Клас бетону за міцністю на стиск С відповідає гарантованій міцності бетону за стандартними кубами в МПа, з забезпеченістю 0,95.

  1. Для сталезалізобетонних конструкцій не рекомендується використовувати бетон класу за міцністю на стиск нижче С12/15.

  2. Вік бетону, який відповідає його класу за міцністю на стиск, призначають при проекту­ванні, виходячи з можливих реальних строків завантаження конструкцій проектними наванта­женнями. За відсутності таких даних клас бетону призначається в віці 28 діб.

Значення відпускної міцності бетону в елементах збірних конструкцій необхідно призначати згідно з Технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд та нормативно-технічною документацією на виріб.

  1. Марку бетону за морозостійкістю призначають в залежності від вимог, яким повинні відповідати конструкції, класу умов їх експлуатації (таблиця 4.1 ДБН В.2.6-98) та діапазону зміни температури навколишнього середовища в холодний період.

  2. Марку бетону за водонепроникністю призначають в залежності від вимог, яким повинні відповідати конструкції, та класу умов їх експлуатації (таблиця 4.1 ДБН В.2.6-98).

В інших випадках необхідну марку бетону за водонепроникністю призначають відповідно до спеціальних вказівок.

  1. Для армування сталезалізобетонних конструкцій слід використовувати арматуру від­повідно до ДБН В.2.6-98.

  2. Для армування сталезалізобетонних конструкцій слід використовувати:

  • гладку арматуру класу А240С;

  • арматуру періодичного профілю класів А400С, А500С, В500.

    1. Для виготовлення сталезалізобетонних конструкцій, що проектуються у відповідності з цим стандартом, використовуються сталеві конструкції з фасонного, сортового, листового, широко- поличкового і універсального прокату і холодногнутих профілів.

  1. Положення цього стандарту застосовуються для конструкційної сталі з номінальним опором на границі текучості не більше ніж 430 Н/мм2.Міцнісні характеристики бетону і арматури

    1. Згідно з ДБН В.2.6-98 базовими міцнісними характеристиками бетону для розрахунку конструкцій є їх характеристичне значення:

  • ОПІр беТОНу На ОСЬОВИЙ СТИСК fck,prism’

  • опір бетону ОСЬОВОМУ розтягу ^0,05-

  • разі необхідності для аварійних розрахункових ситуацій може використовуватись значення бетону при ОСЬОВОМУ розтягу ^0,95-

Характеристичні значення опору бетону осьовому стиску (призмова міцність) та осьовому розтягу приймають у залежності від класу бетону на стиск С згідно з таблицею 3.1 ДБН В.2.6-98.

  1. Розрахункове значення міцності бетону на стиск згідно з ДБН В.2.6-98 визначається як:

^cd ~^cc^ckhc ’ (3*1)

де ус - коефіцієнт надійності для бетону (див. 2.4.1 ДБН В.2.6-98);

асс - коефіцієнт, що ураховує вплив тривалості дій та несприятливих впливів, що викликані способом прикладання навантаження, на міцність бетону при стиску.

Величина асс може змінюватися в межах від 0,8 до 1,0. Конкретна величина коефіцієнта асс у вказаних межах в залежності від призначення конструкції і тривалості впливу несприятливих дій призначається проектувальником з погодженням з замовником. Рекомендованим є значення асс = 1,0.

  1. Коефіцієнт надійності ус може застосовуватись із меншим значенням в разі, якщо доведено, що система контролю якості на виробництві забезпечує в конструкції коефіцієнт варіації міцності бетону, що не перевищує 10 %. В такому разі коефіцієнт надійності ус = 1,22.

  2. Розрахункове значення міцності бетону на розтяг згідно з ДБН В.2.6-98 визначається як

fctd ==acf ^cfk.O.Os/Ycf > (3-2)

де yct - коефіцієнт надійності для бетону (див. п. 2.4.1 ДБН В.2.6-98);

act - коефіцієнт, що ураховує вплив на міцність бетону при розтягу тривалості дій та несприятливих впливів, що викликані способом прикладання навантаження.

Якщо немає інших вказівок, то рекомендованим є значення a ct = 1,0.

  1. Основною характеристикою міцності арматури є її характеристичне значення на межі фізичної або умовної текучості (fskабо f02k)> яке» як правило, наводиться у відповідної норма­тивно-технічній документації на арматуру. При цьому, характеристичні значення опору арматури розтягу fsk для граничних станів першої групи необхідно приймати такими, що дорівнють наймен­шим значенням, які регламентовані чинною нормативно-технічною документацією відповідних нормативних документів на арматуру.

  2. Розрахункове значення опору арматури розтягу fsd визначається за формулою

4</=К (3-3)

Ys

де ys - коефіцієнт надійності для арматури, який приймається згідно з таблицею 2.1 ДБН В.2.6-98.

Розрахункові значення опору арматури на стиск приймаються такими, що дорівнють розра­хунковому значенню опору арматури на розтяг fsd, але не більше, що відповідають граничному значенню деформацій стиску бетону (єси1, єси3), в якому знаходиться арматура, при короткочасній або тривалій дії навантаження. Для арматури класу В500 граничні значення опору стиску прий­маються з коефіцієнтом умов роботи 0,9.

    1. Розрахункові значення опору поперечної арматури (хомутів і відігнутих стрижнів) fsywd знижують порівняно з fsd шляхом множення на коефіцієнт умов роботи 0,8, але приймають не більше 300 МПа.

  1. Деформаційні характеристики бетону і арматури

    1. Згідно з ДБН В.2.6-98 основними деформаційними характеристиками бетону є:

  • граничні відносні деформації бетону при осьовому стиску і розтягу (при однорідному напруженому стані бетону) єси1, Ecfu1;

  • початковий модуль пружності Ес;

  • коефіцієнт (характеристика) повзучості <р(ґ, f0);

  • коефіцієнт поперечної деформації бетону (коефіцієнт Пуассона) v,

  • коефіцієнт лінійної температурної деформації a c(fj.

Граничні відносні деформації бетону при осьовому стиску, початковий модуль пружності наве­дені в таблиці 3.1 ДБН В.2.6-98. Значення коефіцієнта поперечної деформації бетону (коефіцієнт Пуассона - коефіцієнт поперечної деформації бетону при рівні напружень в бетоні, що не пере­вищує 0,5 fcd) та коефіцієнта лінійної температурної деформації наведені в 3.1.3 ДБН В.2.6-98.

Якщо відсутні більш точні дані, граничні відносні деформації бетону при осьовому розтягу можна приймати ccf0 = -2fctd/Ecd.

  1. При тривалій дії навантаження значення модуля деформацій бетону допускається визначати за залежністю:

E

(3.4)

c(t,t0) =— ,

1 + <р(оо,Г0)

де <p(oo,t0) - граничний коефіцієнт повзучості, який приймається відповідно до 3.1.3.7.

  1. У випадку, коли вплив повзучості і усадки викликає значні напруження і деформації в сталезалізобетонних конструкціях, а також може призвести до появи надмірних тріщин, необхідно ураховувати вплив усадки та повзучості. Повзучість і усадка бетону залежить від вологості навко­лишнього середовища, розмірів елемента і складу бетону, тривалості та величини навантаження. На повзучість також впливає вік бетону в момент прикладання навантаження.

  2. Коефіцієнт повзучості <р(ґ,ґ0) пов’язаний з Ес, тангенціальним модулем, що може прий­матись як 1,10 Ест.

  3. Деформація повзучості бетону есс (оо,ї0)дляґ = » при постійних напруженнях стиску ос, прикладених до бетону у віці ї0 , може бути представлена виразом:

£сс (°°-ґо) = ф(°°До)хстс/Ес- (З-5)

  1. Якщо напруження стиску бетону у віці ї0 перевищують величину 0,45fck (f0), то повзу­чість треба розглядати як нелінійну. Такі високі напруження можуть виникати у результаті попе­реднього напруження, наприклад, у збірних елементах на рівні прикладення напружень. У таких випадках коефіцієнт нелінійної повзучості можна визначати наступним чином:

Фк Wo) = <р(<юЛо)ехр[1,5(ка -0,45)] , (3.6)

де <рк (оо, t0) - коефіцієнт умовної нелінійної повзучості, що заміняє <р(оо, t0);

ka - співвідношення "напруження-міцність" ос/fcm (f0);

ос - напруження стиску, a fcm (f0) - середня міцність бетону на стиск у момент наванта­ження.

  1. У випадку, коли немає більш точних даних, величину граничного коефіцієнта повзу­чості можна приймати згідно з таблицею 3.1 ДБН В.2.6-98.

  2. Згідно з ДБН В.2.6-98 повна деформація усадки складається з двох компонентів: деформація усадки при висиханні та деформація внутрішньої усадки. Деформація усадки при висиханні розвивається повільніше, оскільки вона залежить від міграції води у бетоні, що твердіє. Деформація внутрішньої усадки розвивається у процесі твердіння бетону: отже більша частина розвивається у перші дні після укладки. Внутрішня усадка лінійно залежить від міцності бетону.

Кінцеве значення деформації усадки може бути прийняте за таблицею 3.2 ДБН В.2.6-98 з урахуванням масштабного коефіцієнта згідно з таблицею 3.3.

  1. У разі необхідності, врахування впливу усадки при перевірці граничного стану необ­хідно застосовувати коефіцієнт надійності ySH. Якщо відсутні більш точні дані, рекомендованою величиною є =1.

  2. Основними деформаційними характеристикам звичайної арматури, яка використо­вується в сталезалізобетонних елементах, згідно з ДБН В.2.6-98 є значення:

  • модуль пружності арматури Es;

  • відносні деформації видовження арматури es0 при досягненні напружень розрахункового опору fsd(fsk);

  • граничні відносні деформації видовження арматури Esd.

  1. Відносні деформації видовження арматуриes0 визначаються наступною залежністю

ts0=fsd(fsk)/Es. (3.7)

    1. Характеристичні значення опору та деформаційних характеристик арматури наве­дено в таблиці 3.4 ДБН В.2.6-98.

    2. Значення модуля пружності арматури Es приймається однаковим при розтягу і стиску.

  1. Діаграми механічного стану бетону і арматури

    1. Для розрахунку сталезалізобетонних конструкцій використовуються криволінійна і дво- лінійна діаграми стану бетону, які визначають зв’язок між напруженнями і відносними дефор­маціями бетону, як це показано на рисунках 3.1 і 3.2 ДБН В.2.6-98.

Діаграми стану бетону використовуються при розрахунку сталезалізобетонних елементів за нелінійною деформаційною моделлю.

Як правило, для розрахунків статично невизначених конструкцій використовується криво­лінійна діаграма стану бетону.

  1. При використанні криволінійної діаграми стану бетону залежність між стс і єс, яка показана на рисунку 3.1 ДБН В.2.6-98, для короткотривалого осьового навантаження описується рівняннями типу (3. 4) або (3.5) з застосуванням даних таблиці 3.1 та додатка Д (ДБН В.2.6-98).

  2. При використанні дволінійної діаграми (рисунок 3.2 ДБН В.2.6-98) напруження стиску бетону ос в залежності від відносних деформацій єс визначають за формулами:

при 0 < Єс < ^c3(cdабоск)

°с ~ E(cda6ock) хєс3 > (3-8)

при єс3(сс/абос/с) - £с - £cu3(cd абоск)

Сс =f(cda6ock) •

Значення модуля пружності E(cda6ock) та деформацій tC3(cda6ock) призначаються:

  • при короткочасній дії навантаження згідно з таблицею 3.1 ДБН В.2.6-98;

  • при тривалій дії навантаження з урахуванням 3.1.3.2 - 3.1.3.8.

  1. Напруження розтягу бетону acf в залежності від відносних деформацій Ect при вико­ристанні дволінійної діаграми визначають за формулами:

при 0 > -Ect > -Ect3

°ct = Ecd xecf ; (3-9)

При —— ~^ctu3

°ct = ~fctd » (3.10)

Д6 —£c/3 ~~^ctd!^cd^ ~£ctu =~^ctd/^cd-

  1. При розрахунку несучої здатності сталезалізобетонних елементів за нелінійною дефор­маційною моделлю для оцінки напружено-деформованого стану розрахункового перерізу можуть бути використані діаграми стану стиснутого бетону, наведені в 3.1.4.2, 3.1.4.3 з деформаційними характеристиками, які відповідають короткочасній дії навантаження.

  2. При розрахунку на тріщиноутворення в сталезалізобетонних елементах за нелінійною деформаційною моделлю для оцінки напружено-деформованого стану розрахункового перерізу може бути використана дволінійна діаграма стану стиснутого та розтягнутого бетону, наведена в 3.1.4.3, 3.1.4.4, з деформаційними характеристиками, які відповідають короткочасній дії наванта­ження.

  3. При розрахунку прогинів та переміщень сталезалізобетонних елементів за нелінійною деформаційною моделлю для оцінки напружено-деформованого стану розрахункового перерізу можуть бути використані діаграми стану стиснутого та розтягнутого бетону, наведені в 3.1.4.2, 3.1.4.3 і 3.1.4.4, з деформаційними характеристиками, які відповідають короткочасній і тривалій дії навантаження.

  4. При розрахунку ширини розкриття тріщин сталезалізобетонних елементів за нелінійною деформаційною моделлю для оцінки напружено-деформованого стану розрахункового перерізу можуть бути використані діаграми стану стиснутого та розтягнутого бетону, наведені в 3.1.4.2, 3.1.4.3 і 3.1.4.4 з деформаційними характеристиками, які відповідають короткочасній дії наванта­ження.

  5. При розрахунку сталезалізобетонних елементів в якості розрахункової діаграми стану деформування арматури, яка встановлює зв’язок між напруженнями os і відносними деформа­ціями £s арматури, приймають дволінійну діаграму (рисунок 3.1).