7.2.4.18. При експлуатації тари необхідно виконувати наступні вимоги:

тара не повинна заповнюватися більше ніж передбачено її паспортними даними;

спосіб завантаження повинен виключати деформацію тари;

вантаж, укладений в тару повинен знаходитися нижче рівня його бортів;

забороняється штабелювання тари з відкритими стінками;

перевертання тари повинно здійснюватися вантажо-підіймальними пристроями;

переміщення тари волоком та її кантування не дозволяється.

7.2.4.19. При огляді тари слід перевіряти наявність тріщин, справність захоплювальних пристроїв для стропування.

7.2.4.20. Тара вагою брутто понад 50 кг повинна підлягатися технічному огляду перед початком її експлуатації та після ремонту.

7.2.4.21. Тара, яка переміщується вантажопідіймальними машинами повинна підлягатися огляду щомісячно.

7.2.4.22. Конструкція піддона повинна забезпечувати надійність і зручність в експлуатації, можливість захвату їх не менше як з двох сторін вилочними захватами.

7.2.4.23. Забороняється застосовувати до металевих контейнерів при відкриванні або закриванні удари.

7.2.4.24. Контейнери повинні виготовлятися згідно з вимогами ГОСТ

20259-80 та по робочим кресленням, затвердженим у встановленому порядку.

7.2.4.25. При відкриванні дверцят контейнерних піддонів необхідно стояти за ними, щоб в разі випадання вантажу виключалась можливість травмування робітників. Забороняється застосовувати до металевих контейнерів при відкриванні або закриванні удари.

7.2.4.26. Стелажі повинні виготовлятися по робочим кресленням, затвердженим в установленому порядку.

7.2.4.27. Дерев`яні деталі стелажів не повинні мати дефектів деревини, мати чисту поверхню, без задирок, глибоких подряпин і виготовлятися з негорюгих матеріалів або із деревини, обробленої вогнезахисними речовинами (антипіренами).


7.2.5. Драбини, кладки, сходнi, трапи

7.2.5.1. Переносні драбини, риштування стоєчні приставні, підмостки пересувні, збірнорозбірні засоби підмощування, огородження захисні iнвентарні повинні відповідати ГОСТ 26887-86 і експлуатуватися відповідно до вимог СНиП III-4-80.

7.2.5.2. Нижні кінці тятив переносних драбин і драбин-стрем'янок повинні мати окуття із гострими наконечниками, а при користуванні ними на асфальтованих, бетонних і подібних підлогах, повинні бути башмаки з гуми або іншого матеріалу, який не ковзає. Драбини для улаштування на стальних або чавунних плитах повинні бути обладнані стальними загартованими башмаками з великою зарубкою. При необхідності верхні кінці драбини повинні мати спеціальні крючки. Зламані драбини застосовувати забороняється.

7.2.5.3. Розміри приставної драбини повинні забезпечувати робочому можливість виконувати роботу в положенні стоячи на східцях, що знаходяться на відстані не менше 1м від верхнього кінця драбини.

При установці приставних драбин на елементах металевих конструкцій необхідно надійно прикріпити верх і низ драбини до конструкцій. При роботі з приставною драбиною на висоті більше 1,3 м треба застосовувати захисний пояс, надійно закріплений до стійких конструкцій чи до драбини за умови її кріплення до конструкції.

7.2.5.4. Переносні дерев'яні драбини та розсувні драбини-стрем'янки довжиною більше 3 м повинні мати не менше 2 металевих стяжних болтів, установлених під східцями. Розсувні драбини-стрем'янки повинні бути обладнані пристроями, що виключають можливість їх самовільного здвигу. Загальна довжина драбини не повинна перевищувати 5 м.

7.2.5.5. Переносні драбини перед експлуатацією необхідно випробувати

статичним навантаженням 1200 Н (120 кгс), прикладеної до однієї із сходин у середині прольоту драбини, яка знаходиться в експлуатаційному положенні. В процесі експлуатації дерев'яні драбини необхідно випробовувати кожні півроку, а металеві один раз на рік.

7.2.5.6. Застосування драбин, збитих на цвяхах, без урізання сходин в тятиви, не допускається.

7.2.5.7. Забороняється робота стоячи з ящиків і інших сторонніх предметів.

7.2.5.8. При підійманні і роботі людей на переносній драбині біля неї повинен знаходитися страхувальник.

7.2.5.9. Кладки, сходнi, трапи повинні бути міцної і жорсткої конструкції, не повинні пружинити при проході по них з вантажем. Прогин настилу при максимальному навантаженні не повинен бути більше 20 мм. При довжині трапів і кладок більше 3 м під ними повинні влаштовуватися проміжні опори.

7.2.5.10 Кладки і сходнi повинні бути виготовлені з дошок товщиною не менше 50 мм. З нижнього боку кладки повинні бути скріплені залізними чи дерев'яними планками з інтервалами не більше 0,5 м. Сходнi повинні мати планки для упора ніг через кожні 0,3 - 0,4 м. Перетин планки повинен бути 20 х 40 кв.мм. Мінімальна ширина трапів і кладок повинна бути 0,6 м, сходнів - 0,8 м.

7.2.5.11. Металеві кладки повинні виготовлятися з рифленого заліза товщиною не менше 5 мм.


7.3. Вимоги до підіймально-транспортного обладнання


7.3.1 Установка, випробовування і технічний огляд вантажо-підіймальних машин і вантажозахоплювальних пристроїв повинні здійснюватися згідно з вимогами експлуатаційної документації на обладнання.


7.3.2. Автонавантажувачі

7.3.2.1. Будова автонавантажувачів повинна відповідати ГОСТ 16215-80*Е. Технологічні транспортні засоби (авто- і електронавантажувачі), що використовуються на заготівельних підприємствах вторинної сировини повинні реєструватися згідно з Правилами реєстрації та обліку великотонажних автомобілів та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування.

7.3.2.2. Автонавантажувачі з механічною системою підіймання вантажу повинні бути обладнані кінцевими вимикачами обмеження підіймання або опускання піднімального пристрою.

7.3.2.3. Кінцеві вимикачі повинні зупиняти пристрій підіймання вантажу на відстані не менше 0,2 м до верхнього граничного положення.

7.3.2.4. Автонавантажувачі повинні бути обладнані надійними гальмами, що забезпечують гальмовий шлях не більше 1,5 м (при швидкості 10 км/год), звуковим сигналом, стоп-сигналом, робочим освітленням (фарами), пристроєм, який запобігає використання машини сторонньою особою.

7.3.2.5. При виявленні несправності у роботі машини водій зобов'язаний припинити роботу, сповістити про це осіб. які відповідають за технічний стан механізмів.

7.3.3. Електрифікований транспорт

7.3.3.1. Будова машин наземного безрейкового електрифікованого транспор-

ту (електронавантажувачі, електровізки) повинні відповідати вимогам ГОСТ

18962-86*.


7.3.3.2. Електрифікований транспорт повинен бути обладнаний гальмами з ручним і ножним управлінням, звуковим сигналом, стоп-сигналом, робочим освітленням (фарами), а також пристроями, які виключають можливість використання машин сторонніми особами, відключають двигун переміщення та включають гальма при звільненні сидіння водієм.

7.3.3.3. Електронавантажувачі повинні мати спеціальні пристрої, що охороняють механізми піднімання від перевантаження.

7.3.3.4. Перед початком роботи електрифікованого транспорту необхідно перевіряти дію рульового управління, гальм, гiдросистем.

7.3.3.5. Механізми з висотою підіймання понад 2 м, повинні бути обладнані огородженням над головою водія або кабіною.

7.3.3.6. У електронавантажувачів, які мають гідравлічний механізм підіймання, в гідросистемі повинен бути запобіжний клапан або інший запобіжний пристрій, який спрацьовує у випадку перевищення тиску у циліндрі на 5% більше робочого.

7.3.4. Конвеєри

7.3.4.1. Будова конвеєрів всіх типів повинна відповідати Гост 12.2.022-80.

7.3.4.2. Конвеєри при безперервному переміщенні штучних вантажів повинні обслуговуватися двома вантажниками. Один повинен укладати вантаж на конвеєр, а другий знімати і укладати його на приймальний стіл.

7.3.4.3. В місцях передачі вантажу, що транспортується, з одного конвеєру на інший або на автомобіль, повинні бути передбачені пристрої, що виключають можливість падіння вантажу з конвеєра.

7.3.4.4. Рухомі частини конвеєрів (приводні барабани, натяжні пристрої, опорні рами, ремінні передачі, шкiви), до яких можливий доступ обслуговуючого персоналу та осіб, які працюють поблизу конвеєра, повинні бути огороджені. Огородження повинне бути виготовлене з металевих листів або сіток з розмірами вічок не більше 0,02х0,02 м.

7.3.4.5. Конвеєри, що встановлені нижче рівня підлоги, повинні бути огороджені по всій довжині поручнями висотою не менше 1,0 м від рівня підлоги.

7.3.4.6. На пересувних конвеєрах для тарних вантажів з обох сторін стрічки повинні бути укріплені борти. Для приймання вантажу з транспорту треба встановлювати спеціальний приймальний стіл висотою 1,1-1,4 м.

7.3.4.7. Перед початком роботи на пересувних конвеєрах необхідно перевіряти правильність їх установки та стійкість, надійність кріплення огорож на приводному механізмі, стан електропроводки, електрообладнання та заземлення.

7.3.4.8. Забороняється працювати з пересувними конвеєрами при несправній ходовій частині, відсутності обмежувального болта на підйомній рамі.

7.3.4.9. Стаціонарні конвеєри повинні бути обладнані прийомними платформами або столами.

7.3.4.10. Роликові конвеєри повинні відповідати наступним вимогам:

відстань між осями роликів повинна відповідати розмірам вантажу, що переміщується, при цьому вантаж повинен спиратися не менше, ніж на три ролики;

ширина вантажу, що переміщується, не повинна бути більше ширини полотна рольганга;

рольганги повинні бути огороджені з обох сторін бортами.

7.3.4.11. Роликові конвеєри повинні мати в розвантажувальній частині обмежувальні упори і пристрої для гасіння iнерцiї рухомого вантажу.

7.3.4.12. Стрічкові конвеєри повинні мати пристрої для автоматичного натяжіння стрічок. Натяжний пристрій повинен бути огороджений.

7.3.4.13. На стрічкових конвеєрах довжиною понад 15 м повинні бути передбачені направляючі та центруючі пристрої.

7.3.4.14. Швидкість руху стрічки конвеєра при ручному зніманні вантажу вагою до 5 кг повинна бути 0,5 м/сек та 0,3 м/сек, якщо вага вантажу більше 5 кг.

7.3.4.15. Нахил конвеєрів не повинен перевищувати 300. Приводи похилих конвеєрів повинні бути обладнані автоматичними гальмами, що виключають можливість руху стрічки під дією маси вантажу.

7.3.4.16. Забороняється опиратися на конвеєр, переходити через транспортну стрічку, регулювати її натяжіння під час роботи конвеєра.


7.3.5. Талі

7.3.5.1. При роботі з електричними талями необхідно додержуватися вимог Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів,

Гост 22584-88 та експлуатаційної документації завода-виготівника.

7.3.5.2. Електрична таль повинна бути відрегульована по балці, забезпечена справними гальмами, заземлюючими пристроями та кінцевими вимикачами.

7.3.5.3. Талі повинні бути встановлені на спеціальних опорах. Забороняється закріплювати блоки і талі за стойки, стіни, дерев`яні бруски та інші елементи складів і навіси рамп.

7.3.5.4. Відстань від підлоги до гака талі, тельфера, який знаходиться у верхньому положенні, повинна бути не менше 3 м.

7.3.5.5. Вантажні гаки повинні бути споряджені запобіжними замками, які застерігають самовільне випадання з`ємного вантажозахоплювального пристрою.

7.3.5.6. Таль, підвішений на монорейці, повинен мати обмежники ходу, пі-діймання, а також надійні електричні і механічні гальма.

7.3.5.7. Пускові апарати ручного керування, які застосовуються на тельферах і талях, повинні мати пристрої для самоповернення в нульове положення.

7.3.5.8. Технічний огляд електроталі повинен проводитися один раз на 10 днів при щоденній її експлуатації і кожний раз після довготривалої перерви в її роботі.

7.3.5.9. При керуванні електричною таллю треба знаходитися з боку відкритої частини барабану.

7.3.5.10. При підніманні вантажу необхідно спочатку підняти вантаж на висоту 0,1 м і переконатися в надійності гальмової системи.


7.3.6. Стрілові крани

7.3.6.1. Стрілові крани повинні експлуатуватися у відповідності з вимогами Привил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів та експлуатаційної документації завода-виготівника.

7.3.6.2. При експлуатації стрілових кранів необхідно забезпечувати:

постійний контроль за додержанням відповідних правил, норм та інструкцій по безпечній експлуатації та утриманню кранів в належному стані;

проведення повного технічного огляду підіймальних кранів, статичних і динамічних випробовувань під навантаженням перед пуском в експлуатацію нових та відремонтованих машин;

своєчасне проведення періодичних технічних оглядів підіймальних кранів в процесі їх експлуатації через кожні 12 місяців при частковому та не менше одного разу в 3 роки при повному технічному огляді всіх вузлів і елементів машин;

дотримання встановлених технічними нормами термінів проведення планово-попереджувальних і капітальних ремонтів підіймальних кранів;

7.3.6.5. Якщо робоча зона, що обслуговується краном, недостатньо проглядається з кабіни кранівника, для передачі сигналів стропальника додатково назначається сигнальник.

7.3.6.6. Перед початком роботи кранівник і стропальник повинні впевнитися в справності крану і вантажозахоплювальних пристроїв.

7.3.6.7. Після закінчення зачеплення вантажу стропальник повинен відійти в сторону, протилежну зоні його переміщення, після чого подати сигнал кранівнику.

7.3.6.8. При підійманні вантажу необхідно стежити, щоб вантажні канати знаходилися у вертикальному положенні, не допускаючи переміщення вантажу при натягуванні канату під кутом до вертикалі.

7.3.6.9. Забороняється відтягувати вантажний канат при підійманні та спусканні вантажу, витягувати гаком вантаж, заставлений іншими вантажами чи сторонніми предметами або примерзлий до землі.

7.3.6.10. Перед переміщенням, вантаж необхідно підняти на 200-300 мм і перевірити рівномірність натягування стропів та надійність обв`язування вантажу.

7.3.6.11. При масі вантажу близькій до вантажопідйомності крану, його необхідно підіймати на 100 мм і витримувати протягом кількох хвилин, щоб упевнитися в надійності стропування, справності гальмів та стійкості крану і тільки після цього можна продовжувати підіймання та переміщення вантажу.