---

Для повністю закритих двигунів, захист яких забезпечується комплексним опором, температуру вимірюють за допомогою термопар, які прикладають до корпуса двигуна.

Під час стендових випробовувань двигунів за умов імітації відсутності термозахисту, виміряну температуру перераховують з урахуванням навколишньої температури двигуна в апаратурі, виміряної під час проведення випробовування відповідно до 4.5.1.

Під час випробовувань згідно з розділами 6.5, 6.7, В.8 та В.9 не повинна бути перевищена гранична температура, зазначена у таблиці В.1 для кожного класу ізоляції.

Таблиця В.1 - Межі температури, яка допустима для обмоток двигунів (за винятком випробовування в умовах перевантаження)

Середньоарифметичну температуру визначають так:

Креслять графік залежності температури від часу за розгляданий період з урахуванням циклічної роботи двигуна (ввімкнення - розімкнення), див. рисунок В. 1. Середньоарифметичне значення температури (іл) визначають за формулою:

Ь = * LJ/2.

де ^м_акс — середнє значення максимальної температури;

1_мін - середнє значення мінімальної температури.

Рисунок В.1 - Визначення середньоарифметичного значення температури

Під час випробовування згідно з розділами В.4 та В.6 не повинні бути перевищені межові температури, зазначені у таблиці В.2 для кожного класу ізоляції.

Таблиця В.2 - Межі температур, допустимі під час випробовування в умовах перевантажування

Випробовування захисту від перевантажування починають за умов роботи двигуна з нормальним навантаженням. Потім навантаження збільшують так, щоб струм ступінчасто зростав на прийнятне значення, а напруга живлення двигуна залишалась незмінною. Після досягнення сталого стану навантаження знову збільшують. Таке поступове збільшення навантаження, але без повного гальмування ротора (див. розділ В.5), виконують до спрацьовування пристрою захисту від перевантажування.

Під час кожного сталого періоду вимірюють температуру обмотки двигуна. Максимальна із зареєстрованих температур не повинна перевищувати значень, наведених у таблиці В.2.

Випробовування із загальмованим ротором починають за кімнатної температури двигуна.

Приймають таку тривалість випробовування:

s двигун, у якого захист забезпечується внутрішнім або зовнішнім комплексним опором, вмикають із загальмованим ротором на 15 діб. Випробовування може бути припинено, якщо обмотка відкритого або повністю закритого кожухом двигуна досягне сталої температури, яка не перевищує температуру, зазначену у 4.5.1 для застосованої системи ізоляції;

s двигун з пристроєм захисту з автоматичним відновленням вмикають із загальмованим ротором на 18 діб;

s двигун з пристроєм захисту з ручним відновленням вмикають із загальмованим ротором на 60 циклів, у цьому випадку пристрій захисту після кожного спрацьовування відновлюють так швидко, як це тільки можливо для його повторного включення, але не раніше ніж через 30 с;

s двигун з пристроєм захисту без відновлення вмикають із загальмованим ротором до спрацьовування пристрою захисту.

Температуру регулярно записують протягом перших трьох діб для двигунів із захистом внутрішнім або зовнішнім комплексним опором та з пристроєм захисту з автоматичним відновленням, або протягом десяти циклів для двигунів із пристроєм захисту із ручним відновленням, або у момент спрацьовування пристрою захисту без відновлення.

Виміряні температури не повинні перевищувати значень, наведених у таблиці В. 1.

Під час випробовування пристрої захисту повинні працювати надійно без пробою ізоляції на корпус двигуна, без допущення усталеної несправності двигуна та суттєвого пошкодження ізоляції.

Усталеними несправностями двигуна вважають;

s сильну або тривалу появу полум я або диму;

s електричне або механічне пошкодження будь-якої частини приєднаного компонента, такого як конденсатор або пускове реле;

s відшаровування, розтріскування або обвуглювання ізоляції.

Допустиме знебарвлення ізоляції, але обвуглювання або розтріскування до такого стану, що ізоляція відшаровується або легко відділяється, якщо й потерти пальцем, не допустимо.

Після закінчення періоду вимірювання температури та охолодження ізоляції до кімнатної температури двигун повинен витримувати випробовування на електричну міцність відповідно до 5.2.2 у разі випробовувальної напруги, зменшеної до 0,6 від установленого значення. Подальші випробовування на електричну міцність не потрібні.

Примітка. Тривалість випробовування пристрою захисту з автоматичним відновленням понад 72 год та пристрою захисту з ручним відновленням понад 10 циклів встановлена дпя підтвердження здатності пристроїв захисту витримувати та вимикати струм за умов загальмованого ротора тривалий період часу.

Випробовування в умовах перевантажування проводять тільки у тому випадку, якщо за результатами огляду або вивчання технічних рішень встановлена можливість іх виникнення. Випробовування нема потреби проводити, якщо, наприклад, встановлено, що кола електроприводу підтримують струм приводу практично незмінним.

Випробовування захисту від перевантажування починають на двигуні, який працює за умов нормального навантаження. Потім навантаження збільшують так, щоб струм ступінчасто зростав на прийнятне значення, а напруга живлення двигуна залишалась незмінною. Після досягнення сталого стану навантаження знову збільшують. Таке поступове збільшення навантаження виконують до спрацьовування пристрою захисту від перевантажування або до розриву у колі обмотки.

Під час кожного сталого періоду вимірюють температуру обмотки двигуна. Максимальна із зареєстрованих температур не повинна перевищувати значень, наведених у таблиці В. 2. Якщо через невеликі розміри або незручну конструкцію двигуна важко отримати точні значення температури, допустимо замість вимірювання температури застосовувати нижченаведене випробовування

В умовах перевантажування двигун покривають одним шаром вибіленої марлі з питомою вагою приблизно 40 г/м². Під час випробовування або після нього не повинно бути її загоряння.

Відповідність перевіряють будь-яким доступним методом; застосовувати обидва методи нема потреби.

Двигуни випробовують, як зазначено у В.7.1, але якщо через невеликі розміри або незручну конструкцію двигуна важко отримати точні значення температури, допустимо застосовувати випробовування відповідно до В.7.2. Відповідність можна визначати за умов застосування будь-якого методу.

Двигун з загальмованим ротором вмикають за номінальної напруги живлення на 7 год або до досягнення сталого режиму, обирають той період, який довший. Температура не повинна перевищувати значень, наведених у таблиці В.1.

Двигун установлюють на дерев’яну підставку, покриту одним шаром пакувального паперу, та огортають одним шаром вибіленої марлі з питомою вагою приблизно 40 г/м².

Примітка. Пакувальний папір визначано згідно з ISO 4646 як м’який та міцний тонкий папр із питомою вагою, як правило, між 12 г/м² та 30 г/м², призначений для запобіжного пакування ламких предметів та загортання подарунків.

Потім двигун із загальмованим ротором вмикають за номінальної напруги на 7 год або до досягнення сталого режиму, обирають той період, який більший.

За результатами випробовування не повинно бути загоряння паперу або марлі.

Якщо напруга живлення двигуна перевищує 42,4 В пікового або 60 В постійного значення, після випробовування відповідно до В.7.1 або В.7.2 двигун, після охолодження до кімнатної температури, повинен витримувати випробовування на електричну міцність відповідно до 5.2.2 у разі випробовувальної напруги, зменшеної до рівня 0,6 від установленого значення.

Під час випробовування з загальмованим ротором двигунів з фазозсувними конденсаторами конденсатори закорочують або розмикають (залежно від того, який випадок більш несприятливий).

Закорочення не застосовують, якщо за конструкцією конденсаторів така несправність неможлива.

Температура не повинна перевищувати значень, наведених у таблиці В.1.

Примітка. Гальмування ротора застосовують тому, що деякі двигуни можуть не запуститись і тому можуть бути отримані різні результати.

Трифазні двигуни випробовують за умов нормального навантаження та від’єднання одного з фазових проводів, якщо коло керування не від’єднує напругу на двигуні у випадку від’єднання одного або декілька проводів.

Вплив інших навантажень та кіл може вимагати проведення випробовування двигуна у складі апаратури за умов від’єднання по черзі по одному з усіх фазових проводів.

Температура обмоток не повинна перевищувати значень, наведених у таблиці В.1.

Двигуни з послідовним збудженням вмикають на 1 хв у разі напруги, яка дорівнює 1,3 номінальної напруги, та найменшому можливому навантаженню.

Після випробовування не повинно бути послаблення кріплення обмоток та контактних з’єднань і не повинно виникати небезпеки у розумінні цього стандарту.

ДОДАТОК С

(обов’язковий)

ТРАНСФОРМАТОРИ

(див. 1.5.4 та 5.3.3)

С.1 Випробовування в умовах перевантажування

Якщо випробовування за цим розділом проводять на стенді, то під час імітації робочих умов повинні бути задіяні усі пристрої захисту трансформатора, застосовані в апаратурі.

Трансформатори імпульсних блоків живлення випробовують у складі блока живлення або у складі апаратури. Випробовувальні навантаження за цих умов прикладають до виходу блока живлення.

У лінійному або ферорезонансному трансформаторі кожну вторинну обмотку по черзі навантажують від нуля до максимально допустимого значення, щоб отримати максимальний тепловий ефект.

Вихід імпульсного блока живлення навантажують із розрахунку максимального виділення тепла у трансформаторі.

Примітка. Приклади навантажень, які призводять до максимального виділення тепла, наведені у додатку X

Якщо перевантажування неможливе або воно не може створити небезпеку, наведені вище випробовування не проводять. Максимальні температури обмоток, виміряні відповідно до 1.4.13. не повинні перевищувати значень, наведених у таблиці С.1. за таких умов:

s у разі зовнішнього захисту від перевантажування: у момент спрацьовування захисту (момент спрацьовування допустимо визначати за таблицею характеристик пристрою захисту, які показують залежність часу спрацьовування від струму);

s у разі термовимикача з автоматичним відновленням: відповідно до вказівок у таблиці С. 1 та по закінченні 400 год;

s у разі термовимикача з ручним відновленням: у момент спрацьовування;

s у разі струмообмежувальних трансформаторів: за умов досягнення сталої температури.

Перевищення межових значень температур у вторинних обмотках, у яких виник розрив або щось таке, що потребує заміни трансформатора, не розглядають як невідповідність цьому випробовуванню, якщо воно не створює небезпеки у розумінні цього стандарту. Стосовно критеріїв відповідності див. 5.3.8.1 і 5.3.8.2.

Таблиця С.1 - Межі температури, допустимої для обмоток трансформаторів