Qвн п - сумарні побутові тепловиділення за опалювальний період, Втּгод, що визначаються відпо відно до 9.5;
Qs - сумарні теплові надходження через вікна від сонячної радіації за опалювальний період, Втּгод, що визначаються відповідно до 9.4;
, -те саме, що і в 9.6;
zoп -тривалість опалювального періоду, діб, що визначається згідно зі СНиП 2.01.01 для періоду з середньодобовою температурою зовнішнього повітря не більше ніж 10 °С у разі проведення випробувань закладів охорони здоров'я, дитячих дошкільних закладів та шкіл; не більше ніж 8 °С - в інших випадках.
9.12 Визначають значення питомих тепловитрат на опалення будинку за опалювальний період q буд, кВтּгод/м2 або кВтּгод/м3:
- для житлових будинків за формулою:
-для громадських будинків за формулою
де Q рік -те саме, що і в 9.11, кВт·год;
Fh , Vh-те саме, що і в 9.9, м2 та м3 відповідно.
9.13 Використання методу дає можливість визначити загальний коефіцієнт теплопередачі Кбудзовнішніх огороджувальних конструкцій та величину q буд питомих тепловитрат на опалення будинку з відносною похибкою, що не перевищує ±10 %.
9.14 Усі результати вимірювання, розрахунків, оцінки результатів, а також висновки за результатами натурних випробувань фіксують у протоколі випробування, який є єдиним та обов'язковим звітним документом. Типову форму протоколу наведено у додатку В.
10.1 Зіставлення фактичних значень загального коефіцієнта теплопередачі Кбудзовнішніх огороджувальних конструкцій, питомих тепловитрат на опалення будинку q буд , а також сумарної площі зовнішніх огороджувальних конструкцій FΣ , опалюваної площі Fh та опалюваного об'єму Vh з розрахунковими значеннями за проектом виконують за допомогою енергетичного паспорта згідно з ДБН В.2.6 31.
10.2 У випадку, коли розрахункові значення Кбуд, qбуд, FΣ , Fh , Vh відсутні, їх необхідно розраховувати та внести в енергетичний паспорт згідно з ДСТУ-Н Б А.2.2-5.
10.3 Клас енергетичної ефективності будинку встановлюють згідно з класифікацією ДБН В.2.6-31.
10.4 У разі виявлення класу енергетичної ефективності будинку D, Е або F виконується експериментальне визначення опору теплопередачі та повітропроникності зовнішніх огороджувальних конструкцій згідно з 7.5 та 7.6, розраховується відповідно до ДСТУ-Н Б А.2.2-5 загальний коефіцієнт теплопередачі К будзовнішніх огороджувальних конструкцій за цими експериментальними значеннями, порівнюється його значення з виміряним за 9.10, що фіксується у висновках протоколу випробувань (додаток В).
11.1 Точність визначення витрат теплової енергії на опалення будинку за опалювальний період Qрік залежить від величин відхилень виміряних загальних тепловтрат Qk і від величин Qkр, що визначаються за прямою лінією рисунка 1 при тих самих (tв і - tзі ), які дорівнюють ΔQkі = Qkі - Qkp . Оцінювання похибки виконується згідно з ГОСТ 8.207:
а) обчислюється середнє арифметичне значення різниць величин теплових потоків для відповідної тривалості вимірювань за формулою:
де N - кількість вимірювань при випробуваннях, що дорівнює 14 при тривалості випробувань
протягом двох тижнів, та 12 - протягом трьох місяців;
б) обчислюється середнє квадратичне відхилення за формулою:
де S(Δk) - середнє квадратичне відхилення різниць загальних тепловитрат;
в) знаходяться довірчі границі є випадкової похибки різниць величин теплових потоків за формулою:
де t - коефіцієнт Стьюдента для рівня довіри 0,95 та кількості результатів вимірювань, визначається згідно з ГОСТ 8.207; для 12 вимірювань t = 2,17, для 14 вимірювань t = 2,14.
12.1 При роботі з опалювальними електроприладами необхідно дотримуватися вимог безпеки відповідно до ГОСТ 16617, ГОСТ 27570.0 (МЭК 353-1).
12.2 Монтаж датчиків на зовнішній поверхні огороджувальних конструкцій на поверхах вище першого повинен проводитися з лоджій, балконів або монтажних засобів із дотриманням вимог безпеки при роботі на висоті згідно зі СНиП ІІІ-4.
(довідковий)
|
Дата вимірювань |
Час доби, год |
Поточне значення температури, ˚С |
Сумарна сонячна радіація на горизонтальну поверхню Qгор Вт/м2 |
Витрата гарячої води ΔV, м3 |
Різниця температур в подавальному та зворотньому трубопроводах t под- t зв ˚С |
Тепловитрати на опалення ΔQ, Втּгод |
Обраний інтервал часу ,год |
Середнє значення температури повітря , ˚С за інтервал часу |
Теплові надходження від сонячної радіації через світлові прорізи QS, Втּгод |
Побутові теплонадходження, Q вн п, Втּгод |
Загальні тепловитрати через огороджувальні конструкції Qk Вт |
|||||
|
внутрішнього повітря tв |
зовнішнього повітря tз |
гарячої води опалення на трубопроводах |
внутрішнього tв |
зовнішнього tз |
різниця tв–tз |
|||||||||||
|
подавальному t под |
зворотному t зв |
|||||||||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(довідковий)
Б.1 Сумарні теплові надходження в будинок через світлопрозорі конструкції від сонячної радіації протягом відповідного періоду випробувань Qsі , Втּгод, слід визначати за формулою:
де ξв , ξ зл - коефіцієнти, що враховують затінення світлового прорізу вікон і зенітних ліхтарів непрозорими елементами заповнення, приймаються згідно з ДСТУ-Н Б А.2.2-5;
ε в ,,ε зл -коефіцієнти відносного проникання сонячної радіації для світлопрозорих заповнень вікон і зенітних ліхтарів, що приймаються за результатами сертифікаційних випробувань відповідних світлопрозорих конструкцій або згідно з ДСТУ-Н Б А.2.2-5;
Fcпj - площа світлових прорізів j-го фасаду будинку, м2;
n - кількість фасадів будинку;
Fсп л - площа світлових прорізів зенітних ліхтарів будинку, м2;
Qrop - сумарна (пряма та розсіяна) сонячна радіація, спрямована на горизонтальну поверхню в період випробувань за умов хмарності, Вт·год/м2, яка вимірюється згідно з ГОСТ 26253;
Qверj - сумарна (пряма, розсіяна та відбита) сонячна радіація, спрямована на вертикальну поверхню відповідної орієнтації в період випробувань за умов хмарності, Вт·год/м2, розраховується за формулою:
де k - коефіцієнт перерахунку сумарної сонячної радіації з горизонтальної поверхні на
вертикальну, приймається згідно таблиці Б.1;
Rвep - відбита сонячна радіація за умов хмарності на вертикальну поверхню в період випробувань, Вт·год/м2, що розраховується за формулою:
де А - середнє альбедо поверхні, %, приймається згідно з таблицею Б.2.
Б.2 У разі неможливості точного визначення сумарної сонячної радіації, спрямованої на вертикальну поверхню за умов хмарності Qвep, кВт·год/м2, необхідно користуватись розрахунковими значеннями, наведеними в таблиці Б.З, з відповідним перерахунком до періоду випробувань.
Б.З Значення, що наведені в таблицях Б.1-Б.З, встановлені до набуття чинності нормативного документа з будівельної кліматології, де будуть наведені уточнені дані.
Таблиця Б.1 - Коефіцієнт k для перерахунку середньої суми сонячної радіації (пряма + розсіяна) з горизонтальної поверхні на вертикальну
|
Градуси пн. ш. |
Порядковий номер місяця протягом року |
|||||||
|
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
|
|
Південна орієнтація |
||||||||
|
37 |
0,70 |
0,45 |
0,32 |
0,24 |
0,28 |
0,38 |
0,60 |
0,95 |
|
40 |
0,75 |
0,50 |
0,36 |
0,29 |
0,31 |
0,42 |
0,65 |
1,00 |
|
45 |
0,80 |
0,55 |
0,42 |
0,34 |
0,36 |
0,49 |
0,74 |
1,10 |
|
50 |
0,90 |
0,63 |
0,47 |
0,40 |
0,43 |
0,55 |
0,82 |
1,15 |
|
55 |
1,05 |
0,70 |
0,52 |
0,44 |
0,48 |
0,62 |
0,89 |
1,18 |
|
Градуси пн. ш. |
Порядковий номер місяця протягом року |
||||||
|
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
|
|
Південно-східна орієнтація |
|||||||
|
37 |
0,60 |
0,48 |
0,44 |
0,40 |
0,40 |
0,46 |
0,60 |
|
40 |
0,65 |
0,52 |
0,45 |
0,41 |
0,42 |
0,49 |
0,63 |
|
45 |
0,70 |
0,57 |
0,48 |
0,44 |
0,46 |
0,54 |
0,68 |
|
50 |
0,80 |
0,64 |
0,52 |
0,48 |
0,50 |
0,58 |
0,74 |
|
55 |
0,88 |
0,69 |
0,58 |
0,53 |
0,55 |
0,63 |
0,80 |
