Засоби колективного та індивідуального захисту працівників будівельних та інших організацій, які знаходяться в межах буферних зон, та порядок забезпечення ними на випадок аварійного викиду газу визначаються проектом.
9.12.2. Ізолюючі дихальні апарати повинні застосовуватись обслуговуючим персоналом при виконанні операцій, передбачених технологією проведення робіт в умовах можливого виділення сірководню, при виникненні аварійної ситуації.
При роботі в місткостях та колодязях допускається застосування шлангових протигазів.
9.12.3. Дихальні апарати повинні бути підібрані за розмірами. До кожного апарата додається паспорт і прикріплюється етикетка з зазначенням прізвища та ініціалів працівника. У паспорті повинен бути запис про справність дихального апарата і термін його наступного випробування.
9.12.4. Газозахисні засоби слід перевіряти відповідно до інструкцій з експлуатації заводів-виробників в лабораторії газорятувальної служби.
9.12.5. На газонебезпечному об'єкті повинен бути аварійний запас газозахисних засобів, кількість і типи яких визначаються з урахуванням чисельності працюючих, віддаленості об'єкта та специфіки виконуваних робіт.
9.13. Режимність виробничих об'єктів
9.13.1. Організація охорони виробничих об'єктів і контрольно-пропускного режиму на їх території визначається проектом на підставі діючих нормативних вимог.
9.13.2. Влаштування периметральної охорони виробничих об’єктів і розташування контрольно-пропускних пунктів, а також їх планування повинні забезпечувати можливість оперативної аварійної евакуації персоналу при різних напрямках вітру.
9.13.3. Транспортні засоби і спецтехніка можуть бути допущені на територію вибухопожежонебезпечного об'єкта за умови наявності на них іскрогасника та пристрою для зняття статичної електрики.
9.13.4. Забороняється ввезення на територію об'єктів токсичних, пожежонебезпечних речовин, які не використовуються на цьому об'єкті, а також застосовуваних небезпечних речовин у кількості, яка перевищує встановлені нормативи одночасного збереження.
9.13.5. Вибухопожежонебезпечні об'єкти без постійного обслуговуючого персоналу (площадки свердловин та ін.) повинні бути обгороджені і оснащені відповідними знаками безпеки і попереджувальними написами. Ці об'єкти, а також віддалені зони виробничих об'єктів з постійним персоналом, траси комунікацій повинні контролюватись шляхом регламентних обстежень і оглядів.
9.13.6. З усіма працівниками підрядних, обслуговуючих та інших підприємств, допущеними на територію об'єкта, проводиться вступний інструктаж з охорони праці; всі вони повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту.
9.14. Консервація та ліквідація свердловин
9.14.1. При ліквідації свердловин, у які не спущені експлуатаційні колони, в інтервалах залягання пластів з вмістом токсичних речовин встановлюються цементні мости. Цементний міст повинен перекривати потужність пласта не менше, ніж на 100 м вище покрівлі пласта.
9.14.2. В башмак останньої проміжної колони ліквідованої свердловини встановлюється цементний міст висотою не менше 200 м.
9.14.3. Цемент для встановлення цементних мостів повинен бути корозійностійким і відповідати геолого-технічним умовам.
9.14.4. Рідина, якою заповнюється стовбур свердловини, повинна бути оброблена інгібітором корозії та нейтралізатором.
9.14.5. Наявність та міцність цементних мостів, встановлених у відкритому стовбурі свердловини, перевіряється шляхом розвантаження бурильного інструменту. Величина навантаження встановлюється, виходячи з допустимого питомого тиску на цементний камінь. За результатами перевірки цементного моста на міцність та герметичність складається акт.
9.14.6. Гирло ліквідованої свердловини обладнується трубною головкою та корінною засувкою в антикорозійному виконанні, а також відводами для контролю тиску в трубному та міжколонному просторах. Навколо гирла свердловини обладнується площадка 2х2 м з огородженням.
9.14.7. Для запобігання замерзанню верхня частина стовбура ліквідованої свердловини на глибину 5 м заповнюється незамерзаючою рідиною (соляровим маслом, нафтою, розчином хлористого кальцію).
9.14.8. Після завершення ізоляційно-ліквідаційних робіт через місяць, 6 місяців і в подальшому з періодичністю не рідше 1 разу на рік проводиться контроль тиску в трубному та міжколонному просторах та контроль стану газоповітряного середовища навколо гирла свердловини. Результати замірів оформляються актами.
9.14.9. Консервація свердловини повинна унеможливити вихід токсичних речовин на гирлі та забезпечити захист колон та гирлового обладнання від корозії на весь період консервації.
9.14.10. Консервація свердловини може бути виконана з установленням цементного моста над інтервалом перфорації або без нього.
9.14.11. При консервації свердловини з установленням цементного моста свердловина задавлюється рідиною. Над інтервалом перфорації повинен бути встановлений цементний міст висотою не менше, ніж 50 м. Ліфтова колона повинна бути піднята над цементним мостом не менше, ніж на 50 м.
9.15. Охорона навколишнього середовища
9.15.1. Підприємство, що здійснює розробку родовища, повинно розробити та погодити з відповідними органами державного нагляду План заходів з охорони навколишнього середовища в межах санітарно-захисної зони родовища та забезпечення безпечної життєдіяльності населення на прилеглих територіях.
9.15.2. Перед пуском родовища в експлуатацію і в подальшому щорічно підприємство повинно письмово і через засоби масової інформації інформувати землекористувачів в межах контуру родовища та на прилеглих територіях про особливості землекористування в межах гірничого відводу родовища.
9.15.3. Обстеження стану підводних переходів через водні перешкоди в межах контуру родовища повинно здійснюватись щорічно. Водне дзеркало на дюкерних переходах повинно оглядатися щоденно.
9.15.4. Підприємство, що здійснює розробку родовища, повинно створити лабораторію охорони навколишнього середовища, яка повинна щомісячно інформувати про стан навколишнього середовища керівництво підприємства, громадськість та відповідні органи державного нагляду.
Класифікація вибухонебезпечних зон бурових установок та нафтогазопромислових об’єктів
Приміщення і простори
|
Клас вибухоне-безпечних зон (ПУЭ) |
|
1.
|
Закриті приміщення, у яких встановлені відкриті технічні пристрої, апарати, місткості, а також канали, шахти, огороджені підроторні простори бурових установок , в яких виділяються горючі гази або пари легкозаймистих рідин в такій кількості, що можуть утворювати з повітрям вибухонебезпечні суміші при нормальному режимі роботи. |
0 (В-І)
|
2.
|
Відкриті простори радіусом 5 м навколо відкритого технологічного обладнання , що містить нафту, буровий розчин, оброблений нафтою (за наявності нафти у буровому розчині 30% і вище), нафтові гази або інші легкозаймисті речовини, відкриті простори радіусом 5м навколо гирла свердловини та навколо оголовків продувочних свічок, факельних систем, викидних трубопроводів обв’язки гирла свердловин та інших закінчень труб, які відводять попутні або інші легкозаймисті гази. |
1(В-Іг)
|
3.
|
Простір усередині відкритого і закритого технологічного обладнання, що містить нафту, буровий розчин, оброблений нафтою (за наявності нафти у буровому розчині 30% і вище), горючі гази, інші легкозаймисті речовини. |
0 (В-І)
|
4.
|
Закриті приміщення для зберігання шлангів для перекачування легкозаймистих рідин. |
1 (В-Іб) |
5. |
Закриті приміщення, в яких встановлене закрите технологічне обладнання, запірна та регулююча апаратура системи КВП і А, що містять нафту, буровий розчин, оброблений нафтою (за наявності нафти у буровому розчині 30% і вище), горючі гази, де утворення вибухонебезпечних сумішей можливо лише у разі поломки або несправності обладнання. Закриті приміщення насосних для стічних вод. Примітка. Приміщення, в яких розміщуються бурові насоси з підпірними насосами, трубопроводами ЦС та маніфольдом і немає іншого обладнання або апаратів, що можуть стати джерелом вибухонебезпечних сумішей, і які відгороджені від інших вибухонебезпечних приміщень класів 0, 1 протипожежною стіною, відносяться до вибухобезпечних. |
1 (В-Іа) |
6.
|
Відкриті простори:
навколо розташованих на огороджувальних конструкціях будівель пристроїв для викиду повітря з систем витяжної вентиляції зон 0, 1, обмежені радіусом 5 м. |
2 (В-Іг)
|
7.
|
Простір під ротором, обмежений циліндром радіусом 5 м від осі свердловини, на всю висоту до низу при відкритому підроторному просторі. |
2 (В-Іг) |
8. |
Напівзакриті простори, у яких встановлене технічне обладнання, запірно-регулююча арматура системи КВП і А, що містять нафту, буровий розчин, оброблений нафтою (за наявності нафти у буровому розчині 30% і вище), горючі гази або легкозаймисті рідини в межах огородження. |
1 (В-Іг) |
Мінімальні відстані об'єктів облаштування нафтового родовища
до будівель і споруд (м)
№ |
Об'єкти |
Житлові будинки, гуртожи-тки, вах-тові селища |
Громадські будинки
|
Промислові і сільськогос-подарські підприємства
|
Магіст-ральні нафтога-зопрово-ди |
Лінії електро-передач
|
Елект-ропід-станції
|
1
|
Гирла нафтових свердловин – фонтан-них, газліфтних, облад-наних ЕЦН чи ШГН
|
300
|
500
|
100
|
*
|
60
|
100
|
2
|
Гирла нафтових сверд-ловин з верстатами-качалками, гирла нагні-тальних свердловин
|
150
|
250
|
50
|
*
|
30
|
50
|
3
|
Приміщення і будівлі з видобування нафти категорії А і Б (ЗУ, СУ, ДНС, КНС, КС, УПН , УПС, ЦИС )
|
300
|
500
|
100
|
*
|
Відповідно до ДНАОП 0.00-1.32-01
|
80
|
4
|
Факел для спалювання газу
|
300
|
500
|
100
|
60
|
60
|
100
|
5
|
Свіча скидання газу
|
300
|
500
|
100
|
30
|
30
|
30
|
Примітка:
* відстань від об'єктів облаштування нафтових родовищ до магістральних нафтогазопроводів, КС, ГРС і НПС встановлюється відповідно до СНіП 2.05.06-85 "Магістральні трубопроводи".
Додаток 3
Мінімальні відстані між будівлями та спорудами об'єктів облаштування нафтового родовища, м
Будівлі та споруди |
Гирла експлуатаційних нафтових і газліфтних свердловин |
Гирла нагнітальних свердловин |
Замірні та сепараційні установки |
Дотискувальні насосні станції (технологічні площадки) |
Аварійні резервуари ДНС (типу РВС) |
Установки попереднього скидання пластової води (УПС) |
Печі і блоки вогневого нагрівання нафти |
Факели аварійного спалювання газу |
Свічи для скиду газу |
Компресорні станції газліфта |
Установки підготовки газу (УПГ) |
Блоки газорозподільної апаратури, вузли обліку нафти і газу, керування засувками запускання та приймання куль |
Кущові насосні станції системи ППД (КНС, БКНС) |
Водорозподільні пункти (ВРП), блоки напірної гребінки (БГ) |
Дренажні, каналізаційні ємності |
Блоки для закачування хімреагентів, інгібіторів корозії та метанолу |
Компресорні повітря |
Апарати повітряного охолодження |
ТП напругою до 10 кВ і РУ (відкриті, закриті) |
Операторні, окремо розташовані шафи та блоки керування К і А |
Вагон-будинок для обігрівання персоналу |
Допоміжні будівлі (виробничо-побутовий блок, їдальня, складське приміщення для допоміжного обладнання, котельна) |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
21 |
22 |
1.Гирла експлуатаційних нафтових і газліфтних свердловин |
5 |
5 |
9 |
30 |
39 |
39 |
39 |
100 |
30 |
39 |
39 |
9 |
30 |
9 |
9 |
9 |
15 |
30 |
2612 |
24 |
30 |
39 |
2.Гирла нагніта-льних свердло-вин |
6 |
6 |
9 |
15 |
24 |
24 |
24 |
100 |
30 |
24 |
24 |
9 |
15 |
9 |
9 |
9 |
15 |
15 |
2512 |
24 |
30 |
39 |
3.Замірні та сепараційні установки |
9 |
9 |
+ |
+ |
15 |
+ |
15 |
60 |
30 |
9 |
9 |
+ |
9 |
9 |
9 |
+ |
9 |
15 |
2512 |
+++ |
18 |
39 |
4.Дотискувальні насосні станції (технологічні площадки) |
30 |
15 |
+ |
+ |
15 |
+ |
15 |
60 |
80 |
+ |
+ |
+ |
15 |
9 |
9 |
+ |
9 |
15 |
+++ |
+++ |
18 |
39 |
5.Аварійні резервуари ДНС (типу РВС) |
39 |
24 |
15 |
15 |
+ |
15 |
30 |
100 |
15 |
16 |
15 |
12 |
15 |
15 |
+ |
12 |
30 |
30 |
+++ |
+++ |
39 |
39 |