f) проводити фотографування або відеозйомку під час випробування. На фотографіях повинно
бути вказано значення часу з точністю до секунди;

g) у процесі випробування реєструвати та складати хронологічний опис:

  1. загоряння випробувального зразка;

  2. поширення полум'я по зразку до висоти 0,5 м; 1,0 м; 1,5 м; 2,0 м; 2,4 м;

  1. полум'я, що з'являється з можливих порожнин позаду зовнішньої поверхні зразка для випробування;

h) реєструвати будь-які зміни у поведінці зразка;

i) закінчити випробування у випадку, коли верхній край випробувального зразка інтенсивно горить, або через 30 хв після початку випробування, залежно від того, що трапиться раніше;

j) загасити зразок для випробування, що горить.


Національний відхил

Доповнити п) після "зразка" висловом "та появи відокремлених часток зразка чи краплин, що горять";

Доповнити і) текстом: "Виключити пальник. Виміряти час самостійного горіння або тління зразка у разі його наявності після виключення пальника, а також продовжувати реєструвати показання термопар та датчика теплового потоку протягом 5 хв після виключення пальника. Після остигання зразка зняти його з опорної конструкції та визначити пошкоджену зону зразка шляхом надавлювання по периметру пошкоджених шарів до появи твердої частини, яка не обвалюється під легким натиском ножа. Неушкодженою вважають таку частину зразка, яка не згоріла ні на поверхні, ні всередині. Зміна кольору поверхні, спікання, спучування, усадка, місцеві відколи, зміна форми зразка, оплавлення утеплювача не вважають ушкодженням. Виміряти з точністю до ( ±5 мм) значення довжини відрізків зони пошкодження зразка на задній та боковій стінках за схемою, яку наведено на рисунку НБ.1. Значення довжини зони пошкодження зразка на задній та боковій стінках зразка визначають як середнє арифметичне значення чотирьох вимірів відрізків зони пошкодження.";

Надати текст у переліку j) у такій редакції "загасити зразок для випробування, що продовжує горіти через 30 с після відключення пальника".

12 ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИПРОБУВАННЯ

  1. Оцінювання результатів випробування зразка проводять на основі візуальних спостережень та зареєстрованих значень. Необхідно провести всереднення значень повного теплового потоку та температурних даних в інтервалі протягом 1 хв для уникнення миттєвих коливань у значеннях.

  2. Термопари, що встановлені всередині зразка, надають інформацію про поширення полум'я всередині кожного шару зразка та всередині будь-яких порожнин.


Національний відхил

Долучити до розділу 12 підрозділ "12.3 Правило прийняття рішення за результатами випробування за цим стандартом наведено у національному додатку НБ."

13 ТОЧНІСТЬ МЕТОДУ

Точність методу випробування не визначено. Результати планових серій міжлабораторних випробувань будуть наведені по мірі їх проведення та аналізування.

14 ПРОТОКОЛ ВИПРОБУВАННЯ

Протокол випробування повинен містити таку інформацію:

  1. назву та адресу випробувальної лабораторії;

  2. дату та ідентифікаційний номер протоколу;

  3. назву та адресу замовника;

  4. мету випробування;

  5. метод відбирання зразків;

  6. назву та адресу виробника або постачальника продукції;

  7. найменування або інші маркування продукції;

  8. опис зразка для випробування, який включає:

  1. технічні рисунки зразка;

  2. інструкції з монтажу зразка;

  3. перелік матеріалів, які були використані, та їх характеристики;

  4. деталі з'єднань та кріплень;

і) дату доставки зразків;

j) дату проведення випробування;

k) посилання на цей стандарт;

І) умови кондиціонування зразка для випробування та/або дані про умови навколишнього середовища під час випробування (температура, тиск, відносна вологість тощо);

m) відхилення від методу випробування, за їх наявності;

n) результати випробування, які включають:

  1. залежність виміряних значень густини теплового потоку від проміжку часу (графік);

  2. залежність виміряного значення температури від проміжку часу (графік);

  3. максимальне виміряне значення густини теплового потоку;

  4. опис розвитку пожежі під час випробування (фото);

  5. спостереження під час випробування.


Національний відхил

Долучити до розділу 14 пункт "р) до протоколу випробування як додаток має бути включено копію технічної документації на зразок."


ДОДАТОК НА

(довідковий)

ПЕРЕЛІК ТЕХНІЧНИХ ВІДХИЛІВ ТА ЇХ ПОЯСНЕНЬ


Розділ/пункт

Модифікації

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Замінити "за частиною 2 ISO 13785" на "ДСТУ 6.1.1-21:2009 (ISO 13785-2:2002, MOD)"

Пояснення

В Україні у 2007-2008 pp. розроблений національний стандарт на засадах ISO 13785-2:2002 зі ступенем відповідності "модифікований" ДСТУ 6.1.1-21:2009 (ISO 13785-2:2002, MOD) "Конструкції зовнішніх стін із фасадною теплоізоляцією. Метод великомасштабних вогневих випробувань".

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Долучити "Цей метод застосовують для випробування зовнішніх стін із фасадною теплоізоляцією таких конструктивних рішень, як з опорядженням штукатуркою, дрібноштучними виробами, а також індустріальними непрозорими тонкостінними елементами"

Пояснення

Уточнено, на які конструктивні рішення фасадної теплоізоляції поширюється метод випробування.

5 ВИПРОБУВАЛЬНЕ ОБЛАДНАННЯ

5.2 ОПОРНА КОНСТРУКЦІЯ ДЛЯ УТРИМАННЯ ЗРАЗКА

Замінити у першому абзаці: 0,6 м на "0,60 м ±0,05 м"; 2,8 м на "2,8 м ±0,1 м"; у другому абзаці 100 мм на "100 мм ±2 мм"; 100 кг/м3 на "не менше за 100 кг/м3"; 1,2 м на "1,20 м ±0,05 м"; 12 мм на "12,0 мм ±1,0 мм"; 750 кг/м3 на "від 750 кг/м3 до 1000 кг/м3"; 0,6 м на "0,60 м ±0,05 м"; 2,4 м на "2,40 м ±0,05 м"; у третьому абзаці: 0,4 м на "0,4 м ±0,01 м "; 2,4 м на "2,40 м ±0,05 м".

Пояснення

Допуски до розмірів встановлені відповідно до вимог нормативних документів для підвищення точності результатів випробувань.

7 ЗРАЗОК ДЛЯ ВИПРОБУВАННЯ

Долучити підрозділ 7.3 "Для випробування необхідно виготовити один зразок. Конструкцію зразка, спосіб закріплення на опорній конструкції має визначати замовник випробувань (за участю проектних організацій, базових наукових організацій науково-технічної діяльності центрального органу виконавчої влади з питань будівництва тощо) на основі аналізу роботи конструкції у складі будівельного об'єкта відповідно до вимог технічної документації на цю конструкцію з урахуванням вимог розділу 7 цього стандарту. Замовник (за участю проектної організації) розробляє технічну документацію на зразок, в якій має бути надано опис та креслення конструкції, а також опис і технічні рисунки зразка, що моделює конструкцію, в яких зокрема мають бути обов'язково вказані схема розташування та перелік шарів матеріалів, з яких виконано фасад або облицювання, та їх характеристики (товщина, густина, група горючості та інші дані, які впливають на характеристики реакції на вогонь). У разі виникнення розбіжностей під час розроблення технічної документації на зразок для їх усунення замовник має звертатися до базової наукової організації центрального органу виконавчої влади з питань будівництва для прийняття остаточного рішення."

Пояснення

Це уточнення не суперечить ISO 13785-1 та надано за рішенням Мінрегіонбуду, яке стосується введення у національні стандарти положень щодо проектування зразка та виготовлення технічної документації на зразок.

8. ЗАСОБИ ВИМІРЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ

8.1 ТЕРМОПАРИ "

Долучити у першому та другому реченні після слова "відстані" вислів "не менше

Пояснення

Допуски до розмірів, наведених в ISO 1 3785, встановлені відповідно до вимог нормативних документів для підвищення точності результатів випробувань.

8.1 ТЕРМОПАРИ

Замінити останнє речення реченням: "Значення інструментальної похибки термопар не повинно перевищувати ±4,0 °С. Основні вимоги щодо вибору та використання термопар повинні відповідати вимогам ДСТУ 2837-94 (ГОСТ 3044) та ДСТУ 3622 (ГОСТ 30543)"

Пояснення

У ДСТУ 2837 (ГОСТ 3044) та ДСТУ 3622 (ГОСТ 30543) визначено основні вимоги щодо вибору та використання термопар.

8.2 ЗАСОБИ ВИМІРЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ ДЛЯ ВИМІРЮВАННЯ ГУСТИНИ ТЕПЛОВОГО ПОТОКУ

Замінити текст підрозділу на такий: "Перетворювач теплового потоку (ПТП) повинен забезпечувати вимірювання повної густини теплового потоку в діапазоні від 0 кВт/м2 до 100 кВт/м2 та відкалібрований за всією шкалою. ПТП повинен мати абсолютну похибку вимірювання в діапазоні від 0 кВт/м2 до 5,00 кВт/м2, не більшу за 0,25 кВт/м2, та відносну похибку в діапазоні від 5 кВт/м2 до 100 кВт/м2, не більшу за ±3 %. Прилад повинен мати водяне охолодження, бути міцним, простим для установки та експлуатації, не чутливим до протягів та стійким під час калібрування. ПТП розташовують лицьовою поверхнею паралельно площині, в якій знаходиться вертикальна лицьова поверхня зразка для випробування, на рівні верхнього краю зразка (див. рисунок 1) на квадратній негорючій ізолювальній плиті розмірами 200 мм х 200 мм, мінімальною товщиною 25 мм, яку закріплено та розташовано в тій же площині, що і зразок. Прилад закріплюють в отворі плити, який розташовано уздовж вертикальної центральної лінії, на віддалі (30 ±5) мм від верхнього краю зразка."

Пояснення

Наведено вимоги до засобу вимірювальної техніки під час вимірювання густини теплового потоку.

8.3 ІНШЕ ОБЛАДНАННЯ

Долучити п. 8.3.3 у такій редакції: "8.3.3 Для вимірювання довжини пошкодженої зони зразка використовують рулетки з ціною поділки 1 мм."

Пояснення

Наведено вимоги до засобу вимірювальної техніки під час вимірювання довжини зони пошкодження.

9 КОНДИЦІЮВАННЯ ЗРАЗКА

Вилучити примітку

Пояснення

В Україні не прийнято стандарт, який відповідав би ISO 554.

11 ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБУВАННЯ

11.2 ВИПРОБУВАННЯ

12 ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИПРОБУВАННЯ

Доповнити h) після "зразка" висловом "та появи відокремлених часток зразка чи краплин, що горять";

Доповнити і) текстом: "Виключити пальник. Виміряти час самостійного горіння або тління зразка у разі його наявності після виключення пальника, а також продовжувати реєструвати показання термопар та датчика теплового потоку протягом 5 хв після виключення пальника. Після остигання зразка зняти його з опорної конструкції та визначити пошкоджену зону зразка шляхом надавлювання по периметру пошкоджених шарів до появи твердої частини, яка не обвалюється під легким натиском ножа. Неушкодженою вважають таку частину зразка, яка не згоріла ні на поверхні, ні всередині. Зміна кольору поверхні, спікання, спучування, усадка, місцеві відколи, зміна форми зразка, оплавлення утеплювача не вважають ушкодженням. Виміряти з точністю до ( ±5 мм) значення довжини відрізків зони пошкодження зразка на задній та боковій стінках за схемою, яку наведено на рисунку НБ.1. Значення довжини зони пошкодження зразка на задній та боковій стінках зразка визначають як середнє арифметичне значення чотирьох вимірів відрізків зони пошкодження.";

Надати текст у переліку j) у такій редакції "загасити зразок для випробування, що продовжує горіти через 30 с після відключення пальника".

Долучити до розділу 12 підрозділ "12.3 Правило прийняття рішення за результатами випробування за цим стандартом наведено у національному додатку НБ."

Пояснення

У стандарті долучено вимоги до оцінювання результатів випробувань, а також надано правило прийняття рішення за результатами випробувань, які відсутні у ISO.


14 ПРОТОКОЛ ВИПРОБУВАННЯ

Долучити до розділу 14 пункт "p) до протоколу випробування як додаток має бути включено копію технічної документації на зразок."


Пояснення

За рекомендацією Мінрегіонбуду до протоколу випробувань як додаток має бути включено копію технічної документації на зразок



ДОДАТОК НБ

ПРАВИЛО ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ВИПРОБУВАННЯ

НБ.1 Фасад або облицювання може бути рекомендовано до випробувань за методом ДСТУ В.1.1-21:2009 (ISO 13785-2:2002, MOD) за таких умов:

  • значення температури за показаннями термопар, які розташовано на поверхні, та значення густини теплового потоку, зареєстрованих після виключення пальника, не повинні перевищувати значень температури та густини теплового потоку, виміряних у момент виключення пальника згідно з 11.2 і);

  • значення температури, зареєстроване кожною термопарою всередині шару утеплювача (порожнини), не повинно перевищувати початкового значення більше ніж на 400 °С;

  • значення довжини зони пошкодження зразка на задній та боковій стінках (див. рисунок НБ.1) не повинно перевищувати 1,5 м;

  • тривалість самостійного горіння (тління) зразка не повинна перевищувати 30 с;