Масові частки кремнію в плавках або їхніх частинах, що складають партію, можуть відрізнятися одна від одної не більше ніж на 3,0 %.
За згодою із споживачем допускаються інші відхилення масової частки кремнію в межах однієї партії.
Партію феросиліцію оформляють документом про якість (сертифікатом), що містить:
товарний знак або назву підприємства-виробника;
умовне позначення феросиліцію;
хімічний склад;
номер партії;
масу партії;
дату видачі сертифіката якості;
штамп технічного контролю;
позначення цього стандарту;
номер вагона;
кількість вантажних місць, їхню масу брутто та нетто (під час пакування в тару).
Об’єм вибірки для визначення хімічного складу і перевірки відсутності забруднень на поверхні кусків — згідно з ГОСТ 24991.
Допускають на підприємстві-виробника відбирати пробу з рідкого сплаву.
У кожній партії феросиліцію визначають масову частку кремнію; в сплавах, які призначені для легування електротехнічних сталей — масову частку кремнію та алюмінію.
Масову частку інших елементів, зазначених у таблиці 1, визначають періодично, але не рідше одного разу на місяць.
На вимогу споживача масову частку елементів, зазначених у таблиці 1, визначають для кожної партії.
Об’єм вибірки для визначення гранулометричного складу проводять згідно з ГОСТ 22310.
Відбирання проб для перевіряння відсутності забруднень на поверхні кусків проводять згідно з ГОСТ 24991 без відколювання кусків.
У разі одержання незадовільних результатів контролю від партії відбирають подвійну кількість проб і повторюють контроль. У разі повторного одержання незадовільних результатів хоча б за одним показником, партію бракують.
МЕТОДИ КОНТРОЛЮ
Контроль у виробника
Відбирання та підготування проб для визначення хімічного складу проводять згідно з ГОСТ 24991 або іншими методами, які забезпечують таку саму точність відбирання
Хімічний склад феросиліцію визначають згідно з ГОСТ 13230.1. ГОСТ 13230.4 — ГОСТ 13230.9, ГОСТ 27041, ГОСТ 27069 або іншими методами, які забезпечують таку саму точність визначення.
Відбирання проб для визначення гранулометричного складу феросиліцію та ситовий аналіз проводять згідно з ГОСТ 22310 або іншими методами, які забезпечують таку саму точність відбирання та визначення.
Чистоту поверхні кусків феросиліцію та всієї партії оцінюють візуально.
Контроль у споживача
На вимогу споживача виробник надсилає пробу феросиліцію, яка представляє партію.
За необхідності споживач проводить контрольне визначення хімічного та гранулометричного складів партії феросиліцію. Під час контролю хімічного складу споживач проводить аналіз проби, поданої виробником (перший варіант) або відібраної від партії, що надійшла, (другий варіант).
Результати контрольних аналізів за першим варіантом повинні задовольняти умову:
Хі - х2 < а, (1)
де х-і — результат аналізу у виробника:
х2— результат контрольного аналізу у споживача;
а — допустима розбіжність двох результатів, установлена у стандартах на методи аналізу відповідних хімічних елементів.
Результати контрольних аналізів за другим варіантом повинні задовольняти умову:
Хі-х2<1,4р, (2)
де [3 — прхибка, встановлена ГОСТ 24991.
Якщо за результатами контрольних аналізів не виконуються умови (1) чи (2), то споживач та виробник проводять повторний контроль. У разі виникнення суперечностей проводять арбітражний контроль.
Арбітражний контроль
Виробник та споживач спільно відбирають арбітражні проби або за взаємною домовленістю вибирають арбітра, який відбирає та контролює арбітражні проби.
Відбирання арбітражних проб проводять згідно з ГОСТ 17260. ГОСТ 24991 або за взаємною домовленістю виробника, споживача та арбітра іншим методом, який забезпечує таку саму точність відбирання.
Аналіз арбітражних проб проводять згідно з ГОСТ 13230.1, ГОСТ 13230.4 — ГОСТ 13230.9, ГОСТ 27041, ГОСТ 27069. За взаємною домовленістю виробника, споживача та арбітра можна використовувати інші методи.
Результат, одержаний за арбітражними пробами, є остаточним.
ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
Транспортування та зберігання повинно відповідати ГОСТ 26590 з таким доповненням: феросиліцій усіх марок транспортують незапакованим (у чистих відкритих транспортних засобах) навалом або запакованим у тару, або у спеціалізованих контейнерах, або в інших вмістищах.
10 ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА
Виробник гарантує відповідність феросиліцію вимогам цього стандарту у разі дотримання умов транспортування та зберігання згідно з ГОСТ 26590.
ДОДАТОК А
(рекомендований)
ФЕРОСИЛІЦІЙ
ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ ТА УМОВИ ПОСТАЧАННЯ
(ISO 5445:1980)
А.1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
Цей стандарт установлює технічні вимоги та умови постачання феросиліцію для металургійної та ливарної промисловості.
А.2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
У цьому стандарті є посилання на такі стандарти:
ISO 565 Test sieves — Woven metal wire cloth and perforated plate — Nominal sizes of apertures
ISO 3713 Ferroalloys — Samling and preparation of samples — General rules
ISO 4139 Ferrosilicon — Determination of aluminium content — Flame atomic Pasorption spectro- metnc method
ISO 4158 Ferrosilicon, ferrosilicomanganese and ferrosilicochromium — Determination of silicon content — Gravimetric method
НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ
ISO 565 Сита контрольні. Металеві сітки і перфоровані листи. Номінальні розміри отворів
ISO 3713 Феросплави. Відбирання та підготування проб. Загальні вимоги
ISO 4139 Феросиліцій. Визначення вмісту алюмінію. Спектрометричний полуменевий атомно- абсорбційний метод
ISO 4158 Феросиліцій, феросилікомарганець та феросилікохром. Визначення вмісту кремнію. Гравіметричний метод
А.З ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
А.3.1 феросиліцій (ferrosilicon)
Легуючий сплав заліза і кремнію з мінімальним вмістом кремнію 8,0 % за масою і максимальним — 95 % за масою, отриманий відновленням.
А.4 ОФОРМЛЕННЯ ЗАМОВЛЕННЯ
Замовлення на феросиліцій повинне містити: а; кількість:
D) формування партії;
хімічний склад відповідно до таблиці А.1;
діапазони розмірів часток відповідно до таблиці А.2;
необхідні вимоги до протоколу про аналіз, пакування і т. ін.
Таблиця А.1 — Хімічний склад
|
Марка |
Масова частка елемента, % |
||||||||||||||||
|
Кремній |
Алюміній |
Фосфор |
Сірка |
Вуглець |
Марганець |
Хром |
Титан |
||||||||||
|
|
більше |
ДО і включно |
більше |
ДО і включно |
не більше |
||||||||||||
|
FeSilO |
8,0 |
13,0 |
— |
0,2 |
0,15 |
0.06 |
2,0 |
3,0 |
0.8 |
О.ЗС |
|||||||
|
FeSi15 |
14,0 |
20.0 |
— |
1.0 |
0,15 |
0,06 |
1,5 |
1,5 |
0,8 |
0 зо |
|||||||
|
FeSi25 |
20,0 |
30,0 |
— |
1,5 |
0,15 |
0,06 |
1,0 |
1,0 |
0,8 |
0,30 |
|||||||
|
FeSi45 |
41,0 |
47,0 |
— |
2,0 |
0,05 |
0,05 |
0,20 |
1,0 |
0.5 |
0,30 |
|||||||
|
FeSi50 |
47,0 |
51,0 |
— |
1,5 |
0,05 |
0,05 |
0,20 |
0,8 |
0,5 |
0.30 |
|||||||
|
FeSi65 |
63,0 |
68,0 |
— |
2,0 |
0,05 |
0,04 |
0,20 |
0.4 |
0,4 |
0,30 |
|||||||
|
FeSi75A11 |
72,0 |
80,0 |
— |
1,0 |
0,05 |
0,04 |
0,15 |
0.5 |
0,3 |
0,20 |
|||||||
|
FeSi75A11,5 |
72,0 |
80,0 |
1,0 |
1,5 |
0,05 |
0,04 |
0.15 |
0.5 |
0.3 |
0,20 |
|||||||
|
FeSi75A12 |
72,0 |
,80,0 |
1.5 |
2,0 |
0,05 |
0,04 |
0,20 |
0,5 |
0.3 |
0,30 |
|||||||
|
FeSi75A13 |
72.0 |
80,0 |
2.0 |
3.0 |
0.05 |
0.04 |
0,20 |
0,5 |
0.5 |
0.30 |
|||||||
|
FeSi90A11 |
87,0 |
95,0 |
— |
1,5 |
0,04 |
0,04 |
0,15 |
0,5 |
0 2 |
0.30 |
|||||||
|
FeSi90A12 |
87.0 |
95,0 |
1.5 |
3,0 |
0,04 |
0,04 |
0,15 |
0,5 |
02 |
0.30 |
|||||||
|
Наведені максимальні величини подано тільки для інформації |
|
|
|
|
|
||||||||||||
А.5 ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ
А.5.1 Формування партії
Феросиліцій постачають партіями, складеними одним з трьох методів
А.5.1.1 Поплавковий метод
Партія, сформована поплавковим методом, складається з маси феросиліцію однієї плавки (або однієї частини безперервної' плавки).
А.5.1.2 Помарковий метод
Партія, сформована помарковим методом, складається з декількох плавок (або частин безперервних плавок) однієї марки феросиліцію.
Вміст кремнію в плавках (або частинах безперервних плавок), що складають партію, не повинен відрізнятися один від одного більше ніж на 3 %.
А.5.1.3 Змішаний метод
Партія, сформована змішаним методом, складається з декількох плавок (або частин безперервних плавок) феросиліцію однієї марки, що подрібнений до часток менших за/мм’ї старанно перемішаний.
Вміст основного елементу в плавках (або частинах безперервних плавок), що складають партію може коливатися між мінімальною і максимальною межами, встановленими для даної марки феросиліцію.
А.5.2 Хімічний склад
А.5.2.1 Хімічний склад феросиліцію повинний відповідати таблиці А.1.
Установлені межі відповідають діапазонам розмірів часток класів 1 — 8, наведеним у таблиці А.2.
Розмір X буде встановлено після додаткових досліджень.
Таблиця А.2 — Розміри часток
|
Клас |
Діапазон розмірів часток, мм |
Підрешітний продукт, % за масою |
Надрешітний продукт1, % за масою |
||
|
ВСЬОГО |
менш 3.15 мм |
||||
|
1 |
100—315 |
20 |
62 |
10 Жодний кусок не повинен перевищувати більше ніж у 1,15 рази межу встановленого діапазону розмірів у двох або трьох вимірах |
|
|
2 |
75—200 |
20 |
6*’ |
||
|
3 |
35—100 |
18 |
6** |
||
|
4 |
10—75 |
18 |
у** |
||
|
5 |
3,15—35 |
8 |
|||
|
6 |
3.15—10 |
10 |
|||
|
7 |
3 15—63 |
10 |
|||
|
8 |
Не більше 3.15 |
— |
|||
|
’ Див додаток А А ” Наведені розміри подано тільки для інформації |
|||||
А.5.2.2 У таблиці А.1 зазначені тільки основні елементи і звичайні домішки. На вимогу покупця у разі згоди постачальника і покупця встановлюють більш вузькі діапазони вмісту елементів і (або) інші межі встановлених елементів і (або) межі невстановлених елементів.
А.5.2.3 Хімічний склад, зазначений у таблиці А.1, наведений з точністю методів випробування та аналізу феросиліцію згідно з, розділом А.6.
А.5.3 Діапазон розмірів часток
А.5.3.1 Феросиліцій постачають в кусках або у вигляді подрібнених і просіяних часток. Діапазони ромірів часток і допуски повинні відповідати таблиці А.2. Маса підрешітного продукту встановлена для пункту постачання* матеріалу покупцю.
Розміри часток перевіряють просіюванням на ситі зі сталевою сіткою з квадратними чарунками згідно з ISO 565.
А.5.3.2 За взаємною домовленістю постачальника і покупця встановлюються діапазони розмірів часток і (або) допуски інші, ніж зазначені в таблиці А.2.
