ДСТУ 4467-1:2005. Апаратура обробляння інформації. Безпека. Частина 1. Загальні вимоги (61037)

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

АПАРАТУРА ОБРОБКИ ІНФОРМАЦІЇ

Безпека

Частина 1. Загальні вимоги

(ІЕС 60950-1:2001, MOD)

ДСТУ 4467-1:2005

Видання офіційне

Київ
ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ
2008

ПЕРЕДМОВА

1. РОЗРОБЛЕНО: Технічний комітет зі стандартизації «Побутова радіоелектронна апаратура» (ТК 1)

РОЗРОБНИКИ: Л. Воробей (науковий керівник). О. Ільїн

2. ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 5 жовтня 2005 р. № 287 з 2007-01-01

3. Національний стандарт відповідає ІЕС 60950-1:2001 Information technology equipment - Safety - Part 1: General requirements (Апаратура обробляння інформації. Безпека. Частина 1. Загальні вимоги) окрім 1.4.5. 1.5.8. 1.7.2. 2.3.4. 6.2.2. 6.2.2.1 та 6.2.2.2 Ступінь відповідності - модифікований (MOD)

Переклад з англійської (en)

УВЕДЕНО ВПЕРШЕЦей стандарт прийнятий із змінами (версія en) ІЕС 60950-1:2001 Information technology equipment - Safety - Part 1: General requirements (Апаратура обробки інформації. Безпека. Частина 1. Загальні вимоги) з Поправкою 2002 р.

Технічний комітет, відповідальний за міжнародний стандарт. - ТК 74 «Безпека апаратури з обробки інформації».

Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт. - ТК 1 «Побутова радіоелектронна апаратура».

Стандарт містить вимоги, які відповідають чинному законодавству.

До стандарту внесено окремі зміни, зумовлені конкретними потребами промисловості України. Технічні відхили долучено безпосередньо до пунктів, яких вони стосуються, їх виділено рамкою і заголовком «Національний відхил». Повний перелік змін разом з обґрунтованням наведено у національному довідковому додатку НА.

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

• у розділі 1.2 терміни розміщено за українською абеткою;

• у підпункті 1.2.5.2 та пункті R.2 вилучено слова «or with a comparable national standard», тому, що в Україні немає відповідних національних стандартів.

• таблицю J.1 розвернуто, для зручності користувача стандарту, на 90°. Крім того, у дев’ятому рядку передостаннього стовпця таблиці J.1 виправлено помилку - замість 0,66 зазначено 0,65.

• у підпунктах 1.4.12, 2.3.1,2.10.6.3 та пунктах 8.3, С.1 та G.4 індекси біля познак фізичних величин наведено українською мовою;

• до таблиці 2G долучено відповідні познаки видів ізоляціі українською та англійською мовами;

• наведено перелік назв нормативних документів у додатках Р та Q у перекладі українською мовою;

• у тексті стандарту змінено розташовання рисунків і таблиць;

• структурні елементи стандарту: «Титульний аркуш», «Передмову», «Національний вступ», «Терміни та визначення понять», «Бібліографічні дані» оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України

Познаки одиниць фізичних величин подано згідно з ДСТУ 3651.0-97 «Метрологія. Основні одиниці фізичних величин Міжнародної системи одиниць. Основні положення, назви та позначення».

Низка національних стандартів, що с впровадженням міжнародних стандартів, зазначених у додатках Р та Q, перебувають у стані розробляння.

Додатки А, В, С, D, Е, F, G, Н, J, К, L, М, N, P, U, V та Y належать до основної частини цього стандарту.

Додатки Q, R, S, Т, W та X - тільки довідкові.

З міжнародними документами, на які є посилання у цьому стандарті і які не прийняті в Україні, можна ознайомитися у Головному фонді нормативних документів.

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

АПАРАТУРА ОБРОБКИ ІНФОРМАЦІЇ

Безпека. Частина 1. Загальні вимоги

АППАРАТУРА ОБРАБОТКИ ИНФОРМАЦИИ

Безопасность. Часть 1. Общие требования

INFORMATION TECHNOLOGY EQUIPMENT

Safety. Part 1. General requirements

Чинний від 2007-01-01

0 ПРИНЦИПИ БЕЗПЕКИЩоб удосконалити цей стандарт, технічний комітет 74 створював цей стандарт на підставі таких принципів. Ці принципи не стосуються параметрів або функціональних характеристик апаратури.

Слова у стандарті, надруковані великими літерами - це терміни, які визначено у 1.2 цього стандарту.

Положення стандарту, надруковані курсивом, стосуються умов і методів випробовування.

0.1 Загальні принципи безпеки

Щоб створена апаратура була безпечна, необхідно, щоб її розробники розуміли основні принципи вимог щодо безпеки.

Ці принципи не е альтернативою докладних вимог цього стандарту, а призначені для ознайомлення розробників із важливістю основ цих вимог Незалежно від того, яку технологію і матеріали або методи конструювання використовують під час створювання апаратури, її конструкція мас забезпечувати рівень безпеки не нижче, ніж зазначено цими принципами,

Розробники повинні розраховувати не тільки на нормальні умови експлуатування апаратури, а й на можливі їх порушення, на несправності апаратури, неправильне експлуатування, а також на вплив зовнішніх чинників, таких як температура, тиск, пил, забруднення, на перенапругу в мережах живлення та ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ МЕРЕЖАХ або СИСТЕМАХ КАБЕЛЬНОГО РОЗПОДІЛУ.

Щоб визначити засоби, що мають бути застосовані під час конструювання, необхідно виходити з таких передумов:

• скрізь, де це можливо, повинні бути застосовані заходи щодо недопущення небезпеки, або зменшення її до мінімуму, або забезпечення захисту від неї;

• де вищенаведені заходи нездійсненні без порушення функціонування апаратури, застосовують заходи захисту, незалежні від неї. наприклад, персональне захисне спорядження (у цьому стандарті таку апаратуру не розглядають):

• якщо вищенаведені заходи не забезпечують повного захисту, додатково до них застосовують спеціальне попереджувальне маркування та інструкції.

Вимоги щодо безпеки треба розглядати стосовно двох категорій осіб: КОРИСТУВАЧА (або ОПЕРАТОРА) та обслуги.

Термін КОРИСТУВАЧ застосовують до усіх осіб, які не належать до ОБСЛУГИ. Вимоги щодо безпеки виходять із того, що якщо навіть КОРИСТУВАЧ не обізнаний у розпізнаванні небезпечних ситуацій, він не буде створювати іх навмисно. Крім того, вимоги мають бути спрямовані на захист як безпосередньо КОРИСТУВАЧІВ, так і персоналу службовців, що задіяні у прибиранні приміщення, а також випадкових відвідувачів. Взагалі КОРИСТУВАЧІ не повинні мати доступу до небезпечних частин апаратури, і тому такі частини треба розташовувати тільки в ЗОНІ, ДОСТУПНІЙ ДЛЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ, або у апаратурі, яка розташована в ЗОНІ ОБМЕЖЕНОГО ДОСТУПУ.

Якщо ж КОРИСТУВАЧІВ допускають у ЗОНУ ОБМЕЖЕНОГО ДОСТУПУ, їх треба відповідно проінструктувати.

ОБСЛУГА, за припущенням, має кваліфікацію й досвід, що дає змогу їй уникнути можливого травмування та застерегти осіб, що перебувають навколо, від неприхованих небезпек, які можуть бути в ЗОНІ, ДОСТУПНІЙ ДЛЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ, або в апаратурі, розташованій у ЗОНІ ОБМЕЖЕНОГО ДОСТУПУ. Проте ОБСЛУГА має бути захищена від неявних небезпек. Це може бути виконано, наприклад, відокремленням частин, що потребують обслуговування, від джерел електричних чи механічних небезпек захисними екранами, які роблять неможливим безпосередній контакт Із небезпечними частинами, а також написами або інструкціями, що мають попереджувати про будь-який ризик, що залишився

Інформація щодо можливих небезпек може бути зазначена на апаратурі або у супровідній документації, залежно від імовірності їх виникнення і можливої шкоди, або будь-яким іншим способом доведена до ОБСЛУГИ. Але головне, щоб КОРИСТУВАЧ не опинився беззахисним перед небезпеками, які можуть завдати шкоду, і тому інформація, яку йому надають, мас бути спрямована на недопущення неправильного експлуатування і ситуації, що призводять до виникнення небезпек, таких як. приєднання до неналежного джерела живлення чи встановлення запобіжників невідповідних типів.

ПЕРЕСУВНУ АПАРАТУРУ розглядають як апаратуру, від якої є підвищена можливість ураження електричним струмом, тому що постійне навантаження на шнур живлення може призвести до розриву проводу уземлення Для РУЧНОЇ АПАРАТУРИ ця небезпека зростає ще більше тому, що шнур зношується ще швидше, окрім цього може виникнути додаткова небезпека, пов’язана з можливим падінням апаратури. ПЕРЕНОСНА АПАРАТУРА має ще один чинник, пов’язаний з тим, що її можливо використовувати або переносити в будь-якому положенні, і тому невеликий сторонній металевий предмет, що через отвір у КОЖУСІ може потрапити всередину апаратури під час її переміщення, здатний створити додаткову небезпеку.

0.2 Види небезпек

Цей стандарт розглядає питання зведення до мінімуму імовірності отримання травм або спричинення шкоди від таких видів небезпек, як: ураження електричним струмом; енергетична небезпека;

• небезпека загоряння:

• термічна небезпека:

• механічна небезпека;

• небезпека випромінення;

• хімічна небезпека.

0.2.1 Ураження електричним струмом

Ураження електричним струмом настає в разі проходження струму через тіло людини, Фізіологічний ефект залежить від значення та тривалості дії сили струму й того, які органи людини він зачіпає. Значення сили струму залежить від прикладеної напруги, внутрішнього опору джерела живлення та опору тіла. Опір тіла, у свою чергу, залежить від площі контакту, вологості шкіри, а також виду прикладеної напруги та її частоти. Сила струму приблизно у 0,5 мА не шкідлива для людей з гарним здоров'ям, але побічно може сприяти отриманню травм через мимовільну реакцію організму. Більша сила струму може спричинити безпосередні пошкодження, такі як опік або ураження серцево-судинної системи

Напруги до 42,4 В пікового значення змінного струму або до 60 В постійного струму зазвичай не розглядають як небезпечні, якщо в зоні контакту, що дорівнює розмірам долоні людини, немає вологи Але незаізольовані частини апаратури, торкання яких можливе або необхідне під час роботи. мають бути уземлені або надійно заізольовані.

Деякі види апаратури під’єднують до телефонних або інших зовнішніх мереж. У цьому разі, наприклад, у ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ МЕРЕЖАХ, що працюють зі звуковими сигналами та сигналами виклику, які модулюють НАПРУГУ ПОСТІЙНОГО СТРУМУ, підсумкова напруга може перевищувати початкову немодульовану напругу. ОСБЛУГА телефонних компаній повсякденно працює з такими мережами незахищеними руками. Це не становить серйозної небезпеки, тому що поява сигналу в цей час малоймовірна, а ділянки незаїзольованих провідних частин, яких може торкатись ОБСЛУГА, мають обмежену площу. Але імовірність контакту таких частин з частинами, які доступні КОРИСТУВАЧЕВІ, має бути додатково обмежена (наприклад, розташуванням або відокремленням).

Зазвичай застосовують два рівні захисту КОРИСТУВАЧА від ураження електричним струмом. Це роблять для того, щоб робота апаратури за нормальних умов та після поодинокої несправності разом з будь-якими, спричиненими нею, подальшими несправностями, не створювала можливості ураження. Проте застосування додаткових заходів, таких як уземлення або ДОДАТКОВА ІЗОЛЯЦІЯ, не потрібно розглядати як заміну необхідності відокремлення частин, що перебувають під напругою, або виконання як слід ОСНОВНОЇ ІЗОЛЯЦІЇ.

0.2.2 Енергетичні небезпеки

Ці небезпеки можуть виникнути від короткого замикання близько розташованих кіл, що працюють з великим струмом, або кіл, що мають великі ємності. Як наслідок можливі:

• опіки;

• електрична дуга;

- викиди розплавленого металу.

Щодо цього небезпечні навіть низьковольтні кола. Прикладами заходів застереження можуть бути: - відокремлене розташування;

- екранування:

• застосування ЗАХИСНОГО БЛОКУВАННЯ.

0.2.3 Небезпеки загоряння

Небезпеки можуть виникнути за нормальних умов експлуатації від надмірного підвищення температури через перевантаження апаратури, пошкодження ізоляції або неякісне з’єднання.

Полум’я, що виникло в апаратурі, не повинно розповсюджуватись за межі зони загоряння або спричиняти шкоду поза межами апаратури.

Прикладами заходів застереження можуть бути: