію та алюмінію.

  2. Масову частку інших елементів, зазначених у таблиці 1, визначають періодично, але не рідше одного разу на місяць.

На вимогу споживача масову частку елементів, зазначених у таблиці 1, визначають для кожної партії.

    1. Об’єм вибірки для визначення гранулометричного складу проводять згідно з ГОСТ 22310.

    2. Відбирання проб для перевіряння відсутності забруднень на поверхні кусків проводять згідно з ГОСТ 24991 без відколювання кусків.

    3. У разі одержання незадовільних результатів контролю від партії відбирають подвійну кількість проб і повторюють контроль. У разі повторного одержання незадовільних результатів хоча б за одним показником, партію бракують.

  1. МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

    1. Контроль у виробника

      1. Відбирання та підготування проб для визначення хімічного складу проводять згідно з ГОСТ 24991 або іншими методами, які забезпечують таку саму точність відбирання

      2. Хімічний склад феросиліцію визначають згідно з ГОСТ 13230.1. ГОСТ 13230.4 — ГОСТ 13230.9, ГОСТ 27041, ГОСТ 27069 або іншими методами, які забезпечують таку саму точ­ність визначення.

      3. Відбирання проб для визначення гранулометричного складу феросиліцію та ситовий аналіз проводять згідно з ГОСТ 22310 або іншими методами, які забезпечують таку саму точність відбирання та визначення.

      4. Чистоту поверхні кусків феросиліцію та всієї партії оцінюють візуально.

    2. Контроль у споживача

      1. На вимогу споживача виробник надсилає пробу феросиліцію, яка представляє партію.

      2. За необхідності споживач проводить контрольне визначення хімічного та грануломет­ричного складів партії феросиліцію. Під час контролю хімічного складу споживач проводить аналіз проби, поданої виробником (перший варіант) або відібраної від партії, що надійшла, (другий ва­ріант).

      3. Результати контрольних аналізів за першим варіантом повинні задовольняти умову:

Хі - х2 < а, (1)

де х-і — результат аналізу у виробника:

х2— результат контрольного аналізу у споживача;

а — допустима розбіжність двох результатів, установлена у стандартах на методи аналізу відповідних хімічних елементів.

  1. Результати контрольних аналізів за другим варіантом повинні задовольняти умову:

Хі-х2<1,4р, (2)

де [3 — прхибка, встановлена ГОСТ 24991.

      1. Якщо за результатами контрольних аналізів не виконуються умови (1) чи (2), то спожи­вач та виробник проводять повторний контроль. У разі виникнення суперечностей проводять арбітражний контроль.

    1. Арбітражний контроль

      1. Виробник та споживач спільно відбирають арбітражні проби або за взаємною домов­леністю вибирають арбітра, який відбирає та контролює арбітражні проби.

      2. Відбирання арбітражних проб проводять згідно з ГОСТ 17260. ГОСТ 24991 або за взаєм­ною домовленістю виробника, споживача та арбітра іншим методом, який забезпечує таку саму точність відбирання.

      3. Аналіз арбітражних проб проводять згідно з ГОСТ 13230.1, ГОСТ 13230.4 — ГОСТ 13230.9, ГОСТ 27041, ГОСТ 27069. За взаємною домовленістю виробника, споживача та арбітра можна використовувати інші методи.

      4. Результат, одержаний за арбітражними пробами, є остаточним.

  1. ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

Транспортування та зберігання повинно відповідати ГОСТ 26590 з таким доповненням: феро­силіцій усіх марок транспортують незапакованим (у чистих відкритих транспортних засобах) нава­лом або запакованим у тару, або у спеціалізованих контейнерах, або в інших вмістищах.

10 ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА

Виробник гарантує відповідність феросиліцію вимогам цього стандарту у разі дотримання умов транспортування та зберігання згідно з ГОСТ 26590.

ДОДАТОК А
(рекомендований)

ФЕРОСИЛІЦІЙ
ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ ТА УМОВИ ПОСТАЧАННЯ
(ISO 5445:1980)

А.1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт установлює технічні вимоги та умови постачання феросиліцію для металургій­ної та ливарної промисловості.

А.2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі стандарти:

ISO 565 Test sieves — Woven metal wire cloth and perforated plate — Nominal sizes of apertures

ISO 3713 Ferroalloys — Samling and preparation of samples — General rules

ISO 4139 Ferrosilicon — Determination of aluminium content — Flame atomic Pasorption spectro- metnc method

ISO 4158 Ferrosilicon, ferrosilicomanganese and ferrosilicochromium — Determination of silicon content — Gravimetric method

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

ISO 565 Сита контрольні. Металеві сітки і перфоровані листи. Номінальні розміри отворів

ISO 3713 Феросплави. Відбирання та підготування проб. Загальні вимоги

ISO 4139 Феросиліцій. Визначення вмісту алюмінію. Спектрометричний полуменевий атомно- абсорбційний метод

ISO 4158 Феросиліцій, феросилікомарганець та феросилікохром. Визначення вмісту кремнію. Гравіметричний метод

А.З ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

А.3.1 феросиліцій (ferrosilicon)

Легуючий сплав заліза і кремнію з мінімальним вмістом кремнію 8,0 % за масою і максималь­ним — 95 % за масою, отриманий відновленням.

А.4 ОФОРМЛЕННЯ ЗАМОВЛЕННЯ

Замовлення на феросиліцій повинне містити: а; кількість:

D) формування партії;

  1. хімічний склад відповідно до таблиці А.1;

  2. діапазони розмірів часток відповідно до таблиці А.2;

  3. необхідні вимоги до протоколу про аналіз, пакування і т. ін.

Таблиця А.1 — Хімічний склад

Марка

Масова частка елемента, %

Кремній

Алюміній

Фосфор

Сірка

Вуглець

Марга­нець

Хром

Титан

більше

ДО і включно

більше

ДО і включно

не більше

FeSilO

8,0

13,0

—

0,2

0,15

0.06

2,0

3,0

0.8

О.ЗС

FeSi15

14,0

20.0

—

1.0

0,15

0,06

1,5

1,5

0,8

0 зо

FeSi25

20,0

30,0

—

1,5

0,15

0,06

1,0

1,0

0,8

0,30

FeSi45

41,0

47,0

—

2,0

0,05

0,05

0,20

1,0

0.5

0,30

FeSi50

47,0

51,0

—

1,5

0,05

0,05

0,20

0,8

0,5

0.30

FeSi65

63,0

68,0

—

2,0

0,05

0,04

0,20

0.4

0,4

0,30

FeSi75A11

72,0

80,0

—

1,0

0,05

0,04

0,15

0.5

0,3

0,20

FeSi75A11,5

72,0

80,0

1,0

1,5

0,05

0,04

0.15

0.5

0.3

0,20

FeSi75A12

72,0

,80,0

1.5

2,0

0,05

0,04

0,20

0,5

0.3

0,30

FeSi75A13

72.0

80,0

2.0

3.0

0.05

0.04

0,20

0,5

0.5

0.30

FeSi90A11

87,0

95,0

—

1,5

0,04

0,04

0,15

0,5

0 2

0.30

FeSi90A12

87.0

95,0

1.5

3,0

0,04

0,04

0,15

0,5

02

0.30

Наведені максимальні величини подано тільки для інформації

А.5 ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

А.5.1 Формування партії

Феросиліцій постачають партіями, складеними одним з трьох методів

А.5.1.1 Поплавковий метод

Партія, сформована поплавковим методом, складається з маси феросиліцію однієї плавки (або однієї частини безперервної' плавки).

А.5.1.2 Помарковий метод

Партія, сформована помарковим методом, складається з декількох плавок (або частин без­перервних плавок) однієї марки феросиліцію.

Вміст кремнію в плавках (або частинах безперервних плавок), що складають партію, не по­винен відрізнятися один від одного більше ніж на 3 %.

А.5.1.3 Змішаний метод

Партія, сформована змішаним методом, складається з декількох плавок (або частин безпе­рервних плавок) феросиліцію однієї марки, що подрібнений до часток менших за/мм’ї старанно перемішаний.

Вміст основного елементу в плавках (або частинах безперервних плавок), що складають партію може коливатися між мінімальною і максимальною межами, встановленими для даної марки феросиліцію.

А.5.2 Хімічний склад

А.5.2.1 Хімічний склад феросиліцію повинний відповідати таблиці А.1.

Установлені межі відповідають діапазонам розмірів часток класів 1 — 8, наведеним у таб­лиці А.2.

Розмір X буде встановлено після додаткових досліджень.

Таблиця А.2 — Розміри часток

Клас

Діапазон розмірів часток, мм

Підрешітний продукт, % за масою

Надрешітний продукт1, % за масою

ВСЬОГО

менш 3.15 мм

1

100—315

20

62

10

Жодний кусок не повинен перевищу­вати більше ніж у 1,15 рази межу встановленого діапазону розмірів у двох або трьох вимірах

2

75—200

20

6*’

3

35—100

18

6**

4

10—75

18

у**

5

3,15—35

8

6

3.15—10

10

7

3 15—63

10

8

Не більше 3.15

—

’ Див додаток А А

” Наведені розміри подано тільки для інформації

А.5.2.2 У таблиці А.1 зазначені тільки основні елементи і звичайні домішки. На вимогу по­купця у разі згоди постачальника і покупця встановлюють більш вузькі діапазони вмісту елементів і (або) інші межі встановлених елементів і (або) межі невстановлених елементів.

А.5.2.3 Хімічний склад, зазначений у таблиці А.1, наведений з точністю методів випробуван­ня та аналізу феросиліцію згідно з, розділом А.6.

А.5.3 Діапазон розмірів часток

А.5.3.1 Феросиліцій постачають в кусках або у вигляді подрібнених і просіяних часток. Діапа­зони ромірів часток і допуски повинні відповідати таблиці А.2. Маса підрешітного продукту встанов­лена для пункту постачання* матеріалу покупцю.

Розміри часток перевіряють просіюванням на ситі зі сталевою сіткою з квадратними чарун­ками згідно з ISO 565.

А.5.3.2 За взаємною домовленістю постачальника і покупця встановлюються діапазони розмірів часток і (або) допуски інші, ніж зазначені в таблиці А.2.

Побачили розбіжність з офіційним текстом?

Повідомити про неточність

Напишіть, що саме розходиться з офіційною публікацією. Код документа вкажіть у повідомленні — так ми швидше знайдемо потрібне місце.

Перейти до форми зворотного зв'язку

Дивіться також

Весь розділ →