3.23. Встановлення і знімання шприца для набивання кранового мастила на крани необхідно виконувати плавно. До встановлення шприца на кран необхідно вивернути болт, встановлений в гнізді для зворотного клапана набивочного штуцера. Болт вивертається поступово. Не можна знаходитися напроти болта, який вивертається. Якщо при вивертанні болта з'ясується, що зворотній клапан пропускає газ чи кранове мастило, то болт необхідно ввернути назад; набивання такого крана під тиском газу виконувати не можна. Після знімання болта встановлюють заповнений мастилом шприц і виконується набивання крана. Крани, які мають двосторонню подачу мастила в кулю, набивають з почерговим відкриттям голкових вентилів. Після набивки крана при зніманні шприца необхідно стояти осторонь від шприца на випадок відмови зворотного клапана, так як шприц може викинути зворотнім тиском. І Іри виконанні цих робіт необхідно стояти з навітряного боку крану.
3.24. Перед закриттям (відкриттям) запірної арматури на трубопроводі необхідно впевнитись в її працездатності і справності (редуктор, насос, мультиплікатор, наявність гідравлічної рідини в балонах тощо). Перед операцією із перестановки запірної арматури останню необхідно набити мастилом (ущільнюючий орган). Перестановку кранів (засувок) на трубопроводі оператор виконує тільки за розпорядженням чи з відому чергового диспетчера при надійному зв"язку з ним та обов'язковому записі в журналі диспетчера.
3.25. При включенні манометра прохідний голчастий вентиль слід відкривати плавно, щоб уникнути різкого удару на прилад. Для заміни манометра необхідно переключити відключаючий вентиль і за допомогою двох ключів обережно відгвинчувати його (одним ключем тримати вентиль, а іншим - манометр).
3.26. З метою запобігання аварійним ситуаціям необхідно дотримуватись наступних правил:
- щільність з'єднань перевіряти тільки за допомогою мильних розчинів та повірених індикаторів горючих газів;
- своєчасно виконувати профілактичне обслуговування обладнання;
- не виконувати ремонт технологічного обладнання та арматури під тиском;
- не вдаряти по обладнанню та газопроводу, що знаходиться під тиском;
- під час виконання профілактичних та ремонтних робіт на технологічному обладнання та арматурі користуватись тільки іскробезпечним інструментом.
4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ
4.1. Після закінчення чергування оператор повинен перевірити роботу всіх пристроїв і обладнання; повноту і достовірність записів в оперативному журналі про проведені переключення запірної і регулюючої арматури, несправності обладнання, прибрати з місця робі і інструмент, обтиральний матеріал, зробити вологе прибирання у приміщеннях ПЗГ.
Відходи виробництва, сміття і використані матеріали повинні прибиратись у спеціально відведені місця і металеві ящики.
4.2. Передача зміни під час аварій на ПЗГ, а також до закінчення оператором початих переключень не проводиться. Передавати зміну дозволяється тільки після встановлення нормального режиму роботи ПЗГ і відмітки у журналі про всі недоліки і проведені переключення. У випадку нез'явлення на зміну оператора, черговий оператор повинен сповістити про це інженера ПЗГ або диспетчера управління магістральних газопроводів (УМГ) і продовжити роботу до приходу змінника і здачі йому зміни .
4.3. Про всі недоліки, виявлені у процесі експлуатації ПЗГ, оператор робить записи в оперативному журналі і повідомляє чергового диспетчера УМГ та посадову особу, якій він підпорядкований.
5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ
5.1. Оператор ПЗГ повинен знати свої обов'язки згідно з Планом локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, в якому розроблені заходи щодо сповіщення про виникнення аварійних ситуацій та аварій і про першочергові дії в разі їх виникнення.
5.2. У процесі роботи на ПЗГ можливі наступні аварійні ситуації:
- пропуск газу на фланцевих з'єднаннях замірних ліній, кришках замірних камер;
- порушення герметичності імпульсних ліній у блок-боксах ПЗГ;
- загорання свічових відводів від грозових розрядів і вторинних проявів блискавки;
- виникнення пожежі в блок-боксах ПЗГ;
розрив газопроводу на майданчику ПЗГ, спалахування газу.
5.3. Під час виникнення вище наведених або інших аварійних ситуацій оператор повинен діяти згідно з ПЛАС.
Першочергові дії оператора в аварійних ситуаціях:
під час виникнення аварійної ситуації оператор, за можливості, якщо це не загрожує його життю чи здоров'ю, повинен вжити заходів щодо локалізації аварії шляхом перекриття доступу газу до місця аварії;
повідомити чергового диспетчера чи змінного інженера;
при появі витоків газу на фланцевих з'єднаннях замірних ліній, з'єднаннях
імпульсних ліній, кришках замірних камер оператор ПЗГ повинен відключити
аварійну дільницю, стравити газ до атмосферного тиску і ліквідувати несправність;
при загоранні свічових відводів від грозових розрядів і вторинних проявів
блискавки необхідно короткочасно привідкрити свічу для відриву полум'я. При
неможливості ліквідації вогню викликати пожежну команду;
при виникненні пожежі в блок-боксах внаслідок несправностей електрообладнання,
провід, який горить, слід від'єднати або відірвати від джерела напруги,
користуючись інструментом з ізольованими ручками.
5.4. Про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша особа - свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до подання необхідної допомоги потерпілому.
5.5. Послідовність подання долікарської допомоги:
• припинити дію на організм факторів, що спричинили нещасний випадок, які загрожують здоров'ю чи життю потерпілого (звільнити від дії електричного струму, винести з ураженої зони, загасити одяг, що спалахнув) і оцінити його стан;
• за необхідності вжити заходів щодо рятування потерпілого у порядку першочерговості (відновити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, накласти пов'язку тощо);
• вжити заходів для відправки потерпілого в найближчий медичний заклад.
