Рисунок 2 - Приклад групування укрупнених модулів, що забезпечує сумісність модульних сіток
5.7 У деяких випадках може бути необхідним перервати модульну сітку (наприклад, для врахування розділу елементів). Ширина зони переривання може бути модульною або не модульною (рисунок 3).
Рисунок 3 - Переривання в модульних сітках
Якщо в проекті використовуються декілька модульних сіток на одному плані, можна змістити сітки одна відносно одної в одному або в обох напрямках (рисунок 4).
У таблиці 5.1 наведена серія розмірів для переважного застосування в горизонтальній координаційній системі. Серія 12М може бути розширена для мультимодулів 24М, якщо для цього є технічне та економічне обґрунтування.
Серія розмірів для переважного застосування в горизонтальній координаційній системі в першу чергу призначена для визначення розмірів компонентів, груп компонентів та просторів. При належному технічному та економічному обґрунтуванні можуть застосовуватись модульні розміри, що не входять до серії.
Рисунок 4 - Зміщення в модульних сітках
Таблиця 5.1 - Серія мультимодульних розмірів для переважного застосування в горизонтальній координаційній системі
Серія розмірів |
Мультимодуль |
|||||
3М |
6М |
12М |
15М |
30М |
60М |
|
3М |
+ |
|
|
|
|
|
6М |
+ |
+ |
|
|
|
|
9М |
|
|
|
|
|
|
12М |
+ |
+ |
|
|
|
|
15М |
+ |
|
|
+ |
|
|
18М |
+ |
+ |
|
|
|
|
21М |
+ |
|
|
|
|
|
24М |
+ |
+ |
+ |
|
|
|
27М |
+ |
|
|
|
|
|
30М |
+ |
+ |
|
+ |
+ |
|
33М |
+ |
|
|
|
|
|
36М |
+ |
+ |
+ |
|
|
|
39М |
+ |
|
|
|
|
|
42М |
+ |
+ |
|
|
|
|
45М |
+ |
|
|
+ |
|
|
48М |
+ |
+ |
+ |
|
|
|
54М |
|
+ |
|
|
|
|
60М |
|
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
66М |
|
+ |
|
|
|
|
72М |
|
+ |
+ |
|
|
|
75М |
|
|
|
+ |
|
|
78М |
|
+ |
|
|
|
|
84М |
|
+ |
+ |
|
|
|
90М |
|
+ |
|
+ |
+ |
|
96М |
|
+ |
+ |
|
|
|
105М |
|
|
|
+ |
|
|
108М |
|
|
+ |
|
|
|
120М |
|
|
+ |
+ |
+ |
+ |
Примітка. Знаком "+" позначені мультимодульні розміри для переважного застосування.
Координаційні розміри конструктивних елементів і елементів обладнання приймають такими, що дорівнюють відповідним розмірам їх координаційних просторів.
Координаційні розміри конструктивних елементів встановлюють залежно від основних координаційних розмірів будівлі (споруди).
Координаційний розмір конструктивного елемента приймають таким, що дорівнюють основному координаційному розміру будівлі (споруди), якщо відстань між двома координаційними осями будівлі (споруди) повністю заповнюють цим елементом (рисунок 5).
Примітка. Замість вказаних на рисунку координаційних розмірів (довжина) можуть бути відповідно прийняті (ширина) або (висота).
Рисунок 5 - Координаційний розмір конструктивного елемента, що дорівнює основному координаційному розміру будівлі
6.4 Координаційний розмір конструктивного елемента приймають таким, зо дорівнює частині основного координаційного розміру будівлі (споруди), якщо декілька конструктивних елементів заповнюють відстань між двома координаційними осями будівлі (рисунок 6 а, б).
Примітка. На рисунку (де = 1, 2, 3) мають те саме значення, що і в 4.3 для
Рисунок 6 - Координаційний розмір конструктивного елемента, що дорівнює частині основного координаційного розміру будівлі
6.5 Координаційний розмір конструктивного елемента може бути більше основного координаційного розміру будівлі (споруди), якщо конструктивний елемент виходить за межі основного координаційного розміру будівлі (рисунок 7).
У цьому випадку
Примітка. На рисунку (де = 1, 2, 3) мають те саме значення, що і в 4.3 для
Рисунок 7 - Координаційний розмір конструктивного елемента, що більше основного координаційного розміру будівлі
Координаційні розміри отворів вікон, дверей і воріт, сумарні розміри конструктивних елементів у плані і за висотою, а також розміри кроків і висот поверхів у деяких будівлях, що не вимагають великих об'ємно-планувальних елементів, призначають переважно кратними укрупненим модулям 12М, 6М і 3М.
Координаційні розміри, що не залежні від основних координаційних розмірів (наприклад, перерізи колон, балок, товщини стін і плит перекриттів), призначають переважно кратними основному модулю М або дробовим модулям 1/2М, 1/5М.
Координаційна товщина виробів із плитки та тонкостінних елементів призначається кратною дробовим модулям 1/10М, 1/20М, а ширина швів і проміжків між елементами - кратною також 1/50М і 1/100М.
Координаційні розміри, кратні ЗМ/2 і 1/2М/2, допускаються при розчленуванні навпіл координаційних розмірів, що дорівнюють непарному числу модулів 3М і 1/2М.
6.10 Конструктивні розміри l, b, h, t, d будівельних елементів необхідно визначати, виходячи з їх координаційних розмірів за вирахуванням відповідних частин ширини проміжків (рисунок 8), тобто
Розміри проміжків необхідно встановлювати у відповідності з ДСТУ-Н Б В.1.3-1.
Рисунок 8 - Визначення конструктивних розмірів будівельних елементів
Розташування і взаємозв'язок конструктивних елементів необхідно координувати на основі модульної просторової координаційної системи шляхом прив'язки їх до координаційних осей.
Модульна просторова координаційна система і відповідні модульні сітки з розчленуваннями, що кратні певному укрупненому модулю, мають бути, як правило, безперервними для всієї будівлі або споруди, що проектується (рисунок 9 а).
Переривчасту модульну просторову координаційну систему з парними координаційними осями і вставками між ними, що мають розмір, кратний меншому модулю (рисунок 9 б, в), допускається застосовувати для будівель із несучими стінами в таких випадках:
у місцях облаштування деформаційних швів;
при товщині внутрішніх стін 300 мм і більше, особливо за наявності в них вентиляційних каналів; у цьому випадку парні координаційні осі проходять в межах товщини стіни з таким розрахунком, щоб забезпечити необхідну площу опори уніфікованих модульних елементів перекриттів (рисунок 9 в);
коли переривчаста система модульних координат забезпечує повнішу уніфікацію типорозмірів індустріальних виробів, наприклад, у панелях зовнішніх і внутрішніх поздовжніх стін, що вставлюються між гранями поперечних стін і перекриттів.
a - безперервна система з поєднанням координаційних осей з осями несучих стін; б - переривчаста система з парними координаційними осями і вставками між ними; в - переривчаста система при парних координаційних осях, що проходять у межах товщини стін
Рисунок 9 - Розташування координаційних осей у плані будівлі з несучими стінами
7.3 Прив'язку конструктивних елементів визначають відстанню від координаційної осі до координаційної площини елемента або до геометричної осі його перерізу.
7.3.1 Прив'язку несучих стін і колон до координаційних осей здійснюють по перерізах, розташованих на рівні обпирання на них верхнього перекриття або покриття.
7.3.2 Конструктивна площина (грань) елемента залежно від особливостей примикання його до інших елементів може відхилятися від координаційної площини на встановлений розмір або збігатися з нею.
Прив'язку конструктивних елементів будівель до координаційних осей необхідно приймати з урахуванням застосування будівельних виробів одних і тих же типорозмірів для середніх і крайніх однорідних елементів, а також для будівель з різними конструктивними системами.
Прив'язку несучих стін до координаційних осей приймають залежно від їх конструкції і розташування у будівлі.
7.5.1 Геометрична вісь внутрішніх несучих стін повинна поєднуватися з координаційною віссю (рисунок 10 а); асиметричне розташування стіни по відношенню до координаційної осі допускається у випадках, коли це доцільно для масового застосування уніфікованих будівельних виробів, наприклад, елементів сходів і перекриттів.
Примітка 1. Розміри прив'язок вказані від координаційних осей до координаційних площин елементів.
Примітка 2. Зовнішня площина зовнішніх стін знаходиться з лівого боку кожного зображення.
Рисунок 10 - Прив'язка стін до координаційних осей
7.5.2 Внутрішня координаційна площина зовнішніх несучих стін повинна зміщуватися всередину будівлі на відстань f від координаційної осі (рисунок 10 б, в), що дорівнює половині координаційного розміру площини, паралельної внутрішній несучій стіні або кратна 1/2М або 1/5М.
При обпиранні плит перекриттів на всю товщину несучої стіни допускається поєднання зовнішньої координаційної площини стін з координаційною віссю (рисунок 10 г).
7.5.3 При стінах із немодульної цегли і каменю допускається розмір прив'язки коригувати в цілях застосування типорозмірів плит перекриттів, елементів сходів, вікон, дверей і інших елементів, що використовуються при інших конструктивних системах будівель і встановлюються відповідно до модульної системи.
7.6 Внутрішня координаційна площина зовнішніх самонесучих та навісних стін повинна поєднуватися з координаційною віссю (рисунок 10 д) або зміщуватися на розмір е з урахуванням прив'язки несучих конструкцій у плані і особливостей примикання стін до вертикальних несучих конструкцій або перекриттів (рисунок 10 е).
7.7 Прив'язка колон до координаційних осей у каркасних будівлях повинна прийматися залежно від їх розташування у будівлі.
7.7.1 У каркасних будівлях колони середніх рядів необхідно розташовувати так, щоб геометричні осі їх перерізу поєднувалися з координаційними осями (рисунок 11 а). Допускаються інші прив'язки колон у місцях деформаційних швів, перепаду висот (7.8) і в торцях будівель, а також в окремих випадках, обумовлених уніфікацією елементів перекриттів у будівлях з різними конструкціями опор.