5.2.2 Вміст органічних домішок у добавках-наповнювачах допускається в такій кількості, за якої добавка при обробці її розчином NaOH (колориметричний метод визначення органічних домішок згідно з ГОСТ 8735) не надає розчину забарвлення, темнішого ніж колір еталона.
Якщо проведеними дослідженнями установлена ефективність використання в якості добавки
до цементу інших мінеральних матеріалів, дозвіл на їх застосування надає асоціація "Укрцемент" на
підставі позитивного висновку базової організації з науково-технічної діяльності у сфері виробництва
цементу.
Вологість добавок установлюють за домовленістю між постачальником і споживачем, але не
вище ніж 15%.
5.5 Розмір кусків крупнокускових матеріалів не повинен перевищувати:
50 мм - при постачанні в дробленому вигляді;
300 мм -при постачанні в недробленому вигляді.
ДСТУ Б В.2.7-128:2006
6 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ
Ефективна сумарна питома активність природних радіонуклідів у мінеральних добавках до
цементу відповідно до вимог ДБН В.1.4-1.01 не повинна перевищувати 370 Бк/кг.
При роботі з добавками, яка супроводжується виділенням пилу, необхідно контролювати
вміст пилу в повітрі робочої зони за методичними вказівками МОЗ України відповідно до вимог
ГОСТ 12.1.005 щодо гранично допустимої концентрації пилу (ГДК) в повітрі робочої зони для даного
конкретного виду добавки.
При виконанні виробничих операцій із використанням добавок, які супроводжуються виді-
ленням пилу в повітряне середовище, необхідне застосування індивідуальних засобів захисту пра-
цюючих: респіраторів "Лепесток" згідно з ГОСТ 12.4.028, захисних окулярів згідно з ГОСТ 12.4.013,
рукавиць згідно з ГОСТ 12.4.010.
При виготовленні та використанні добавок повинні бути враховані загальні положення та
вимоги щодо безпечності промислових підприємств, наведені в ДСТУ 3273.
Вантажно-розвантажувальні роботи повинні здійснюватися відповідно до вимог ГОСТ 12.3.009 і
СНиП ІИ-4.
Технологічне обладнання і виробничі процеси повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003
і ГОСТ 12.3.002.
Для забезпечення охорони довкілля викиди в атмосферу шкідливих речовин (за наявності)
не повинні перевищувати гранично допустимих концентрацій, встановлених ДСП 201.
Охорона грунту і поверхневих вод від забруднення промисловими відходами повинна здійс-
нюватись згідно з СанПиН 4690 та СанПиН 4630.
7 ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ
7.1 Активні мінеральні добавки та добавки-наповнювачі до цементу транспортують насипом в
транспортних засобах будь-якого виду згідно з правилами, діючими на даному виді транспорту.
Тонкодисперсні добавки транспортують у спеціалізованих вагонах-цементовозах, хопрах, суднах, а також в автоцементовозах.
Добавки повинні транспортуватись і зберігатись окремо за видами.
При транспортуванні та зберіганні на складах постачальника і споживача повинні бути вжиті
заходи щодо запобігання зволоженню та забрудненню добавок.
Тонкодисперсні добавки зберігають у силосах та інших критих ємкостях.
8 ВІДБІР ПРОБ
8.1 Відбір проб від кожної партії добавок проводять у такому порядку:
відбирають точкові проби;
з точкових проб складають об'єднану пробу;
з об'єднаної проби скороченням отримують середню лабораторну пробу.
Від кожної партії добавки відбирають не менше 7 точкових проб.
Від партії добавки при завантаженні залізничних транспортних засобів (або суден) у виго-
товлювача або при вивантаженні у споживача точкові проби відбирають безперервно за допомогою
відповідного пристрою чи періодично, але не менше 7 разів через рівні проміжки часу.
Для контролю якості добавки, що відвантажується автотранспортом, точкові проби відби-
рають з кожної транспортної одиниці, якщо кількість їх у партії складає менше семи.
Для відбору проб добавки, що знаходиться в складах, в нерухомих транспортних засобах
застосовують метод вичерпування. За цим методом у кожній точці відбору виконують невелике
заглиблення (0,2-0,4) м, після чого за допомогою лопати або совка із заглиблення відбирають точкову
пробу. При відборі повинно зберігатись близьке до існуючого в масі матеріалу співвідношення
крупних і дрібних кусків. Маса точкових проб повинна бути приблизно однакова.
3 завантаженого залізничного вагону чи платформи відбирають не менше п'яти точкових проб.
Точки відбору повинні знаходитись в центрі і в кутах транспортного засобу.
3 насипу конічної форми проби добавки в кількості не менше семи відбирають по периметру
конуса через приблизно рівні відрізки відстані на висоті (0,8±0,2) м (рисунок 1).
ДСТУ Б В.2.7-128:2006
Рисунок 1- Схема відбору проб добавки з насипу конічної
форми
маса точкової проби дробленої добавки повинна складати не менше 2 кг, недробленої - не
менше 5 кг.
3 точкових проб дробленої добавки утворюють об'єднану пробу масою не менше 12 кг, з проб
недробленої добавки - масою не менше 3О кг.
Недроблену добавку після складання об'єднаної проби слід роздробити до розміру кусків не більше 50 мм.
3 об'єднаної проби утворюють шляхом усереднення і квартування дві однакові лабораторні
проби масою в кг кожна. Одна з них використовується для визначення якості добавки згідно з
вимогами цього стандарту, друга зберігається у постачальника добавки протягом трьох місяців на
випадок потреби в повторних випробуваннях.
Лабораторні проби поміщають в чисті, сухі ємкості, на які наклеюють етикетки з позначенням
найменування добавки, позначення нормативного документа, дати відбору проби і номера партії.
9 МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ
Фізико-механічні характеристики активних мінеральних добавок за показниками, нормо
ваними в 5.1.1, таблиця 1, визначають згідно з ДСТУ Б В.2.7-100.
Хімічний аналіз добавок виконують згідно з ГОСТ 5382.
Допускається застосування інших атестованих в установленому порядку методик хімічного аналізу, які забезпечують похибку визначення, що не перевищує відповідну похибку ГОСТ 5382.
Масова частка кальцію карбонату (СаСОз) визначається розрахунком, виходячи з вмісту
кальцію оксиду (СаО).
Вміст мулистих і глинистих часток в добавках-наповнювачах визначають згідно з ГОСТ 6139.
Визначення масової частки органічних домішок виконують відповідно до ГОСТ 8735.
Вологість добавок визначають як масову частку води в складі добавки.
З лабораторної проби добавки шляхом скорочення відбирають частину матеріалу, відважують на вагах 4 класу точності наважку масою 1 кг і висушують її протягом 2 год у сушильній шафі за температури від 105 °С до 110 °С.
Вологість добавки W, у відсотках, розраховують за формулою (1):
mlzm2 .100|(1)/772
де m1 - маса проби до висушування, кг;
m2- маса проби після висушування, кг.
Максимальний розмір кусків дробленої добавки визначають із використанням сита з отво
рами діаметром 50 мм, недробленої - з допомогою шаблона з діаметром 300 мм або металевої
лінійки. Для перевірки використовують пробу добавки масою 10 кг.
Ефективну сумарну питому активність природних радіонуклідів у добавках визначають
згідно з ДБН В.1.4-2.01.
ДСТУ Б В.2.7-128:2006
10 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ
Приймання добавок здійснюється партіями. Партією вважають кількість добавки одного
найменування, що виготовлялась протягом не більше трьох діб і оформлена одним документом про
якість. Розмір партії не повинен перевищувати 500 т. Поставка добавки в кількості менше 500 т
вважається цілою партією.
Кожну партію добавки супроводжують документом про якість, в якому зазначають:
найменування і адресу підприємства-постачальника, його товарний знак;
номер і дату видачі документа;
найменування добавки, масу нетто;
номер партії і дату відвантаження;
результати приймального контролю;
ефективну сумарну питому активність природних радіонуклідів;
позначення цього стандарту.
10.3 Кількість добавки при постачанні визначають у перерахунку на суху речовину.
Приймальний контроль здійснюють шляхом проведення приймально-здавальних і періо-
дичних випробувань. Відбір проб добавок виконують згідно з розділом 8.
Приймально-здавальні випробування партії добавки включають:
визначення втрат при прожарюванні (якщо вони регламентовані для цієї добавки);
визначення вологості добавки;
визначення розміру кусків (гранул) добавки.
10.6 Періодичні випробування кожного виду добавки проводять:
один раз на квартал - визначення показників хімічного складу згідно з вимогами, наведеними
в таблицях 2, 3;
один раз на 6 місяців - визначення показників якості, зазначених в таблиці 1 (для активних
мінеральних добавок - t-критерію при випробуванні на стиск; кінця тужавлення тіста, приготовленого
з добавкою; водостійкості; розширення зразків-циліндрів (для добавок, які застосовують при вироб-
ництві сульфатостійких цементів);
один раз на рік - визначення величини ефективної сумарної питомої активності природних
радіонуклідів, яке виконують спеціалізовані служби радіаційного контролю.
Результати періодичних випробувань поширюються на всі партії добавок до чергових періо
дичних випробувань.
При одержанні незадовільних результатів випробувань щодо однієї з особливих вимог цього
нормативного документа, а саме: фізико-механічних показників - для активних мінеральних добавок
(таблиця 1), вмісту хлоридів, вмісту органічних домішок, втрат при прожарюванні та ефективної
сумарної питомої активності радіонуклідів у добавках, проводять повторне визначення цього по-
казника.
При одержанні незадовільних результатів повторних випробувань партію бракують і здійснюють контроль цього показника у всіх наступних партіях добавки доти, поки стабільно позитивні результати будуть одержані не менше ніж у чотирьох партіях підряд.
Якщо при періодичних випробуваннях виявлена невідповідність вимозі, що не віднесена до особливих, то приймання і відвантаження добавки допускається за домовленістю зі споживачем за умови, що в договорі на постачання не зазначено, що ця вимога неодмінно повинна дотримуватись.
10.9 Результати приймально-здавальних і періодичних випробувань заносять у журнали. Жур-
нали випробувань повинні бути пронумеровані, прошнуровані і опечатані.
Підприємство-споживач здійснює вхідний контроль добавок за показниками, встановле-
ними технологічним регламентом цього підприємства.
За потреби контрольної перевірки споживачем відповідності добавок вимогам цього стан-
дарту повинні застосовуватись порядок відбору проб, наведений в розділі 8, та методи контро-
лювання, зазначені в розділі 9.
ДСТУ Б В.2.7-128:2006
11 ГАРАНТІЇ ПОСТАЧАЛЬНИКА
Постачальник гарантує відповідність активних мінеральних добавок і добавок-наповнювачів
до цементу вимогам цього стандарту на момент поставки та протягом гарантійного терміну збе-
рігання.
Гарантійний термін зберігання добавок- 12 місяців віддати поставки за умови дотримання
вимог щодо зберігання.
Після закінчення гарантійного терміну зберігання добавки перевіряють на відповідність цьому стандарту і використовують відповідно до отриманих результатів.
ДСТУ 5 3.2.7-128:2006
КодУКНД 91.100.10
Ключові слова: цемент, добавки активні мінеральні, добавки-наповнювачі, технічні вимоги, відбір проб, випробування, приймання.
Відповідальний за випуск - В.М.Чеснок
Редактор - А.О.Луковська Комп'ютерна верстка - Т.І. Цапро
Формат 60 х 84 1/8. Папір офсетний. Гарнітура "Cvoboda Cyrillic". Друк офсетний.
Державне підприємство "Укрархбудінформ".
Вул. м. Кривоноса, 2-А, Київ-037, 03037, Україна. Тел. 249-36-62
Свідоцтво про внесення суб'єкта видавничої справи до державного реєстру видавців
ДК№ 690 від 27.11.2001 р.
