ДСТУ Б В.2.7-91-99
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
Будівельні матеріали
В’ЯЖУЧІ МІНЕРАЛЬНІ
КЛАСИФІКАЦІЯ
Видання офіційне
Держбуд України
Київ 1999
ДСТУ Б В.2.7-91-99
Передмова
“Будівельні матеріали”
(д.т.н. Рунова Р Ф., к.т.н. Майстренко А.А.)
ДСТУ Б В.2.7-91-99
1 Галузь використання ....................................................................................... 1
2 Нормативні посилання ....................................................................................... 2
3 Класифікація ............................................................................................................ 3
ДСТУ Б В.2.7-91-99
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
Будівельні матеріали
В’яжучі мінеральні
Класифікація+
Строительные материалы Вяжущие минеральные
Классификация
Building materials Astringents of mineral
Сlassification
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Чинний від 1999-03-01
1 Галузь використання
1.1 Цей стандарт розповсюджується на в'яжучі мінеральні і встановлює їх класифікацію за основними ознаками. Загальна схема класифікації наведена в додатку 1.
1.2 До в'яжучих мінеральних відносяться порошкові речовини природного або штучного походження, які здатні переходити за відповідних умов у каменеподібний стан і формувати конгломерат (композит) у поєднанні з заповнювачем (наповнювачем). Склад і умови тверднення в'яжучих регламентуються відповідними нормативними документами на конкретні в'яжучі.
1.3 В стандартах і технічних умовах на в'яжучі конкретних видів допускається доновнювальна класифікація, яка пов'язана із спеціальними галузями їх використання.
1.4 В'яжучі мінеральні використовуються в усіх видах будівництва. Їх раціональні галузі використання наведені в додатку 2.
1.5 Вимог даного стандарту повинні додержуватись при розробленні нових і перегляді діючих стандартів та інших нормативних документів на вказані матеріали.
Видання офіційне
ДСТУ Б В.2.7-91-99
ДСТУ Б В.2.7-91-99 стр.2
2 Нормативні посилання
В цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:
| 
  Вяжущие гипсовые. Технические условия  | 
 |
| 
  Цементы глиноземистые и высокоглиноземистые. Технические условия  | 
 |
| 
  Известь строительная. Технические условия  | 
 |
| 
  ГОСТ 11052-74  | 
 
  Цемент гипсоглиноземистый расширяющийся. Технические условия  | 
 
| 
  ГОСТ 22266-76  | 
 
  Цементы сульфатостойкие. Технические условия  | 
 
| 
  ДСТУ 1.2-93  | 
 
  Державна система стандартизації У країни. Порядок розроблення державних стандартів  | 
 
| 
  Державна система стандартизації У країни. Загальні вимоги до побудови, викладу, оформлення та змісту стандартів  | 
 |
| 
  ДСТУ Б А. 1.1-44-94  | 
 
  Сировина мінеральна для виробництва в'яжучих речовин. Терміни та визначення  | 
 
| 
  ДСТУ Б В.2.7-24-95  | 
 
  В'яжучі шлаколужні. Технічні умови  | 
 
| 
  ДСТУ Б В.2.7-46-96  | 
 
  Цементи загальнобудівельного призначення. Технічні умови  | 
 
| 
  ТУ 14-147-44-92  | 
 
  Гидросиликаты кальция. Технические условия  | 
 
ДСТУ Б В.2.7-91-99 стр.3
3 Класифікація
3.1 В'яжучі мінеральні класифікують за такими ознаками:
- визначальними фізико-механічними зластивостями;
- умовами і механізмом твердення;
- хімічною природою визначальних сполук;
- вмістом інгредієнтів.
Залежно від визначальних фізико-механічних властивостей в'яжучі мінеральні
класифікують на групи за:
- міцністю при стиску (таблиця 1);
- швидкістю тужавлення (таблиця 2);
- швидкістю тверднення (таблиця 3);
- спеціальними властивостями:
- сульфатостійкістю (ГОСТ 22266);
- об'ємною деформацією при твердненні (таблиця 4);
- тепловиділенням (таблиця 5);
- декоративністю (таблиця 6).
Залежно від умов і механізму тверднення в'яжучі мінеральні класифікують за
класами, наведеними в таблицях 7 і 8.
3.4 Залежно від хімічної природи визначальних сполук в'яжучі
мінеральні класифікують за видами, наведеними в таблиці 9.
Залежно від вмісту інгредієнтів в'яжучі мінеральні класифікують за типами,
наведеними в таблиці 10.
ДСТУ Б В.2.7-91-99 стр.4
Таблиця 1 – Групи в’ячжучих за міцністю при стиску
| 
  | 
 |||
| 
  Індекс групи  | 
 
  Характеристика групи за міцністю при стиску  | 
 
  Граничні значення міцності, МПа  | 
 
  Характерні представники групи  | 
 
| 
  М 1  | 
 
  Маломіцні  | 
 
  До 10  | 
 
  Вапно повітряне, вапно гідравлічне, гіпс будівельний, глини  | 
 
| 
  М2  | 
 
  Пониженої міцності  | 
 
  Понад 10 до 30 включно  | 
 
  Романцемент, гіпс високоміцний, композиційні цементи  | 
 
| 
  Мз  | 
 
  Середньої міцності  | 
 
  Понад 30 до 50 включно  | 
 
  Портландцемент з до-бавками, пуцолановий цемент, шлакопортланд-цемент, грунтоцементи  | 
 
| 
  М4  | 
 
  Високоміцні  | 
 
  Понад 50 до 100 включно  | 
 
  Портландцемент високоміцний, шлаколужне в'яжуче, глиноземистий цемент  | 
 
| 
  М5  | 
 
  Надміцні  | 
 
  Понад 100  | 
 
  Шлаколужне в'яжуче, контактно-конденсаційні в'яжучі  | 
 
Примітка. Всі індекси в тексті ДСТУ прийняті за ключевим словом поняття українською мовою;
конкретні представники можуть належати до декількох груп, що визначається умовами
нормативних документів або довідників.
ДСТУ Б В.2.7-91-99 стр.5
Таблиця 2 - Групи в'яжучих за швидкістю тужавлення
| 
  Индекс групи  | 
 
  Характеристика групи за швидкістю тужавлення  | 
 
  Нормований термін початку тужавлення  | 
 
  Характерні представники групи  | 
 
| 
  ТЖ1  | 
 
  Повільно-тужавіючі  | 
 
  Не раніше 2 год  | 
 
  Вапно повітряне гашене, вапно гідравлічне, романцемент, глини  | 
 
| 
  ТЖ2  | 
 
  Нормально-тужавіючі  | 
 
  Не раніше 45 хв і не пізніше 2 год  | 
 
  Портландцемент, портландцемент з добавками, пуцолановий цемент, шлакопортландцемент  | 
 
| 
  ТЖЗ  | 
 
  Швидко- тужавіючі  | 
 
  Не раніше 15хв і не пізніше 45 хв  | 
 
  Ангідритовий цемент, глиноземистий цемент, шлаколужні в'яжучі, розчинне скло  | 
 
| 
  ТЖ4  | 
 
  Надшвидко-тужавіючі  | 
 
  Не пізніше 15хв  | 
 
  Гіпс будівельний, розширювальні цементи, напрягаючий цемент  | 
 
ДСТУ Б В.2.7-91-99 стр.6
Таблиця 3 - Групи в'яжучих за швидкістю тверднення
| 
  Індекс групи  | 
 
  Характеристика групи за швидкістю тверднення  | 
 
  Термін нормованої міцності, доба  | 
 
  Характерні представники групи  | 
 
| 
  ТВ 1  | 
 
  Повільно- і нормальнотверднучі  | 
 
  28  | 
 
  Гідравлічне вапно, портланд-цемент, портландцемент з добавками  | 
 
| 
  ТВ2  | 
 
  Швидкотверднучі  | 
 
  2  | 
 
  Гіпс будівельний, каустичний магнезит, швидкотверднучий портландцемент, швидкотвер-днучий лужний цемент, глино-земистий цемент  | 
 
| 
  ТВЗ  | 
 
  Надшвидкотверднучі  | 
 
  До1  | 
 
  Надшвидкотверднучі портлан-дцементи, надшвидкотверднучі шлаколужні в'яжучі  | 
 
Примітка. У швидкотверднучих в'яжучих 2-х добова міцність повинна бути не менше 55 % 28-ми добової міцності
Таблиця 4 - Групи в'яжучих за об'ємною деформацію
| 
  Індекс групи  | 
 
  Характеристика групи за об'ємною деформацією при твердненні  | 
 
  Нормоване значення розширення в 3-х добовому віці при випробуваннях за ГОСТ 11052,%  | 
 
  Характерні представники групи  | 
 
| 
  Д1  | 
 
  Безусадні  | 
 
  Не більше 0,1  | 
 
  Портландцемент, шлакопортландцемент  | 
 
| 
  Д2  | 
 
  Розширювальні  | 
 
  Більше 0,1  | 
 
  Гіпс будівельний,розширю-вальнийпортландцемент, гіпсоглиноземистий цемент  | 
 
| 
  Д3  | 
 
  Напружуючі  | 
 
  Не нормується  | 
 
  Напружуючі цементи на основі портландцементу, глиноземистого цементу  | 
 
Примітка. Для напружуючих в'яжучих нормується енергія самонапруження.
ДСТУ Б В.2.7-91-99 стр.7
Таблиця 5- Групи в’яжучих за тепловиділенням
| 
  Індекс групи  | 
 
  Характеристика групи за тепловиділенням  | 
 
  Нормоване значення тепловиділення, Дж/г (кал/г), при випробуванні термосним методом у віці, діб  | 
 |
| 
  | 
 
  | 
 
  3  | 
 
  7  | 
 
| 
  Т1  | 
 
  Низькоекзотермічні  | 
 
  Не більше 230 (55)  | 
 
  Не більше 270 (65)  | 
 
| 
  Т2  | 
 
  Помірноекзотермічні  | 
 
  Не нормується  | 
 
  Не більше 315 (75)  | 
 
Таблиця 6 – Групи в’яжучих за декоративністю
| 
  Ііндекс групи  | 
 
  Характеристика групи за декоративністю  | 
 
  Нормований показник  | 
 
| 
  Е  | 
 
  Білі  | 
 
  Білизна не менше 68 % абсолютної шкали  | 
 
 К | 
 
  Кольорові  | 
 
  Колір нормується за еталоном  | 
 
ДСТУ Б В.2.7-91-99 стр.8
Таблиця 7 – Класи в’яжучих за умовами тверднення
| 
  Індекс класу  | 
 
  Характеристика класів за умовами тверднення  | 
 
  Характеристика умов тверднення  | 
 
  Характерні представники класу  | 
 
| 
  А  | 
 
  Автоклавні  | 
 
  Регламентовані умови автоклавної обробки  | 
 
  Вапняно-кремнеземисті в’яжучі  | 
 
| 
  Г  | 
 
  Гідравлічні  | 
 
  Регламентовані повітряно-сухі і наступні водні умови тверднення  | 
 
  Портландцемент, глиноземистий цемент, шлаколужні в'яжучі  | 
 
| 
  П  | 
 
  Повітряні  | 
 
  Регламентовані повітряно-сухі умови тверднення і набору міцності  | 
 
  Гіпсо-ангідритові, вапно, розчинне скло, каустичний магнезит  | 
 
Примітка. Регламентування умов тверднення відображене в нормативних документах
на відповідні види в'яжучих.
ДСТУ Б В.2.7-91-99 стр.9
Таблиця 8- Класи в'яжучих за механізмом тверднення
| 
  Індекс класу  | 
 
  Характеристика класів за механізмом тверднення  | 
 
  Характеристика механізму тверднення  | 
 
  Характерні представники класу  | 
 
| 
  I  | 
 
  Гідратаційні  | 
 
  Утворення міцного каменепо-ібного тіла при додаванні до порошку води, водного розчи-у або золя за рахунок зміни складу в'яжучого від безводного або частково зневодненого до гідратного  | 
 
  Вапно, портландцемент,гіпсоангідритові в’яжучі, шлако- лужні в’яжучі  | 
 
| 
  II  | 
 
 Контактно-конденсаційні | 
 
  Утворення міцного каменепо-ібного тіла при додаванні до порошку води, водного розчи-у або золя за рахунок зміни складу в'яжучого від безвод-ого або частково зневодненого до гідратного  | 
 
  Гідросилікати! в'яжучі, металосилікатні в'яжучі  | 
 
| 
  III  | 
 
  Коагуляційні  | 
 
  Утворення маломіцного каме-неподібного тіла при додава-нні до порошку води за раху-нок формування висококон-центрованого колоїду в умо-вах видалення вільної води  | 
 
  Глини  | 
 
| 
  IV  | 
 
  Поліконден- саційні  | 
 
  Утворення міцного каменепо-дібного тіла при додаванні до порошку розчинів за раху-нок конденсування молекул і утворення гелю чи за рахунок охолодження високотемпера-ратурного розплаву  | 
 
  Кислотостійкий цемент, фосфатні в’яжучі сірчаний цемент  |