7.2.4.1 Витрати труда робітників, час експлуатації машин, механізмів та механізованого інструменту визначаються методами, передбаченими в підрозділі 7.1.
7.2.4.2 Для визначення витрат труда робітників, часу експлуатації машин, механізмів та механізованого інструменту як довідковий матеріал припускається використання показників «Галузевих норм часу на будівельні, монтажні та ремонтно-будівельні роботи» (ГН). За відсутності необхідних норм ГН можливе використання показників «Единых норм и расценок на строительные, монтажные и ремонтно-строительные работы» (ЕНиР), «Ведомственных норм и расценок на строительные, монтажные и ремонтно-строительные работы» (ВНиР) (за винятком вартісних) з приведенням їх у відповідність з ДКХПП [1], а також із сучасними технологіями виконання робіт.
7.2.4.3 Витрати труда робітників та час експлуатації машин, механізмів та механізованого інструменту визначаються за формою, наведеною в додатку А «Калькуляція витрат труда та часу використання машин, механізмів та механізованого інструменту», в якій визначаються такі показники:
– витрати труда для ланки робітників, люд.год (частина І «Витрати труда»);
– середній розряд робіт для ланки робітників (частина ІІ «Середній розряд робіт»);
– час експлуатації машин, механізмів та механізованого інструменту за їх видами, маш.год (частина ІІІ «Час експлуатації машин, механізмів та механізованого інструменту»).
7.2.4.3.1 У частині І «Витрати труда» наводяться такі дані:
– у графі 2 «Обґрунтування норм» наводяться шифр норм, що розроблюються вперше, або норм ГН, ЕНиР або ВНиР та коефіцієнти, які до них застосовуються, із зазначенням номерів збірників, таблиць і позицій;
– у графах 3 «Найменування технологічних операцій» та 4 «Одиниця виміру технологічної операції» наводяться найменування та одиниця виміру основних, супутніх і підсобно-допоміжних робіт, які входять до складу процесу, що нормується;
– у графі 5 «Обсяг технологічної операції» наводиться обсяг робіт на вимірник кошторисної норми, що розроблюється, або укрупнений вимірник конструктиву або виду робіт з подальшим перерахунком на вимірник кошторисної норми. Підрахунок обсягів робіт виконується за видами робочих операцій, що включено до калькуляції, на підставі опису технологічного процесу та зведення витрат будівельних матеріалів, виробів і конструкцій (додаток Б).
При невідповідності одиниць виміру складових одиничної норми вони приводяться до єдиного показника. Наприклад, при подачі рулонних матеріалів консольно-балковим краном нормами витрат труда передбачено вимірник 1 т, а обсяг робіт складає 345 м2. При масі 1 м2 склоруберойду 0,0023 т обсяг робіт дорівнюватиме: 0,0023 т х 345 м2 = 0,794 т;
– у графах 6 та 7 «Кількісний та кваліфікаційний склад ланки робітників» наводяться розряди і кількість робітників, що приймаються для калькулювання. Найменування професій та розряди робітників приводяться у відповідність з ДКХПП [1];
– у графах 8 «Витрати труда робітників на одиницю виміру» та 9 «Час експлуатації машин, механізмів та механізованого інструменту на одиницю виміру» наводяться витрати труда робітників та часу експлуатації машин, механізмів та механізованого інструменту на виконання одиниці виміру обсягу технологічної операції, що приймаються для калькулювання;
– у графах 10 «Витрати труда робітників на обсяг технологічної операції» та 11 «Час експлуатації машин, механізмів та механізованого інструменту на обсяг технологічної операції» наводяться витрати труда робітників та часу експлуатації машин, механізмів та механізованого інструменту на виконання прийнятого обсягу технологічної операції.
Проектування норм витрат труда робітників здійснюється на основі проведених нормативних спостережень з використанням методичних положень про нормування труда в будівництві [3]. Розрахункові матеріали додаються як обґрунтування.
До підсумку витрат труда робітників, що нормуються (за винятком випадків, коли витрати труда визначалися на підставі хронометражних спостережень за технологічним процесом) додаються ненормовані витрати труда, пов’язані з організацією комплексного процесу (багаторазова організація робочих місць, додаткові переходи в процесі роботи, неодноразова заміна інструментів та пристосувань тощо), у розмірах, наведених у додатку В.
7.2.4.3.2 У частині ІІ «Середній розряд робіт» визначається середній розряд робіт ( РС ) для ланки робітників за формулою (1):
КС– КН
РС= РН+ ————— , (1)
КВ– КН
де РН – розряд, що відповідає нижчому міжрозрядному коефіцієнту по відношенню до середнього міжрозрядного коефіцієнта;
КС – середній міжрозрядний коефіцієнт;
КВ , КН – вищий і нижчий міжрозрядні коефіцієнти по відношенню до середнього міжрозрядного коефіцієнта.
Міжрозрядні коефіцієнти визначаються за додатком А ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:
Таблиця 1
|
Розряди робітників |
Міжрозрядні коефіцієнти |
|
1 |
1,000 |
|
2 |
1,080 |
|
3 |
1,186 |
|
4 |
1,339 |
|
5 |
1,542 |
|
6 |
1,797 |
|
7 |
2,075 |
|
8 |
2,394 |
Середній міжрозрядний коефіцієнт ( КС ) визначається за формулою (2):
ВТіх Кi
КС = ———————— , (2)
ВТі
де ВТі – витрати труда робітників i-го розряду, люд.год;
Кi – міжрозрядний коефіцієнт i-го розряду.
7.2.4.3.3 При нормуванні механізованих процесів час експлуатації машин, механізмів та механізованого інструменту в калькуляціях виділяється окремо за їх видами.
Час роботи машин та механізмів приймається на основі потреби в експлуатації:
– основних машин та механізмів, продуктивність яких визначає темпи виконання робіт;
– машин та механізмів, що входять до складу комплексу, використання яких залежить від головної машини або механізму;
– машин та механізмів, що обслуговують одночасно один або декілька технологічних процесів.
Час використання робітниками механізованого інструменту враховується у витратах труда робітників і виділяється в рядку «Час експлуатації машин, механізмів та механізованого інструменту» у машино-годинах для визначення витрат енергоносіїв, мастильних матеріалів та гідравлічної рідини.
7.2.4.3.4 У частині ІІІ «Час експлуатації машин, механізмів та механізованого інструменту» визначається потреба в машинах, механізмах та механізованому інструменті.
У графах 2 «Обґрунтування» та 3 «Найменування» наводяться шифр та найменування машин, механізмів та механізованого інструменту, які повинні відповідати структурі ДСТУ Б Д.2.7-1.
У графі 4 «Кількість» наводиться кількість машин, механізмів та механізованого інструменту відповідно до опису технологічного процесу, що нормується.
У графі 5 «Коефіцієнт непередбачених витрат» наводяться коефіцієнти, які враховують внутрішньозмінні перерви в роботі машин, не пов’язані з організацією будівельного процесу, витрати часу на виконання робіт, що важко піддаються нормуванню.
Ці коефіцієнти застосовуються до підсумку часу експлуатації машин та механізмів (за винятком тих випадків, коли час їх експлуатації визначався на підставі хронометражних спостережень за технологічним процесом) у розмірах, зазначених у додатку Г.
Для машин та механізмів, що працюють разом і виконують одну роботу, слід приймати відповідні коефіцієнти непередбачених витрат для кожної машини окремо (за винятком тих випадків, коли час їх експлуатації визначався на підставі хронометражних спостережень за технологічним процесом).
У графах 6 та 7 «Час експлуатації машин та механізмів» наводиться час експлуатації машин та механізмів на виконання технологічної операції з урахуванням непередбачених витрат відповідно до схеми, наведеної в 7.2.4.3.3.
У графі 8 «Витрати труда машиністів» наводяться витрати труда машиністів, які зайняті на експлуатації машин та механізмів, на прийнятий обсяг робіт. Ці витрати визначаються виходячи з часу роботи машин, механізмів та механізованого інструменту та норм ДСТУ Б Д.2.7-1.
За відсутності в ДСТУ Б Д.2.7-1 ресурсних кошторисних норм на 1 машино-годину експлуатації машин та механізмів, які беруть участь у процесі, що нормується, слід виконати проектування такої норми відповідно до правил розроблення, наведених в додатку Д, та усереднених показників періодичності і трудомісткості технічного обслуговування та ремонту будівельних машин та механізмів, наведених у додатку Е.
Розрахункові матеріали додаються як обґрунтування.
7.2.5 Визначення норм потреби в матеріалах, виробах і конструкціях
7.2.5.1 Показники витрат матеріалів, виробів та конструкцій (далі матеріали) у таблицях кошторисних норм наводяться у фізичних одиницях виміру.
7.2.5.2 Найменування, шифри, технічні характеристики матеріалів, одиниці їх виміру наводяться відповідно до чинної нормативної бази та узгоджуються з базовою організацією з науково-технічної діяльності з питань ціноутворення.
7.2.5.3 Потребу в будівельних матеріалах на прийнятий вимірник норми можна визначати дослідно-виробничим, аналітично-розрахунковим або лабораторним методом.
Дослідно-виробничий метод нормування витрат матеріалів полягає у визначенні норм на підставі спостережень, які виконуються безпосередньо на будівельному майданчику.
Аналітично-розрахунковий метод нормування витрат матеріалів полягає у визначенні норм шляхом теоретичних розрахунків, які виконуються на підставі вивчення нормованих будівельних матеріалів, з урахуванням особливостей технології відповідного будівельного процесу.
Лабораторний метод нормування витрат матеріалів полягає у визначенні норм на підставі спостережень, які виконуються у спеціально створених умовах.
7.2.5.4 При визначенні норм витрат матеріалів дослідно-виробничим, аналітично-розрахунковим або лабораторним методами повинні враховуватися відходи і втрати, що важко усуваються, які утворюються в межах будівельного майданчику при транспортуванні матеріалів від приоб’єктного складу до робочого місця та у процесі монтажу або укладання в діло. Обсяг відходів і втрат, що важко усуваються, можна визначати за нормами, наведеними у додатку Ж.
Відходи і втрати матеріалів, пов’язані з їх дефектами, браком продукції, порушенням технології виконання робіт, поганим станом машин, механізмів, інструментів і пристосувань, несправністю транспортних засобів, неправильністю збереження, недбалістю з боку робітників при транспортуванні, переробці та укладанні матеріалів у діло в нормах не враховуються.
Розрахункові матеріали додаються як обґрунтування.
7.2.5.5 Витрати матеріалів, які використовуються неодноразово (опалубка, кріплення), визначаються з урахуванням технічно обґрунтованого числа їх обертів та норм припустимих збитків після кожного оберту (додаток И).
7.2.5.6 Результати розрахунку оформлюються в «Зведення витрат будівельних матеріалів, виробів та конструкцій» (Додаток Б).
Зведення витрат будівельних матеріалів складається для однієї або групи норм.
7.2.6 Визначення додаткових показників, які обумовлюють застосування кошторисних норм
7.2.6.1 Додатковими нормативними показниками, які обумовлюють застосування розроблених норм, є:
– загальні вимоги та положення про порядок застосування норм;
– коефіцієнти, які враховують умови виконання робіт;
– правила, формули та приклади розрахунків при обчисленні обсягу робіт.
7.2.6.2 Коефіцієнти, які враховують умови виконання робіт, визначаються розрахунковим шляхом на підставі аналізу впливу певного фактора на зміну ресурсних показників при виконанні відповідного виду робіт.
7.2.7 Формування таблиць кошторисних норм
7.2.7.1 Група норм, як правило, об’єднує норми на різновиди того самого технологічного процесу. Група може об’єднувати норми на різні роботи, а також включати тільки одну норму. Групи норм повинні мати найменування, опис складу робіт, вимірник і кількісні показники, об’єднані в таблиці.
7.2.7.2 Найменування групи норм повинно означати процес виконання робіт та мати самостійне закінчене значення.
Послідовне з’єднання найменування групи норм та характеристики кожної норми при читанні зверху вниз повинно давати закінчене і граматично правильне найменування.
Неприпустимим є присвоєння однакового найменування декільком групам норм.
7.2.7.3 В описі складу робіт наводиться повний перелік основних операцій. Якщо операція належить не до всіх норм групи, необхідно зазначати номери норм, до яких вона належить.
До складу робіт не включаються види робіт, виконання яких обумовлюється технічною частиною, наприклад, розвантаження, подача і штабелювання матеріалів, очищення основи, очищення руберойду від посипки тощо.
7.2.7.4 Вимірник для групи, як правило, повинен належати до всіх норм групи.
7.2.7.5 Кількісні показники групи норм об’єднуються в таблиці. Побудова таблиць виконується аналогічно структурі таблиць чинних норм.
7.2.7.6 Додаткові нормативні показники, що обумовлюють застосування розроблених норм, наводяться у відповідних розділах Технічної частини.
8 ОФОРМЛЕННЯ ТА ПОДАННЯ МАТЕРІАЛІВ
8.1 На затвердження (узгодження) подаються проекти кошторисних норм та матеріали, що їх обґрунтовують, на паперових і електронних носіях в 1 примірнику.
