---

Рисунок 10.1 - Приклад кріплення панелей, що не обпираються на балки або крокви

Figure 10.1 - Example of connection of panels not supported by a joist or a rafter 10.8.2 Wall diaphragms

Рисунок 10.2 - Прикріплення панелі

Figure 10.2 - Panel fixings

Додаток А (Інформативний) Моделі руйнування при зсуві по лінії або зоні розташування з’єднувальних елементів нагельного типу «сталь-дерево»

1. Д ля з'єднань «сталь-дерево», які включають багато елементів кріплення нагельного типу, на які діє складова усиль паралельна волокну близько до кінця елемента нормативна несуча здатність проти руйнування вдовж периметру зони розташування елементів кріплення, як показано на рисунку А.1 (руйнування по лінії блоку) та рисунку А.2 (руйнування всього блоку), повинна визначатись за виразом:

1,5 A_net,tf_t,0,k

F_bs,Rk = max (A.1)

0,7 A_net,vf_v,k

де:

A_net,t= L_net,tt₁ (A.2)

L_net,vt₁ моделі руйнування (e, f, j/l, k, m)

A_net,v = (A.3)

( A_net,t + 2 t_ef) всі інші моделі руйнування

i

L_net,v = (A.4)

L_net,t = (A.5)

-для тонких сталевих пластин (при моделях руйнування, наведених у дужках)

0,4 t₁ (a)

t_ef = (A.6)

1,4 (b)

- для товстих пластин (при моделях руйнування, наведених у дужках)

2 (d)(h)

t_ef = (A.7)

t₁(c)(g)

де:

F_bs,Rk нормативна несуча здатність на зсув блоку по лінії або периметру;

A_net,t - площа перерізу нетто перпендикулярна волокну;

A_net,v - площа нетто на зсув у паралельному волокну напрямі;

L_net,t - ширина нетто перерізу перпендикулярна волокну;

L_net,v - загальна довжина нетто зони руйнування від зсуву;

l_v,il_t,I - показані на рисунку А.1

t_ef - фактична глибина у залежності від моделі руйнування кріплення , див рисунок 8.3;

t₁ - товщина дерев'яного елемента або глибина проникнення елемента кріплення;

M_y,Rk - нормативне значення моменту на границі текучості елемента кріплення;

d - діаметр елемента кріплення;

f_t,0,k - нормативний опір дерев'яного елемента розтяганню;

f_v,k - нормативний опір дерев'яного елемента на зсув;

f_t,k - нормативний опір заанкерення дерев'яного елемента.

ПРИМІТКА: Моделі руйнування, що виражаються (А.3), (А.6), (А.7), показані на рисунку 8.3.

Позначення: 1 – напрям волокон

2 – лінія руйнування

Рисунок А.1 Приклад руйнування блоку по лінії

Рисунок А.2 Приклад руйнування блоку по об’єму

Аnex A (Informative): Block shear and plug shear failure at multiple dowel-type steel-to-timber connections

( 1) For steel-to-timber connections comprising multiple dowel-type fasteners subjected to a force component parallel to grain near the end of the timber member, the characteristic load-carrying capacity of fracture along the perimeter of the fastener area, as shown in Figure A.1 (block shear failure) and Figure A.2 (plug shear failure), should be taken as:

1,5 A_net,tf_t,0,k

F_bs,Rk = max (A.1)

0,7 A_net,vf_v,k

with

A_net,t= L_net,tt₁

L_net,vt₁ Failure modes (e,f, j/l, k, m)

A_net,v = (A.3)

( A_net,t + 2 t_ef) all other failure modes

and

L_net,v = (A.4)

L_net,t = (А.5)

- for thin steel plates (for failure modes given in brackets)

0,4 t₁ (a)

t_ef = (A.6)

1,4 (b)

for thick steel plates (for failure modes given in brackets)

2 (d)(h)

t_ef = (A.7)

t₁(c)(g)

where

F_bs,Rk is the characteristic block shear or plug shear capacity;

A_net,t is the net cross-sectional area perpendicular to the grain;

A_net,v is the net shear area in the parallel to grain direction;

L_net,t is the net width of the cross-section perpendicular to the grain;

L_net,v is the total net length of the shear fracture area;

l_v,i, l_t,i are defined in figure A. 1;

t_e,f is the effective depth depending of the failure mode of the fastener, see Figure 8.3;

t₁ is the timber member thickness or penetration depth of the fastener;

M_y,Rk is the characteristic yield moment of the fastener;

d is the fastener diameter;

f_t,0,k is the characteristic tensile strength of the timber member;

f_v,k is the characteristic shear strength of the timber member;

f_h,k is the characteristic embedding strength of the timber member.

NOTE: The failure modes associated with expressions (A.3), (A.6) and (A.7) are shown in Figure 8.3.

Key:

1 Grain direction

2 Fracture line

Figure A.1 - Example of block shear failure

Figure A.2 - Example of plug shear failure

Додаток В (Інформативний) Балки з механічним сполученням

В.1 Спрощений розрахунок

В.1.1 Поперечний переріз

(1) У цьому додатку розглядаються поперечні перерізи, показані на рисунку В.1.

В.1.2 Припущення

(1) Метод розрахунку базується на теорії лінійної пружності та наступних припущеннях:

- шарнірно обперті балки мають прогін l. Для нерозрізних балок може застосовуватись величина 0,8 l відповідного прольоту, а для консольних балок – подвоєна довжина вильоту консолі l.

- складові частини (дерев'яних або на основі деревини панелей) виготовлені на повну довжину або зі склеєними з'єднаннями стиків

- складові частини з’єднуються між собою механічними елементами з модулем ковзання К

- крок елементів кріплення s або постійний, або змінюється рівномірно, відповідно до величин сил зсуву, між значеннями s_mini s_max при s_max≤ 4s_min

- навантаження діє у напрямку осі Z та викликає момент M = M(x), що змінюється синусоїдально або за параболою, та зусилля зсуву V = V(x)/

В.1.3 Кроки

(1) Якщо полиці складаються з двох частин, з’єднаних зі стінкою, або якщо стінка складається з двох частин (як у балках коробчатого перерізу), крок s_i визначається сумарною кількістю елементів кріплення на одиницю довжини двох з’єднуваних панелях.

В.1.4 Прогини, спричинені згинальними моментами

(1) Прогини визначаються через застосування фактичної жорсткості на згин (EIef), яка визначається згідно з В.2.

Позначення: (1) – крок: s₁ модуль ковзання: навантаження: F₁

(2) - крок: s₃ модуль ковзання: K₃ навантаження: F₃

Рисунок В.1 Поперечний переріз (зліва) і розподіл згинальних напружень (справа). Всі розмірності додатні за винятком a₂, додатній напрям якої показано.

В.2 Фактична згинальна жорсткість

(1) Фактична згинальна жорсткість повинна визначатись за виразом:

(ЕІ)_ef = (E_iI_i + γ_iE_iА_і ) (В.1)

при середньому значенні Е і при:

А_і = b_ih_i (B.2)

І_і = (В.3)

γ₂ = 1 (В.4)

γ_i = [1+π²E_iA_is_i / (K_il²)]^-1 для i = 1 та i = 3 (B.5)

a₂ = (B.6)

де значення символів визначено на рисунку В.1

К_і = К_ser,i - для визначення граничного стану за придатністю для експлуатації;

К_і = К_u,i - для визначення граничного стану за міцністю і стійкістю.

Для таврових балок h₃ = 0

В.2 Нормальні напруження

(1) Нормальні напруження повинні визначатись за виразами:

σ_і = (В.7)

σ_m,і = (В.8)

В.3 Максимальні напруження зсуву

(1) Дотичні напруження досягають максимальних значень при рівності нулю нормальних напружень. Максимальні напруження зсуву в елементах стінки (частина 2 рисунка В.1) повинні визначатись за формулою:

τ_2,max = (B.9)

В.4 Навантаження на елемент кріплення

(1) Навантаження на елемент кріплення повинно визначатись за формулою:

F_i = (B.10)

де:

і= 1 i 3, відповідно;

s_i = s_i(x) – крок елементів кріплення відповідно до В.1.3(1).

Annex B (Informative): Mechanically jointed beams

B.1 Simplified analysis

B.1.1 Cross-sections

(1) The cross-sections shown in Figure B.1 are considered in this annex.

B.1.2 Assumptions

(1) The design method is based on the theory of linear elasticity and the following assumptions: