5.2.12 Глазуровані поверхні лицьових виробів за показниками зовнішнього вигляду повинні відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 5.2.
Таблиця 5.2
|
Найменування показника |
Допустимі відхили |
|
Напливи і хвилястість поливи, засмічення, нерівномірність забарвлення поливи, видимі з відстані 10м |
Не допускаються |
|
Наколи (заглиблення у поливі) діаметром більше 2 мм |
Те саме |
|
Пузирі (здутини) загальною площею більше 2 см2 для цегли і більше 4 см2 для каменя |
» |
|
Мушки (темні крапки) діаметром 1,5 мм окремі розсіяні, шт., не більше: - для цегли |
3 |
|
- для каменя |
6 |
|
Плішини загальною площею більше 1 см2 для цегли і більше 2 см2 для каменя |
Не допускаються |
|
Сухість поливи загальною площею більше 2 см2 для цегли і більше 4 см2 для каменя |
Те саме |
|
Сліпець зашліфований загальною площею більше 2 см2 для цегли і більше 4 см2 для каменя |
» |
|
Щербини на кромках полив'яної поверхні завширшки більше 4 мм і завдовжки більше 10 мм, шт., не більше |
4 |
5.2.13 Загальна кількість виробів із дефектами, що перевищують допустимі відхили, включаючи парний половняк, не повинна бути більше 5 %. Парним половняком вважають вироби, що складаються із парних половинок або мають тріщини, розміри яких перевищують наведені в таблиці 5.1.
5.2.14 Для лицьових виробів вапняні включення ("дутики"), які викликають відколки після випробування пропарюванням у відповідності з 9.11, не допускаються.
5.2.15 Для рядових виробів вапняні включення, які викликають після пропарювання згідно з 9.11 руйнування виробів або їх поверхонь, або відколки на їх поверхні розміром від 5 мм до 10 мм у кількості більше трьох на одному виробі, не допускаються.
5.2.16 Випалені вироби за кольором повинні відповідати кольору нормально випаленого зразка.
5.3 Марку каменя за міцністю установлюють за значенням границі міцності на стиск, а цегли – за значеннями границь міцності на стиск і згин, наведеними у таблиці 5.3.
5.4 Водопоглинання рядових виробів, що висушені до постійної маси, повинно бути для повнотілої цегли не менше 8 % за масою, порожнистих виробів – не менше 6 % за масою.
5.5 Водопоглинання лицьових виробів повнотілих і порожнистих повинно бути не менше 6 % за масою.
Водопоглинання лицьових виробів у залежності від використаної сировини повинно бути не більше, у відсотках за масою:
10 – із білопалених глин;
18 – із каолінових глин або шихт із домішкою каоліну більше 20 %;
20 – із карбонатвміщуючих глин (із вмістом карбонатів у перерахунку на СаСО3 більше 10 %) та з глин із домішкою трепелів і діатомітів;
28 – із трепелів і діатомітів;
12 – із інших видів глин.
5.6 Вироби повинні бути морозостійкими і в насиченому водою стані витримувати без ознак видимих пошкоджень (розшарування, лущення, розтріскування, викришування) не менше 15, 25, 35, 50, 75 та 100 циклів поперемінного заморожування і відтавання для марок за морозостійкістю
відповідно F15, F25, F35, F50, F75, F100.
Лицьові вироби повинні мати марку за морозостійкістю не нижче F50. Допускається за згодою з замовником використовувати лицьові вироби марки F35.
5.7 Маса цегли у висушеному стані має бути не більше 4,3 кг, каменів – не більше 16 кг; крупноформатних каменів – не більше 25 кг.
Допускається за погодженням підприємства-виробника зі споживачем, відображеним у договорі на поставку, виготовлення укрупнених каменів масою більше 16 кг.
Таблиця 5.3
|
Марка виробів |
Границя міцності, МПа |
|||||||||
|
При стиску, МПа |
При згині, МПа |
|||||||||
|
всіх виробів, крім крупноформатних каменів |
крупноформатних каменів |
повнотілої цегли пластичного формування |
цегли напівсухого пресування та порожнистої цегли |
потовщеної цегли |
||||||
|
середня для 5 зразків |
найменша для окремого зразка |
середня для 5 зразків |
найменша для окремого зразка |
середня для 5 зразків |
найменша для окремого зразка |
середня для 5 зразків |
найменша для окремого зразка |
середня для 5 зразків |
найменша для окремого зразка |
|
|
М300 |
30,0 |
25,0 |
30,0 |
25,0 |
4,4 |
2,2 |
3,4 |
1,7 |
2,9 |
1,5 |
|
М250 |
25,0 |
20,0 |
25,0 |
20,0 |
3,9 |
2,0 |
2,9 |
1,5 |
2,5 |
1,3 |
|
М200 |
20,0 |
17,5 |
20,0 |
17,5 |
3,4 |
1,7 |
2,5 |
1,3 |
2,3 |
1,1 |
|
М175 |
17,5 |
15,0 |
17,5 |
15,0 |
3,1 |
1,5 |
2,3 |
1,1 |
2,1 |
1,0 |
|
М150 |
15,0 |
12,5 |
15,0 |
12,5 |
2,8 |
1,4 |
2,1 |
1,0 |
1,9 |
0,9 |
|
М125 |
12,5 |
10,0 |
12,5 |
10,0 |
2,5 |
1,2 |
1,9 |
0,9 |
1,6 |
0,8 |
|
М100 |
10,0 |
7,5 |
10,0 |
7,5 |
2,2 |
1,1 |
1,6 |
0,8 |
1,4 |
0,7 |
|
М75 |
7,5 |
5,0 |
7,5 |
5,0 |
1,8 |
0,9 |
1,4 |
0,7 |
1,2 |
0,6 |
|
М50 |
– |
– |
5,0 |
3,5 |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
|
Для цегли та каменів із горизонтальним розташуванням порожнин |
||||||||||
|
М100 |
10,0 |
7,5 |
_ |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
|
|
М75 |
7,5 |
5,0 |
_ |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
|
|
М50 |
5,0 |
3,5 |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
|
|
М35 |
3,5 |
2,5 |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
|
5.8 Теплотехнічні характеристики виробів оцінюють за теплопровідністю виробів у сухому стані.
5.9 Вимоги до сировинних матеріалів
Глиниста сировина відповідно до ДСТУ Б В.2.7-60, добавки та інші матеріали, що застосовуються для виготовлення виробів, повинні відповідати вимогам чинних в Україні нормативних документів, а також технологічної документації і забезпечувати одержання виробів із заданими технічними характеристиками.
6 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ
6.1 Вироби керамічні є екологічно чистим продуктом, нетоксичні, пожежобезпечні. У процесі виготовлення та експлуатації не спричиняють шкідливого впливу на організм людини.
6.2 Вироби керамічні не утворюють токсичних сполук у повітряному середовищі, в стічних водах і в присутності інших речовин.
6.3 Концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони при виготовленні виробів керамічних не повинна перевищувати гранично-допустимих концентрацій (ГДК) згідно з ГОСТ 12.1.005.
6.4 Контроль вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони здійснюють згідно з вимогами МУ 1994.
6.5 Виробничі та адміністративно-побутові приміщення повинні відповідати вимогам СНиП 2.09.02 та СНиП 2.09.04.
6.6 Виробничі приміщення повинні бути обладнані системами припливно-витяжної вентиляції та опаленням згідно з вимогами ГОСТ 12.4.021 і СНиП 2.04.05.
6.7 Мікроклімат виробничих приміщень повинен відповідати санітарним нормам ДСН 3.3.6.042.
6.8 Виробничі приміщення повинні бути обладнані питною водою згідно з ГОСТ 2874, водопровідною системою і каналізацією відповідно до СНиП 2.04.01.
6.9 Освітленість робочих місць повинна відповідати вимогам ДБН В.2.5-28.
6.10 Технологічне обладнання повинне відповідати вимогам безпеки згідно з ГОСТ 12.2.003, СП 1042, ДСН 3.3.6.039.
6.11 Все технологічне обладнання та комунікації повинні бути надійно заземлені відповідно до вимог ГОСТ 12.1.018 та ГОСТ 12.1.030.
6.12 За пожежною безпекою виробничі приміщення повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.004 та НАПБ А.01.001.
6.13 При роботі з електрообладнанням працюючі повинні виконувати вимоги ГОСТ 12.2.007.0, ГОСТ 27487.
6.14 Рівень шуму на робочих місцях не повинен перевищувати норм, встановлених ГОСТ 12.1.003 та ДСН 3.3.6.037.
6.15 Інструктаж з охорони праці працівників потрібно проводити відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.12.
6.16 Робітники повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту згідно з ГОСТ 12.4.010, ГОСТ 12.4.011, ГОСТ 12.4.162, ГОСТ 27574, ГОСТ 27575.
6.17 Стічні води необхідно скидати в каналізацію згідно з вимогами СанПиН 4630.
6.18 Охорона ґрунтів від забруднення побутовими і промисловими відходами повинна забезпечуватись згідно з СанПиН 42-128-4690.
6.19 Вміст шкідливих речовин у викидах вентиляційних установок в атмосферне повітря не повинен перевищувати норм гранично-допустимих викидів та контролюватись згідно з ГОСТ 17.2.1.01, ГОСТ 17.2.3.02 і ДСП 201.
6.20 Ефективна сумарна питома активність природних радіонуклідів у сировині не повинна перевищувати 370 Бк/кг (1-й клас використання) та 740 Бк/кг (2-й клас використання) згідно з ДБН В.1.4-1.01.
Радіологічний контроль сировинних матеріалів проводять згідно з ДБН В.1.4-2.01.
6.21 При виготовленні керамічних виробів відходи сировини повертають на переробку в технологічний цикл.
6.22 Відходи сировинних матеріалів, непридатні для повторного використання, та відходи засобів пакування складають у спеціально організованих місцях і вивозять на полігони твердих промислових відходів згідно з вимогами ДСанПіН 2.2.7.029.
7 ПАКУВАННЯ І МАРКУВАННЯ
7.1 Пакування
7.1.1 У кожній упаковці повинні бути вироби однієї марки та призначення.
7.1.2 Допускається при комплектній поставці в одній упаковці розміщати вироби різних розмірів та форм відповідно до специфікації замовлення.
7.1.3 Вироби треба складати на піддони або у контейнери за схемою, наведеною в технологічному регламенті та затвердженою виробником. Схема складання повинна забезпечувати стійкість пакування.
7.1.4 Для скріплення транспортного пакета виробів використовують термоусадкову поліетиленову плівку згідно з ГОСТ 25951 та полімерну стрічку з затискачами.
7.2 Комплектність
У комплект поставки входять:
- основні вироби;
- комплектуючі матеріали (піддони, контейнери, плівка, картон тощо);
- ярлик (пакувальний лист).
7.2.1 На замовлення споживачів вироби поставляють комплектами згідно з 7.1.3.
7.3 Маркування
7.3.1 Не менше 20 % виробів у кожній партії на одній із граней (крім ложка) повинні мати відбиток-тавро або штамп підприємства-виробника.
7.3.2 До кожної одиниці паковання вкладається ярлик (паковальний лист), в якому вказують:
- найменування, адресу підприємства-виробника та його знак для товарів та послуг;
- найменування та умовну познаку продукції;
- кількість виробів у пакованні (шт. умовної цегли), а при комплектній поставці – кількість виробів кожного розміру, що входять до паковання;
- номер партії і дату виготовлення (число, місяць, рік);
- знак відповідності згідно з ДСТУ 2296 для сертифікованих виробів.
7.3.3 Підприємство-виробник має право наносити на ярлик (паковальний лист) додаткову інформацію, яка не суперечить вимогам цього стандарту, наприклад, розміри виробів у мм.
7.3.4 Кожне вантажне місце (транспортний пакет) повинне мати транспортне маркування згідно з ГОСТ 14192.
7.3.5 При пакуванні і маркуванні виробів необхідно дотримуватися вимог ДБН Г.1-4.
7.3.6 Маркування повинно виконуватись українською мовою. При поставці виробів на експорт – додатково мовою відповідно до договору (контракту). У разі поставки виробів за межі України до маркування долучають напис "Виготовлено в Україні".
8 ПРАВИЛА ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
8.1 Транспортування виробів на піддонах згідно з ГОСТ 18343, у контейнерах згідно з ГОСТ 20259 або пакетами здійснюють усіма видами транспорту із дотриманням правил перевезення вантажів, що діють на відповідному виді транспорту та умов, які забезпечують механічне навантаження і розвантаження продукції. Вага одного пакета не повинна перевищувати номінальної вантажопідйомності піддону.
