---

4.7.17. Прокладання електропроводів у вентиляційних каналах забороняється. Дозволяється перетин цих каналів поодинокими проводами і кабелями, замкнутими у сталеві труби.

4.7.18. Для запобіжників повинні бути встановлені калiбровані плавкi вставки, спеціально призначені для запобіжників даного типу. Встановлення некалiброваних вставок без маркування величини номiнального струму забороняється.

4.7.19. Штепсельні вилки і розетки повинні виконуватися так, щоб їх струмоведучі і заземлюючі деталі частково або повністю з`єднані один з одним, були недоступні дотику. Висота встановлення розеток не повинна перевищувати 1,3 м від підлоги.

4.7.20. З`єднання між заземляючими контактами вилки і штепсельної розетки повинно здійснюватися до того, як увійдуть у зіткнення струмоведучі контакти, порядок відключення повинен бути зворотним.

4.7.21. Струмоведучі частини електроапаратів, розподіляючі пристрої, повинні бути захищені від випадкових дотиків. Відкрита (без захисних кожухів) установка апарату не допускається.

4.7.22. У чергового персоналу повинен бути запасний комплект плавких калiброваних вставок. Черговий і оперативно-ремонтний персонал, повинен бути забезпечений переносними електричними світильниками.

4.7.23. Всі зміни в електроустановках, які вносяться в процесі експлуатації, повинні відображатися у схемах і кресленнях за підписом особи, відповідальної за електрогосподарство, із зазначенням його посади і дати внесення змін.

4.7.24. Будівлі і споруди заготівельних підприємств вторинної сировини повинні бути захищені від прямих ударів блискавки і вторинних її проявів відповідно з РД 34.21.122-87.

4.7.25. Від конструкції будівлі з блискавковідводами повинне бути забезпечене розтікання струму блискавки по магістралях (заземленої будови) контура заземлення не менше як у двох-трьох напрямках.

4.8. Зарядка акумуляторних батарей

4.8.1. Зарядку акумуляторних батарей необхідно проводити в спеціально відведеному окремому приміщенні - акумуляторній, обладнаній спеціальними столами і стелажами з кислотостійким покриттям, на яких розміщуються акумуляторні батареї для зарядки.

4.8.2 Експлуатаційне обслуговування акумуляторної повинно здійснюватися спеціально підготовленим персоналом з групою по електробезпецi не нижче III.

4.8.3. В приміщеннях зарядної повинні бути індивідуальні засоби захисту, інструменти з ізольованими ручками, скляний чи фарфоровий кухоль з носиком ємкістю 1,5-2 л для виготовлення електролiту і доливання його в посудини, ней-

тралiзуючий розчин соди (5%) для кислотних батарей і борної кислоти або оцтової есенцiї (одна частина есенцiї на шiсть частин води) для лужних батарей.

4.8.4. В приміщенні приготування електроліту повинні бути умивальник з проточною водою, нейтралізуючий розчин, набір спеціального посуду і вимірювальних приладів, засоби індивідуального захисту.

4.8.5. В акукмуляторному відділенні повинні знаходитися умивальник, мило, вата в упаковці, рушник і закриті посудини з 5 і 10%-ним нейтралізуючим розчином питної соди (для шкіри тіла) та 2-5%-ним нейтралізуючим розчином питної соди (для очей). На всіх посудинах повинні бути зроблені чіткі написи з найменуванням вмісту.

4.8.6. При експлуатації лужних акумуляторів в якості нейтралізуючого розчину треба застосовувати 5-10%-ний розчин борної кислоти (для шкіри тіла) та 2-3%-ний розчин борної кислоти (для очей).

4.8.7. При виготовленні кислотного електролiту необхідно:

змішувати сірчану кислоту з дистильованою водою в спеціальних посудинах, виговлених з свинцевих, керамічних або пластмасових матеріалів. Використання скляного посуду забороняється;

виливати кислоту з бутлів у дистильовану воду тільки за допомогою спеціальних пристроїв для закріплення бутлів при їх нахилянні. Забороняється .вливати воду в кислоту.

4.8.8. При виготовленні лужного електролiту флакон з лугом треба відкривати обережно, без застосування великих зусиль. Щоб полегшити вiдкривання флакона, пробка якого залита парафiном, дозволяється прогрiвати горловину флакона ганчiркою, змоченою в гарячій воді.

4.8.9. Великі шматки їдкого калiю необхідно розколювати, покриваючи їх чистою тканиною. Наливши у чисту сталеву, фарфорову чи пластмасову посудину дистильовану воду, необхідно за допомогою сталевих щипців, пiнцета або металевої ложки покласти туди шматки роздрiбленого їдкого калiю і перемiшувати сталевою чи скляною паличкою до повного розчинення. Робочі, якi приготовляють електролiт, повинні бути одягнутi в захисний одяг (костюм бавовняний з кислотозахисним просоченням, фартух гумовий, полуботи гумові, окуляри захиснi і рукавички гумові). Штани костюма повинні одягатися поверх халяв полубот.

4.8.10. Пролита кислота повинна бути негайно знешкоджена розчином їдкого калiю або розчином поташа чи соди, пролитий лужний електролит - розчином борної кислоти або оцтової есенції

4.8.11. Електролiт, пролитий на стелажi, потрiбно витерти ганчiркою, змоченою в нейтралiзований розчин, а пролитий на пiдлогу - спочатку посипати тирсою і зібрати, після цього це місце змочити нейтралiзованим розчином і протерти сухою ганчiркою.

4.8.12. Акумуляторні батареї, якi установлюються для зарядки, з`єднують між собою щільно примикаючими (притиснутими) зажимами (для кислотних акумуляторних батарей) або плоскими наконечниками (для лужних акумуляторних батарей), якi мають надійний електричний контакт, що виключає можливість iскрiння.

З`єднувати зажими акумуляторних батарей дротом "закруткою" забороняється.

4.8.13. Контроль за зарядкою повинен здійснюватися тільки за допомогою контрольних приладів (термометра, навантажувальної вилки з вольтметром, ареометра та ін.). Напруга акумуляторних батарей повинна перевірятися тільки навантажувальною вилкою з вольтметром. Перевіряти акумуляторну батарею коротким замиканням забороняється.

4.8.14. Для огляду акумуляторних батарей треба використовувати переносні електричні лампи напругою до 42 В.

4.8.15. Випрямнi установки, що застосовуються для зарядки акумуляторних батарей, повинні приєднуватися з боку перемінного струму через роз`єнувальний трансформатор.

4.8.16. З`єднувальнi муфти на зарядних агрегатах повинні бути огородженi запобiжними сiтками.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ЗАГОТІВЛІ

І ПЕРВИННОЇ ОБРОБКИ ВТОРИННОЇ СИРОВИНИ

5.1. Загальні вимоги

5.1.1. Технологічні процеси заготівлі, зберігання, первинної обробки і транспортування вторинної сировини повинні здійснюватися згідно з вимогами ГОСТ 12.3.002-75, СНиП 2.11.01-85, СНиП 2.08.02-89 та Санітарних правил організації технологічних процесів та гігієнічних вимог до виробничого обладнання та цих Правил.

5.1.2. Об`ємно-планувальні рішення приміщень, розміщення в них технологічного обладнання повинні забезпечувати послідовність і поточність технологічного процесу.

5.1.3. Режим і організація технологічного процесу повинні забезпечувати для працюючих:

оптимальний спосіб приймання, зберігання і транспортування вторинної сировини та раціональну організацію праці і відпочинку;

відповідний вибір робочих операцій і порядок їх проведення;

знезараження та видалення відходів виробництва;

своєчасне отримання інформації про хід технологічного процесу, систему контроля і управління

погодженість операцій технологічного процесу, що запобігають виникненню шкідливих і небезпечних виробничих чинників;

безвідмовну дію обладнання і засобів захисту працівників протягом термінів, які визначаються нормативно-технічною документацією.

5.1.4. Зміст вимог щодо організації виробничих процесів необхідно деталізувати в розроблених для кожного заготівельного підприємства технологічних схемах і картах, зокрема:

в схемі технологічного процесу по робочих операціях (надходження і приймання вторинної сировини, зберігання і вантажопереробка вторинної сировини);

в технологічних картах-схемах стосовно складського розміщення різних видів вторинної сировини, механізації її вантажопереробки.

Вимоги до безпеки виконання технологічних процесів повинні бути розроблені і затверджені в порядку визначеному в п. 3.6.

5.1.5. Організація робочих місць на заготівельних підприємствах вторинної сировини повинна відповідати ГОСТ 12.2.032-78 і ГОСТ 12.2.033-78.

5.1.6. До організації робочих місць пред`являються такі вимоги:

улаштування робочих місць, відстань між робочими місцями повинні забезпечити безпечне переміщення працівників і транспортних засобів, а також можливість швидкої евакуації працюючих в разі виникнення аварійної ситуації;

обладнання і технологічне оснащення робочого місця відповідним його призначенню основним і допоміжним устаткуванням, оргтехнікою, засобами зв`язку;

зручне і ефективне для трудового процесу розміщення всіх складових елементів робочого місця з урахуванням, що оптимальна висота робочої поверхні технологічного обладнання (стола, конвеєра та ін.) повинні бути при роботі сидячи - від 700 до 750 мм, при роботі стоячи - від 1000 до 1100 мм;

дотримання санітарно-гігієнічних норм щодо фізичного навантаження і засобів захисту працівників.

5.1.7. В заготівельних підприємствах вторинної сировини при роботі з під-вищеною небезпекою (вантажо-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів, стропальні роботи, обслуговування механічних ліній, роботи в індивідуальних засобах захисту, роботи в колодязях, обстеження та чистка вентиляційних каналів та повітропроводів при капітальних ремонтах, роботи по дезинфекції приміщень та ін.), які приведені в Переліку робіт з підвищеною небезпекою треба керуватися інструкціями по правилам виконання цих робіт, розроблених і затверджених у встановленому порядку згідно з п. 3.8. Підготовка працівників до виконання робіт з підвищеною небезпекою проводиться згідно з положенням п.3.9.

5.1.8. Природне і штучне освітлення робочих місць повинно відповідати вимогам підрозділу 4.5. цих Правил.

5.1.9. Оптимальні і допустимі норми температури, відносної вологості і швидкості руху повітря, наявність пилу і шкідливих речовин в робочій зоні, повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-88 (додаток 1).

5.1.10. Наявність шкідливих речовин в повітрі робочої зони приміщень підлягає систематичному контролю, згідно з графиком перевірки наявності цих речовин, для запобігання можливості перевищення гранично допустимих концентрацій.

5.1.11. Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин в повітрі робочої зони приміщень приведені в ГОСТ 12.1.005-88 та додатку 3 цих Правил.

5.1.12. Контроль вібрації на робочих місцях повинен здійснюватися відповідно з ГОСТ 12.4.012-83.

5.1.13. Допустимі рівні шуму на робочих місцях установлюються згідно з ГОСТ 12.1.003-83.

5.1.14. Зниження шуму і вібрації здійснюється наступними заходами:

концентрацією шумних ділянок роботи у відокремленому місці;

установкою механізмів на спеціальні амортизатори, плаваючі фундаменти;

облицюванням приміщення звукоізолюючими матеріалами, використанням для стін і стелі вентиляційних камер звукопоглинаючих матеріалів;

локалізацією шуму і вібрації шляхом високоякісного виготовлення, монтажу та ремонту обладнання;

поліпшенням обслуговування і ремонту діючого обладнання, заміною машин і механізмів, що морально застаріли;

застосуванням засобів колективного захисту працюючих (перегородки, кожухи, стіни, колони і стелю приміщення, використовуючи для їх виготовлення та покриття поверхні звукоізолюючі або звукопоглинаючі матеріали).

5.1.15. Зниження шуму від вентиляційних установок треба забезпечувати наступними заходами:

улаштовувати системи шумозаглушувачами і звукоізольовувати повітроводи;

встановлювати вентилятори і електродвигуни на вібро- і звукопоглинаючі основи;

забезпечувати розрив між фундаментами під обладнанням і стінами будівлі;

з`єднувати вхідні і вихідні отвори кожуха вентилятора з повітроводами за допомогою гнучких вставок;

періодично оглядати і змащувати або замінювати підшипники;

усувати стук шківів або з`єднувальних муфт, клиноремінних і плоскоремінних передач;

підтримувати стійке балансування колеса вентилятора і ротора електродвигуна.

5.1.16. Рівні звукового тиску і рівні звуку, а також допустимі рівні вібрації на постійних робочих місцях не повинні перевищувати значень, приведених в додатку 4 цих Правил.

5.2. Вторинні текстильні матеріали

5.2.1. Заготівля, зберігання, первинна обробка і транспортування вторинних текстильних матеріалів (промислові відходи і ганчір`я) повинні здійснюватися у відповідності з ТУ 61-03-1-86 і з додержанням встановлених санітарних правил.

5.2.2. Для запобігання забруднення робочого середовища, вторинні текстильні матеріали, і особливо ганчір`я, повинні бути очищені від пилу, бруду, гудзиків, гачків та інших домішок.

5.2.3. Для обезбруднення і сортування ганчір`я по групам в заготівельних складах необхідно обладнувати сортувальні столи, висота яких повинна відповідати рівню робочої поверхні згідно п. 5.1.6. цих Правил, а розміри по ширині і довжині відповідно 1-1,1 і 1,3-1,5 м.

5.2.4. Робоча поверхня (кришка стола) повинна бути у вигляді рами, обтягнутої сіткою з розміром вічок 20Х25 мм, через яку в процесі сортування ганчір`я випадають бруд, сміття і дрібні сторонні предмети, що збираються в спеціальних ємкостях (ящиках, корзинах), розміщених під кришкою сортувального столу.

5.2.6 Відсортовані текстильні матеріали повинні бути щільно спресовані і упаковані в паки, маса яких визначається технічними можливостями пресувальної машини, але не повинна перевищувати 50 кг.

5.2.7. При пресуванні вторинного текстилю паки необхідно покривати з усіх боків міцним пакувальним матеріалом, використовуючи для цього стару мішковину, ковдри і цільні куски ганчірья.

5.2.8. Спресовані паки з вторинним текстилем необхідно перев`язувати в три паралельних ряди дротом діаметром 2,5-4,0 мм або сталевою стрічкою згідно з вимогами ГОСТ 3282-74 і ГОСТ 3560-73.

5.2.9. Паки з канатами і ватними виробами треба обв`язувати дротом або шнуром без покриття їх пакувальним матеріалом.