---

Не проводити доставку мастики у відкритих бачках або термосах.

3.3.2. Заповнювати бачки слід на три чверті об'єму і ставити в місцях, що виключають їх перекидання і падіння.

3.3.3. При наповненні мастикою термосів або бачків їх верх повинен розташовуватися на відстані не більше 10 см від низу зливального крана котла.

3.3.4. Транспортування бітумної мастики в бачках по вертикалі і нахилу, наверх і униз, дозволяється тільки по закритому з усіх боків коробу механізованим шляхом або вручну за допомогою блока і троса чи мотузки.

Нагорі короба на помостах повинна бути улаштована приймальна площадка з огородженням. Низ короба повинен спиратися на землю і мати дверцята. Дверцята дозволяється відчиняти, тільки коли бачок знаходиться на землі. Гак для підвіски бачка повинен виключати самочинне розкриття.

3.3.5. Перенесення бачків з гарячим бітумом по горизонталі дозволяється на відстань не більше 50 м; на відстань понад 50 м - тільки механізованим способом.

Перенесення бітуму вручну по пандусах із нашитими планками на висоту більше 2 м не допускається.

Пандуси для переносу бітуму вручну повинні мати бильця з двох боків, утримуватися в чистоті і протягом зміни посипатися піском або тирсою.

Не дозволяється перебування людей під пандусом.

3.3.6. При транспортуванні бачків з бітумом за допомогою кранів різноманітних систем, бачки встановлюються в сухі контейнери з висотою бортів 0,5-0,6 м и з гніздами в дні для установки бачків у кількості не більше 6 шт. в однім контейнері.

3.3.7. Для зручності роботи по гідроізоляції дозволяється бітум переливати з транспортних бачків у робочі, що повинні бути стійкими, мати 2 ручки і розміри не більше: діаметр - 0,5 м, висота - 0,6 м.

3.3.8. Додержуватися наступних вимог:

- не застосовувати плечову жердину для перенесення бачків із гарячим бітумом;

- не переносити гарячий бітум по східцях і драбинах;

- не виконувати гідроізоляційні роботи без проміжних захисних настилів одночасно в двох ярусах по одній вертикалі;

- не проводити гідроізоляційні роботи на не огороджених робочих місцях, у не провітрюваних приміщеннях.

3.4. З метою захисту при роботах, пов'язаних із шкідливими і небезпечними виробничими факторами, ізолювальнику необхідно використовувати такі засоби захисту:

а) засоби колективного захисту:

- засоби нормалізації освітлення виробничих приміщень і робочих місць;

- засоби захисту від підвищених або знижених температур поверхонь устаткування, матеріалів, заготовок;

- засоби захисту від підвищених і знижених температур повітря і температурних перепадів;

б) засоби індивідуального захисту наведені в п. 1.5 даної інструкції.

При роботах із кам'яновугільним піском, що викликає запальні процеси, необхідно старанно захищати шкіру та очі, щільно застібати одяг, перед роботою змащувати руки пастою ІЕР-1 ФС 42-501-72.

3.5. При будь-яких помічених відхиленнях у виробничому процесі роботу необхідно припинити і сповістити про це особі технічного нагляду або керівництву організації.

3.6. Вимоги по забезпеченню пожежо-, вибухо- і електробезпечності.

3.6.1. Виявивши загоряння або появу будь-яких ознак пожежі, слід негайно сповістити про це особі технічного нагляду або керівництву організації.

3.6.2. Не зберігати в підземних виробках свіжі і відпрацьовані паливно-мастильні матеріали, балони з киснем, ацетиленом і іншими пальними газами в обсягах, що перевищують потреби, необхідні для виконання робіт, обумовлених ПВР.

3.6.3. Роботи з ліквідації пожеж у підземних виробках повинні виконуватися відповідно до плану ліквідації аварій (ПЛА).

3.6.4. До відбудовних та інших робіт дозволяється приступати лише після того, як пожежа буде повністю погашена, виробки провітрені та аналізами установлена відсутність у рудниковому повітрі токсичних газів.

3.6.5. Концентрація пожежо-, вибухонебезпечних речовин контролюється за допомогою газосигналізатора. Видача сигналу «Небезпека» здійснюється при досягненні 10% величині нижньої межі вибуховості.

3.6.6. Самовільно не включати і не виключати рубильники, крім аварійних випадків, а також для вивільнення постраждалих від струму, при пожежі і т.п.

3.6.7. Не виправляти, не чистити та не регулювати електроінструмент під час його роботи.

3.6.8. Не підключати електроінструмент безпосередньо до проводів мережі.

3.6.9. Не робити виправлення електричних з'єднань і заземлення електроустаткування під напругою.

3.6.10. Ручним електричним інструментом працювати можна тільки в гумових діелектричних рукавичках і чоботах.

3.6.11. Виправляти патрон електричної лампи, заміняти перегорілі плавкі вставки, заміняти електролампи повинен слюсар-електрик з ремонту шахтного обладнання, устаткування, машин та механізмів при знятій напрузі; ізолювальник виконувати ці роботи не повинен.

Для уникнення поразки електричним струмом не торкатися проводів і вводів освітлювальної мережі навіть тоді, коли зовнішній огляд не виявив пошкодження ізоляції.

3.6.12. Не торкатися руками, одягом або будь-якими предметами (навіть тими, що не проводять електричний струм) частин електричних машин, що зазвичай знаходяться під напругою, навіть у тому випадку, якщо вони відключені.

3.6.13. Не проводити ремонтні роботи поблизу неізольованих, відкритих струмоведучих частин електроустаткування, що знаходяться під напругою, стоячи на окремо покладених дошках, при роботі в два і більше горизонти по одній вертикалі без надійних запобіжних помостів.

3.6.14. Не можна користуватися ручним електроінструментом, знаходячись у нестійкому положенні.

3.6.15. Не проводити робити ручним електроінструментом з приставлених драбин і драбинок.

3.6.16. Не застосовувати в якості переносних світильників звичайні електричні лампи, що живляться електричним струмом напругою 127 і 220 В.

Переносні світильники повинні живитися від електричної мережі напругою 12 В.

3.6.17. Переносний світильник повинен задовольняти таким вимогам:

а) мати ізолюючу ручку;

б) його струмоведучі частини повинні бути захищені від випадкового дотику вогнестійкими і вологостійкими ізолюючими матеріалами;

в) мати захисну металеву сітку;

г) як провід, що живить світильник, повинен застосовуватися гнучкий гумовий шланговий провід із штепсельною вилкою на кінці;

д) конструкція штепсельної вилки повинна виключати можливість помилкового включення світильника в розетку з напругою 127 і 220 В.

3.6.18. Не застосовувати несправні світильники або провід, що мають пошкоджену ізоляцію.

3.6.19. Розташування бітумоварочного приміщення (площадки) у кожному випадку повинно бути письмово узгоджено з пожежним наглядом.

3.6.20. Біля кожного бітумоварочного котла повинні бути вогнегасники, лопати і не менше 1 мЗ сухого піску.

3.6.21. При загорянні бітумної мастики під час варіння необхідно щільно закрити котел кришкою і гасити сухим піском або пінним вогнегасником.

Не гасити палаючу бітумну мастику водою.

3.6.22. Не користуватися відкритим вогнем у радіусі менше 50 м від місця змішування бітуму з органічними розчинниками (безином, скипидаром та ін.).

При змішуванні розігрітий бітум вливається в бензин (а не навпаки) із перемішуванням його тільки дерев'яними мішалками. Температура бітуму в момент приготування праймера не повинна перевищувати 70 градусів Цельсія.

Не дозволяється готувати праймер на етилованому бензині або бензолі.

3.6.23. Склад ізоляційних матеріалів повинен знаходитись від місця розігрівання мастики не ближче ніж на 50 м або за вогнестійкою стіною.

3.6.24. При огляді тари з-під мастик не освітлювати її відкритим вогнем.

3.6.25. З метою пожежо - і вибухобезпеки вигвинчувати пробки з бочок і бідонів з праймером або розчинником слід спеціальним ключем. Не користуватися зубилом або молотком.

3.6.26. Не захаращувати доступи і проходи до протипожежного інвентаря, вогнегасників, гідрантів і до запасних виходів з приміщень.

3.6.27. Не палити в місцях приготування гарячих мастик і на роботах по гідроізоляції, а також у місцях зберігання бітуму та інших ізоляційних матеріалів.

3.7. При всіх нещасних випадках або раптових захворюваннях, фактах порушення технологічного процесу, виявлених несправностях устаткування, пристосувань, інструментів, що загрожують життю і здоров'ю робітників, необхідно відразу припинити роботу і повідомити про це безпосереднього керівника робіт або представника технічного нагляду.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Після закінчення роботи ізолювальник повинен відключити систему електропрогріву котла.

При використанні котла, що працює на рідкому паливі, погасити вогонь у топці, перекривши кран подачі солярки; зняти ручки крана подачі солярки і коркового крана котла і закрити топкові дверцята.

4.1.1. Ізолювальник зобов'язаний:

а) прибрати робоче місце, очистити його від залишків розчину, піску, бітуму та інших матеріалів;

б) очистити розчинонагнітач і торкретний агрегат, шланги і сопло від розчину;

в) оглянути всі механізми, шланги, сопло, переконатися у їх справності, зробити запис у журналі прийому і здачі змін;

г) зібрати і скласти у відведене місце інструмент, переносні електросвітильники, пристосування, бачки для бітуму, матеріали, скафандри, окуляри, пальники, балони;

д) котли для варіння бітуму звільнити від залишків, бітуму, топку - від шлаку.

4.2. Упорядкувати ЗІЗ, здати на зберігання в спеціально відведене місце. При виявленні пошкоджень ЗІЗ, сповістити про це особу технічного нагляду

або начальника дільниці.

4.3. Відходи виробництва, сміття і використані матеріали повинні прибиратися в спеціально відведені місця і металеві ящики.

4.4. Після закінчення роботи ізолювальник повинен вимити обличчя, руки теплою водою з милом або прийняти теплий душ.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ У АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. Загазованість, задимленість понад гранично припустимі норми, а також виявлення осідань гірських порід і пливунів у гірських виробках свідчать про можливі аварійні ситуації.

5.2. Для кожного об'єкта підземного будівництва розроблений ПЛА.

5.2.1. Особи, які не ознайомлені з ПЛА, і не знають його в частині, що відноситься до місця їх роботи і шляхам пересування, до роботи не допускаються. Кожне ознайомлення з ПЛА і виходами проводиться під розписку до початку роботи.

5.2.2. На кожному об'єкті підземного будівництва крім телефонного зв'язку повинна бути обладнана аварійна сигналізація (світлова, гучномовна, безпровідний радіозв'язок і ін.) із метою оперативного оповіщення працюючих про аварійні ситуації.

5.3. При виникненні аварії ізолювальник повинен припинити роботу і діяти відповідно до ПЛА при будівництві метрополітенів і підземних споруд:

а) при пожежах:

- виявши джерело пожежі в гірській виробці, необхідно оцінити обстановку і негайно повідомити про аварію (особисто або по засобах зв'язку) старшій особі в зміні (майстру, механіку, начальнику дільниці і т.п.) або керівництву організації, при можливості вжити заходів до усунення джерела пожежі в початковій стадії;

- знаходячись на вихідніому від джерела пожежі струміні повітря, ізолювальник зобов'язаний включитися в саморятівник і виходити на поверхню по маршруту, передбаченому ПЛА;

- знаходячись на свіжому струміні повітря, ізолювальник отримавши повідомлення про аварію, зобов'язаний взяти саморятівник і виходити на поверхню по маршрутах, передбачених ПЛА;

б) при пожежах у тупикових виробках, при перекритому полум'ям виході, ізолювальник повинен:

- включитися в саморятівник, знайти найбільш безпечне місце, відчинити вентилі на трубопроводі стисненого повітря, що як правило знаходяться біля кінця вентиляційних труб або під вентиляційною свердловиною і чекати прибуття гірничорятувальних відділень;

- перекрити переріз тупикової виробки тимчасовою перемичкою з підручного або аварійного запасу матеріалів (може бути використана прогумована тканина гнучких вентиляційних труб), намагаючись створити у відгородженій частині виробки надлишковий тиск повітря з метою попередження проникнення продуктів горіння і високої температури до місця свого перебування;

- встановити і підтримувати зв'язок із відповідальним керівником робіт із ліквідації аварії;

в) при обваленнях, опинившись за завалом у тупиковій частині виробки, ізолювальник зобов'язаний насамперед вжити заходів до посилення кріплення в місці її завалення і після цього приступити до подачі сигналів.

Сигнали повинні подаватися шляхом ударів металевим предметом по рейках, трубопроводі, елементах кріплення і т.п. або шляхом періодичного включення пневмоінструмента (відбійного молотка). При одержанні сигналу у відповідь робиться спроба встановити мовний зв'язок.

5.4. При всіх аваріях кожний робітник, як той, що виїхав (вийшов) на поверхню, так і той, що знаходився на поверхні у цей час, зобов'язаний, дізнавшись про аварію, доповісти про свій виїзд (вихід) і виконувати обов'язки відповідно до ПЛА або залишатися в розпорядженні відповідального керівника робіт із ліквідації аварії.

5.5. Порядок дій при наданні першої допомоги потерпілим під час аварії:

- усунути вплив на організм факторів, що створюють загрозу здоров'ю і життю постраждалого (звільнити від дії електричного струму, погасити палаючий одяг, витягти з води і т.п.), оцінити стан постраждалого;

- визначити характер і тяжкість травми постраждалого і послідовність заходів щодо його порятунку;

- виконати необхідні заходи щодо порятунку постраждалого (відновити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, імобілізувати місце перелому, накласти пов'язку і т.п.);

- викликати швидку медичну допомогу чи лікаря або вжити заходів для транспортування постраждалого в найближчу лікувальну установу.

- підтримати основні життєві функції постраждалого до прибуття медичного працівника.