10.9 При отриманні незадовільних результатів повторного контролю виробів за формою, геометричними параметрами, лицьовою поверхнею, кольором, наявністю тріщин, маркуванням та пакуванням, партія прийманню не підлягає. Допускається проводити поштучне приймання виробів у партії або виробником проводиться розбракування і партія подається на приймання повторно.

10. При отриманні незадовільних результатів повторних приймально-здавальних випробувань за фізико-технічними показниками виробів, партія прийманню не підлягає. Виробник виявляє та усуває причини випуску неякісної продукції.

11. При отриманні незадовільних результатів повторних періодичних випробувань хоча б за одним з фізико-технічних показників, партія виробів прийманню не підлягає. Виробництво призупиняють, проводять аналіз та усувають причини випуску неякісної продукції. Виготовлення виробів відновлюють після усунення причин невідповідності.

Контроль за показником, що не відповідав вимогам цього стандарту, переводять до приймально-здавальних випробувань до одержання позитивних результатів не менше ніж на трьох поспіль виготовлених партіях виробів, після чого цей вид випробовувань знову переводять до періодичних.

12. У разі невідповідності виробів вимогам цього стандарту виробник приймає рішення щодо утилізації виробів відповідно до ДСанПіН 2.2.7.029.

13. Кожну партію виробів або її частину, при відвантаженні одному споживачу, виробник зобов'язаний супроводжувати документом про якість згідно з вимогами ДСТУ Б В.2.6-2 та цього стандарту. У документі про якість, встановленої форми, повинно вказуватись:

• найменування, товарний знак і адреса підприємства-виробника;

• тип виробів та їх колір;

• номер партії і дата виготовлення;

• кількість продукції в партії (м²; шт.);

• результати випробувань;

• штамп підприємства-виробника та підпис відповідальної особи;

• знак відповідності згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. № 1599.

До партії додають вказівки щодо застосування виробів та за вимогою споживача - копію сертифіката, якщо продукція сертифікована.

14. Сертифікаційні випробовування, у разі сертифікації виробів, здійснюють відповідно до встановленого порядку проведення робіт із підтвердження відповідності згідно з ДСТУ Б А.1.2-1, ДСТУ Б А.1.2-2.

15. Вимоги безпеки контролюють у процесі підготовки та організації виробництва і за вимогою відповідних органів Держнагляду.

11 МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ

11.1 Розміри бортових і стінових каменів, правильність їх форм перевіряють згідно з ГОСТ 26433.0 і ДСТУ-Н Б В.1.3 вивірною металевою лінійкою згідно з ДСТУ ГОСТ 427, або рулеткою металевою згідно з ДСТУ 4179, вивірною лінійкою згідно з ГОСТ 8026, вивірним косинцем згідно з ГОСТ 3749, щупом згідно з [1].

2. Якість лицьових поверхонь виробів, наявність відбитих ребер, відколів і недорізів граней, розшарувань, прошарків глин і мергелю перевіряють зовнішнім оглядом. Розміри відбитих кутів і відколів ребер вимірюють лінійкою з похибкою до 1 мм.

3. Неплощинність лицьової поверхні виробів перевіряють шляхом накладання на неї лінійки і вимірювання найбільшого просвіту.

4. Кривизну лицьової поверхні криволінійних каменів перевіряють шляхом прикладання до неї шаблона і вимірюванням просвіту лінійкою.

2. Перпендикулярність суміжних граней визначають за найбільшим просвітом між кутником і одною з граней.

3. Середню густину, міцність при стиску, морозостійкість і водопоглинання гірської породи, що використовується для виготовлення бортових і стінових каменів, визначають згідно з ДСТУ Б В.2.7-42, ДСТУ Б В.2.7-59, ДСТУ Б В.2.7-71 (ГОСТ 8269.0) і ГОСТ 8462.

4. Коефіцієнт зниження міцності гірських порід при насиченні водою визначають як середню частку від ділення середнього арифметичного значення границі міцності при стиску п'яти зразків, випробуваних у насиченому водою стані, на середнє арифметичне значення границі міцності при стиску п'яти зразків, випробовуваних у висушеному стані (до постійної маси) згідно з ДСТУ Б В.2.7-59.

5. Придатність витривалості вивержених гірських порід для виготовлення бортових каменів при стикуванні з грунтом визначають у розчині сірчанокислого натрію згідно з ДСТУ Б В.2.7-59.

6. При випробуванні відповідності лицьової поверхні лицьових стінових каменів затвердженим зразкам-еталонам за кольором і наявністю плям, відібрану від партії вибірку укладають упереміш із зразками-еталонами на площі не менше ніж 1 м².

Огляд здійснюють з відстані 10 м на відкритому майданчику при денному освітленні.

При невідповідності лицьових стінових каменів зразкам-еталонам, партія прийманню не підлягає.

11.10 Комплектність постачання, якість пакування та маркування перевіряють зовнішнім оглядом запакованої до відвантаження продукції.

11.11 Радіаційно-гігієнічна оцінка каменів проводиться згідно з ДБН В.1.4-0.01, ДБН В.1.4-0.02, ДБН В.1.4-1.01 та ДБН В.1.4-2.01.

12 ПРАВИЛА ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ

1. Вироби зберігають і перевозять у штабелях, пакетах, контейнерах або на піддонах транспортом будь-якого виду.

2. При транспортуванні вироби повинні бути укладені на піддони або підкладки завтовшки не менше ніж 25 мм, розташовані чітко по вертикалі один над одним на відстані 0,25 довжини прокладки від кожного її торця.

При цьому необхідно забезпечити можливість захоплення кожного пакунку краном і вільне піднімання при розвантаженні.

3. Висота штабеля виробів при транспортуванні повинна бути не більше ніж 1,5 м.

4. Завантаження виробів навалом і розвантаження їх скиданням не допускається.

5. Навантаження і розвантаження виробів повинно здійснюватися згідно з ГОСТ 12.3.009.

6. Вироби зберігають на складі готової продукції, розсортованими за типами, марками за міцністю, кольором. При цьому вироби з розміром сторін до 500 мм необхідно зберігати у контейнерах і в пакетах, вироби з розміром сторін понад 500 мм можуть зберігатись на піддонах і у штабелях.

7. Вироби у штабелях при зберіганні необхідно укладати правильними рядами, перев'язаними сталевою стрічкою відповідно до ГОСТ 3560, або сталевим дротом згідно з ГОСТ 3282, або лицьовою поверхнею догори на поперечних прокладках завтовшки не менше 40 мм, розташованих чітко по вертикалі одна під одною на відстані 0,25 довжини виробу від кожного його торця.

8. Висота штабеля виробів при зберіганні повинна бути не більше 2,0 мм.

13 ПРАВИЛА ЗАСТОСУВАННЯ ТА ЕКСПЛУАТУВАННЯ

1. Визначення типу виробів та фізико-технічних показників для кожного об'єкта приймається в залежності від призначення та умов експлуатації згідно з чинними будівельними нормами України і за дотримання вимог безпеки наведених у СНиП ІІІ-4.

2. Застосування виробів виконують за індивідуальним проектом при будівництві об'єкта та згідно з вказівками щодо застосування виробів, розробленими та затвердженими виробником.

3. Вказівки щодо застосування виробів повинні додаватись виробником до кожної партії виробів.

14 ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА

1. Підприємство-виробник гарантує відповідність якості виробів вимогам цього стандарту за умови дотримання споживачем правил транспортування, зберігання і використання, що передбачено цим стандартом.

1. Гарантійний термін зберігання виробів - п'ять років з дати виготовлення.

Після закінчення гарантійного терміну зберігання, перед використанням, вироби повинні бути перевірені на відповідність показників міцності при стиску та морозостійкості вимогам цього стандарту.

За умови підтвердження відповідності їх якості вимогам цього стандарту, вироби можуть бути використані за призначенням.

15 ОЦІНЮВАННЯ ВІДПОВІДНОСТІ

15.1 Оцінювання відповідності бортових і стінових каменів з гірських порід для будівель і споруд вимогам Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд (далі - Технічний регламент), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 № 1764, здійснюється шляхом сертифікації, призначеним у встановленому порядку органом з оцінки відповідності (далі - орган з оцінки) за показниками їх середньої густини, міцності, морозостійкості, водопоглинання, зниження міцності при насиченні водою та безпеки експлуатації, запровадженими відповідно до розділу 4, 5 та 6 цього стандарту.

Сертифікація бортових і стінових каменів згідно з цим стандартом здійснюється органом оцінки відповідності з використанням модуля В (перевірка бортових і стінових каменів) у комбінації з модулем Р (перевірка продукції) згідно з Технічним регламентом з використанням таких процедур.

15.2 Оцінювання відповідності бортових і стінових каменів для застосування здійснюється відповідно до запроваджених положень Технологічного регламенту, ДСТУ-Н Б А.1.1-83, ДСТУ Б А.1.2-1, ДСТУ Б А.1.2-2, ДСТУ Б А.1.2-6, ДСТУ Б А.3.1-6, розділу 12 цього стандарту.

15.3 Сертифікація бортових і стінових каменів здійснюється з застосуванням наступних процедур оцінки відповідності та з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2003 р. № 1585 "Про затвердження Технічного регламенту модулів оцінки відповідності та вимог щодо маркування національним знаком відповідності, які застосовуються в технічних регламентах з підтвердження відповідності":

1. випробування виробником виробу певного типу;

2. здійснення контролю за виробництвом на підприємстві;

3. випробування виробником зразків виробу, відібраних на підприємстві відповідно до програми випробувань;

4. подальше випробування виробником зразків виробу, відібраних на підприємстві відповідно до програми випробувань;

5. випробування органом оцінки виробу певного типу;

6. випробування органом оцінки зразків виробу, відібраних на підприємстві відповідно до програми випробувань;

1. проведення органом оцінки перевірки та оцінки системи контролю за виробництвом;

2. перевірка органом оцінки системи якості виробництва;

1. проведення органом оцінки постійного нагляду, аналізу та оцінки системи контролю за виробництвом;

10. проведення органом оцінки постійного нагляду, аналізу та оцінки системи якості виробництва;

11. випробування органом оцінки зразків виробу, відібраних на підприємстві, ринку або будівельному майданчику відповідно до програми аудиту.

Процедури оцінки відповідності 1) - 4) реалізуються виробником, а 5) - 11) - органом оцінки.

Сертифікація продукції може здійснюватись також з використанням модуля В (перевірка виробу певного типу) в комбінації з модулем D (забезпечення належної якості виробництва) або модулем F (перевірка продукції).

4. Для кожного окремого виробництва бортових або стінових каменів, орган оцінки, на підставі аналізу факторів, наведених у п. 20 Технічного регламенту, конкретизує перелік процедур оцінки відповідності, зазначених у п. 15.3. Усі застосовані при сертифікації продукції процедури оцінки відповідності документуються виробником.

5. Відсутність на підприємстві, що виготовляє бортові або стінові камені, контролю за виробництвом згідно з ДСТУ-Н Б А.1.1-83 унеможливлює наявність позитивного висновку щодо видачі сертифіката відповідності.

6. Наявність системи якості виробництва бортових і стінових каменів не є обов'язковою вимогою при сертифікації продукції. Відповідність системи контролю за виробництвом вимогам ДСТУ ISO 9001 є достатньою для позитивної оцінки цієї системи.

7. Для випробувань бортових і стінових каменів, які виготовляються за однією документацією в однакових технологічних умовах (далі згідно з ДСТУ Б А.3.1-6 - однорідна продукція), при достатньому обґрунтуванні, можливий відбір зразків - марок представників. Такий підхід можливий у випадку, якщо марка - представник (марки - представники) може охоплювати кілька видів продукції за умови, що різниця між видами не впливає на рівень безпеки та інші вимоги щодо використання продукції. Роботи з визначення зразків-представників здійснюються органом оцінки. Матеріали з обґрунтування використання марок-представників зберігаються органом оцінки впродовж 10 років після закінчення робіт з сертифікації продукції.

8. Вибір марок-представників однорідної продукції залежить від конструктивних рішень замовника і полягає у визначенні такого параметра (параметрів), який є найбільш чутливим до найменших коливань у технології виготовлення продукції.

ДОДАТОК А

(обов'язковий)

МАРКИ БОРТОВИХ КАМЕНІВ ЗАЛЕЖНО ВІД ФОРМИ ТА РОЗМІРІВ

Таблиця А.1