ДСТУ Б В.2.7-91-99

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Будівельні матеріали

В’ЯЖУЧІ МІНЕРАЛЬНІ

КЛАСИФІКАЦІЯ




Видання офіційне








Держбуд України

Київ 1999




















ДСТУ Б В.2.7-91-99




Передмова

1 РОЗРОБЛЕНИЙ

Технічним комітетом із стандартизації

Будівельні матеріали”

(д.т.н. Рунова Р Ф., к.т.н. Майстренко А.А.)

2 ВНЕСЕН ИЙ

Відділом стандартизації і сертифікації Держбуду України


3 ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ В ДІЮ

Наказом Держбуду України від 25.11.98 р. № 273

4 ВВЕДЕНИЙ ВПЕРШЕ

Цей стандарт не може бути повністю або частково відтворений, тиражований і розповсюджений як офіційне видання без дозволу Держбуду України


























ДСТУ Б В.2.7-91-99



ЗМІСТ

С

1 Галузь використання ....................................................................................... 1


2 Нормативні посилання ....................................................................................... 2


3 Класифікація ............................................................................................................ 3


4 Додаток 1. Загальна схема класифікації ......................................... ............... 15
5 Додаток 2. Раціональні галузі використання мінеральних в’яжучих .............. 20







































ДСТУ Б В.2.7-91-99

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Будівельні матеріали

В’яжучі мінеральні

Класифікація+




Строительные материалы Вяжущие минеральные

Классификация

Building materials Astringents of mineral

Сlassification

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Чинний від 1999-03-01

1 Галузь використання

1.1 Цей стандарт розповсюджується на в'яжучі мінеральні і встановлює їх класифікацію за основними ознаками. Загальна схема класифікації наведена в додатку 1.

1.2 До в'яжучих мінеральних відносяться порошкові речовини природного або штучного походження, які здатні переходити за відповідних умов у каменеподібний стан і формувати конгломерат (композит) у поєднанні з заповнювачем (наповнювачем). Склад і умови тверднення в'яжучих регламентуються відповідними норма­тивними документами на конкретні в'яжучі.


1.3 В стандартах і технічних умовах на в'яжучі конкретних видів допускається доновнювальна класифікація, яка пов'язана із спеці­альними галузями їх використання.

1.4 В'яжучі мінеральні використовуються в усіх видах будів­ництва. Їх раціональні галузі використання наведені в додатку 2.

1.5 Вимог даного стандарту повинні додержуватись при розроб­ленні нових і перегляді діючих стандартів та інших нормативних документів на вказані матеріали.

Видання офіційне

ДСТУ Б В.2.7-91-99

ДСТУ Б В.2.7-91-99 стр.2

2 Нормативні посилання

В цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:


ГОСТ 125-79

Вяжущие гипсовые. Технические условия

ГОСТ 969-91

Цементы глиноземистые и высокоглиноземистые. Технические условия

ГОСТ 9179-77

Известь строительная. Технические условия

ГОСТ 11052-74

Цемент гипсоглиноземистый расширяющийся. Технические условия

ГОСТ 22266-76

Цементы сульфатостойкие. Технические условия

ДСТУ 1.2-93

Державна система стандартизації У країни. Порядок розроблення державних стандартів

ДСТУ 1.5-93

Державна система стандартизації У країни. Загальні вимоги до побудови, викладу, оформлення та змісту стандартів

ДСТУ Б А. 1.1-44-94

Сировина мінеральна для виробництва в'яжучих речовин. Терміни та визначення

ДСТУ Б В.2.7-24-95

В'яжучі шлаколужні. Технічні умови

ДСТУ Б В.2.7-46-96

Цементи загальнобудівельного призначення. Технічні умови

ТУ 14-147-44-92

Гидросиликаты кальция. Технические условия







ДСТУ Б В.2.7-91-99 стр.3

3 Класифікація

3.1 В'яжучі мінеральні класифікують за такими ознаками:

- визначальними фізико-механічними зластивостями;

- умовами і механізмом твердення;

- хімічною природою визначальних сполук;

- вмістом інгредієнтів.

  1. Залежно від визначальних фізико-механічних властивостей в'яжучі мінеральні

класифікують на групи за:

- міцністю при стиску (таблиця 1);

- швидкістю тужавлення (таблиця 2);

- швидкістю тверднення (таблиця 3);

- спеціальними властивостями:

- сульфатостійкістю (ГОСТ 22266);

- об'ємною деформацією при твердненні (таблиця 4);

- тепловиділенням (таблиця 5);

- декоративністю (таблиця 6).


  1. Залежно від умов і механізму тверднення в'яжучі мінеральні класифікують за

класами, наведеними в таблицях 7 і 8.

3.4 Залежно від хімічної природи визначальних сполук в'яжучі

мінеральні класифікують за видами, наведеними в таблиці 9.

  1. Залежно від вмісту інгредієнтів в'яжучі мінеральні класифікують за типами,

наведеними в таблиці 10.










ДСТУ Б В.2.7-91-99 стр.4


Таблиця 1 – Групи вячжучих за міцністю при стиску








Індекс групи

Характеристика групи за міцністю при стиску

Граничні значення міцності, МПа

Характерні представники групи

М 1

Маломіцні

До 10

Вапно повітряне, вапно гідравлічне, гіпс будівельний, глини

М2

Пониженої міцності

Понад 10 до 30

включно

Романцемент, гіпс високоміцний, композиційні цементи

Мз

Середньої міцності

Понад 30 до 50

включно

Портландцемент з до-бавками, пуцолановий цемент, шлакопортланд-цемент, грунтоцементи

М4

Високоміцні

Понад 50 до 100

включно

Портландцемент високоміцний, шлаколужне в'яжуче, глиноземистий цемент

М5

Надміцні

Понад 100

Шлаколужне в'яжуче, контактно-конденсаційні в'яжучі


Примітка. Всі індекси в тексті ДСТУ прийняті за ключевим словом поняття українською мовою;

конкретні представники можуть належати до декількох груп, що визначається умовами

нормативних документів або довідників.




ДСТУ Б В.2.7-91-99 стр.5

Таблиця 2 - Групи в'яжучих за швидкістю тужавлення


Индекс групи

Характеристика групи за швидкістю тужавлення

Нормований термін початку тужавлення

Характерні представники групи

ТЖ1





Повільно-тужавіючі

Не раніше 2 год

Вапно повітряне гашене, вапно гідравлічне, романцемент, глини

ТЖ2

Нормально-тужавіючі

Не раніше 45 хв і не пізніше 2 год

Портландцемент, портландцемент з добавками, пуцолановий цемент, шлакопортландцемент






ТЖЗ

Швидко-

тужавіючі

Не раніше 15хв і не пізніше 45 хв

Ангідритовий цемент, глиноземистий цемент, шлаколужні в'яжучі, розчинне скло

ТЖ4

Надшвидко-тужавіючі

Не пізніше 15хв

Гіпс будівельний, розширювальні цементи, напрягаючий цемент













ДСТУ Б В.2.7-91-99 стр.6


Таблиця 3 - Групи в'яжучих за швидкістю тверднення

Індекс групи

Характеристика групи за швидкістю тверднення

Термін нормованої міцності, доба

Характерні представники групи

ТВ 1

Повільно- і нормальнотверднучі

28

Гідравлічне вапно, портланд-цемент, портландцемент з добавками

ТВ2

Швидкотверднучі

2

Гіпс будівельний, каустичний магнезит, швидкотверднучий портландцемент, швидкотвер-днучий лужний цемент, глино-земистий цемент

ТВЗ

Надшвидкотверднучі

До1

Надшвидкотверднучі портлан-дцементи, надшвидкотверднучі шлаколужні в'яжучі

Примітка. У швидкотверднучих в'яжучих 2-х добова міцність повинна бути не менше 55 % 28-ми добової міцності


Таблиця 4 - Групи в'яжучих за об'ємною деформацію

Індекс групи

Характеристика групи за об'ємною деформацією при твердненні


Нормоване значення розширення в 3-х добовому віці при випробуваннях за ГОСТ 11052,%

Характерні представники групи

Д1

Безусадні

Не більше 0,1

Портландцемент, шлакопортланд­цемент

Д2

Розширювальні

Більше 0,1

Гіпс будівельний,розширю-вальнийпортландцемент, гіпсоглиноземистий цемент

Д3

Напружуючі

Не нормується

Напружуючі цементи на основі портландцементу, глиноземистого цементу

Примітка. Для напружуючих в'яжучих нормується енергія самонапруження.

ДСТУ Б В.2.7-91-99 стр.7

Таблиця 5- Групи в’яжучих за тепловиділенням

Індекс групи

Характеристика групи за тепловиділенням

Нормоване значення тепловиділення, Дж/г (кал/г), при випробуванні термосним методом у віці, діб



3

7

Т1

Низькоекзотермічні

Не більше 230 (55)

Не більше 270 (65)

Т2

Помірноекзотермічні

Не нормується

Не більше 315 (75)




Таблиця 6 – Групи в’яжучих за декоративністю

Ііндекс групи

Характеристика групи за декоративністю

Нормований показник

Е

Білі

Білизна не менше 68 % абсолютної шкали

К

Кольорові

Колір нормується за еталоном













ДСТУ Б В.2.7-91-99 стр.8

Таблиця 7 – Класи в’яжучих за умовами тверднення


Індекс класу

Характеристика класів за умовами тверднення

Характеристика умов тверднення

Характерні представники класу

А

Автоклавні

Регламентовані умови автоклавної обробки

Вапняно-кремнеземисті в’яжучі

Г

Гідравлічні

Регламентовані повітряно-сухі і наступні водні умови тверднення

Портландцемент, глиноземистий цемент, шлаколужні в'яжучі

П

Повітряні

Регламентовані повітряно-сухі умови тверднення і набору міцності

Гіпсо-ангідритові, вапно, розчинне скло, каустичний магнезит


Примітка. Регламентування умов тверднення відображене в нормативних до­кументах

на відповідні види в'яжучих.














ДСТУ Б В.2.7-91-99 стр.9

Таблиця 8- Класи в'яжучих за механізмом тверднення


Індекс класу

Характеристика класів за механізмом тверднення

Характеристика механізму тверднення


Характерні представники класу

I

Гідратаційні


Утворення міцного каменепо-ібного тіла при додаванні до порошку води, водного розчи-у або золя за рахунок зміни складу в'яжучого від безводного або частково зневодненого до гідратного

Вапно,

портландцемент,гіпсоангідритові

в’яжучі, шлако-

лужні в’яжучі

II

Контактно-конденсаційні

Утворення міцного каменепо-ібного тіла при додаванні до порошку води, водного розчи-у або золя за рахунок зміни складу в'яжучого від безвод-ого або частково зневодненого до гідратного

Гідросилікати! в'яжучі,

металосилікатні в'яжучі

III

Коагуляційні

Утворення маломіцного каме-неподібного тіла при додава-нні до порошку води за раху-нок формування висококон-центрованого колоїду в умо-вах видалення вільної води

Глини

IV

Поліконден-

саційні

Утворення міцного каменепо-дібного тіла при додаванні

до порошку розчинів за раху-нок конденсування молекул

і утворення гелю чи за рахунок

охолодження високотемпера-ратурного розплаву

Кислотостійкий

цемент,

фосфатні в’яжучі

сірчаний цемент