---

Після відновлення з'єднання не повинно бути видано сигналу тривоги або сигналу несправності, що властиве тривалому впливанню.

Різниця |А_після —А| повинна бути менша 6 дБ, де А — значення, виміряне під час випробовувань на повторність.

8.3.20 Електромагнітна сумісність (ЕМС), випробовування на захищеність (за умов функціювання)

8.3.20.1 Мета випробовування

Довести здатність протистояти впливанню електромагнітних завад, властивих нормальним умовам експлуатування.

8.3.20.2 Методика випробовування

Провести наступні випробовування на ЕМС згідно з EN 50130-4, включаючи стійкість до:

a)електростатичних розрядів;

b)випромінюваних електромагнітних полів;

c)наведених завад, спричинених електромагнітними полями;

d)швидкоплинних перехідних процесів;

e)повільних кидків енергії великої напруги;

f) зміни параметрів живлення від мережі;

g) провалів і короткочасних переривань напруги в мережі живлення.

Під час впливання треба контролювати зразок із метою виявлення будь-яких сигналів тривоги або несправності.

Після впливання повинен бути знову виміряний поріг передавання зразка відповідно до додатка А. Значення порогу А_після повинно бути зафіксоване.

8.3.20.3 Вимоги

Для цих випробовувань критерії відповідності наведено в EN 50130-4, відповідних частинах EN 54, а також наведено нижче:

Різниця |А_після — А| повинна бути менша 6 дБ, де А — значення, виміряне під час випробовувань на повторність.

ДОДАТОК А

(обов'язковий)

ТЕХНІЧНИЙ ОПИС РАДІОЧАСТОТНО-ЕКРАНОВАНОГО ВИПРОБОВУВАЛЬНОГО УСТАТКУВАННЯ

А.1 Радіочастотно-екрановане устаткування для випробовування компонентів системи або радіочастин компонентів системи, що передають сигнал тривоги

Компонент системи або радіочастина компонента системи, що передає сигнал тривоги, повинен бути змонтований у випробовувальному устатковані, як це вказано на рисунку А.1, та повинен відповідати таким вимогам:

a)випробовувальне устаткування повинно мати радіочастотно-екранований металевий корпус, який, задля унеможливлення будь-якої можливої активації приймання у вільному полі відповідного приймача, забезпечує достатнє загасання сигналу у радіочастотному вільному полі передавача;

b)резонансні коливання електромагнітних хвиль повинні бути зменшені за рахунок покривання внутрішньої поверхні корпусу поглинальним радіочастоту матеріалом (наприклад, феритовими плитками) або іншими засобами;

c)розташування компонента системи або радіочастини компонента, що передає сигнал тривоги, повинно бути відтворюваним у межах, коли рівень вихідного сигналу від обладнання не змінюється більше ніж ±1 дБ після переміщення та переставляння;

d)для проведення функційних випробовувань на кожній стороні РЧ екранованого корпусу повинна бути змонтована стільникова панель, а також у корпусі повинні бути встановлені з'єднувачі. Через цю стільникову панель можлива, наприклад, активація змонтованого усередині димового пожежного сповіщувача застосуванням випробовувального аерозолю або активація змонтованого усередині теплового пожежного сповіщувача подаванням тепла від, наприклад, фена для сушіння волосся. Крім того, через ці фільтрувальні з'єднувачі, що розташовані збоку РЧ екранованого корпусу, можливе подавання напруги від мережі або низьковольтних AC/DC сигналів для живлення компонента системи або радіочастини компонента системи, що передає сигнал тривоги або для уможливлення живлення різних типів пристосувань для їх активації;

e)маленькі отвори в цих стільникових панелях можуть бути використані для ручної активації компонента системи або радіочастини компонента системи, що передає сигнал тривоги, якимсь непровідним активувальним стрижнем, наприклад, для активації ручних пожежних сповіщувачів кнопкового типу;

f) на це устаткування не повинні впливати чинники деяких випробовувань на впливання довкілля, мають на увазі зміну рівня вихідного сигналу більше ніж ±1 дБ, тобто, треба уникати використання діелектричних матеріалів, що змінюють свою відносну діелектричну проникність за деяких температур і вологості;

д) антена компонента системи або радіочастини компонента системи, що передає сигнал тривоги, повинна бути зафіксована однаково протягом всіх випробовувань на впливання довкілля відповідно до специфікацій виробника.

Примітка. Метою роботи випробовувального устаткування є перетворення передавання у вільному полі (просторі) в передавання сигналу по кабелю, чим забезпечується висока повторність випробовувань, а захищеність робить оточувальні завади несуттєвими.

Пояснення:

1 — радіочастотно-екранований корпус для частини СПС

з елементом системи, що передає сигнал тривоги;

2 — антена;

3 — матеріал, який поглинає радіочастотну енергію;

4 — РЧ-атенюатор (А_т = від 0 дБ до 100 дБ);

5 — радіочастотно-екранований корпус для частини СПС

з елементом системи, що приймає сигнал тривоги;

6 — пристрої введення/виведення, наприклад, пристрої

живлення від мережі, DC або сигнальні.

Рисунок А.1 — Радіочастно-екрановане випробовувальне устаткування і схема внутрішніх з'єднань

А.2 Радіочастотно-екрановане устаткування для випробовування компонента системи або радіочастини компонента, що приймає сигнал тривоги

Компонент системи або радіочастина компонента системи, що приймає сигнал тривоги, повинен бути змонтований, як це вказано на рисунку А.1, у випробовувальне устаткування, яке повинне відповідати нижченаведеним вимогам:

a) випробовувальне устаткування повинно мати радіочастотно-екранований металевий корпус, який забезпечує достатнє загасання сигналу у радіочастотному вільному полі передавача задля унеможливлення будь-якої можливої активації приймання у вільному полі відповідного приймача;

b) резонансні коливання електромагнітних хвиль повинні бути зменшені покриттям внутрішньої поверхні корпусу поглинальним радіочастоту матеріалом (наприклад, феритовими плитками) або іншими засобами;

c) розташування компонента системи або радіочастини компонента, що приймає сигнал тривоги, повинне бути відтворюваним у межах, де рівень згасання сигналу, забезпечений РЧ-атенюатором, розташованим між двома радіочастотно-екранованими корпусами, в 80% успішних спроб передавання, не змінювався більше ніж ±1 дБ після переміщення та переставляння цього компонента або його радіочастини;

d) на це устаткування не повинні впливати чинники деяких випробовувань на,впливання довкілля, мають на увазі що рівень загасання сигналу, забезпеченого РЧ-атенюатором, розташованим між двома радіочастотно-екранованими корпусами, в 80% успішних спроб передавання, не змінювався більше ніж ±1 дБ, тобто, треба уникати використовування діелектричних матеріалів, що змінюють свою відносну діелектричну проникність за деяких температур і вологості;

e) антена компонента системи або радіочастини компонента системи, що приймає сигнал тривоги, повинна бути закріплена однаково протягом всіх випробовувань на впливання довкілля відповідно до специфікацій виробника.

Примітка. Метою роботи випробовувального устаткування є перетворювання передавання у вільному полі в стан передавання сигналу по кабелю, що забезпечує високу повторність випробовувань, а захищеність робить оточувальні завади несуттєвими.

Для випробовувального устаткування, яке застосовують для компонента системи або радіочастини компонента системи, який приймає сигнал тривоги, взагалі більш важко досягти високого рівня екранування, тому що через екранований корпус проходять кабелі для живлення від мережі і (або) кабелі пристроїв введення/виведення.

А.3 Кабельні з'єднання випробовувального устаткування з компонентом системи, що передає сигнал тривоги, і випробовувального устаткування з компонентом системи, що приймає сигнал тривоги

Устаткування, яке наведено в А.1 і А.2, взаємозв'язане екранованими кабелями з послідовно увімкненими радіочастотним атенюатором і антенами, як це вказано на рисунку А.1. Повний випробовувальний набір устаткування повинен забезпечити значне загасання сигналу для унеможливлення прямого зв'язку між компонентами системи, які випробовують.

А.4 Визначання порогу передавання А

Поріг передавання А є значенням найвищого рівня згасання сигналу за щонайменше 80% успішно переданих тривог. Це значення визначають переведенням компонента системи або радіочастини компонента системи з режиму спокою в режим тривоги за допомогою, наприклад, подавання аерозолю, тепла, світла або механічного застосування стрижня.

У більшості випадків значення найвищого А, за щонайменше 80% успішно переданих тривог, визначають як значення А при 4 із 5 успішно переданих тривог.

Деякі компоненти системи або радіочастини компонента опитують через визначені інтервали часу приймально-контрольним обладнанням або його відповідним повторювачем/маршрутизатором, а деякі лише передають повідомлення, що вони працездатні. Якщо інтервали часу між цими передаваннями про стан відомі і є порівняно короткими, і, якщо потужність, що передається від компонента системи або радіочастин компонента така сама, як під час передавання сигналів тривоги, то для верифікації значення найвищого А можна використовувати передавання інформації про стан компонента. Ослаблення сигналу за допомогою атенюатора збільшується, доки не з'явиться індикація несправності через відсутність зв'язку між компонентом системи або радіочастинами компонента і приймально-контрольним приладом. Знайшовши значення, яке нібито вважають найвищим А, значення А остаточно визначають контролюванням (як це описано вище і починаючи з того самого значення А) передавання тривоги, ініціюючи режим тривоги.

Режим тривоги компонента системи або радіочастин компонента досягається багатьма різними методами залежно від типу пристрою. Отже, метод створення режиму тривоги повинен відповідати типу випробного компонента системи або радіочастин компонента.

Пожежні сповіщувачі, такі як: димові, теплові або полум'я переводять у режим тривоги за допомогою застосування випробовувального аерозолю, генерування тепла або блимливого світла через стільникові панелі, що змонтовані на кожній стороні РЧ екранованого корпусу відповідно до А.1.

У ручних сповіщувачах елемент або засоби обслуговування, що вмикають тривогу, можуть бути активовані натисканням або поштовхом прутиком із непровідного матеріалу через комірки стільникової панелі. Перед початком випробовувань треба упевнитися, що випробний зразок є надійно закріпленим на монтажній плиті усередині випробовувального устаткування.

Під час випробовувань на впливання довкілля треба упевнитися, що випробні компоненти системи піддають цьому впливу. Це може бути досягнуте, наприклад, відкриванням корпусу, за винятком вимірювань загасання сигналу.

Взагалі дуже важливо, щоб всі кабелі, як і випробні зразки, були надійно закріпленими на монтажній плиті в одному і тому самому положенні під час кожного вимірювання А. У іншому випадку, відхили в значеннях А внаслідок пересування можуть вплинути на результати випробувань.

ДОДАТОК В

(обов'язковий)

ЗАХИЩЕНІСТЬ ВІД ЗГАСАННЯ СИГНАЛУ, ОБУМОВЛЕНОГО МІСЦЕМ

РОЗТАШУВАННЯ (ВТРАТИ В КАНАЛІ ПЕРЕДАВАННЯ)

Примітка. Див. 4.2.1.

Досвід показує, що на практиці коливання рівня згасання сигналу, обумовлені місцем розташування, можуть бути скориговані, якщо дотримуватися наведених нижче вимог.

Резерв випромінюваної потужності на згасання сигналу, як це вимагає 4.2.1 b), повинен бути обчислений наступним чином:

А_резерв ≥ 10 log (f), де f— частота в МГц.

Використовуючи один із методів, наведених у таблиці В.1, резерв випромінюваної потужності на згасання сигналу можна зменшити, але він не повинен бути меншим ніж 10 дБ.

Таблиця В.1 — Методи зменшення резерву потужності на згасання сигналу

ДОДАТОК С

(довідковий)

ПАРАМЕТРИ ТА РОЗРАХОВУВАННЯ СТРОКУ ЕКСПЛУАТУВАННЯ

АВТОНОМНИХ(-ОГО) ДЖЕРЕЛ(А) ЖИВЛЕННЯ

Примітка. Див. 5.3.2.

Виробник повинен вказати тип автономного джерела живлення і строк експлуатування для нормального функціювання компонента системи. Термін експлуатування може бути встановлений за допомогою розрахунку. Цей розрахунок повинен враховувати середнє значення струму споживання і напругу в режимі спокою за стандартних атмосферних умов.

У таблиці С.1 наведено приклад необхідних параметрів, які надає виробник, для пожежного сповіщувача з функцією оповіщування. У таблиці С.2 наведено приклад розрахунку.

Таблиця С.1 — Параметри, необхідні для розраховування тривалості експлуатування