---

7.2.3.6 Бетон контрольного та основного складів випробовують на морозостійкість за ДСТУ Б В.2.7-47 (ГОСТ 10060.0) віком 28 діб.

7.2.4 Обробка та оформлення результатів

7.2.4.1 Розрахунок об'єму втягнутого повітря (для повітровтягувальних добавок) або сумарної кількості газу, що виділився, та втягнутого повітря (для газутворюючих добавок) у бетонних сумішах виконують за ГОСТ 10181.3.

7.2.4.2 Об'єм газу, що виділився ΔV (для газоутворюючих добавок) у відсотках визначають за формулою

7.2.3 Проведение контроля

7.2.3.1 Для определения эффективности газообразующих и воздухововлекающих добавок приготавливают бетонные смеси контрольного и основного составов с маркой по удобоукладываемости П1.

7.2.3.2 Для бетонных смесей определяют пористость по ГОСТ 10181.3:

• для бетонных смесей контрольного состава и с воздухововлекающей добавкой - непосредственно после их приготовления;

• для бетонных смесей с газообразую-щей добавкой - через 1 ч после ее приготовления.

До определения пористости бетонные смеси с газообразующими добавками должны находиться в покое, укрытые влажной тканью или полиэтиленовой пленкой.

7.2.3.3 Определяют дозировки добавок. обеспечивающих в уплотненной бетонной смеси объем выделившегося газа (1,5-3,5) % (для газообразующих добавок) или воздухо-содержание (2-5) % (для воздухововлекаюших добавок).

7.2.3.4 Из бетонных смесей, отвечающих требованиям 7.2.3.3, изготавливают образцы бетона по ГОСТ 10060.0 - ГОСТ 10060.4 для испытания на морозостойкость.

7.2.3.5 Образцы бетона подвергают тепловой обработке и/или оставляют твердеть в нормальных условиях.

7.2.3.6 Бетон контрольного и основного составов испытывают на морозостойкость по ГОСТ 10060.0 в возрасте 28 суток.

7.2.4 Обработка и оформление результатов

7.2.4.1 Расчет объема вовлеченного воздуха (для воздухововлекающих добавок) или суммарного количества выделившегося газа и вовлеченного воздуха (для газообразующих добавок) в бетонных смесях выполняют по ГОСТ 10181.3.

7.2.4.2 Объем выделившегося газа ΔV (для газообразующих добавок) в процентах определяют по формуле

ΔV = V_д - V_к, (13)

де V_д - сумарна кількість газу, шо виділився, та втягнутого повітря у бетонних сумішах основних складів, %;

V_к - кількість втягнутого повітря у бетонній суміші контрольного складу, %.

где V_д - суммарное количество выделившегося газа и вовлеченного воздуха в бетонных смесях основных составов, %;

V_к - количество вовлеченного воздуха в бетонной смеси контрольного состава, %.

с.22 ДСТУ Б В.2.7-69-98 (ГОСТ 30459-96)

7.2.4.3 Результати випробування бетонів на морозостійкість обробляють за ДСТУ Б В.2.7-47 (ГОСТ 10060.0), а також визначають коефіцієнт морозостійкості (відношення міцності бетону до встановлення на випробування до міцності бетону після випробування на морозостійкість). Кількісна оцінка ефективності добавок за ДСТУ Б В.2.7-65.

7.2.4.4 Результати випробувань заносять у журнал, де повинні бути передбачені такі графи:

• дата виготовлення замісу;

• маркування зразків;

• найменування добавки та її дозування;

• рухливість конуса бетонної суміші;

• об'єм втягнутого повітря або газу, що виділився, в бетонній суміші;

• умови тверднення бетону;

• дата випробування бетонних зразків та їх вік;

• кількість циклів випробування бетону;

• міцність бетону до та після випробування на морозостійкість;

• коефіцієнт морозостійкості бетону;

• збільшення марки бетону за морозостійкістю.

7.3 Визначення ефективності добавок, що підвищують захисні властивості бетону по відношенню до сталевої арматури

Ефективність добавки, що збільшує захисні властивості бетону до арматури, визначають за зміненням щільності електричного струму та/або потенціалу сталі.

7.3.1 Засоби контролю та допоміжні пристрої

7.3.1.1 Для визначення ефективності добавок, що підвищують захисні властивості бетону по відношенню до сталевої арматури, застосовують засоби випробування та допоміжні пристрої за ГОСТ 310.4, ГОСТ 10180, ГОСТ 10181.1, СТ СЕВ 4421.

7.3.2 Порядок підготовки до проведення випробування

7.3.2.1 Для виготовлення бетонних зразків використовують крупний заповнювач фракції 5-10 мм.

7.3.2.2 Підготовка матеріалів та їх дозування - за 5.1.2. 22

7.2.4.3 Результаты испытания бетонов на морозостойкость обрабатывают по ГОСТ 10060.0, а также определяют коэффициент морозостойкости (отношение прочности бетона до установки на испытание к прочности бетона после испытания на морозостойкость). Количественная оценка эффективности добавок по ГОСТ 24211.

7.2.4.4 Результаты испытаний заносят в журнал, где должны быть предусмотрены следующие графы:

• дата изготовления замеса;

• маркировка образцов;

• наименование добавки и ее дозировка;

• подвижность конуса бетонной смеси;

• объем вовлеченного воздуха или выделившегося газа в бетонной смеси;

• условия твердения бетона;

• дата испытания бетонных образцов и их возраст;

• количество циклов испытания бетона;

• прочность бетона до и после испытания на морозостойкость;

• коэффициент морозостойкости бетона;

• увеличение марки бетона по морозостойкости.

7.3 Определение эффективности добавок, повышающих защитные свойства бетона по отношению к стальной арматуре

Эффективность добавки, увеличивающей защитные свойства бетона к арматуре, определяют по изменению плотности электрического тока и/или потенциала стали.

7.3.1 Средства контроля и вспомогательные устройства

7.3.1.1 Для определения эффективности добавок, повышающих защитные свойства бетона по отношению к стальной арматуре, применяют средства испытания и вспомогательные устройства по ГОСТ 310.4, ГОСТ 10180, ГОСТ 10181.1, СТ СЭВ 4421.

7.3.2 Порядок подготовки к проведению испытания

7.3.2.1 Для изготовления бетонных образцов используют крупный заполнитель фракции 5-10 мм.

7.3.2.2 Подготовка материалов и их дози-рование - по 5.1.2.

ДСТУ Б В.2.7-69-98 (ГОСТ 30459-96) с.23

7.3.3 Порядок проведення випробування

7.3.3.1 Виготовляють сталеві стрижні завдовжки 140 мм та діаметром 3-6 мм, які обробляють у відповідності з вимогами СТ СЕВ 4421.

7.3.3.2 Готують бетонні суміші основних складів із застосуванням комплексного модифікатора, що складається з хлориду кальцію (3-5 %) та добавки, яка підвищує захисні властивості бетону по відношенню до сталевої арматури. Марка бетонної суміші за легкоукладальністю - П1.

7.3.3.3 3 бетонної суміші готують зразки-балочки, в яких по центральній осі розташовують сталеві стрижні.

7.3.3.4 Зразки піддають тепловій обробці та/або залишають тверднути в нормальних умовах.

7.3.3.5 Зразки випробовують віком 28 діб. З цією метою сколюють зразок, оголюючи з торця арматурний стрижень на 2-4 см. Подальші випробування виконують за СТ СЕВ 4421.

7.3.4 Правила обробки результату випробування

7.3.4.1 Обробку результатів виконують за СТ СЕВ 4421.

7.3.4.2 Результати випробування заносять в журнал, в якому повинні бути передбачені такі графи:

- дата виготовлення замісу;

- маркування зразків;

- найменування добавки та її дозування;

- умови тверднення бетону;

- дата випробування бетонних зразків та вік бетону;

- величина струму пасивації сталі;

- потенціал пасивації сталі;

- стан поверхні арматурного стрижня.

8 ВИЗНАЧЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ КРИТЕРІЮ ЕФЕКТИВНОСТІ ДОБАВОК, ЩО НАДАЮТЬ БЕТОНУ СПЕЦІАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ

8.1 Визначення ефективності протимороз-них добавок

Ефективність протиморозної добавки визначають за набором міцності бетону, що тверднув при мінусовій температурі.

7.3.3 Порядок проведения испытания

7.3.3.1 Изготавливают стальные стержни длиной 140 мм и диаметром 3-6 мм, которые обрабатывают в соответствии с требованиями СТ СЭВ 4421.

7.3.3.2 Приготавливают бетонные смеси основных составов с применением комплексного модификатора, состоящего из хлорида кальция (3-5 %) и добавки, повышающей защитные свойства бетона по отношению к стальной арматуре. Марка бетонной смеси по удобоукладываемости – П1.

7.3.3.3 Из бетонной смеси готовят образцы-балочки, в которых по центральной оси располагают стальные стержни.

7.3.3.4 Образцы подвергают тепловой обработке и/или оставляют твердеть в нормальных условиях.

7.3.3.5 Образцы испытывают в возрасте 28 сут. С этой целью складывают образец, оголяя с торца арматурный стержень на 2-4 см. Дальнейшие испытания выполняют по СТ СЭВ 4421.

7.3.4 Правила обработки результата испытания

7.3.4.1 Обработку результатов выполняют по СТ СЭВ 4421.

7.3.4.2 Результаты испытания заносят в журнал, в котором должны быть предусмотрены следующие графы:

- дата изготовления замеса;

- маркировка образцов;

- наименование добавки и ее дозировка;

- условия твердения бетона;

- дата испытания бетонных образцов и возраст бетона;

- величина тока пассивации стали:

- потенциал пассивации стали;

- состояние поверхности арматурного стержня.

8 ОПРЕДЕЛЕНИЕ СООТВЕТСТВИЯ КРИТЕРИЮ ЭФФЕКТИВНОСТИ ДОБАВОК, ПРИДАЮЩИХ БЕТОНУ СПЕЦИАЛЬНЫЕ СВОЙСТВА

8.1 Определение эффективности противо-морозных добавок

Эффективность противоморозной добавки определяют по набору прочности бетона, твердевшего при отрицательной температуре.

с.24 ДСТУ Б В.2.7-69-98 (ГОСТ 30459-96)

8.1.1 Засоби випробування та допоміжні пристрої

8.1.1.1 Для визначення ефективності про-тивоморозних добавок застосовують:

• терези лабораторні;

• конус, штиковку;

• лист;

• сталеві лінійки;

• лабораторну віброплощадку;

• форми для зразків-кубів з ребром 100 мм за ГОСТ 22685;

• камеру нормального тверднення (технічна характеристика наведена у ГОСТ 10180);

• прес для випробування на міцність;

• ареометри за ГОСТ 18481;

• морозильну камеру.

8.1.2. Порядок підготовки до проведення випробування

8.1.2.1 Підготовка матеріалів та їх дозування - за 5.1.2.

8.1.2.2 Концентрацію розчину протимо-розної добавки А_н у відсотках розраховують за формулою

8.1.1 Средства испытания и вспомогательные устройства

8.1.1.1 Для определения эффективности противоморозных добавок применяют:

• весы лабораторные;

• конус, штыковку;

• противень;

• стальные линейки;

• лабораторную виброплощадку;

• формы для образцов-кубов с ребром 100 мм по ГОСТ 22685;

• камеру нормального твердения (техническая характеристика приведена в ГОСТ 10180);

• пресс для испытания на прочность;

• ареометры по ГОСТ 18481;

• морозильную камеру.

8.1.2. Порядок подготовки к проведению испытания

8.1.2.1 Подготовка материалов и их дози-рование - по 5.1.2.

8.1.2.2 Концентрацию раствора противо-морозной добавки А_н в процентах рассчитывают по формуле

А_н= , (14)

де А_к - концентрація водяного розчину добавки, початок замерзання якого відповідає призначеній температурі випробування бетону, % (приймають виходячи з діаграми стану водяного розчину добавки за [1]),

і - допустима розрахункова льодистість бетону, % (приймають (45-60) % при температурі витримування бетону від мінус 5 до мінус 30°С відповідно).

8.1.2.3 Готують розчини добавки трьох концентрацій: А_н, %; (А_н +1), % и (А_н - 1), %, які визначають ареометром.

8.1.3 Порядок проведення випробування

8.1.3.1 Готують бетонні суміші контрольного складу та основних складів з маркою за легкоукладальністю П1. Суміші основних складів замішують розчинами добавки з концентрацією за 8.1.2.3.

8.1.3.2 3 бетонних сумішей виготовляють зразки на один термін випробування для контрольного та основного складів.

8.1.3.3 Зразки контрольного складу зберігають у нормальних умовах протягом 28 діб.

где А_к - концентрация водного раствора добавки, начало замерзания которого соответствует назначенной температуре испытания бетона, % (принимают исходя из диаграммы состояния водного раствора добавки по [1]),

і - допускаемая расчетная льдистость бетона, % (принимают (45-60) % при температуре выдерживания бетона от минус 5 до минус 30°С соответственно).

8.1.2.3 Приготавливают растворы добавки трех концентраций: А_н, %; (А_н + 1), % и (А_н - 1), %, которые определяют ареометром.

8.1.3 Порядок проведения испытания

8.1.3.1 Приготавливают бетонные смеси контрольного состава и основных составов с маркой по удобоукладываемости П1. Смеси основных составов затворяют растворами добавки с концентрацией по 8.1.2.3.

8.1.3.2 Из бетонных смесей изготавливают образцы на один срок испытания для контрольного и основного составов.

8.1.3.3 Образцы контрольного состава хранят в нормальных условиях в течение 28 суток.

с.25 ДСТУ Б В.2.7-69-98 (ГОСТ 30459-96)

8.1.3.4 Зразки основного складу відразу після виготовлення поміщають у камеру з необхідною мінусовою температурою, ізолюючи їх від навколишнього середовища поліетиленовою плівкою та зберігають там протягом 28 діб, потім розморожують на повітрі протягом 3-4 год при температурі навколишнього середовища (20±5)°С.

8.1.3.5 Зразки бетону контрольного та основного складів випробовують на стиск за ГОСТ 10180.

8.1.3.6 Для бетонних сумішей з протимо-розними добавками в обов'язковому порядку слід проводити випробування на збереженість за показником легкоукладальності, що визначається за ГОСТ 10181.1. Випробування проводять при тій самій температурі повітря, при якій застосовують протиморозну добавку.