(B.38)

де Zc пластичний момент опору перетину колон,


fyd,c проектна межа текучості сталі в колоні, визначений в пункті В.6.2.1(3),


NEd осьове навантаження колони в ситуації сейсмічного проектування,


Ac площа перетину колони,


Mc сума моментів колон у верхніх і нижніх кінців укрупненої зони панелі, що є результатом розвитку моменту балки Mpl,R,b в межах кожної балки зєднання:

Zc is the plastic section modulus of the columns,


fyd,c is the design yield strength of steel in the column, defined as in B.6.2.1(3),


NEd is the axial load of the column in the seismic design situation,


Ac is the area of the column section,


Mc is the sum of column moments at the top and bottom ends of the enlarged pane zone resulting from the development of the beam moment Mpl,R,b within each beam of the connection:

(B.39)

де:

L відстань між центральними лініями колон,



db глибина балки, включаючи припуск,



Нс висота поверху рами.


V. Розрахувати значення безрозмірного параметра , що виражений таким чином:

where:

L is the distance between the column centerlines,


db is the depth of the beam including the haunch, and


Нс is the storey height of the frame.


v. Compute the value of the non-dimensional parameter given by

(B.40)

де Ahf площа полиці припуска.


VI. Розрахувати значення безрозмірного параметра як:

where Ahf is the area of the haunch flange.


VI. Compute the value of the non-dimensional parameter as:

(B.41)

де:

fuw,d конструкційна міцність зварних швів на розтягування,


Sx модуль пружності балки (більший),


d глибина балки,


Ab і fb відповідно, площа і момент інерції балки.



vii. Порівняти безрозмірні величини , розраховані вище. Якщо , розміри припуска являються достатніми і подальші локальні перевірки слід виконати відповідно до пункту viii нижче. Якщо , жорсткість полиці припуска слід збільшити – або шляхом збільшення площі припуска полки Аhfабо шляхом зміни геометрії припуска.


viii. Виконати перевірки міцності і стабільності для припуска полки:

where:

fuw,d is the design tensile strength of the welds,


Sx is the beam (major) elastic modulus,


d is the beam depth,


Ab and fb are respectively the area and moment of inertia of the beam.



vii. Compare the non-dimensional -values, as calculated above. If , the haunch dimensions are sufficient and further local checks should be performed in accordance with viii below. If , the haunch flange stiffness should be increased, by either increasing the haunch flange area Аhf or by modifying the haunch geometry.


viii. Perform strength and stability checks for the haunch flange:

(міцність)

(B.42)

(стійкість)

(B.43)

де:

fyhf,d проектне значення межі текучості полиці припуска,


bhf і thw виступ полиці і товщина полиці припуска, відповідно.


іх. Виконати перевірку міцності і стійкості для стінки припуска:

where:

fyhf,d is the design value of the yield strangth of the haunch flange,


bhf і thw are the flange outstand and the flange thickness of the haunch, respectively.


ix. Perform strength and stability checks for the haunch web

(міцність)

(B.44)

(стійкість)

(B.45)

де:

fyhw,d проектне значення межі текучості стінки припуска,


fhw товщина ребра,


v коефіцієнт Пуасона для сталі.


х. Перевірити міцність стінки балки на зсув відповідно до стандарту ЕN 1993-1-8: 2004, 6.2.6, для зсувної сили, якою повинна протидіяти стінка балки, визначуваної наступним виразом:

where:

fyhw,d is the design value of the yield strength of the haunch web,


fhw is the web thickness,


v is the Poisson ratio of steel.


x. Check the shear capacity of the beam web in accordance with EN 1993-1-8:2004, 6.2.6, for a shear force to be resisted by the beam web given by

(B.46)

де надається виразом (В.40).


xi. Поперечні елементи жорсткості і елементи жорсткості стінки балки повинні проектуватися так, щоб вони протидіяли концентрованій силі . Елементи жесткості стінки балки повинні володіти достатньою міцністю для протидії разом зі стінкою балки, концентрованому навантаженню (1 – )Vpl,Rd,b.. Відношення ширини до товщини для елементів жорсткості мають бути обмежені значенням 15, щоб уникнути локального викривлення.


xii. Деталізувати зварні шви з повним проплавленням для приєднання елементів жорсткості до балки полиці. Двосторонні 8-міліметрові кутові шви є достатніми для приєднання елементів жорсткості до стінки балки.


В.6.2.4.2 Приєднання листів обшивки


(1) Приєднання листів обшивки може понизити напруження у зварних швів полиці балки і вимушену пластичну деформацію в балці, обшивки, що виявляються на кінці листів.


(2) Листи обшивки можуть використовуватися або тільки у нижньої полиці балки, або у верхніх і нижніх полиць балок.


(3) Сталеві листи обшивки повинні мати прямокутну форму і розміщуватися по направленню прокату, паралельним балці.


(4) З'єднанням із зварними стінками балок і відносно тонкими і короткими листами обшивки слід віддавати перевагу по відношенню до болтових стінок і важких і довгих плит.


(5) Довгі плити не слід використовувати для балок з короткими прольотами і великими зсувними силами.


(6) Для проектування приєднання листів обшивки може застосовуватися наступна пошагова процедура:


і. Вибрати розміри листів обшивки на підставі розмірів балки:

where given by expression (B.40),


xi Design transverse and beam web stiffeners to resist the concentrated force . Web stiffeners should possess sufficient strength to resist, together with the beam web, the concentrated load (1 –)Vpl,Rd,b.. Width-to-thickness ratios for stiffeners should be limited to 15, to prevent local buckling.






xii. Detail welds with complete joint penetration welding to connect stiffeners to the beam flange. Two-sided 8 mm fillet welds are sufficient to connect the stiffeners to the beam web.




B.6.2.4.2 Cover plate connections


(1) Cover plate connections can reduce the stress at the welds of the beam flange and force yielding in the beam to occur at the end of the cover plates.


(2) Cover plates may be used either only at the bottom beam flange, or at the top and bottom beam flanges.


(3) Steel cover plates should have rectangular shape and should be placed with the rolling direction parallel to the beam.


(4) Connections with welded beam webs and relatively thin and short cover plates should be preferred over bolted web and heavy and long plates.



(5) Long plates should not be used for beams with short spans and high shear forces.



(6) A step-by-step design procedure may be applied for cover plate connections as follows.



I. Select the cover plate dimensions on the basis of the beam size:

(B.47)

(B.48)

(B.49)

де:

bcp ширина листа обшивки,


tcp товщина листа обшивки,


bcf ширина полки балки,


tcf товщина полки балки,


lcp довжина листа обшивки,


db глибина балки.


ii. Розрахувати пластичний момент балки (Mpl,Rd,b) на кінці листів обшивки, як вказано у виразі (В.7).


iii. Розрахувати пластичний зсув балки, Vpl,Rd,b, відповідно до В.5.3.4(3)v для відстані, L’, між пластичними шарнірами в балці:

where:

bcp is the width of the cover plate,


tcp is the thickness of the cover plate,


bcf is the width of the beam flange,


tcf is the thickness of the beam flange,


lcp is the length of the cover plate, and


db is the beam depth.


ii. Compute the beam plastic moment (Mpl,Rd,b) at the end of the cover plates as in expression (B.7).


iii. Compute the beam plastic shear, Vpl,Rd,b, in accordance with B.5.3.4(3)v for the distance, L’ between the plastic hinges in the beam:

(B.50)

iv. Розрахувати момент у полиці колони, Mcf,Ed:

iv. Compute the moment at the column flange, Mcf,Ed:

(B.51)

V. Перевірити, щоб площа листів обшивки, Acp, задовольняло вимозі:

v. Verify that the area of cover plates, Acp, satisfies the requirement:

(B.52)

де fyd проектна границя текучості листів обшивки.


vi. Перевірити, щоб відношення міцності на згин колони і балки, CBMR, задовольняло умові:

where fyd is the design yield strength of the cover plates.


vi. Verify that, the column-to-beam flexural capacity ratio, CBMR, satisfies the condition:

(B.53)

де:

Zb і Zc пластичні моменти опору балок і колон, відповідно,


fyb границя текучості сталі в балці, визначений в пункті В.5.1(5),


fyd,c проектна границя текучості сталі в колоні, визначений в пункті В.6.2.1(3).


VII. Визначити товщину плит безперервності, розміщених на рівні верхніх і нижніх полиць балок для додання жорсткості стінці колони. Ця товщина має бути не менше ширина полиці балки.


VIII. Перевірити, чи є міцність і жорсткість зони панелі достатніми для того, щоб панель залишалася пружною:

where:

Zb and Zc are the plastic moduli of the beams and the columns, respectively,


fyb is the yield strength of steel in the beam, defined as in B.5.1(5), and


fyd,c is the design yield strength of steel in the column, defined as in B.6.2.1(3).


Vii. Determine the thickness of the continuity plates placed at the level of the top and bottom beam flanges to stiffen the column web. This thickness should be not less than that of the beam flange.


viii. Check that the strength and the stiffness of the panel zone are sufficient for the panel to remain elastic:

(B.54)

де:

dc глибина стінки колони,


twc товщина стінки колони, включаючи дублюючі плити, при їх наявності,


fyw,d проектне значення межі текучості зони панелі,


Н висота поверху рами.


IX. Встановити розміри і деталювання зварних швів між частинами, що сполучаються, тобто між балкою і листами обшивки, між колоною і листами обшивки і між балкою і колоною. При виконанні зварних швів повинні використовуватися такі ж електроди, як і при виконанні оригінальних зварних швів, або принаймні, електроди з аналогічними механічними властивостями.


В.6.3 Приєднання зв'язків і сейсмічних ланок


(1) Приєднання в'язів і сейсмічних ланок слід проектувати, враховуючи ефекти циклічної поведінки після викривлення.


(2) Жорстким з'єднанням слід віддавати перевагу номінальним штирьовим з'єднанням (див. ЕN 1998-1-8:2004, 5.2.2).


(3) Для підвищення стійкості приєднання системи в'язів до порушення площини не слід порушувати цілісність.


(4) Центральні лінії в'язей і балки не повинні перетинатися за межами сейсмічної ланки.


(5) У з'єднаннях розкосів і балок, центральні лінії вказаних елементів не повинні перетинатися в межах довжини ланки, і у його кінця.



(6) Для приєднання сейсмічної ланки до колони у поверхні полиці колони між плитами полиці балки слід використовувати несучі торцеві кришки.


(7) Модернізація з'єднань між балками і колонами може привести до зміни довжини сейсмічної ланки. Отже, після ухвалення стратегії ремонту слід перевірити дану ланку.


(8) Сейсмічні ланки, приєднані до колони, мають бути короткими.


(9) Слід уникати зварних з'єднань сейсмічної ланки із слабкою віссю колони.

where:

dc is the depth of the column web,


twc is the thickness of the column web including the doubler plates, if any,


fyw,d is the design value of the yield strength of the panel zone, and


H is the frame storey height.


ix. Dimension and detail the welds between joined parts, i.e. between the beam and the cover plates, between the column and the cover plates and between the beam and the column Weld overlays should employ the same electrodes as used in the original welds, or at least electrodes with similar mechanical properties.




B.6.3 Connections of braces and of seismic links


(1) The connections of braces and of seismic link should be designed taking into account the effects of cyclic post-buckling behaviour.


(2) Rigid connections should be preferred to nominally pinned ones (see

EN 1998-1-8:2004, 5.2.2).


(3) To improve out-of-plane stability of the bracing connection, the continuity of beams and columns should not be interrupted.


(4) The brace and the beam centrelines should not intersect outside the seismic link.


(5) In connections of diagonal braces and beams, the centrelines of these members should intersect either within the length of the link or at its end.


(6) For connection of a seismic link to a column at column flange face, bearing end plates should be used between the beam flange plates.



(7) Retrofitting of beam-to-column connections may change the length of the seismic link Therefore, the link should be checked after the repair strategy is adopted.


(8) Seismic links connected to the column should be short.


(9) Welded connections of a seismic link to the column weak-axis should be avoided.



Додаток С

(інформативний)


Цегляні будівлі


С.1 Сфера застосування


(1) Даний Додаток містить рекомендації по оцінці і проектуванню модернізації цегляних будівель в сейсмічних районах.



(2) Рекомендації даного розділу застосовні до бетонних або цегляних елементів, противостоящим бічному зусиллю, в межах системи будівлі з неармованою, утримуваною або армованою цегляною кладкою.


С.2 Ідентифікація геометрії, деталей і матеріалів


С.2.1 Загальні положення


(1) Необхідно ретельно перевірити наступні аспекти:


I. Тип елементу цегляної кладки (наприклад, глина, бетон, порожнистий, суцільний, і т. д.).


II. Фізичний стан елементів цегляної кладки і наявність яких-небудь його погіршень.


III. Конфігурація елементів цегляної кладки і їх з'єднань, а також цілісність шляхів прохождення навантаження між бічними елементами, що чинять опір.


IV. Властивості складових матеріалів елементів цегляної кладки, і якість з'єднань.


V. Наявність і кріплення фанерних елементів, наявність елементів конструкції, що не є несучими, відстань між перегородками.


vi. Інформація про прилеглі будівлі, які могли б взаємодіяти з розглядаємою будівлею.



С.2.2 Геометрія


(1) Зібрані дані повинні включати наступні пункти:


I. Розміри і розташування всіх стін, що працюють на зрушення, включаючи висоту, довжину і товщину.


II. Розміри елементів цегляної кладки.


III. Розташування і розміри стінових отворів (двері, вікна).


IV. Розподіл навантажень, обумовлених силою тяжкості на несучі стіни.


С.2.3 Деталі


(1) Зібрані дані повинні включати наступні пункти


I. Класифікація стін як неармованих, обмежених або армованих.


II. Наявність і якість будівельного розчину.


III. Для армованих цегляних стін – кількість горизонтальної і вертикальної арматури.


IV. Для багатошарової цегляної кладки (цегляні стіни з бутовим сердечником) – ідентифікацію числа шарів, відповідні відстані і розташування стягувань при їх наявності.


V. Для колодцевой кладки із заповненням порожнеч будівельним розчином – оцінка типу, якості і розташування місць заповнення розчином.


VI. Визначення типу і стану будівельного розчину і швів розчинів; перевірка стійкості, ерозії і твердості будівельного розчину; Ідентифікація дефектів, таких, як тріщини, внутрішні порожнечі, ослаблені елементи і погіршення стану будівельного розчину.


VII. Ідентифікація типу і стану з'єднань між перпендикулярними стінами.


VIII. Ідентифікація типу і стану з'єднань між стінами і підлогами або перекриттями.



IX. Ідентифікація і розташування горизонтальних тріщин в швах поганої якості, вертикальних тріщин в тичкових швах і елементах цегляної кладки, і діагональних тріщин поблизу від отворів.


Перевірка відхилень стін від вертикальності і відставання зовнішніх шарів або інших елементівв, таких, як парапети і димарі.


С.2.4 Матеріали


(1) Неруйнуюче випробування може використовуватися для кількісної оцінки і підтвердження однорідності будівництва, а також наявність і ступінь погіршення стану. Можуть бути використані наступні типи випробувань:


I. Швидкість ультразвукових або механічних імпульсів для виявлення змін щільності і модуля пружності матеріалів цегляної кладки і для виявлення наявності тріщин і дефектів.


II. Ударне випробування для підтвердження заповнення порожнеч армованих стін будівельним розчином.


III. Радіографія і прилади для вимірювання шару бетону, де це доречно, для підтвердження розміщення арматурної сталі.


(2) Можуть виконуватися додаткові випробування для підвищення рівня достовірності визначення властивостей матеріалу цегляної кладки або для оцінки стану цегляної кладки. Можуть виконуватися наступні випробування:


I. Випробування шляхом обстукування молотком Шмідта для оцінки поверхневої твердості зовнішніх цегляних стін.


II. Випробування плоскими гідравлічними домкратами для вимірювання на місці міцність цегляної кладки на зсув. Дане випробування може проводитися спільно з випробуванням плоскими гідравлічними домкратами в прикладенні вертикального навантаження до елементів випробовуваної цегляної кладки.


III. Випробування плоскими гідравлічними домкратами для вимірювання на місці вертикальної напруги стискування, що витримується цегляною кладкою. Дане випробування надає таку інформацію, як розподіл навантаження, обумовленою силою тяжіння, згинальне напруження в стінах, а також напруження в кам'яно-фанерній стіні, стислій навколишнім бетонним каркасом.


IV. Випробування на діагональне стискування для оцінки міцності на зсув і модуль зсуву цегляної кладки.


V. Великомасштабні руйнівні випробування на окремих ділянках або елементах для підвищення рівня достовірності всієї інформації по властивостях конструкції або для надання тій або іншій інформації, такий, як міцність на порушення площинності, поведінка з'єднань і отворів, міцність і деформаційна здатність в плоскості.


С.3 Методи аналізу


С.3.1 Загальні положення


(1) При установці моделі для аналізу жорсткість стін слід оцінювати, враховуючи як згинальні характеристики, так і гнучкість на зсув, використовуючи жорсткість за наявності тріщин. При відсутності точніших оцінок, обидва внески в жорсткість можуть бути прийняті за половину їх відповідних значень за відсутності тріщин.


(2) Цегляні перемички можуть бути введені в моделі, сполучні балки між двома елементами стіни.


С.3.2 Лінійні методи: статичний і багатомодальний


(1) Описувані методи можуть бути застосовні за наступних умов, які є додатковими по відношенню до загальних умов, встановлених в пункті 4.4.2(1)Р


I. Бічні стіни, що протистоять навантаженню розташовані рівномірно в обох горизонтальних напрямках.


II. Стіни є суцільними по висоті.


III. Перекриття володіють достатньою жорсткістю в плані і є достатньо жорстко приєднані до периметру стіни для припущення того факту, що вони можуть розподіляти сили інерції серед вертикальних елементів, як жорстка діафрагма.


IV. Перекриття з протилежних сторін загальної стіни розташовуються на одній і тій же висоті.


V. У кожного перекриття відношення між бічною жорсткістю в плоскості найжорсткішої стіни і найслабкішої первинної сейсмічної стіни, оцінене з урахуванням наявності отворів, не перевищує 2,5.


VI. Елементи перемичок, включені в моделі, або виготовляються з блоків, адекватним чином з’єднані з вказаними елементами суміжних стін або мають сполучні стягування.


С.3.3 Нелінійні методи: статичні і динамічні


(1) Дані методи слід застосовувати, коли умови, вказані в пункті С.3.2, не виконуються.


(2) Міцністні характеристики визначаються у виразі зсуву даху. Гранична міцність на зсув приймається як такий зсув даху, при якому загальна бічна стійкість (зрушення основи) опустилася нижче 80 % пікової стійкості конструкції, унаслідок прогресуючого пошкодження і руйнування бічних елементів, що протистоять навантаженню.


(3) Необхідним значенням, що порівнюється з фактичним, є зсув даху, відповідаючий еталонному зсуву, визначеному в пункті 4.4.4.4 і стандарті EN 1998-1:2004, 4.3.3.4.2.6(1) для даної сейсмічної дії.


Примітка В Інформативному додатку В до стандарту EN 1998-1:2004 описується процедура для визначення еталонного зсуву із спектру пружної реакції.


С4 Моделі міцністних характеристик для оцінки


С4.1 Моделі для глобальної оцінки


С4.1.1 Граничний стан поблизу руйнування


(1) Критерії оцінки, приведені у виразі заходів глобальної реакції можуть застосовуватися тільки у разі нелінійного аналізу.


(2) Глобальні міцністні характеристики в граничному стані поблизу руйнування (NC) можуть бути прийняті рівними граничній міцності на зсув, визначеною в пункті С.3.3(2).


С4.1.2 Граничний стан істотного пошкодження (SD)


(1) Застосовується С.4.1.1(1).


(2) Глобальні міцністні характеристики в граничному стані істотного пошкодження (SD) можуть бути прийняті рівними 3/4 граничній міцності на зсув, визначеній в пункті С3.3(2).


С4.1.3 Граничний стан обмеження пошкодження (DL)


(1) При виконанні лінійного аналізу, критерій для глобальної оцінки визначається у виразі зсуву основи в горизонтальному напрямі сейсмічної дії. Міцність на вказаний зсув може бути прийнята рівній сумі стійкості до зсувних сил окремих стін, оскільки вона контролюється згинанням (див. С.4.2.1(1)) або зсувом (див. С.4.3.1(1)) в горизонтальному напрямі сейсмічної дії. Необхідне значення полягає в оцінці максимального зсуву основи у вказаному напрямі на підставі лінійного аналізу.


(2) При виконанні нелінійного аналізу, міцністна характеристика для глобальної оцінки визначається границею текучості (сила, що викликає пластичну деформацію, і зсув текучості) того, що ідеалізується пружно – повністю пластичного зусилля – відношення зсуву еквівалентної системи з однією ступінню свободи.


Примітка В Інформативному застосуванні В до стандарту EN 1998-1:2004 описана процедура для визначення сили, що викликає пластичну деформацію, і зсуву текучості що ідеалізується пружно, – повністю пластичного зусилля – відношення зсуву еквівалентної системи з однією мірою свободи.


С4.2 Елементи при нормальному зусиллі і згині


С4.2.1 Граничний стан істотного пошкодження (SD)


(1) Міцність характеристики неармованої цегляної стіни контролюється згином, якщо значення її стійкості до зсувного зусилля, визначене в пункті С.4.2.1(3), менше, ніж значення, вказане в пункті С.4.3.1(3).


(2) Міцність неармованої цегляної стіни, контрольована згином, може бути виражена в представленні дрейфу і прийнята рівною для первинних сейсмічних елементів стіни і – для вторинних, де:

D горизонтальний розмір стіни в плоскості (глибина);


Н0 відстань між перетином, в якому досягається міцність на згин, і точкою зворотного вигину.


(3) Стійкість неармованої цегляної стіни до зрушуючої сили, контрольована згином під осьовим навантаженням N, може бути прийнята рівною:

ANNEX C

(Informative)


MASONRY BUILDINGS


C.l Scope


(1) This annex contains recommendations for the assessment and the design of the retrofitting of masonry buildings in seismic regions.



(2) The recommendations of this section are applicable to concrete or brick masonry lateral force resisting elements, within a building system in un-reinforced, confined or reinforced masonry.


C.2 Identification of geometry, details and materials


C2.1 General


(1) The following aspects should be carefully examined:


i. Type of masonry unit (e.g., clay, concrete, hollow, solid, etc.).


ii. Physical condition of masonry elements and presence of any degradation.


iii. Configuration of masonry elements and their connections, as well as the continuity of load paths between lateral resisting elements.



iv. Properties of constituent materials of masonry elements and quality of connections.


v. The presence and attachment of veneers, the presence of nonstructural components, the distance between partition walls.


vi. Information on adjacent buildings potentially interacting with the building under

consideration


C2.2 Geometry


(1) The collected data should include the following items:


i. Size and location of all shear walls, including height, length and thickness.



ii. Dimensions of masonry units.


iII. Location and size of wall openings (doors, windows).


iv. Distribution of gravity loads on bearing walls.


C.2.3 Details


(1) The collected data should include the following items


i. Classification of the walls as un-reinforced, confined, or reinforced.


ii. Presence and quality of mortar.


iii. For reinforced masonry walls, amount of horizontal and vertical reinforcement.


iv. For multi-leaf masonry (rubble core masonry walls), identification of the number of leaves, respective distances, and location of ties, when existing.


v. For grouted masonry, evaluation of the type, quality and location of grout placements.




vi. Determination of the type and condition of the mortar and mortar joints
Examination of the resistance, erosion and hardness of the mortar, Identification of defects such as cracks, internal voids, weak components and deterioration of mortar


vii. Identification of the type and condition of connections between orthogonal walls.


viii. Identification of the type and condition of connections between walls and floors or
roofs.


ix. Identification and location of horizontal cracks in bed joints, vertical cracks in head
joints and masonry units, and diagonal cracks near openings.



Examination of deviations in verticality of walls and separation of exterior leaves or other elements as parapets and chimneys.


C.2.4 Materials


(1) Non-destructive testing may be used to quantify and confirm the uniformity of construction quality and the presence and degree of deterioration. The following types of tests may be used:


i. Ultrasonic or mechanical pulse velocity to detect variations in the density and modulus of masonry materials and to detect the presence of cracks and discontinuities.


ii. Impact echo test to confirm whether reinforced walls are grouted.



iii. Radiography and cover meters, where appropriate, to confirm location of reinforcing steel.


(2) Supplementary tests may be performed to enhance the level of confidence in masonry material properties, or to assess masonry condition. Possible tests are:




i. Schmidt rebound hammer test to evaluate surface hardness of exterior masonry walls.



ii. Hydraulic flat jack test to measure the in-situ shear strength of masonry. This test may be in conjunction with flat jacks applying a measured vertical load to the masonry units under test.





iii. Hydraulic flat jack test to measure the in-situ vertical compressive stress resisted by masonry. This test provides information such as the gravity load distribution, flexural stresses in walls, and stresses in masonry veneer walls compressed by surrounding concrete frame





Iv. Diagonal compression test to estimate shear strength and shear modulus of masonry.



v. Large-scale destructive tests on particular regions or elements, to increase the confidence level on overall structural properties or to provide particular information such as out-of-plane strength, behaviour of connections and openings, in-plane strength and deformation capacity.



C3 Methods of analysis


C3.1 General


(1) In setting up the model for the analysis, the stiffness of the walls should be evaluated taking into account both flexural and shear flexibility, using cracked stiffness. In the absence of more accurate evaluations, both contributions to stiffness may be taken as one-half of their respective uncracked values.



(2) Masonry spandrels may be introduced in the model as coupling beams between two wall elements.


C.3.2 Linear methods: Static and Multi-modal


(1) These methods are applicable under the following conditions, which are additional to the general conditions of 4.4.2(1)P



i. The lateral load resisting walls are regularly arranged in both horizontal directions.



ii. Walls are continuous along their height.


iii. The floors possess enough in-plane stiffness and are sufficiently connected to the perimeter walls to assume that they can distribute the inertia forces among the vertical elements as a rigid diaphragm.



iv. Floors on opposite sides of a common wall are at the same height.



v. At each floor, the ratio between the lateral in-plane stiffnesses of the stiff est wall and the weakest primary seismic wall, evaluated accounting for the presence of openings, does not exceed 2,5.


vi. Spandrel elements included in the model are either made of blocks adequately interlocked to those of the adjacent walls, or have connecting ties.



C.3.3 Nonlinear methods: Static and dynamic


(1) These methods should be applied when the conditions in C.3.2 are not met.


(2) Capacity is defined in terms of roof displacement. The ultimate displacement capacity is taken as the roof displacement at which total lateral resistance (base shear) has dropped below 80% of the peak resistance of the structure, due to progressive damage and failure of lateral load resisting elements.



(3) The demand, to be compared to the capacity, is the roof displacement corresponding to the target displacement of 4.4.4.4 and

EN 1998-1: 2004, 4.3.3.4.2.6(1) for the seismic action considered.


NOTE Informative Annex B of EN 1998-1:2004 gives a procedure for the determination of the target displacement from the elastic response spectrum.


C.4 Capacity models for assessment



C4.1 Models for global assessment


C.4.1.1 LS of Near Collapse (NC)



(1) Assessment criteria given in terms of global response measures can be applied only when the analysis is nonlinear.


(2) Global capacity at the LS of Near Collapse (NC) may be taken equal to the ultimate displacement capacity defined in C.3.3(2).



C.4.1.2 LS of Significant Damage (SD)



(1) C.4.1.1(1) applies.


(2) Global capacity at the LS of Significant Damage (SD) may be taken equal to 3/4 of the ultimate displacement capacity defined in C3.3(2).


C.4.1.3 LS of Damage Limitation (DL)



(1) If a linear analysis is performed, the criterion for global assessment is defined in terms of the base shear in the horizontal direction of the seismic action. The capacity may be taken equal to the sum of shear force capacities of the individual walls, as this is controlled by flexure (see C.4.2.1(l)) or by shear (see C4.3.1(l)) in the horizontal direction of the seismic action. The demand is the estimate of the maximum base shear in that direction from the linear analysis.



(2) If nonlinear analysis is performed, the capacity for global assessment is defined as the yield point (yield force and yield displacement) of the idealized elasto-perfectly plastic force - displacement relationship of the equivalent Single-Degree-of-Freedom system.




NOTE Informative Annex B of EN 1998-1:2004 gives a procedure for the determination of the yield force and the yield displacement of the idealized elasto-perfectly plastic force - displacement relationship of the equivalent Single-Degree-of-Freedom system.



C.4.2 Elements under normal force and bending


C.4.2.1 LS of Significant Damage (SD)



(1) The capacity of an unreinforced masonry wall is controlled by flexure, if the value of its shear force capacity given in C.4.2.1(3) is less than the value given in C4.3.1(3)



(2) The capacity of an unreinforced masonry wall controlled by flexure may be expressed in terms of drift and taken equal to for primary seismic walls and to – for secondary ones, where:


D is the in-plane horizontal dimension of the wall (depth);


Н0 is the distance between the section where the flexural capacity is attained and the contraflexure point.


(3) The shear force capacity of an unreinforced masonry wall as controlled by flexure under an axial load N, may be taken equal to: