Рисунок 3 — Положення верхнього східця
5.5 Висота вільного простору е повинна дорівнювати якнайменше 2300 мм.
5.6 Боковий зазор с повинен дорівнювати якнайменше 1900 мм.
5.7 У звичайних умовах вільна ширина сходів повинна становити якнайменше 600 мм, але перевагу надають ширині 800 мм. Якщо сходи передбачені для декількох людей, що рухаються в одному або протилежних напрямках, ширину треба збільшити до 1000 мм Якщо передбачено використовувати сходи як запасний вихід, вони повинні задовольняти відповідні вимоги.
Примітка. Якщо це дозволяють оцінювання ризику й обмеження, пов'язані з устаткованням та довкіллям, вільну ширину можна зменшити до величини щонайменше 500 мм, якщо
— робочу платформу або сходи використовують епізодично, і
— ширину зменшують тільки на невеликій ділянці
5.8 Висота підйому Η окремого маршу не повинна перевищувати 3000 мм, у протилежному випадку необхідно передбачити проміжну площадку. Довжина площадки I повинна становити не менш ніж 800 мм і в кожному разі дорівнювати ширині сходів або перевищувати її. Тільки для однопролітних сходів (див. 3.1.2) висота підйому не може перевищувати 4000 мм.
5.9 Вимоги до перил сходів див. у 7.2.
6 ВИМОГИ ЩОДО БЕЗПЕЧНОСТІ ДРАБИН ЗІ СХІДЦЯМИ
6.1 Мінімальна глибина східця t повинна дорівнювати 80 мм.
6.2 Максимальна висота h повинна дорівнювати 250 мм.
6.3 Перекриття для східця або площадки повинно бути ≥ 10 мм.
6.4 Вільна ширина між двома косоурами або перилами повинна бути в межах маршу (450—800) мм, але перевагу слід надавати 600 мм.
6.5 Висота східців одного прольоту повинна бути по можливості однакова. Якщо не можна утримати висоту між відліковим рівнем і першим східцем, її можна зменшити максимум на 15 %. Якщо це виправдано, її можна збільшити, наприклад, для деяких мобільних машин.
6.6 Висота вільного простору е повинна дорівнювати щонайменше 2300 мм.
6.7 Боковий зазор с повинен становити якнайменше 850 мм.
6.8 Висота підйому Η одного маршу не повинна перевищувати 3000 мм.
Примітка. Для сходів з багатьма маршами слід передбачити додаткові заходи щодо безпеки.
7 ВИМОГИ ЩОДО БЕЗПЕЧНОСТІ ПЕРИЛ
7.1 Горизонтальні перила
Розміри у міліметрах
1) Вертикально.
Рисунок 4 — Приклад горизонтальних перил
7.1.1 Перила потрібно встановлювати поблизу небезпечної зони, де існує ризик падіння, або проходу (наприклад доступ до витяжного пристрою на даху).
7.1.2 Перила повинні бути встановлені в місцях, де існує можливість падіння з висоти більшої ніж 500 мм.
7.1.3 Перила потрібно передбачати там, де зазор між платформою і машиною перевищує 200 мм, або якщо машина не має відповідного захисту. Бордюр треба передбачати, якщо зазор між платформою й структурою, що прилягає до неї, перевищує 30 мм.
7.1.4 Мінімальна висота перип повинна дорівнювати 1100 мм.
7.1.5 У перилах повинна бути передбачена принаймні одна проміжна перекладина або аналогічний засіб захисту. Розмір вільного простору між поручнем і перекладиною, а також між перекладиною й бордюром не повинен перевищувати 500 мм.
7.1.6 Коли замість перекладини застосовують вертикальні стояки, вільна відстань між ними в горизонтальному напрямку не повинна перевищувати 180 мм.
7.1.7 Бордюр мінімальною висотою 100 мм повинен проходити на відстані не більшій ніж 10 мм від пішохідного рівня і крайки платформи (див. рисунок 4).
7.1.8 Відстань між стояками бажано обмежити до 1500 мм. Якщо ця відстань більша, треба звернути особливу увагу на міцність кріплення стояків та фіксувальних пристроїв.
Розміри у міліметрах
Рисунок 5 — Просвіт між двома секціями перил
7.1.9 Якщо між поручнями є просвіти, бажано, щоб вони становили щонайменше 75 мм, щоб запобігти защемлюванню рук (див. рисунок 5). Якщо просвіт перевищує 120 мм, необхідно передбачити хвіртку, яка сама зачиняється.
7.1.10 Якщо треба забезпечити доступ крізь перила, треба використовувати хвіртку, яка сама зачиняється, поручень і перекладина якої повинні бути на одному рівні з перилами, що прилягають до неї (щодо вихідної секції драбини див. prEN ISO 14122-4).
Усі хвіртки повинні автоматично зачинятися і відчинятися у напрямку платформи або настилу й замикатися на жорсткий упор, щоб користувач не міг відчиняти їх поштовхом. Для хвірток дійсні такі самі категорії навантаги, як для перил.
7.1.11 Конструкція поручнів повинна унеможливлювати травмування користувача гострими крайками або захоплення частин його одягу.
7.2 Перила сходів і драбин зі східцями
7.2.1 Сходи повинні мати принаймні один поручень. Якщо ширина сходів перевищує або дорівнює 1200 мм, вони повинні мати два поручні. Драбина зі східцями завжди повинна мати два поручні.
7.2.2 Перила потрібно встановлювати, якщо висота підйому перевищує 500 мм і якщо боковий зазор з боку косоура перевищує 200 мм, щоб був забезпечений захист з боку проміжку.
7.2.3 Висота поручня сходів по вертикалі повинна перебувати у межах (900—1000) мм, рахуючи від головної крайки східця маршу, і становити якнайменше 1100 мм над пішохідним рівнем площадки. Бажано, щоб для зручного утримування поручня рукою його діаметр або еквівалентний розмір перерізу перебував у межах (25—50) мм.
7.2.4 Відстань (розмір x на рисунку 7) від лінії нахилу драбини зі східцями до осі поручня бажано вибирати за таблицею 1.
Мінімальна відстань по вертикалі від початку сходів до початку поручня не повинна перевищувати 1000 мм.
Рисунок 6 — Приклад перил сходів з продовженням на площадці
Рисунок 7 — Положення поручня на драбині зі східцями
Таблиця 1 — Приклади відстані від лінії схилу драбини зі східцями до осі поручня
|
Θ, в градусах |
х, мм |
|
60 |
250 |
|
65 |
200 |
|
70 |
150 |
|
75 |
100 |
7.2.5 Перила сходів повинні мати принаймні одну перекладину або аналогічний елемент; проміжок між поручнем і перекладиною, а також між перекладиною й косоуром не повинен перевищувати 500 мм (див. рисунок 6).
Розміри у міліметрах
Рисунок 8 — Мінімальний зазор між поручнем і будь-якою перешкодою
7.2.6 Уздовж поручня на відстані 100 мм не повинно бути жодних перешкод, крім нижньої сторони поручня, призначеної для встановлювання опор стояків (див. рисунок 8).
7.3 Конструктивні вимоги
Перила повинні бути без будь-яких помітних деформацій, витримувати горизонтально скеровану, зосереджену навантагу, що є еквівалентом робочої навантаги, і її прикладають спочатку до верхнього кінця стояка, а потім до найменш сприятливої точки вздовж поручня. В обох випадках максимальний прогин під навантагою не повинен перевищувати 30 мм.
Мінімальна робоча навантага Fmin дорівнює 300 Н/м, помноженим на максимальну відстань у метрах між осями двох сусідніх стояків (L на рисунку 9).
Примітка 1. Fmin можна збільшити відповідно до умов експлуатації, якщо це не спричинює перевищування поданої вище величини прогину
Примітка 2. Якщо треба перевірити відсутність значної постійної деформації, дуже важливо випробувати міцність перил під дією розподіленої навантаги
8 ПЕРЕВІРЯННЯ ВИМОГ ЩОДО БЕЗПЕКИ
8.1 Загальні положення
Вимоги безпеки, встановлені цим стандартом, перевіряють вимірюванням, огляданням, розраховуванням і (або) випробовуванням. Якщо для перевіряння обрано метод випробовування, треба дотримуватися процедури, яка наведена у цьому розділі.
8.2 Випробовування перил
До поручня поступово й плавно прикладають горизонтально зосереджену навантагу F на висоті 1100 мм
Прогин (f1, f2) вимірюють вздовж осі датчиками прогину, які встановлюють горизонтально, як показано на рисунку 9
Розміри у міліметрах
Вид у плані
Рисунок 9 — Положення датчиків прогину
8.2.1 Попередня навантага
Зосереджену навантагу 0,25F прикладають до перил, як показано на рисунку 9, перпендикую до стояка протягом 1 хв, потім перила розвантажують. Індикатори повертають у нульове положення.
8.2.2 Вимірювання прогину f1 стояка
Зосереджену навантагу F прикладають так, як показано на рисунку 10, протягом однієї хвилини Прогин П, що вимірюють під навантагою, не повинен перевищувати 30 мм. Після зняття робочої навантаги помітний залишковий прогин є недопустимий.
Розміри у міліметрах
Рисунок 10 — Вимірювання прогину f1 стояка
8.2.3 Вимірювання прогину f2 поручня
Зосереджену навантагу F прикладають, як показано на рисунку 11. Прогин f2, який вимірюють під навантагою, не повинен перевищувати 30 мм.
Після зняття навантаги не повинно бути помітної деформації.
Розміри у міліметрах
Рисунок 11 — Вимірювання прогину f2 поручня
9 ІНСТРУКЦІЯ ЗІ СКЛАДАННЯ
Інформацію щодо правильного складання вміщують в інструкцію зі складання. Зокрема, там наводять інформацію щодо способів кріплення.
10 ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ КОРИСТУВАЧА — ІНСТРУКЦІЯ З ЕКСПЛУАТУВАННЯ
Інструкція з експлуатування машини повинна містити чіткі вказівки щодо засобів доступу, які постачає виробник машини, згідно з 5.5.1с) EN 292-2.
БІБЛІОГРАФІЯ
Під час розробляння цього стандарту були взяті до уваги такі документи:
EN 131-2:19931) Ladders — Requirements, Tests, Markings
EN 294 (ISO 12852) Safety of machinery — Safety distances to prevent danger zones being reached by the upper limbs
EN 349 (ISO 13854) Safety of machinery — Minimum gaps to avoid crushing of parts of the human body
EN 353-1 Personal protective equipment against falls from a height — Guided type fall arresters on a rigid anchorage line
EN 364 Personal protective equipment against falls from a height — Test methods
EN 547-1 Safety of machinery— Human body dimensions — Part 1: Principles for determining the dimensions required for openings for whole body access into machinery
EN 547-2 Safety of machinery — Human body dimensions — Part 2: Principles for determining the dimensions required for access openings
EN 547-3 Safety of machinery — Human body dimensions — Part 3: Anthropometric data
EN 795 Protection against falls from a height — Anchorage devices — Requirements and testing
EN 811 (ISO 13853) Safety of machinery — Safety distances to prevent danger zones being reached by the lower limbs
EN 1050 (ISO 14121) Safety of machinery — Principles for risk assessment
EN ISO 14122-2 Safety of machinery — Permanent means of access to machinery — Part 2: Working platforms and walkways
prEN ISO 14122-4:1996 Safety of machinery — Permanent means of access to machinery — Part 4: Fixed ladders.
НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ
EN 131-2:19931)Драбини. Вимоги, випробовування, маркування
EN 294 (ISO 12852) Безпечність машин. Безпечні відстані для запобігання досяганню небезпечних зон руками
EN 349 (ISO 13854) Безпечність машин. Мінімальні проміжки, щоб уникнути здавлювання частин людського тіла
EN 353-1 Індивідуальне спорядження для захисту від падіння з висоти. Страхувальні пристрої ковзного типу з жорстким кріпленням
EN 364 Індивідуальне спорядження для захисту від падіння з висоти. Методи випробовування
EN 547-1 Безпечність машин. Розміри людського тіла. Частина 1. Принципи визначання розмірів отворів для цілковитого доступу усередину машини
EN 547-2 Безпечність машин. Розміри людського тіла. Частина 2. Принципи визначання розмірів отворів для часткового доступу
EN 547-3 Безпечність машин. Розміри людського тіла. Частина 3. Антропометричні дані
EN 795 Захист від падіння з висоти. Пристрої закріплення. Вимоги і випробовування
EN 811 (ISO 13853) Безпечність машин. Безпечні відстані для запобігання досяганню небезпечних зон ногами
EN 1050 (ISO 14121) Безпечність машин. Принципи оцінювання ризику
EN ISO 14122-2 Безпечність машин. Стаціонарні засоби доступу до машин. Частина 2. Робочі платформи і проходи
prEN ISO 14122-4:1996 Безпечність машин. Стаціонарні засоби доступу до машин. Частина 4. Стаціонарні драбини.
_________________________
1) Переглядається
Ключові слова: безпечність машин, засоби доступу, драбина, стояк, сходи, східці, перила, поручні, конструктивні вимоги, прогин, нахил, вимоги щодо безпеки.
