Для плитних або панельних пасивних вогнезахисних матеріалів, густину можна визначити за значеннями маси, середньої товщини (з дев'яти вимірювань) і площі, виміряної або на фактичних матеріалах під час підготовки зразка для випробування, або на представницькому спеціальному зразку, мінімальні лінійні розміри якого мають становити 300 мм х 300 мм. Масу плити слід вимірювати з використанням ваги, що має точність, еквівалентну 0,1 % від повної маси зразка, що зважувався, або 0,1 г (розмір зразка повинен бути достатнім, щоб мінімальна маса зразка становила 100 г), залежно від того, яка величина є більшою. Густину волокнистого або стисливого вогнезахисного матеріалу необхідно визначати за номінальної товщини.

B.3.2 Для вогнезахисних матеріалів, що розпилюються, густину матеріалу необхідно визначати на зразках цього матеріалу, нанесеного знизу в два металевих горизонтально орієнтованих лотоки, в той же час, що і система вогнезахисту, яка наноситься на зразок залізобетонної конструкції. Ці два лотоки повинні мати розмір 300 мм х 300 мм, виготовлені з сталевої пластини товщиною 1 мм. Глибина лотоків повинна бути такою самою як і проектна товщина вогнезахисту.

Для кожної товщини матеріалу мають готуватись два таких лотоки з матеріалом такої самої товщини, як застосувався до бетону. Один з цих лотоків висушується для забезпечення еталону густини і вмісту вологи для сухого стану. Другий лотік повинен використовуватися для визначення густини під час випробування.

Товщину зразка у лотоках треба визначати в дев'яти точках на поверхні лотків у таких місцях:

- одна точка в центрі;

- дві вздовж кожного центра до кутової осі, рівновіддалені одна від одної, центра і кута.

Масу вогнезахисного матеріалу у лотоці вимірюють, використовуючи ваги, що мають точність еквівалентну 0,1 % повної маси зразка або 0,1 г (розмір зразка повинен бути достатнім, щоб мінімальна маса становила 100 г), залежно від того, яка величина є більшою.

B.3.3 Проектна густина, що використовується при оцінюванні, повинна у всіх випадках бути такою, як визначено в 6.5.3.

B.4 Вміст вологи у вогнезахисному матеріалі

В.4.1 Зразки і матеріали, що використовуються для вимірювання вмісту вологи, повинні зберігатись разом і за таких самих умов, що і зразки для випробування. Вимірювання кінцевого вмісту вологи має виконуватись у той день, коли має відбуватись вогневе випробування.

B.4.2 Для плитних або панельних пасивних вогнезахисних матеріалів необхідно готувати спеціальні зразки з мінімальними розмірами 300 мм х 300 мм з товщиною, яка дорівнює товщині кожного вогнезахисного матеріалу. Їх треба зважити (початкова кондиційована маса W1), а потім нагріти в печі з вентиляцією за температури (105+2) °С протягом 24 год, охолодити, а потім
повторно зважити.

Матеріали на основі гіпсу і подібні матеріали треба висушувати за температури (40±5) °С.

Зважування мають повторюватись, поки не буде досягнута рівновага вологи або постійна маса W₂, як визначено в EN 1363-1. Вміст вологи (W₁ - W₂) зразка має обчислюватись як у процентному відношенні до рівноваги вологи або постійної маси.

B.4.3 Для пасивних вогнезахисних матеріалів, що розпилюються, вміст вологи у матеріалі має обчислюватись за результатами повторних зважувань/нагрівань/зважувань зразка одного із лотоків, зазначених у В.2.3, для кожної товщини матеріалу, що випробовується.

Лотоки зі зразками треба зважити (початкова кондиційована маса W1), нагріти у печі (шафі), що вентилюється, за температури (105±2) °С протягом 24 годин, охолодити, а потім повторно зважити. Повторні зважування повинні проводитись, поки не буде досягнута рівновага вологи або постійна маса W₂, як визначено в EN 1363-1. Вміст вологи (W₁ - W₂) зразка має обчислюватись як у процентному відношенні до рівноваги вологи або постійної маси.

Матеріали на основі гіпсу і подібні матеріали треба висушувати за температури (40±5) °С.

ДОДАТОК С

(обов'язковий)

ПРИВЕДЕНА ТОВЩИНА БЕТОНУ

С.1 Загальні положення

Базові дані стосовно температури всередині незахищеної бетонної плити або балки отримують згідно з ENV 1992-1-2. Для визначення приведеної товщини бетону бетонних плит і балок використовується однаковий метод оцінювання.

С.1.1 Приведена товщина бетону залізобетонних плит - попередній збір даних

а) Глибина в бетоні d_cc, на якій досягається граничне значення підвищення температури θ_CLза базовими даними в незахищеній бетонній плиті, показана на рисунку С.1.

b) Термопара всередині залізобетонної плити з вогнезахисним покриттям у вказаний час випробування t і на глибині d_cp усередині бетону буде показувати виміряне підвищення температури Δθ(d_cp,t) згідно з рисунком С.2. У цьому методі має використовуватися термопара, розташована на відстані 15 мм від поверхні, яка піддається вогневому впливу, для отримання даних для визначення приведеної товщини бетону залізобетонних плит.

С.1.2 Приведена товщина бетонних балок - попередній збір даних

а) Глибина в бетоні d_cc , виміряна вздовж осі кутів балки, які піддаються вогневому впливу, на якій досягається граничне підвищення температури Δθ_CL, за базовими даними в незахищеній залізобетонній балці, показана на рисунку С.3.

b) Термопара всередині захищеної залізобетонної балки в заданий час випробування t і на глибині d_cp буде показувати виміряне підвищення температури Δθ(d_cp,t) згідно з рисунком С.4. У цьому методі випробування має використовуватися термопара, позначена як термопара 11 або 12 (див. 9.3.2 і рисунок 3), для отримання даних для визначення приведеної товщини бетону залізобетонних балок.

С.2 Приведена товщина залізобетонних (бетонних) плит і балок - методологія оцінювання

С.2.1 Графіки, наведені на рисунках С.5 для плит і С.6 для балок отримані з ENV 1992-1-2, демонструють залежності підвищення температури відносно глибини d_cc всередині бетону і побудовані з інтервалами 30 хв для плит і для балок - як функція позиції х/у всередині балки для одного часу 120 хв.

С.2.2 Для даної товщини вогнезахисту додавання виміряних даних температури отриманої на певній (заданій) товщині бетону у вибрані криві на рисунку С.5 для плит або С.6 для балок, як показано на рисунку С.7, дає можливість визначати шляхом інтерполяції глибину в незахищеній залізобетонній конструкції, на якій таке саме підвищення температури було би отримане.

С.2.3 Приведену товщину бетону ε визначають за формулою:

наприклад, для даних на рисунку 7:

С.2.4 Значення приведеної товщини бетону є можуть представлятись графічно для кожної товщини вогнезахисту, що випробовується, що дозволяє інтерполяцію результату для балок або плит як функцію тривалості вогневого впливу згідно з рисунком С.8.

БІБЛІОГРАФІЯ

ENV 13381-1 Test methods for determining the contribution to the fire resistance of structural members - Part 1: Horizontal protective membranes (Методи випробування для визначення внеску у вогнестійкість будівельних конструкцій - Частина 1: Горизонтальні захисні мембрани)

ENV 13381-2 Test methods for determining the contribution to the fire resistance of structural members - Part 2: Vertical protective membranes (Методи випробування для визначення внеску у вогнестійкість будівельних конструкцій - Частина 2: Вертикальні захисні мембрани)

ДОДАТОК НА

(довідковий)

ПЕРЕЛІК ТЕХНІЧНИХ ВІДХИЛІВ ТА ЇХ ПОЯСНЕНЬ

Продовження таблиці

Продовження таблиці