---

Якщо передбачена можливість регулювання чутливості елемента, чутливого до диму, на місці експлуатування, то:

a)   доступ до пристрою регулювання повинен бути обмежений використовуванням спеціального інструменту або коду;

b)   повинна бути передбачена можливість визначити вибрані настройки чутливості та їхнє відображення в документації, в якій повинні вказуватися настройки чутливості, необхідні для різних пристроїв доставляння проб і умов застосовування.

Примітка 2. Ці регулювання можна виконувати як у сповіщувачі, так і в ППКП.

Примітка 3. Зміна настройок чутливості може змінити класифікацію встановленого АПДС — див. розділ 7;

c)   якщо є можливість настроїти сповіщувач (включаючи пристрій доставляння та настройку чутливості) так, що він не відповідатиме цьому стандарту, то в сповіщувачі або документації до нього повинно бути зазначено, що в такій конфігурації сповіщувач не відповідає цьому стандарту.

        5.6   Спрацьовування за умов пожеж, що розвиваються повільно

Наявність у сповіщувачів «компенсування дрейфу» (наприклад, для компенсування зміни чутливості сповіщувача внаслідок його поступового забруднення) і (або) застосовування алгоритмів адаптації сповіщувача до навколишнього середовища не повинно призводити до значного зниження чутливості сповіщувача за умов пожеж, що розвиваються повільно.

У зв’язку з тим, що практично неможливо провести випробовування в умовах дуже повільного зростання концентрації диму, оцінювання реакції сповіщувача в подібних умовах можна зробити на підставі аналізу схеми (програмного забезпечення) і (або) проведенням фізичних тестів та імітацій.

Під час використовування такого типу алгоритмів сповіщувач відповідає вимогам цього розділу, якщо документація та оцінка показують:

a)   як і чому чутливий елемент дрейфує;

b)  як компенсувальні методи змінюють чутливість сповіщувача під час компенсування дрейфу;

c)   що існує граничне значення компенсації чутливості, що дозволяє уникнути застосовування алгоритмів/засобів компенсації за межами чутливості і забезпечує відповідність із розділами цього стандарту;

d)  для кожної швидкості збільшення концентрації диму R, яка більша ніж А/4 в годину (де А — початкове некомпенсоване значення порогу спрацьовування сповіщувача), час, через який сповіщувач видасть сигнал тривоги, не перевищує значення 1,6 • A/R більше ніж на 100 с;

e)   діапазон компенсацій обмежений так, що компенсація в даному діапазоні не сприяє збільшенню значення порогу спрацьовування сповіщувача відносно його початкового значення більше ніж у 1,6 раз.

Примітка. Додаткову інформацію щодо оцінювання цих вимог d) і e) наведено у додатку J.

        5.7   Механічна міцність трубопроводу

Труби для доставляння та фітинги, сполучні патрубки повинні мати відповідну механічну міцність і термостійкість.

Повинні виконуватися принаймні такі вимоги:

Необхідно застосовувати труби, класифіковані принаймні класом 1131 (див. таблицю 1) згідно з EN 61386-1.

        Таблиця 1 — Механічні вимоги до труб доставляння

Труби, що класифіковані виробником іншим чином, повинні бути випробувані відповідно до таблиці 2, для вказаних у таблиці 1 класів, або виробник АПДС повинен довести, що вимоги цього розділу виконуються.

            Таблиця 2 — Механічні випробовування

 

Випробовування на ударну міцність повинне бути проведено за мінімальної температури діапазону (мінус 15 ^оС).

Вважають, що труба витримала випробовування на теплотривкість, якщо жодне із виміряних значень внутрішнього діаметра труби не склало менше ніж 80 % від початкового значення.

Якщо виробник АПДС не постачає труби для пристрою доставляння, то в документації до сповіщувача повинно бути вказано, що повинні виконуватися вимоги цього розділу.

Примітка. Прикладом свідоцтва, що доводить, що труба відповідає цим вимогам, є протокол випробовування, сертифікат відповідності або декларація відповідності, навіть якщо на цих документах немає позначення EN 61386-1.

        5.8   Складові частини і додаткові чутливі елементи у пристрої доставляння

Складові частини, а також додаткові компоненти (коробка, фільтри, щупи, вентилі тощо), які вмонтовують у пристрій доставляння, повинні бути описані в документації. АПДС, що складається з окремих компонентів (розуміють якнайгірший варіант компонування відповідно до документації виробника), повинен відповідати вимогам цього стандарту.

Якщо компонент має вбудований чутливий елемент, який бере участь у формуванні вихідного сигналу (наприклад, для вказівки щодо локалізації), то функціювання АПДС, що містить ці чутливі елементи, повинно відповідати вимогам цього стандарту.

        5.9   Контроль повітряних потоків

5.9.1   Якщо повітряні потоки виходять за межі, встановлені виробником, то повинен з’явитися сигнал несправності.

5.9.2    Повітряні потоки, що проходять через АПДС, повинні контролюватися на виявлення витоків або ж засмічень пристрою доставляння або точок відбирання.

Якщо витік повітря або засмічення призводить до збільшення або зменшення об’єму повітряного потоку на 20 % і більше, то повинен з’явитися сигнал несправності, або якщо АПДС оснащений пристроєм, який контролює постійне (або близьке до постійного) значення об’єму повітряного потоку, що проходить, і який працює незалежно від пристрою доставляння (наприклад, застосовування вентилятора з регулюванням числа обертів або нагнітального насосу), то сигнал несправності повинен з’явитися після виходу з ладу 50 % і більше точок відбирання.

В обох випадках допустимий часовий інтервал між несправністю, що виникла, та видачею сигналу несправності повинен бути не більше ніж 300 с.

Примітка. Цей час не охоплює затримку між сигналом несправності і його індикацією на ППКП. Протягом цього часу можуть виникати короткочасні коливання повітряних потоків, які можуть призвести до небажаного помилкового спрацьовування.

5.9.3    Якщо АПДС має функцію запам’ятовування значення початкового повітряного потоку (встановленого на момент інсталювання або технічного обслуговування) і контролює відхил від цього значення, то зміни цього значення, повинні бути можливі лише за рівнем доступу 3 (як визначено в EN 54-2).

5.9.4   Вимикання і увімкнення електроживлення АПДС не повинне призводити до зміни збереженого значення велечини повітряного потоку.

        5.10    Електроживлення

Електроживлення аспіраційного димового сповіщувача повинно здійснюватися згідно з EN 54-4.

Примітка. Електроживлення може здійснюватися від ППКП.

        5.11   Технічна документація

Разом із АПДС повинна додаватися необхідна технічна документація, інструкція з монтування та технічного обслуговування, яка забезпечує їхнє правильне установлювання, настройку чутливості і функціювання. Якщо ж технічна документація не додається повністю з кожним АПДС, то на ньому або з ним повинні бути надані посилання на відповідну технічну документацію.

Виробник зобов’язаний в цій документації зазначити класифікацію кожної конфігурації пристрою доставляння і дані по налаштуванню чутливості. Якщо кількість конфігурацій не визначено, виробник повинен вказати необхідні методи (способи) для визначення класифікації кожної вживаної конфігурації.

У протоколі випробовування повинні бути посилання на дану документацію, яку використовують під час описування і визначання найнесприятливішої конфігурації, для застосовування під час пожежних випробовувань (див. 6.15), а також час доставки для точок відбирання.

Примітка 1. Час доставки не повинен охоплювати час обробляння і обмежується лише часом, необхідним для доставки аерозолю від точки відбирання (у кімнаті тестових пожеж) до чутливого елемента.

Метод, вживаний для визначення класифікації, повинен бути вказаний однозначно.

Примітка 2. Цей метод, за можливості, повинен враховувати такі параметри:

—   розміри і кількість точок відбирання (максимальні і мінімальні) і всі обмеження на їх розташування вздовж пристрою доставляння;

—   настройку чутливості сповіщувача (спосіб регулювання чутливості);

—   подробиці допустимого розташування пристрою доставляння (наприклад, окрема труба, відгалуження, H-конфігураціі);

—   максимальну довжину пристрою доставляння (наприклад, максимальну довжину труб і відгалужень);

—   настройку всмоктувального вузла, якщо вона регулюється.

        5.12   Додаткові вимоги до програмнокерованих сповіщувачів

        5.12.1    Загальні положення

Сповіщувачі, керовані програмним забезпеченням, щоб відповідати вимогам цього стандарту, повинні також відповідати вимогам, зазначеним у 5.12.2, 5.12.3 і 5.12.4

5.12.2   Документація на програмне забезпечення

5.12.2.1 Виробник повинен надати випробовувальному центру документацію, яка містить огляд структури програмного забезпечення. Ця документація повинна бути досить детальна стосовно структури для перевіряння відповідності цьому стандарту. Вона повинна містити, щонайменше, таке:

a)   функційний опис головної програми (наприклад, блок-схему або структурограму), що містить:

1)   короткий опис модулів програми і функції, що ними виконуються;

2)   спосіб взаємодії модулів;

3)   повну ієрархію програми;

4)   спосіб взаємодії програмного і апаратного забезпечення сповіщувача;

5)   спосіб виклику модулів програми з вказівкою обробляння переривання;

b)   опис областей пам’яті, які використовують для різних цілей (наприклад, програм, специфічних даних, поточних даних);

с) позначення, за допомогою якого можна однозначно ідентифікувати програмне забезпечення та його версію.

5.12.2.2 Виробник повинен мати також детальну документацію на програмне забезпечення, яка повинна бути надана за вимогою випробовувального центру. Вона повинна містити, щонайменше, таке:

a)   короткий опис конфігурації системи, яка охоплює все програмне та апаратне забезпечення;

b)   опис кожного модуля програми, який містить, принаймні, таке:

1)  назву модуля;

2)   опис виконуваних функцій;

3)  опис інтерфейсів, включаючи спосіб передавання даних, діапазон дійсних значень і перевірку їхньої дійсності;

c)   повну роздруківку вихідних кодів у вигляді твердої копії або у формі машинного коду (наприклад, ASCII-коду), охоплюючи всі глобальні та локальні змінні, константи і мітки, а також достатні коментарі для розпізнавання послідовності виконання програми;

d)   подробиці програмних засобів, вживаних під час створювання програми і під час роботи з нею (наприклад, засоби CASE, компілятор).

5.12.3   Побудова програмного забезпечення

Щоб забезпечити надійну роботу сповіщувача, до побудови програмного забезпечення пред’являють такі вимоги:

a)   програмне забезпечення повинне мати модульну структуру;

b)   побудова інтерфейсу для ручного і автоматичного формування даних не повинна допускати некоректних даних, які спричинять помилку в роботі програми;

c)  програмне забезпечення повинне бути побудоване так, щоб унеможливити зависання програми.

5.12.4   Збереження програм і даних

Програма, що відповідає цьому стандарту, а також згадані вище дані, такі як настройки виробника, повинні зберігатися в енергонезалежній пам’яті. Запис інформації в елементи пам’яті, яка містить дану програму і дані, повинно виконуватися лише у разі використовування спеціального інструменту або коду, і бути неможливим під час нормальної роботи сповіщувача.

Специфічні дані об’єкта повинні зберігатися в пам’яті, яка забезпечує зберігання цих даних, принаймні, два тижні без зовнішнього електроживлення сповіщувача, а з моменту відновлення електроживлення після його вимкнення повинне бути забезпечено виконання автоматичного оновлення даних протягом 1 год.

6 ВИПРОБОВУВАННЯ

6.1   Загальні положення

6.1.1  Атмосферні умови під час випробовування

Якщо в методиці випробовування не встановлене інше, то випробовувати треба після того, як випробний зразок стабілізувався за нормальних атмосферних умов згідно з EN 60068-1:

температура              — від 15 ^оС до 35 ^оС;

відносна вологість — від 25 % до 75 %;

атмосферний тиск — від 86 кПа до 106 кПа.

Якщо зміна цих параметрів має значний вплив на вимірювання, то такі зміни необхідно звести до мінімуму під час ряду вимірювань, виконуваних як частина одного випробовування на одному зразку.

6.1.2   Стан під час випробовування