КОМІТЕТ МЕДИЧНОЇ ТА МІКРОБІОЛОГІЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ


ПРИМІРНА ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

при роботі на скляному обладнанні

м. Харків


УЗГОДЖЕНО Листом Національного

Науково-дослідного Інституту охорони праці

Від 7 травня 1999 р. №83

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом Комітету

медичної та мікробіологічної

промисловості Українии

від 17 травня 1999 р. № 62

ПІ 1.9.10-022-1999

ПРИМІРНА ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

при роботі на скляному обладнанні

м. Харків

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Ця інструкція встановлює вимоги з охорони праці при роботі на скляному обладнанні.

В основному всі роботи на скляному обладнання відносяться до робіт з підвищеною небезпекою відповідно до п.п. №№ 11, 13, 33, 41 Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затв. Держнаглядохоронпраці 30.11.1993, № 123.

Всі роботи на скляному обладнанні повинні виконуватися відповідно до цієї інструкції.

Відповідно до Закону України «Про охорону праці» (стаття № 49) особи, які не виконують вимоги інструкції з охорони праці, залежно від характеру порушень притягуються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та карної відповідальності.

1.1. До виконання робіт на скляному обладнанні допускаються особи, які:

- досягли 18-років;

- пройшли медичний огляд відповідно до наказу № 45 Міністерства охорони здоров'я України від 30 березня 1994 р. та не мають медичних протипоказань;

- пройшли навчання, інструктаж з питань охорони праці, в тому числі при виконанні робіт з підвищеною небезпекою, подання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, про правила поведінки при виникненні аварій.

1.2. Особи, які виконують роботи на скляному обладнанні зобов'язані:

- вміти користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

- дотримуватися зобов'язань з охорони пращ, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в тому числі:

- своєчасно розпочинати і закінчувати роботу, дотримуватися технологічної та обідньої перерв;

- не виконувати роботи, непередбачені змінним завданням;

- не находитися на роботі у позаробочий час без відповідного дозволу і керівника.

1.3. При роботі на скляному обладнанні виробничий персонал може наражатися на вплив небезпечних і шкідливих виробничих чинників:

ФІЗИЧНИХ:

- небезпечне значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися через тіло людини;

- гострі кромки, задирки, шорсткість на поверхні заготівлі, інструментів та обладнання;

- рухомі частини виробничого обладнання, виробів, заготівель, матеріалів, що пересуваються;

- підвищена загазованість та запиленість повітря робочої зони;

- підвищена або знижена температура повітря робочої зони;

- підвищена або знижена рухомість повітря;

- недостатня освітленість робочої зони. ХІМІЧНИХ:

- токсична і дратуюча дія шкідливих речовин на організм людини. ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИХ:

- нервово-психічні перевантаження (монотонність праці) та інші небезпечні та шкідливі виробничі чинники, які можуть бути при роботи на скляному обладнанні.

1.4. На роботах з шкідливими і небезпечними умовами праці, а також, роботах, пов'язаних із забрудненням або які здійснюються у несприятливих температурних умовах, персоналу видаються безкоштовно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту.

За встановленими нормами також безкоштовно видається мило.

1.5. При виконанні своїх обов'язків особи, які виконують роботи на скляному обладнанні зобов'язаний дотримуватися вимог санітарних норм та особистої гігієни:

- приступати до роботи тільки у засобах індивідуального захисту;

- прийняти і утримувати на протязі зміни робоче місце у чистоті й порядку;

- зберігати і приймати їжу тільки у відведених місцях;

- після роботи вимити забруднені частини тіла.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

Перед початком роботи виробничий персонал зобов'язаний:

2.1. Перевірити засоби індивідуального захисту, одягти їх.

2.2. Включити припливно-витяжну вентиляцію за 15-20 хвилин до початку роботи.

2.3. Зовнішнім оглядом і роботою без навантаження перевірити справність обладнання, пристроїв та тари.

2.4. Перед проведенням робіт візуально перевірити цілісність: відсутність сколов, тріщин скляного обладнання.

2.5. Скляне обладнання, призначене для роботи під вакуумом, повинно бути заздалегідь випробуване на максимальне розрядження і тиск; перед випробуванням, на скляну посудину повинна бути одягнена металева сітка.

При випробуванні обладнання необхідно користуватися щитком для захисту обличчя та очей.

2.6. При виявлених несправностях обладнання та засобів колективного захисту сповістити керівника робіт та не приступати до роботи до усунення виявлених несправностей.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ

3.1. Безпека робіт при експлуатації скляного обладнання забезпечується правильністю монтажу, збірки, наладки і установки обладнання відповідно до вимог паспорта завода-виготівника.

3.2. Технологічний процес з використанням скляного обладнання необхідно проводити відповідно до параметрів (температура, тиск, розрядження, час), означених в паспорті на дане обладнання завода-виготівника.

3.3. Не допускати підвищення робочого тиску (розрядження) в посудинах скляного обладнання і трубопроводах вище дозволеного.

Стрілка мановакуумметра не повинна перетинати червону рису. При підвищенні (зниженні) тиску вище дозволеного вимкнути джерело тиску (розрядження), закрити вентилі на всіх трубопроводах і відкрити вентиль, що зв'язує посудину з атмосферою або ємкістю без тиску.

3.4. При проведенні технологічного процесу марка скляного обладнання повинна відповідати характеру роботи, що проводиться.

3.5. Забороняється:

- нагрівати нетермостійке скляне обладнання на відкритому вогні або безпосередньо на електроплитці;

- різко охолоджувати нагріте скляне обладнання;

- нагрівати скляне обладнання за наявності пошкоджень (тріщини, сколи);

- нагрівати рідини в закритому скляному обладнанні, в якому немає сполучення з атмосферою;

- проводити ремонт під час роботи на скляному обладнанні, так як це може призвести до руйнування скляного обладнання і травмування виробничого персоналу.

3.6. Подачу стисненого повітря або азоту в апарат (для його продування), якщо це передбачено технологічною інструкцією, виконувати тільки при відкритому вентилі на «повітрянці». Закрити вентиль тільки після того, як обслуговуючий персонал переконається в справній дії манометру.

3.7. Тиск стисненого повітря або азоту в апараті доводити до величини встановленої технологічною інструкцією повільним відкриттям вентилів на трубопроводі.

3.8. Запірні пристрої (вентилі, крани) відкривати і закривати поволі, без ривків.

3.9. Постійно стежити за показаннями контрольно-вимірювальних приладів і відповідністю цих показань вимогам технологічних інструкцій.

3.10. Паління дозволяється тільки у спеціально відведених місцях.

3.11. При виявленні під час роботи несправностей на робочому місці, в обладнанні та засобах колективного захисту зупинити роботу, вимкнути обладнання, прилади. Повідомити про це керівника робіт та без його вказівки роботу не відновлювати.

3.12. Порядок повідомлення адміністрації про нещасний випадок.

3.12.1. Про кожний нещасний випадок свідок, працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні терміново повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.

3.12.2. Зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю та здоров'ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків у ситуації, що склалася.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Відповідно до технологічної інструкції звільнити скляне обладнання від продукту, виконати переключення вентилів для вимкнення обладнання від живильного джерела та інших посудин.

4.2. Той, хто здав зміну зобов'язаний ознайомити приймаючого зміну з технічним станом і режимом роботи обладнання (обладнання, що находиться в роботі, резерві, ремонті, які ремонтні роботи виконувались, і будуть виконуватись на зміні).

4.3. Для механічного вилучення забруднень, що прилипли до стінок скляного обладнання слід застосовувати йоржі і щітки тыльки з м'якою щетиною.

4.4. При виявленні недоліків в роботі обладнання та засобах колективного захисту повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

До аварійних ситуацій відносяться:

- розгерметизація технологічних трубопроводів, обладнання та тари з викидом продукту, його пари, пилу у виробниче та зовнішнє середовище;

- загоряння технологічних трубопроводів, обладнання, продукту та 313;

- відключення електропостачання, яке живить засоби колективного захисту, обривання і коротке замикання електрокомунікацій, електрообладнання.

5.1. У випадку виникнення пожежі виробничий персонал зобов'язан:

- вимкнути обладнання;

- закрити вентилі на лінії стисненого повітря, вакууму;

- вимкнути електроенергію, вентиляцію;

- негайно повідомити про те. що трапилось керівника робот або іншу посадову особу;

- окриком оповістити працюючих про виникнення пожежі;

- закрити вікна і двері зі суміжними приміщеннями;

- розпочати ліквідацію пожежі наявними первинними засобами пожежогасіння (вогнегасник, пісок). Загоряння електропроводки і електрообладнання гасити тільки вуглекислотними вогнегасниками.

5.2. Порядок надання першої долікарської медичної допомоги у випадку травмування (отруєння):

5.2.1. Виробничий персонал повинен вжити заходів до надання необхідної допомоги потерпілому при нещасних випадках до прибуття лікаря.

5.2.2. Послідовність надання першої допомоги:

- усунути вплив на організм небезпечних та шкідливих чинників, які погрожують здоров'ю та життю постраждалого (звільнити від впливу електричного струму, винести із зараженої атмосфери, погасити одяг, що горить, тощо);

- визначити характер та тяжкість травми, найбільшу загрозу для життя постраждалого та послідовність заходів щодо його врятування;

- виконати необхідні заходи щодо врятування постраждалого за порядком терміновості (відновити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, іммобілізувати місце перелому, накласти пов'язку тощо);

- підтримувати основні життєві функції постраждалого до прибуття медичного працівника;

- викликати швидку медичну допомогу або лікаря, або прийняти заходи для транспортування постраждалого у найближчий лікарський заклад.

Допомога постраждалому, яка надається не медичними працівниками, не повинна замінювати допомогу з боку медичного персоналу та повинна надаватися лише до прибуття лікаря.

5.2.3. Конкретні дії щодо надання першої допомоги постраждалому при різних ураженнях описані в інструкції з надання першої (долікарської) медичної допомоги, яка вивчається виробничим персоналом при проходженні первинного та послідуючих інструктажів з питань охорони праці.

Інструкція опрацьована Державним науковим центром лікарських засобів