7.3.3 Проектування та планування громадської зони
Проект і план громадської зони повинні відповідати рекомендаціям, наданим у ENV 14383-2.
Громадські зони є відкритими областями з не-контрольованим доступом, як, наприклад, дороги та місця паркування автотранспорту. Де можливо, такі зони потрібно проектувати так, щоб користувач почував себе захищеним, а злочинець - уразливим. Цього можна досягти доброю оглядовістю, хорошим освітленням та відсутністю місць схованки для злочинців.
Увагу необхідно приділяти розміщенню пішохідних доріжок, оскільки вони можуть створювати небажані шляхи доступу до житла.
Кількість під'їзних доріг до житлових зон повинна бути зведена до мінімуму, вони повинні бути добре сплановані, освітлені і добре видимі з вікон розташованого поряд житла.
Заходи, що спрямовані на запобігання пошуку зловмисниками об'єкта в оточенні житла, включають зміну рельєфу поверхні під'їзного шляху і розміщення застережних вхідних знаків, що створюють враження переходу від громадської до напівгромадської зон. Густонасе-лений масив з одним шляхом доступу може створити зону, у якій непрохані гості відчуватимуть себе під спостереженням, а мешканці - безпечніше. Житло має бути згруповане так, щоб максимально забезпечити перехресне спостереження за підходами і уразливими місцями входу, коли сусіди мали б можливість бачити будь-кого, хто входить або виходить.
Стіни в громадських/напівгромадських зонах є найпривабливішими для написів на них, тому захист їх поверхні від написів необхідно передбачати на стадії проектування.
7.3.4 Проектування та планування напівгромадської зони
Напівгромадські зони - це області, які більше можна віднести до громадських ніж до приватних. Системи пішохідних доріжок, місця паркування автотранспорту мешканців, двори з гаражами, огороджені ігрові майданчики та шляхи доступу до багатоквартирних житлових комплексів входять до цієї категорії.
Щодо місць паркування автотранспорту відвідувачів є два рішення, що можуть перешкодити злочинним діям:
a) розміщувати їх якнайближче до житла так, щоб власники могли спостерігати за ними;
7.3.3 Design and layout of public space
The design and layout of public space should meet the recommendations given in ENV 14383-2.
Public spaces are open areas with uncontrolled access, such as roads and car parking areas. Where possible public areas should be designed to make the legitimate user feel safe and the potential offender feel vulnerable. By using clear sight lines and good lighting, offenders can be denied places of concealment.
Care should be taken when locating pedestrian footpaths as they can increase permeability within a development and supply unnecessary access points to dwellings.
Approach roads to residential areas should be kept to a minimum and should be well planned, well lit and visible from the windows of nearby dwellings.
Measures aimed at deterring search behaviour in neighbourhoods include surface-texturing the threshold of the access road and providing entrance markers to create the impression of crossing from a public to a semipublic area. A well-populated cul-de-sac can create an area where intruders are likely to feel at risk of being observed, and residents and visitors may feel more secure. Dwellings should be grouped so that maximum mutual surveillance of approaches and vulnerable entry points is possible, in which anyone coming from or going to a dwelling can be seen by neighbours.
Walls in public/semi-public areas are likely to be the most attractive to graffiti artists and provision of antigraffiti surface protection should be considered at the design stage.
7.3.4 Design and layout of semi-public space
Semi-public spaces are areas that are more public than private. Footpath systems, resident parking, garage courts, enclosed play areas and accesses to multiple dwelling complexes fall into this category.
Criminal activities in visitor car parks may be minimised by using either of two approaches:
a) visitor parking is located as near as possible to the dwellings so that the occupants can have sight and supervision over them.
b) розміщувати їх за межами житлової області і використовувати засоби контролювання доступу для мешканців. Повинен бути гарантований доступ для автотранспорту медичної швидкої допомоги та інших служб обслуговування.
Пішохідні доріжки потрібно планувати так само, як і під'їзні шляхи. Вони повинні бути добре позначені і освітлені. Окремі пішохідні доріжки у житловій зоні, які не перебувають під наглядом, мають вигляд громадських зон. Цього потрібно уникати, оскільки створюється сприятлива можливість доступу і нападу та забезпечуються шляхи втечі для правопорушників, посилюється страх перед злочинцями.
7.3.5 Проектування та планування напівприватної зони
Напівприватна зона включає такі області, як, наприклад, палісадник, доріжки або сходи до дверей головного входу, місця тривалого паркування автотранспорту.
Для мешканців важливо, щоб шлях від їх власних дверей до громадської дороги був безпечним та захищеним. По мірі можливості пішохідні доріжки повинні бути видимі з вікон розташованого поряд житла, щоб мешканці не боялися ходити пішки вдень або вночі.
7.3.6 Захищена приватна зона
Приватний простір включає області під прямим контролем особи або осіб, які безпосередньо недоступні іншим, наприклад, внутрішній сад.
7.4 Найближче оточення будинку
7.4.1 Огорожа або стіна
Огорожі - перешкоди, які позначають кордон між громадськими та напівприватними або приватними зонами. Вони можуть споруджуватись із простих частин, наприклад, елементів із деревини та металу, ґрат (EN 10223-6 та prEN 12839), цегляних стін, рослин, придатних для формування живої огорожі, або комбінації цих елементів. Фізичні огорожі можуть доповнюватися електротехнічними частинами, наприклад, охоронними сповіщувачами, системою охоронного теле (відео) спостереження з або без сповіщувачів1), або охоронним освітленням, що підключено разом із системою охоронної сигналізації.
b) visitor parking is located further away with access controls for residents; access for emergency or assistance vehicles should be ensured.
The footpath system should be planned according to the same principles as the approach roads and be well lit and well defined. Unsupervised, completely separate footpaths running through residential areas are seen as public space and should be avoided because they give more opportunities for assault and access or they provide escape routes for offenders, and may contribute to an increased fear of crime.
7.3.5 Design and layout of semi-private space
Semi-private space includes areas such as front gardens, paths or steps to main entrance doors, and hardstanding for vehicles.
For residents it is important that the route from their front door to a busy public road is safe and secure. As far as possible, pedestrian routes should be clearly visible from the windows of nearby dwellings so that residents may be less afraid to walk around by day or night.
7.3.6 Defensible private space
Private space includes areas under the direct control of a person or persons, which are not directly accessible by others, for example a rear garden.
7.4 Immediate surroundings of the dwelling
7.4.1 Boundary fence or wall
Fences are physical obstacles, which mark the border between public and semi-private or private space. They can be constructed of simple parts: e.g. wood or metal elements, grids (see EN 10223-6 and EN 12839), masonry walls, vegetation such as hedges, or a combination of such elements. Physical barrier fences may be supplemented by electro technical parts; e.g. anti-intrusion sensors, CCTV with or without sensors1), or security lighting, connected with an intrusion alarm system.
Там, де мешканець бажає запобігти доступу до області за огорожею, головні ворота повинні контролюватись замиканням на замок із двостороннім доступом або системою електричного блокування з/або без пристрою дистанційного контролювання.
Дистанційне контролювання доступу від громадської зони бажано здійснювати за допомогою переговорного пристрою або відеофону.
Запасні вхідні ворота повинні бути постійно зачинені і відчинятися тільки на вимогу своїх людей.
Огорожа і всі проходи повинні мати однаковий рівень захисту.
Повинна бути забезпечена добра видимість усіх входів із внутрішньої частини житла.
7.4.2 Планування і розташування гаражів
Окрім функції укриття для транспортних засобів, гаражі також використовуються як місце зберігання велосипедів, мотоциклів і садових інструментів, наприклад, газонокосарок, тому захищений гараж може зменшити ризик здійснення крадіжки.
Гаражі повинні розміщуватись близько до житлових будинків, краще зі входом, поверненим до вулиці, на відстані, не меншій ніж довжина автотранспорту до пішохідного тротуару. Якщо гараж має сполучені двері з будинком, то вони повинні бути обладнані аналогічно зовнішнім дверям відповідно до таблиці 2.
7.4.3 Заходи безпеки з запобігання крадіжкам засобів автотранспорту
Як правило, стоянка легкового автомобіля або мотоцикла всередині закритого і замкнутого гаража повинна бути забезпечена достатнім захистом проти крадіжки або пошкодження. Доцільно уникати паркування на вулиці або в громадській зоні далеко від житла, де недостатньо або взагалі немає нагляду або освітлення. При паркуванні на вулиці транспортні засоби повинні бути обладнані механічними або електронними засобами проти крадіжок.
7.4.4 Надвірні споруди
Садові інструменти, драбини та будь-яке інше знаряддя, яке може використовуватися як допоміжне при скоєнні злочину, повинні зберігатися у замкненому сараї або гаражі, або бути прикріпленими до стіни.
Where the occupier wishes to prevent access to the area inside the fence it will be necessary for the main gate to be controlled by a double access lock or an electronic locking system with or without remote control device.
It is advisable that remote access control from public areas is by intercom or videophone.
Additional access gates should be permanently locked and not be opened unless requested by authorized persons.
Equal protection should be afforded to the boundary fence and all passageways.
There should be good visibility over all acces-sefrom the inside of the dwelling.
7.4.2 Layout and location of garages
Apart from their function as shelter for vehicles, garages are also used as a storage place for bicycles, motorcycles and gardening tools, including lawn mowers; thus a secured garage can reduce the risk of theft.
Garages should be located close to dwellings, preferably with their access door facing the street and at least at a car length from the pavement or public passageway. If the garage has a connecting door with the dwelling, the latter should be treated as if it were an external door (see Table 2).
7.4.3 Security measures to prevent the theft of motor vehicles
As a general rule, the parking of a car or motorcycle inside a closed and locked garage should be sufficient protection against theft or damage. It is advisable to avoid parking on the street or in a public parking area away from dwellings where there is little or no surveillance or lighting. When parked on the street, vehicles should be equipped with mechanical or electronic anti-theft devices.
7.4.4 Outbuildings
Tools, ladders and any other implements that can be used to assist in criminal activity should be locked inside a shed or garage, or be secured to a wall with an appropriate locking device.
7.4.5 Телефонний зв'язок
Там, де телефонні лінії використовуються для передавання сповіщень про тривогу та/або для автоматичного передавання інформації про тривогу, не повинно бути до них доступу для здійснення недозволених маніпулювань. У деяких випадках важливі телефонні лінії повинні бути оснащені системою електронного контролювання
7.5 Зовнішнє освітлення
7.5.1 Загальні положення
Охоронне освітлення повинно бути запроектовано так, щоб уникнути затінених зон, які надають правопорушнику можливість непомітно діяти.
Охоронне освітлення може бути:
автоматичним, що вмикається у разі присутності;
постійно увімкнутим протягом часу тривалості темряви.
7.5.2 Системи освітлення, що вмикаються за допомогою сповіщувачів
Системи освітлення, що вмикаються за допомогою сповіщувачів, можуть запобігати злочинам залежно від ситуації. Наприклад, система освітлення, що вмикається за допомогою сповіщувачів виявлення руху або присутності, ефективна в умовах міської житлової забудови, тоді як в ізольованих місцях це, можливо, сприяє скоєнню злочину. У таких випадках ручне включення освітлення більш ефективне.
7.5.3 Розміщення світильників та сповіщувачів
Простір від воріт до головних вхідних дверей повинен бути добре освітленим для забезпечення належної ідентифікації осіб під час темряви. Світильники не потрібно розміщувати безпосередньо над головою особи, тому що це не сприяє ідентифікації, а розміщувати так, щоб світло було сфокусовано на обличчя особи.
Світильники потрібно розташовувати так, щоб не створювати незручності або небезпеку сусідам або перехожим.
Світильники, сповіщувачі та джерела їх електроживлення повинні бути захищені від маніпуляцій потенційних правопорушників.
Номер або назва житлового будинку, назва вулиці та інші інформаційні написи повинні бути добре освітлені, щоб відвідувачі і спеціальні служби мали можливість негайно їх ідентифікувати.
Вимоги до освітлення вулиць і до вуличних світильників надано в EN 60589-2-3.
7.4.5 Telephone connection
Where telephone lines are used for the transmission of alarm calls and/or for automatic alarm transfers, they should be inaccessible to unauthorized manipulation. In some circumstances vital telephone lines should be equipped with electronic line control system.
7.5 External lighting
7.5.1 General
Security lighting should be designed in such a way as to avoid shadow areas that favour offenders by enabling them to operate without being seen.
Security lighting may be either:
automatically triggered by a presence;
kept constantly on during hours of darkness.
7.5.2 Lighting systems triggered by sensors
Lighting systems triggered by sensors can help in preventing crime, depending on the situation. For example a lighting system triggered by motion or presence detectors is effective in urban areas or dwellings, whereas in isolated locations it might aid crime by providing light. In those situations strobe lighting would be more effective.
7.5.3 Location of luminaires and sensors
The space from the gate to the main access door should be well lit in order to enable proper identification of persons during darkness. Luminaires should not be positioned directly above a visitor's head, as it does not assist in identification, and should be located to the side to ensure that light is focused on the face.
Luminaires should be sited so that they do not cause inconvenience or danger to neighbours or road users.
Luminaires, sensors and their power sources should be protected against manipulation by potential offenders.
The number or name of the dwelling, the name of the street or other information signs should be well lit so that visitors and emergency services can identify them immediately.
Guidance on the requirements for luminaires for road and street lighting is given in EN 60598-2-3.
8.1 Загальні положення
Засоби, що можуть бути використані для здійснення крадіжки зі зломом, залежать від кількох факторів, пов'язаних із матеріалами, з яких побудовано будинок.
Найбільш поширений шлях проникнення до житла є шлях крізь двері та вікна. На місце і метод здійснення крадіжки зі зломом будуть впливати наступні важливі фактори: проект оточення, видимість місця, характеристики стійкості до зламування дверей, вікон та їх установчої арматури, а також кріплення зазначених елементів.
Для дій потенційних правопорушників є незвичним розбиття полотна скла і проникнення крізь розбите скло2).
