Примітка 1. Щоб не ушкодити зразки, їх розформування може бути відстрочене на 24 год, якщо розчин після цього ще не досяг достатньої міцності. Про відстрочене розформування має бути зроблена відмітка в протоколі випробувань.
Зразки, відібрані для випробувань після 24 год (або через 48 год, якщо виявилось необхідним відстрочення розформування), закривають вогкою серветкою. Зразки, відібрані для зберігання в воді, відповідним чином маркують, наприклад, водостійким чорнилом або крейдою для подальшої ідентифікації.
Примітка 2. Для контролю процесів змішування або ущільнення, а також наявності повітря у розчині рекомендується зважувати зразки кожної форми.
8.3 Зберігання зразків у воді
Марковані зразки терміново, відповідно - горизонтально чи вертикально - розміщують у ємкостях з водою при температурі (20,0 ±1,0) °С. При горизонтальному розташуванні зразки укладають на нижні або верхні (які розгладжувались) поверхні.
Зразки розміщують на решітках (4.1) на такій відстані один від одного, щоб вода вільно доходила до всіх шести поверхонь зразка. При зберіганні відстань між зразками та висота шару води над ними повинна становити не менше ніж 5 мм.
Якщо не буде доведено, що склад досліджуваних цементів не впливає на процес тверднення інших випробувальних цементів, їх зберігають окремо. Цементи, які містять більше ніж 0,1 % іонів хлориду, повинні зберігатись окремо.
Для першого заповнення ємкості та для доливання з метою підтримання необхідного рівня води використовують водопровідну воду. При зберіганні зразків у воді дозволяється одночасно замінювати не більше ніж 50 % води.
В ємкості для зберігання повинна бути забезпечена стабільна температура води; в разі застосування в ємкості циркуляційної системи швидкість протікання води має бути мінімальною викликати помітної турбулентності.
Зразки, які будуть потрібні для випробування в іншому віці (тобто не після 24 год чи 48 год при відстроченому розформуванні), можна виймати з води не раніше ніж за 15 хв до проведення випробовування. Будь-які осади на поверхнях зразків, які випробовуються, мають видалятись. До початку випробування зразки накривають вологою серветкою.
8.4 Вік зразків для випробування міцності
Вік зразків вираховують, починаючи з нульового часу (6.2). Випробування міцності у різному віці проводять в межах наступних інтервалів часу:
24 год ± 15 хв
48 год ± 30 хв
72 год ± 45 хв
7 дн ± 2 год
≥ 28 дн ± 8 год
9 МЕТОДИ ВИПРОБУВАННЯ
9.1 Міцність при згині
Метод навантаження застосовують за допомогою приладу, описаного в 4.7.
Зразок-призму поміщають до приладу (4.7) так, щоб одна з бічних поверхонь лежала на підпірних роликах, а поздовжня вісь зразка-призми була перпендикулярною до вказаних роликів. За допомогою третього ролика передають навантаження вертикально на протилежну поверхню зразка-призми та рівномірно підвищують його зі швидкістю (50 ±10) Н/с до моменту зламу зразка.
Половинки зразка-призми до проведення випробування на стиск прикривають вологою серветкою.
Міцність при згині Rf у мегапаскалях обчислюють за формулою
, (1)
де b - сторона поперечного перерізу призми, мм;
Ff - руйнівне навантаження, прикладене до середини зразка-призми, Н;
l - відстань між підпірними роликами, мм.
9.2 Міцність при стиску
Випробування проводять на половинках зразків-призм, отриманих, як описано в 9.1, або з застосуванням відповідних засобів, які не викликають у призмі додаткових напружень.
Випробування половинок зразків-призм виконують, прикладаючи навантаження до їх бічних поверхонь за допомогою описаних в 4.8 та 4.9 пристроїв.
Половинки зразків-призм розташовують на натискних пластинах машини для випробування так, щоб вони виступали по боках пластин в межах ±0,5 мм, а у поздовжньому напрямку так, щоб поверхня кінця призми приблизно на 10 мм виступала над пластинами чи допоміжними пластинами.
Навантаження протягом всього часу випробування до моменту руйнування зразка повинно рівномірно підвищуватись зі швидкістю (2400 ±200) Н/с.
Якщо швидкість навантаження регулюють у ручному режимі, то необхідно її знизити поблизу значення максимального навантаження перед руйнуванням, оскільки це може суттєво вплинути на результат.
Міцність при стиску Rc у мегапаскалях обчислюють за формулою
, (2)
де Fc - максимальне навантаження в момент руйнування, Н;
1600 - (40 мм × 40 мм) площа пластин чи відповідно допоміжних пластин, мм2.
10 РЕЗУЛЬТАТИ
10.1 Міцність при згині
10.1.1 Обчислення та наведення результатів
Результат випробування міцності при згині обчислюють як середнє арифметичне трьох одиничних результатів, отриманих при випробуванні комплекту з трьох зразків-призм. Кожен результат має бути наведений з точністю не менше ніж 0,1 МПа.
Середнє арифметичне наводять з точністю 0,1 МПа.
10.1.2 Представлення результатів
Мають бути наведені всі одиничні результати та обчислене середнє значення.
10.2 Міцність при стиску
10.2.1 Обчислення та наведення результатів
Результат випробування міцності при стиску обчислюють як середнє арифметичне шістьох одиничних результатів, отриманих при випробуванні комплекту з трьох зразків-призм. Кожен результат наводять з точністю 0,1 МПа.
Якщо одиничне значення з шести результатів відрізняється від середнього більше ніж на ±10 %, його відкидають, а середнє значення вираховують з п'яти результатів, які лишились. Якщо одиничне значення з п'яти відрізняється від середнього більше ніж на ±10 %, всі результати випробування відкидають, а визначення міцності повторюють.
Середнє арифметичне наводять з точністю 0,1 МПа.
10.2.2 Представлення результатів
Мають бути наведені всі одиничні результати. Окрім того, слід навести обчислене середнє значення та вказати, чи не відкидався будь-який з одиничних результатів у відповідності з 10.2.1.
10.2.3 Оцінка точності методу визначення міцності при стиску
10.2.3.1 Короткочасна збіжність
Короткочасна збіжність методу визначення міцності при стиску показує ступінь відповідності результатів випробування, проведених на частинах такої самої гомогенізованої проби цементу при застосуванні того ж стандартного піску CEN, в тій же лабораторії, тим же лаборантом та на тому ж самому устаткуванні в межах короткого проміжку часу.
Для міцності після 28 діб короткочасна збіжність при "нормальній роботі", що може бути досягнута за наведених вище умов і виражена як коефіцієнт варіації, повинна бути менша ніж 2,0 %.
Примітка. Досвід засвідчує можливість досягнення більш високого результату, що для багатьох лабораторій є звичайним явищем. Цей результат відповідає значенню 1 % для короткочасної збіжності, вираженої як коефіцієнт варіації.
Короткочасна збіжність є виміром точності методу випробування, наприклад, для випробування на прийняття стандартного піску CEN та альтернативних ущільнювачів.
10.2.3.2 Довгочасна збіжність
Довгочасна збіжність методу визначення міцності при стиску показує ступінь відповідності результатів випробування, що були досягнуті в ході частих випробувань різних частин тієї ж гомогенізованої проби цементу у тій же лабораторії за наступних умов: за можливості виконання процесу різними лаборантами та приладами, з одним і тим же стандартним піском CEN протягом більшого проміжку часу (до одного року).
Для міцності у віці 28 діб довгочасна збіжність при "нормальній роботі", що може бути досягнута за наведених вище умов і виражена як коефіцієнт варіації, повинна бути менша ніж 3,5 %.
Примітка. Досвід засвідчує можливість досягнення більш високого результату, що для багатьох лабораторій є звичайним явищем. Цей результат відповідає значенню 2,5 % для довгочасної збіжності, вираженої як коефіцієнт варіації.
Довгочасна збіжність є виміром точності методу випробування, що використовується в лабораторії для дотримання точності, або точності випробування протягом більшого проміжку часу для оцінки власного контролю цементу чи щомісячного документованого випробування стандартного піску CEN.
10.2.3.3 Відтворюваність
Відтворюваність методу визначення міцності при стиску - це ступінь відповідності між собою результатів випробування, проведених на частинах гомогенізованої проби цементу, що випробовувалась в різних лабораторіях за наступних умов: різні лаборанти та прилади, за можливості різні стандартні піски CEN та різний час виконання.
Для міцності у віці 28 діб відтворюваність між лабораторіями, які за наведених вище умов досягають "нормальної роботи", виражена як коефіцієнт варіації, повинна бути меншою ніж 4,0 %.
Примітка. Досвід засвідчив можливість досягнення більш високого результату, що для багатьох лабораторій є звичайним явищем. Цей результат відповідає значенню 3 % для відтворюваності вираженої як коефіцієнт варіації.
Відтворюваність є оцінкою точності методу випробування, що застосовується для оцінки відповідності цементу або стандартного піску CEN.
11 ВИПРОБУВАННЯ НА ПРИЙНЯТТЯ СТАНДАРТНОГО ПІСКУ CEN ТА АЛЬТЕРНАТИВНИХ УЩІЛЬНЮВАЧІВ
11.1 Загальні положення
У відповідності з розділом 3 стандартний пісок CEN за 5.1.3 або альтернативний ущільнювач можуть бути застосовані за умови, якщо вони документовано забезпечують міцність цементу, яка незначно відрізняється від отриманих показників при застосуванні еталонного піску CEN (5.1.2), рекомендованого струшуючого столу (4.6) та відповідно рекомендованого методу.
У цьому розділі описані умови, за яких можна приймати стандартні піски CEN та альтернативні ущільнювачі. Прийняття проводить орган сертифікації, базуючись на результатах випробувань, які виконує одна з призначених органом сертифікації випробувальних лабораторій.
Примітка. Призначені випробувальні лабораторії мають брати участь у порівняльних випробуваннях, щоб гарантувати, що випробування на прийняття проводять на належному рівні.
Для випробувань на прийняття можна застосовувати лише визначення міцності при стиску у віці 28 діб.
11.2 Випробування на прийняття стандартного піску CEN
11.2.1 Суть методу
Випробування на прийняття стандартного піску CEN включають:
сертифікаційні випробування, за які несе відповідальність орган сертифікації;
документовані випробування, що виконує виробник піску.
Сертифікаційне випробування стандартного піску CEN описане в 11.2.2. Воно включає перше сертифікаційне (11.2.2.1) та щорічне підтверджувальне випробування (11.2.2.2). За умови, що вимоги у відповідності з 11.2.3.3 виконані, орган сертифікації після першого сертифікаційного випробування видає сертифікат відповідності. Він підтверджується після щорічного підтверджувального випробування.
Документоване випробування стандартного піску CEN описане в 11.2.4. На основі власного контролю виробника піску та за умови, що виконані вимоги, викладені у 11.2.5.3, воно засвідчує, що відповідність сертифікованого стандартного піску CEN цьому документу зберігається й надалі. Результати власного контролю перевіряє орган сертифікації в рамках щорічних підтверджувальних випробувань.
Прийнятий пісок позначають так: "Стандартний пісок CEN, EN 196-1".
11.2.2 Сертифікаційне випробуваний стандартного піску CEN
11.2.2.1 Перше сертифікаційне випробування
Перед тим, як виробник піску порушить перед органом сертифікації клопотання про перше сертифікаційне випробування піску, він має документально довести, що його підприємство вже діє.
За період не менше ніж тримісячної виробничої діяльності під наглядом органу сертифікації мають бути відібрані три незалежні одна від одної проби піску на місці відвантаження. Кількість вибраних пакетів для кожної з трьох проб слід визначити з урахуванням забезпечення достатньої кількості піску для проведення сертифікаційного випробування у відповідності з 11.2.3.1. Надалі кількості однієї з трьох проб має вистачити, щоб провести документоване випробування у відповідності з 11.2.5.1 за один рік. З цією метою вказана проба має бути розподілена під наглядом органу сертифікації, і частина проби, яка буде використана для документованого випробовування, повинна зберігатись у виробника піску.
Порівняльне випробування з еталонним піском CEN у відповідності з методом, описаним у 11.2.3, мас бути проведене з кожною з цих трьох проб, щоразу із застосуванням іншого з трьох цементів з різними класами міцності, які мають бути обрані органом сертифікації. Випробування повинні бути виконані в призначеній лабораторії (11.1).
Якщо кожен з результатів трьох проб, виражений у відповідності з 11.2.3.2, відповідатиме вимогам 11.2.3.3, пісок вважається прийнятим, а орган сертифікації повинен видати сертифікат відповідності (11.2.1).
11.2.2.2 Щорічне підтверджувальне випробування
Підтвердження сертифікату, виданого певному виробнику піску, відбувається на основі наступних дій органу сертифікації:
дослідження звітів про проведені виробником піску документовані випробування у відповідності з 11.2.4 за умови, що вимоги у відповідності з 5.1.3 та 11.2.5.3 виконані;
випробування в призначеній лабораторії (11.1) випадкової проби піску у порівнянні з еталонним піском CEN з застосуванням методу, описаного в 11.2.3, з обраним органом сертифікації
цементом СЕМ І 42,5N, 42,5R, або 52,5N за EN 197-1.
