Суб'єкти випробувань повинні адаптуватися до світла перебуванням в приміщенні для проведення випробувань або в еквівалентно освітленому приміщенні за 15хв до проведення випробувань. Такий рівень адаптації зберігається протягом всіх випробувань.
С.4.3 Робоче місце для випробувань
Дисплеї та супутнє обладнання (наприклад, клавіатура) повинні бути встановлені на робочій поверхні відповідних розмірів, висоти та якості обробки (див. ISO 9241-5). Відстань від точки спостереження до дисплея є проектна відстань спостереження (див. 5.1), а кут лінії спостереження повинен становити від 0° до 60° нижче горизонтальної лінії (див. 5.2).
Учасник випробувань повинен сидіти на стільці, що відповідає вимогам ISO 9241-5.
С.5 Об'єкт випробувань
Об'єктом випробувань служить група знаків, пов'язаних із сукупністю графічних знаків з восьмирозрядним кодуванням, що надані в таблицях 1—3, які містять дані щодо восьмирозрядних Відеотерміналів, в ISO/IEC 4В731). В кожному випробуванні використовують всю групу знакв або спеціально вказану підгрупу, як, наприклад, в ISO/IEC 6462) для семирозрядних відеотерміналів. В обох випадках використовують одну й ту ж саму групу.
1) ISO/IEC 4873: 1991 Information technology — ISO 8-bit code for information interchange — Structure and rules for implementation.
2' ISO/IEC 646: 1991 Information technology — ISO 7-bit coded character set for information interchange.
|
Національна примітка 1) ISO/IEC 4873-1991 Інформаційні технології. 8-розрядні коди ISO для інформаційного обміну. Структура та правила користування. 2) ISO/IEC 646-1991 Інформаційні технології. 7-розрядні коди ISO для інформаційного обміну. |
С.6 Ознайомлення з об'єктом випробування
Перед випробуваннями необхідно впевнитися, що учасники випробувань ознайомлені з кожним знаком в групі знаків.
С.7 Процедура проведення випробування
Наступна процедура пропонується як настанова до проведення випробувань. Метою цієї процедури є проведення точних й достовірних випробувань. Будь-які відступи від передбаченої процедури повинні бути направлені на підвищення точності й достовірності випробувань. Процедури випробувань повинні бути досить легкими, слід уникати надмірного навантаження учасників випробувань .
Слід підкреслити, що метою випробувань є порівняння ефективності роботи користувачів на двох дисплеях.
Учасникам випробувань необхідно дати можливість відрегулювати дисплей, що випробовується (але не еталонний дисплей) до такого рівня яскравості і контрасту, яким вони віддають перевагу.
Знаки необхідно виводити на екран блоками в три ряди по п'ять знаків в кожному з них. Середній ряд — це ряд, що враховує вплив інтервалу між рядками. Кожний знак представляють довільно в кожному рядку, не менше двох раз протягом випробувань.
Центр одного блока встановлюють як можна ближче до кожного із наступних п'яти положень (див. рисунок 11):
a) верхній лівий кут, по діагоналі, 10 % довжини діагоналі від кута;
b) верхній правий кут, по діагоналі, 10 % довжини діагоналі від кута;
c) центр екрана;
d) нижній лівий кут, по діагоналі, 10 % довжини діагоналі від кута;
e) нижній правий кут, по діагоналі, 10 % довжини діагоналі від кута.
Перед тим як вивести блоки на екран, учаснику випробувань повинен бути пред'явлений візуальний або слуховий старт-сигнал, щоб зосередити його увагу. П'ять знакових блоків в п'яти точках пред'являють одночасно через 0,5 с після припинення сигналу і демонструються на екрані до того часу, поки вони не будуть повністю розпізнані учасником випробувань .
Учасників випробувань інструктують у відношенні порядку розпізнавання знаків в ряду кожного блока, від верхнього лівого до нижнього правого кута.
Під час проходження тесту учасника випробувань необхідно проінструктувати щодо важливості швидкості та точності розпізнавання знаків.
Час від появи блоків, що випробуються, до реакції суб'єкта на останню букву останнього блока необхідно реєструвати з точністю до 100 мс або вишчою.
Наступна група блоків, що випробуються, пред'являється відразу після завершення реакції на попередню групу.
Примітка 16. Процедура випробувань допускає використання будь-якого прийнятного методу реагування (наприклад, використанням клавіатури). Треба відмітити, що як для дисплея, що випробовують, так і для еталонного дисплея, застосовують ідентичні процедури та вимірювання.
С.8 Оцінка дискомфорту
С.8.1 Процедура
Після завершення випробувань дисплея, що спостерігався першим, суб'єктам пропонують оцінити його прийнятність у відношенні найбільш істотних характеристик зорового дискомфорту. Для половини учасників випробувань дисплей, що спостерігався першим, буде тим дисплеєм, що проходить випробування, а для іншої половини — еталонний дисплей. Учасники випробувань не повинні знати, з яким з них вони працюють. Далі наведено шкали для оцінки дискомфорту та інструкції, які надають учасникам випробувань.
Після спостереження другого дисплея учасники випробувань повинні дати порівняльну оцінку прийнятності відносно першого дисплея у відповідності з кожною шкалою. Далі визначено шкали, які повинні використовуватися, а також інструкції, що надають учасникам випробувань.
Примітка 17. Учасники випробувань використовують суцільну псевдоінтегральну шкалу для оцінки придатності першого дисплея для одержання максимальної кількості інформації про кожне судження. Далі суб'єкт може орієнтуватися на цю інформацію під час прийняття порівняльного висновку щодо придатності другого дисплея.
С.8.2 Шкали оцінки дискомфорту
Після закінчення випробування першого дисплея і також після закінчення випробування другого дисплея кожний учасник випробувань отримує листок відповідей, що надано на рисунку С.1, де він відмічає відчутий дискомфорт.
С.8.3 Інструкції для учасників випробувань
Кожний суб'єкт випробувань отримує наступні усні інструкції для пояснення, як потрібно реєструвати свою реакцію:
a) Інструкції щодо дисплея, що спостерігався першим:
«Ми б хотіли, щоб Ви відмітили, як Ви оцінюєте дисплей, з яким Ви тільки що працювали, у відповідності з характеристиками, викладеними на аркуші. Для кожної характеристики Ви повинні підкреслити в лівій колонці те, що відповідає Вашій оцінці.»
b) Інструкції щодо дисплея, що спостерігався другим:
«Ми б хотіли, щоб Ви відмітили, як Ви оцінюєте другий дисплей у відповідності з характеристиками, викладеними на аркуші. Під час розгляду кожної характеристики Вам необхідно враховувати свою оцінку відносно першого дисплея, відмічену раніше. Вам необхідно вказати, чи вважаєте Ви другий дисплей гіршим, однаковим або кращим за перший і зробити відмітку у відповідній клітинці.»
С.8.4 Бали
В тих випадках, коли дисплей, що спостерігають другим, і є тим, що випробовують, то порівняльні оцінки для другого дисплея відмічають експериментатором наступним чином:
гірше = -1
такий самий = 0
краще = +1
В тих випадках, коли дисплей, що спостерігають другим, є еталонним, порівняльні оцінки для другого дисплея відмічають наступним чином:
гірше = +1
такий самий = 0
краще = -1
Загальний бал дискомфорту окремо для кожного учасника випробувань отримують шляхом додавання окремих балів по кожній шкалі. Загальний бал знаходиться в діапазоні від -6 до +6, де позитивні значення балів означають, що дисплей, що проходив випробування, був оцінений як більш комфортабельний, ніж еталонний дисплей, а негативні значення балів означають, що дисплей, який проходив випробування, був оцінений, як менш комфортабельний порівняно з еталонним. Бал 0 означає, що дисплей, який проходив випробування, та еталонний дисплей були оцінені як однакові за комфортабельністю. Окремі оцінки ( від -6 до +6) можуть оброблятися статистично, за допомогою методів, зазначених далі.
С.9 Результати випробувань
Для кожного об'єкта визначаються наступні результати випробувань:
а) середня частота помилок по всіх знаках для дисплея, який проходить випробування, та для еталонного дисплея;
b) середній час на блок знаків для дисплея, що проходить випробування, та еталонного дисплея;
c) порівняльна оцінка дискомфорту.
С.10 Статистична обробка результатів
До статистичної обробки результатів входить порівняння дисплея, що проходить випробування, з еталонним дисплеєм за кожним з трьох критеріїв. Нульовим припущенням, Н0 є відсутність різниці між балами дисплея, що проходить випробування, та еталонного дисплея. Альтернативне припущення, H1 — бал дисплея, що проходить випробування, значно нижчий, ніж еталонного дисплея. Таким чином, «одностороннє» випробування застосовують в тих випадках, коли необхідно визначити, чи є дисплей, який проходить випробування, гіршим за еталонний.
Процедура для подібних випробувань відповідності вимогам містить установку рівнів за наступними параметрами (вибрані значення знаходять відображення в кількості учасників випробувань, необхідної для того, щоб виключити нульове припущення).
a) Ризик виробника. Це ризик відмови від дисплея за результатами випробувань. Припустиме значення — 0,05.
b) Ризик користувача. Це ризик допуску непридатного дисплея. Цей ризик установлюється на значенні 0,05 (тобто в одному з 20 випадків дисплей, який проходив випробування, приймається, в той час як фактично він гірший за еталонний).
c) Величина різниці між середнім значенням кожного з критеріїв, який має практичне або експлуатаційне значення. D — є величина, що підпорядковується теорії імовірності, а значення 0,75 відповідає приблизно 15 % різниці продуктивності праці.
Примітка 18. Значення отримані обробленням емпіричних даних, отриманих під час розроблення метода випробувань. Організації, що проводять випробування, просять знов повідомити їхні дані з метою збільшити надійність і гнучкість тестового метода і встановити відповідні значення для цих параметрів.
Необхідна кількість учасників випробувань (N) визначають наступним чином:
де Uα— нормальне відхилення ризику виробника;
Uβ — нормальне відхилення ризику користувача ;
D — різниця між середніми значеннями кожного з критеріїв, якій має практичне або експлуатаційне значення, що підпорядковується теорії імовірності.
Примітка 19. При α = 0,05 та β = 0,05, Uα = 1,96 та Uβ = 1,96.
Після визначення необхідної кількості учасників випробувань та збору даних відповідно до процедури, яку було описано вище, проводять аналіз за f-методом для визначення середнього процента помилок по знакам випробування, середньому часу на блок і порівняльної оцінки дискомфорту.
Розрахунки показують, що необхідна відносно велика кількість учасників випробувань, щоб досягти потрібних значень α, β та D. Альтернативний і більш економічний спосіб полягає в використанні послідовних випробувань (наприклад, послідовний t- метод Барнарда), коли результати кожного випробовування відомі до отримання даних від наступного учасника випробувань. Ці процедури відносно мало розповсюджені в науках про поведінку людини, проте вони широко практикуються в галузі промислового нагляду та контролю якості, а також ідеально підходять для підвищення ефективності затрат випробувань на відповідність вимогам стандарту.
Більш докладні відомості про статистичні аспекти випробувань на відповідність вимогам стандарту можна знайти в роботі Brigham F.R., Statistical methods for testing the conformance of products to user performance standards, Behaviour and Information Technology, Volume 8 (4), pp. 279-283.
C. 11 Відповідність вимогам стандарту
Відповідність вимогам стандарту досягається в тих випадках, коли дисплей, що проходить випробування, не є значно гіршим ні за жодного з виміряних параметрів, наприклад середнього проценту помилок, середнього часу на блок і дискомфорту, ніж еталонний дисплей.
С. 12 Конфіденційність
Конфіденційність індивідуальних балів випробувань повинна бути гарантована. Імена учасників випробувань не повинні виходити за межі організації, яка проводить випробування. Необхідно дотримуватися норм етики під час виконання експериментів, що стосуються людини.
ДОДАТОК D
(інформаційний)
БІБЛІОГРАФІЯ
[I] ISO 6385: 1981, Ergonomic principles in design of work systems.
[2] ISO 9241-5: —3), Ergonomic requirements for office work with visual display terminals (VDTs): Part 5: Worcstation layout and postural requirements .
[3] ISO 9241-7: —3), Ergonomic requirements for office work with visual display terminals (VDTs): Part 7: Display reqyirements with reflections.
[4] ISO 9241-8: —3), Ergonomic requirements for office work with visual display terminals (VDTs): Part 8: Requirements for displayed colours.
[5] CIE Publication No. 69: 1987, Methods of characterising Luminance Meters and Illuminance Meters.
[6] Crawford,B.H. The dependence of pupil size upon external light stimuli under static and variable conditions. Proceedings of the Royal Society (London), B121: 373 (1936).
[7] DeLange, H.Dzn. Eye's response at flicker fusion to square-wave modulation of a test field surrounded by a large steady field of equal mean luminance. Journal of the Optical Society of America, Volume 51, (4), pp. 415—421 (1961).
[8] Eriksson, S. and Baeckstroem, L. Temporal and spatial stability in visual displays. In: Selected papers presented at the Conference on Work With Display Units. ( Knave, B. and Widebeck, P.G., eds). North Holland: 1987, pp. 461—473.
