---

Технологічний або експлуатаційний дефект у вигляді поздовжньої канавки, що утворюється від дряпання поверхні металу наварами та іншими виступами на прокатному інструменті або під час експлуатації від ударів гострих предметів

3.12.10 розшарування

Технологічний дефект, що виникає після розкатки або ковки з міжкристалітних тріщин, газових бульбашок, неметалічних включень

3.12.11 свищ

Дефект, що супроводжується втратою герметичності конструкції і виникає при корозійному пошкодженні матеріалу або при проростанні тріщини наскрізь

3.12.12 тріщина

Дефект суцільності матеріалу, що характеризується довжиною і глибиною, а ширина не враховується. Розрізняють поверхневі, підповерхневі та наскрізні, осьові та кільцеві тріщини

3.12.13 шлакове включення

Дефект зварювання, що є результатом неохайного зачищення деталей від окалини, іржі та бруду, а також під час багатопрохідного зварювання від неповного видалення шлаків із попередніх шарів

3.13 дефект форми

Дефект, зумовлений викривленням початкової геометрії конструкції або недотриманням технології монтажу

3.13.1 згин

Пошкодження (експлуатаційний дефект), що виникає в результаті взаємодії трубопроводу з грунтом внаслідок зміни рель'єфу місцевості, або поздовжньої втрати стійкості

3.13.2 вм'ятина

Дефект, що виникає під час взаємодії поверхні труби з твердим тілом. Вм'ятина має плавне сполучення поверхонь та характеризується глибиною та площею

3.13.3 забоїна

Дефект, що виникає в результаті динамічної взаємодії поверхні труби з твердим тілом, що має гострі краї

3.13.4 неспіввісність

Монтажний дефект, викликаний відхиленням розмірів труб, що зварюються між собою

3.13.5 різнотовщинне з'єднання

Монтажний дефект, зумовлений з'єднанням трубопровідних секцій із різною товщиною стінки

3.14 діаграма оцінки руйнування

Двокритеріальна діаграма, що дозволяє одночасно оцінювати ступінь небезпеки крихкого та в'язкого руйнування конструкції і визначає область безпечних і небезпечних станів

3.15 довідкове напруження

Умовне напруження, що дорівнює умовній границі текучості жорстко-пластичного тіла, за якого тіло набуває граничного стану при заданих зовнішніх навантаженнях

3.16 допустимий коефіцієнт запасу міцності

Коефіцієнт встановлюється даним стандартом на основі прийнятої системи коефіцієнтів надійності, що регламентуються нормами на проектування

3.17 еквівалентне напруження

Напруження, визначене за певним критерієм міцності

3.18 залишкова міцність

Міцність, яку набуває об'єкт за час експлуатації на момент контролю

3.19 залишковий термін експлуатування

Термін часу від моменту визначення технічного стану до моменту відпрацювання призначеного терміну експлуатації

3.20 запас міцності

Кількісний показник, що визначається відношенням коефіцієнта запасу міцності до допустимого коефіцієнта запасу міцності

3.21 інтегральний коефіцієнт надійності

Розрахунковий коефіцієнт; що враховує наступні коефіцієнти надійності: умов роботи, надійності за матеріалом та надійності за призначенням трубопроводу, які визначені для певної ділянки трубопроводу і регламентуються згідно зі СНиП 2.05.06

3.22 кільцевий підповерхневий дефект

Дефект кільцевої орієнтації, нормальний до твірної циліндра труби і не виходить на жодну із її вільних поверхонь

3.23 кільцевий поверхневий дефект

Дефект кільцевої орієнтації, нормальний до твірної стінки труби і виходить на одну із її вільних поверхонь (зовнішню/внутрішню)

3.24 кільцевий наскрізний дефект

Дефект кільцевої орієнтації, нормальний до твірної циліндра труби і виходить на протилежні поверхні стінки труби

3.25 коефіцієнт запасу міцності

Коефіцієнт, що визначається розрахунковим шляхом і характеризує, у скільки разів можна збільшити всі навантаження або пропорційно зменшити характеристики матеріалу, щоб конструкція досягла граничного стану

3.26 коефіцієнт надійності

Коефіцієнт, що встановлюється нормативними документами на проектування і характеризує регламентований запас міцності за певним параметром

3.27 консервативна оцінка

Оцінка, здійснена на основі наближених розрахункових моделей, які гарантовано забезпечують значний запас міцності

3.28 корозія металів

Руйнування металів унаслідок хімічної або електрохімічної взаємодії з корозійним середовищем

3.29 крихке руйнування

Граничний стан, що характеризує крихку міцність матеріалу з тріщиноподібним дефектом. Розрахунки за цим станом здійснюють із застосуванням методів механіки руйнування

3.30 моніторинг

Захід технічного обслуговування, що передбачає періодичне візуальне або апаратне спостереження за об'єктом спостереження

3.31 осьовий наскрізний дефект

Дефект, орієнтований вздовж твірної стінки труби і виходить на протилежні поверхні стінки труби

3.32 осьовий підповерхневий дефект

Дефект, орієнтований вздовж твірної стінки труби і не виходить на жодну з її вільних поверхонь

3.33 осьовий поверхневий дефект

Дефект, орієнтований вздовж твірної стінки труби і виходить на одну з її вільних поверхонь (зовніш-

ню/внутрішню)

3.34 параметр зменшення міцності

Параметр, що характеризує, у скільки разів наявність дефекту знижує запас міцності ділянки трубопроводу у порівнянні з бездефектним станом за умови дії однієї і тієї ж системи навантаження

3.35 первинні напруження

Напруження, які задовольняють рівняння рівноваги і врівноважують прикладені зовнішні навантаження

3.36 пластична нестабільність

Граничний стан, пов'язаний із виникненням розвинених пластичних деформацій по всьому перерізу конструктивного елемента

3.37 призначений термін експлуатації

Гарантований період безаварійної експлуатації конструкції, що визначається на етапі проектування і регламентується ТУ або правилами експлуатації

3.38 поточний стан

Сукупність істотних характеристик об'єкта і (або) його складових частин, що відображає його стан у даний час

3.39 режим трубопроводу "аварійна зупинка"

Зупинка трубопроводу, що настала внаслідок аварії або відмови

3.40 режим трубопроводу "гідровипробування"

Режим трубопроводу, якого він набуває під час проведення гідровипробувань

3.41 режим трубопроводу "зупинка"

Технологічний режим експлуатації трубопроводу, за якого настає припинення транспорту продукту

3.42 режим трубопроводу "пуск"

Технологічний режим експлуатації трубопроводу, за якого трубопровід переходить від режиму припинення транспорту продукту до стаціонарного режиму

3.43 режим трубопроводу "стаціонарний"

Технологічний режим експлуатації трубопроводу, за якого транспорт продукту здійснюється у проектному режимі

3.44. розрахована довговічність

Довговічність, що розрахована за поточними параметрами за встановленими процедурами розрахунку без урахування коефіцієнта запасу міцності за довговічністю

3.45 розрахунок довговічності

Сукупність розрахункових операцій із визначення проміжку часу від поточного до граничного стану з урахуванням дії на трубопровід циклічного довготривалого навантаження

3.46 розрахунок на статичну міцність

Сукупність розрахункових операцій, що спрямовані на визначення коефіцієнта запасу міцності та подальше порівняння його з допустимим коефіцієнтом запасу міцності з урахуванням дії на трубопровід статичного навантаження

3.47 умова статичної міцності

Стан міцності, за яким коефіцієнт запасу міцності є не меншим від допустимого коефіцієнта запасу міцності

4 ПОЗНАКИ ТА СКОРОЧЕННЯ

4.1 Скорочення

ДОР -діаграма оцінки руйнування

КЗМ -коефіцієнт запасу міцності

КІН -коефіцієнт інтенсивності напружень

КС -компресорна станція

ЛМР -лінійна механіка руйнування

ЛЧМТ -лінійна частина магістрального трубопроводу

МСЕ - метод скінченних елементів

НД - нормативний документ

НДС - напружено-деформований стан

НПС -нафтоперекачувальна станція

ПЗМ -параметр зменшення міцності

ТУ -технічні умови

4.2 Познаки

Окремі познаки фізичних величин, вказані у додатках до цього стандарту:

а - глибина дефекту, мм;

а₀ - поточне значення глибини дефекту, мм;

а₁ - перший замір глибини дефекту, мм;

а₂- другий замір глибини дефекту, мм;

A_st- константа матеріалу, параметр у рівнянні росту тріщини стрес-корозії;

A_z, В_z- коефіцієнти ряду Фур'є;

α' - параметр зменшення міцності (ПЗМ);

α _Т- коефіцієнт лінійного теплового розширення металу труб (1/°С);

b -півширина дефекту, мм;

B_f-константа матеріалу, параметр рівняння Періса для втомних тріщин;

ДКС - допустиме корозійне спрацювання матеріалу, мм;

D - зовнішній діаметр труби, мм;

D_вн- внутрішній діаметр труби, мм;

_{- номінальна товщина стінки, мм;}

ΔΚ₁ - розмах коефіцієнта інтенсивності напружень, МПа ;

Т - інтервал часу між двома послідовними замірами розмірів дефекту;

е - відстань між серединними лініями по товщині стінки труб, що з'єднуються, мм;

Е - модуль пружності (модуль Юнга), МПа;

ε - відносне подовження об'єкта (деформація);

f - мінімальна відстань між контурами сусідніх дефектів, мм;

h - мінімальна відстань від контура підповерхневого дефекту до найближчої вільної поверхні, мм;

і - коефіцієнт категорії напружень,i = 1 для первинних напружень, i = k для

вторинних напружень

j - номер поточної точки на контурі перерізу труби;

KCV - ударна в'язкість, Дж/см²;

Κ₁ - розрахунковий КІН, МПа;

Κ_1C - характеристика тріщиностійкості - критичний КІН, МПа;

K₁^max- максимальне значення коефіцієнта інтенсивності напружень, МПа;

K₁^min - мінімальне значення коефіцієнта інтенсивності напружень, МПа;

K_r- безрозмірний КІН, що характеризує міру наближення до крихкого руйнування;

K_r^A- значення безрозмірного КІН у точці А діаграми ДОР;

k - допустимий КЗМ трубопроводу, становить 0,9 від інтегрального коефіцієнта

надійності згідно зі СНиП 2.05.06;

k₁- коефіцієнт надійності за матеріалом трубопроводу;

k_кp- коефіцієнт надійності за швидкістю корозії;

k_p- коефіцієнт надійності за навантаженням трубопроводу (дорівнює n, визначеному

СНиП 2.05.06);

L - максимальний лінійний розмір дефекту, мм;

l - півдовжина дефекту, мм;

М_φ- локальний оболонковий згинальний момент у поздовжньому напрямку, МН м;

M_у- згинальний момент відносно осі у поперечного перерізу труби, МНּ м;

M_z- згинальний момент відносно осі z поперечного перерізу труби, МНּм;

М_кр- крутний момент в площині поперечного перерізу труби, МНּ м;

_{- локальний оболонковий згинальний момент в окружному напрямку, МН ּ м;}

т - коефіцієнт умов роботи трубопроводу;

т' - константа матеріалу, показник рівняння Періса для втомних тріщин;

μ - коефіцієнт поперечної деформації (коефіцієнт Пуассона);

N - цикл навантажування;

Ν_χ- осьове зусилля в поздовжньому напрямку труби х (МН);

- кількість точок розбивки окружного перерізу труби;

n - коефіцієнт запасу міцності (КЗМ);

n' - константа матеріалу, показник у рівнянні росту тріщини стрес-корозії;

Р -прикладене узагальнене зусилля;

Pll - граничне навантаження в'язкого руйнування;

ρ - максимально допустимий експлуатаційний внутрішній тиск, МПа;

- відношення довжини кола до діаметра дорівнює 3,1415926;

q - параметр розрахунку еквівалентного напруження;

R - середній радіус труби, мм;

R' - коефіцієнт асиметрії циклу;

R₁- середній радіус першої труби в з'єднанні двох трубних секцій, мм;

R₂- середній радіус другої труби в з'єднанні двох трубних секцій, мм;

R - нормативне значення тимчасового опору, МПа;

R - нормативне значення границі текучості, МПа;

- нормативне значення ударної в'язкості KCV, Дж/см²;

R -нормативне значення критичного КІН, МПа;

- радіус в j-й точці, мм;

S - максимальна площа дефекту, мм²;

S_r- безрозмірне довідкове напруження, міра наближення до в'язкого руйнування;

S - безрозмірне поточне довідкове напруження у точці А діаграми ДОР;

σ - механічне напруження, МПа;

σ ₂ - значення напруження, що відповідає деформації 2 %;