4.2.10 Дорожню мережу по всій території кладовища підрозділяють на категорії:

  • центральна дорога;

  • дороги між секторами зони поховань та до ритуальних будинків;

  • дороги всередині секторів;

- пішохідні доріжки всередині секторів.

4.2.11 У вхідній зоні треба передбачати окремі центральний проїзд для автотранспорту та вхід-
вихід для відвідувачів, площадку для зупинки автокатафалків і формування похоронних процесій,
будинок охорони. В'їзд на територію кладовища з магістральних доріг з безперервним рухом забо­-
ронено.

4.2.12 Центральний проїзд повинен забезпечувати двосторонній рух. Уздовж центрального
проїзду по обидва боки треба влаштовувати тротуари завширшки не менше ніж 1,5 м.

  1. На кладовищі треба передбачати окремий господарський в'їзд за межами вхідної зони та
    додатковий прохід і проїзд на протилежному боці від центрального.

  2. Для безперешкодного проїзду траурних процесій ширина воріт на центральному проїзді
    кладовища повинна бути не меншою ніж 6,0 м. Ширина додаткового та господарського проїздів
    повинна бути від 3 м до 5 м. Ширина хвіртки у світлі повинна бути не меншою ніж 1,2 м.

  3. Центральна дорога призначена для транспортного обслуговування господарської зони,
    зони поховань, а також для під'їзду пожежних автомобілів чи техніки та має найбільше навантажен-­
    ня й інтенсивність руху. Місця для роз'їзду автотранспорту повинні мати радіус повороту, їх треба
    розташовувати на перехресті доріг. Для міських поселень проїзна частина центральної дороги (алеї)
    повинна бути завширшки 6,5 м , а на кладовищах великих міст - до 9 м. Для сільських поселень розмір
    проїзної частини визначають згідно з ДБН Б.2.4-1.

  4. Дороги між секторами повинні мати ширину не більше ніж 3,5 м (з розрахунку одно­-
    стороннього руху). Місця для роз'їзду автотранспорту повинні бути розташовані на перехресті доріг і
    мати радіус повороту. Тротуари повинні мати ширину не меншу ніж 0,75 м.

4.2.17 На ділянках доріг, призначених для руху осіб з обмеженою здатністю до пересування,
ухили, горизонтальні ділянки, розмітку, рельєфні елементи треба приймати згідно з ДБН В.2.2-17.

Пішохідні доріжки, тротуари і пандуси, якими користуються інваліди на кріслах-колясках, повинні мати тверде шорстке покриття, яке в разі намокання не стає слизьким. Ширину пішохідних доріжок треба приймати не меншою ніж 1,8 м. Поздовжній їх уклон не повинен перевищувати 5 %, а попе­речний - 1 %. У місцях перепаду рівнів між горизонтальними ділянками пішохідних шляхів треба передбачати влаштування пандусів і сходів. Ухил кожного маршу пандуса не повинен перевищувати 3 %, а його довжина повинна бути не більшою ніж 10 м. Ширина пандуса повинна бути: для одностороннього руху - не меншою ніж 1,0 м; для двостороннього руху - не меншою ніж 1,8 м. Якщо поздовжній уклон перевищує зазначені межі для осіб з обмеженою здатністю до пересування, які користуються кріслами-колясками, треба передбачати спеціальні доріжки або пандуси.


4

ДБН Б 2.2-1:2008

4.2.18 В адміністративній зоні розміщують:

  • будівлі, призначені для проведення громадянських панахид (Будинки трауру, ритуальні май-­
    данчики тощо);

  • адміністративно-побутовий будинок.

4.2.19 У господарській зоні в залежності від площі кладовища дозволено розміщувати:

- на кладовищах площею до 15 га: укриття для палива і матеріалів, опалювані приміщення
майстерень і гаражів;

- на кладовищах площею понад 15 га: неопалювані складські приміщення для похоронних
приладів, предметів ритуальної належності та матеріально-технічних засобів, а також опалювані
приміщення майстерень і гаражів, трансформаторну підстанцію, котельню (у разі значного відда-­
лення від джерела теплопостачання).

  1. Складські приміщення, майстерні та гаражі проектують згідно з ДБН В.2.5-15, ДБН 360,
    СНиП 2.09.02, СНиП 2.11.01.

  2. Територія адміністративної та господарської зон повинна мати тверде покриття.

  3. В адміністративній та господарській зонах, а також в усіх секторах у зонах поховань треба
    передбачати майданчики для контейнерів для збирання твердих побутових відходів з підходами та
    під'їздами до них завдовжки не менше ніж 4,5 м. Майданчики повинні бути обгороджені й мати тверде
    покриття (асфальт, бетон). Розмір майданчиків повинен бути не більшим ніж 6 м2.

  4. Зону поховань треба поділяти на сектори розміром від 40 м до 60 м.


  1. Сектори військових поховань на кладовищі треба проектувати згідно із Законом України
    "Про статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України".

  2. Сектори кладовищ за релігійною ознакою треба проектувати з урахуванням вимог і тра-­
    дицій релігійних організацій і конфесій.

  3. Благоустрій та озеленення територій об'єктів похоронного обслуговування треба проект-­
    тувати згідно із СНиП III-10 та [2].

  4. У складі проекту озеленення треба передбачати створення захисних посадок по периметру
    кладовища та між зонами і декоративних насаджень на основних алеях і місцях поховання з ура-­
    хуванням забезпечення достатнього провітрювання й інсоляції. Види насаджень, їх розміщення
    вибирають з урахуванням існуючої рослинності і грунтово-кліматичних умов за дотримання садово-
    паркових вимог.


  1. У разі виділення під кладовища територій, зайнятих лісом, треба планувати вибіркові
    вирубки дерев для того, щоб використовувати природні лісові угіддя як санітарно-захисну зону, зону
    зелених насаджень й озеленення території кладовищ.

  2. Озеленення нових кладовищ треба включати в загальний комплекс будівельних робіт та
    закінчувати до часу введення об'єкта в експлуатацію або після закінчення певного етапу будівництва.

  1. Захисну зону зелених насаджень треба передбачати:


  • навколо кладовища, крематорію - завширшки не менше ніж 20 м;

  • навколо колумбарію та по периметру секторів кладовищ за релігійною ознакою - завширшки
    10 м;

  • у разі збереження та реконструкції закритих кладовищ та кладовищ з похованням після крема­-
    ції в сельбищній зоні - завширшки від 10 м до 20 м.


  1. Для огородження територій кладовищ і колумбаріїв, розташованих в існуючих, досить
    щільних насадженнях, дозволено використовувати огорожу з чагарників.

  2. У захисних зонах зелених насаджень дозволено влаштовувати місця відпочинку, малі архі­-
    тектурні форми благоустрою, а також меморіальні споруди, що не мають у своєму складі поховань.

4.3 Адміністративно-побутовий будинок

  1. Адміністративно-побутовий будинок треба проектувати згідно з ДБН В.2.2-9 (для кладовищ,
    де відсутні крематорії) та СНиП 2.09.04 (для крематоріїв, що будуються на території кладовища
    або окремо).

  2. До складу адміністративно-побутового будинку входять групи приміщень:

- вестибюль з гардеробом, санітарний вузол (туалет);


5

ДБН Б 2.2-1:2008

  • службові кімнати для адміністрації та обслуговуючого персоналу;

  • побутове приміщення (кімната для сушіння одягу і зберігання інвентарю, гардеробні приби­-
    ральників території, підсобні приміщення, душові, туалети).

4.3.3 Рекомендована площа приміщень адміністративно-побутового будинку складає:

  • вхідна група приміщень - від 24 м2 до 30 м2;

  • кабінет завідуючого кладовищем - від 12 м2 до 14 м2;

  • кабінет секретаря, бухгалтера - 8 м2;

  • кімната доглядача кладовища та архів - від 14 м2 до 16 м2;

  • кімната реєстратора та комірника - від 10 м2 до 12 м2;

  • кімната землекопів - згідно зі СНиП 2.09.04;

  • приміщення для сушіння одягу і зберігання інвентарю - згідно зі СНиП 2.09.04;

  • гардеробні прибиральників території - з розрахунку від 6 м2 до 8 м2 на чотирьох прибиральників;

  • підсобні приміщення - від 8 м2 до 10 м2;

  • душові, туалети - від 4 м2 до 6 м2.

4.4 Будинок трауру

  1. Будинок трауру треба проектувати згідно з вимогами ДБН В.2.2-9.

  2. До складу Будинку трауру входять такі групи приміщень:


  • вхідна (вестибюль, кімната очікування для родичів померлого, туалети);

  • ритуальна (ритуальний зал, кімната надання медичної допомоги, кімната відпочинку ведучого
    ритуал, приміщення для підготовки померлих до ритуального обряду, радіовузол).

Будинки трауру дозволено проектувати з одним чи декількома ритуальними залами.

4.4.3 Рекомендована площа приміщень Будинку трауру складає:

  • вестибюль з туалетами - від 24 м2 до 30 м2;

  • кімната очікування для родичів померлого - від 10 м2 до 12 м2;

  • кімната надання медичної допомоги - від 10 м2 до 12 м2;

  • кімната відпочинку ведучого ритуал - від 10 м2 до 12 м2;

  • зал вручення урн - від 18 м2 до 22 м2;

  • кімната зберігання урн (урносховище) - від 14 м2 до 16 м2;

  • шлюз (передаточна камера між траурним залом та транспортною групою приміщень) - від
    8 м2до 10 м2.

4.4.4 Пропускну здатність ритуального залу Будинку трауру визначають із розрахунку від 15 хв до
30 хв на проведення одного ритуалу у разі щоденної однозмінної роботи, крім святкових і санітарних
днів з перервою між ритуалами від 10 хв до 15 хв. Для забезпечення одночасного перебування двох
та більше процесій за умов їх повної візуальної ізоляції та унеможливлення перетинань будинки
трауру дозволено проектувати з декількома ритуальними залами, що мають окремі входи – вести-­
бюлі та виходи.

  1. Над кожним входом і виходом із Будинку трауру проектують укриття від непогоди. У разі
    влаштування портика з колонами відстань від колон до входу чи виходу має бути такою, щоб забез­-
    печувати вільне відчинення дверей автотранспорту і будинку.

  2. Для віддавання військових почестей під час поховання померлих (загиблих) військово­
    службовців поруч із входом треба передбачати майданчик з твердим покриттям для шикування
    військового підрозділу - почесного ескорту.

  3. Архітектурно-планувальні рішення Будинку трауру треба приймати з дотриманням основних
    вимог:

- ритуальні зали повинні бути ізольовані від інших приміщень і забезпечувати звукоізоляцію від
туалетів і вентиляційного устаткування;

  • усі приміщення для супроводжуючих похоронну процесію рекомендовано розташовувати на
    одному рівні з підлогою;

  • технічні приміщення дозволено розташовувати в цокольному поверсі.

4.4.8 Висоту ритуальних залів рекомендовано приймати не меншою ніж 4,2 м.

4.4.9 Ширина дверних прорізів повинна бути не меншою ніж 2,4 м. Заборонено влаштовувати
пороги у дверних прорізах на шляху переміщення візків із трунами.


6

ДБН Б 2.2-1:2008

  1. Ширина приміщень і коридорів на шляху пересування людей із труною повинна бути не
    меншою ніж 2,4 м.

  2. На вході у Будинок трауру та у ритуальних залах заборонено влаштовувати сходи на шляхах
    руху процесій із труною. За відсутності пандусів рівень підлоги на входах і виходах з будинку не
    повинен перевищувати рівня дороги більше ніж на висоту однієї сходинки.

  3. Об'ємно-планувальне й архітектурне рішення ритуальних залів за своїми акустичними
    властивостями повинне забезпечувати оптимальні умови сприйняття мови та музики.

  4. У приміщеннях Будинку трауру треба передбачати звукоізоляцію згідно з вимогами
    СНиП 11-12.

  5. Підлоги у Будинку трауру треба виконувати з матеріалів згідно з вимогами СНиП 2.03.13.

4.5 Крематорій

  1. На кладовищах із крематоріями треба передбачати склади під покрівлею для зберігання
    великогабаритних запчастин, вогнетривів, глини, піску, цементу, а також спеціальних місткостей та
    інвентарю для приготування розчинів.

  2. Будинок крематорію треба проектувати згідно з ДБН В.2.2-9 і СНиП 2.09.02.

  3. До складу крематорію (або кремаційної частини комплексу) входять приміщення:


  • приймання померлих (тамбур-вестибюль, приміщення для зберігання померлих до кремації -
    холодильна камера, приміщення для реєстрації надходження померлих та відправлення урн);

  • кремації, обробки та зберігання праху (кремаційний зал з передпічною зоною, приміщення
    для газоочисного обладнання, кімната відпочинку та психологічного розвантаження операторів кре-­
    маційних печей з душем та санвузлами, приміщення для оброблення останків після кремації, що
    включають у себе приміщення для охолодження праху та кремуляторну, сховище для урн із прахом,
    ремонтна майстерня); за потреби кремаційний зал дозволено поєднувати з приміщенням для обробки
    останків після кремації;

- інженерно-технічне (приміщення інженерних служб, приміщення для зберігання та миття
катафалків-візків, кімната прибиральників, комора для інвентарю).

4.5.4 Рекомендована площа приміщень кремаційної частини комплексу складає:

  • тамбур-вестибюль - від 50 м2 до 60 м2;

  • холодильна камера - з розрахунку шість місць на кожну кремаційну піч;

  • реєстрації надходження померлих та відправлення урн - від 14 м2 до 16 м2;

  • кремаційний зал із передпічною зоною - за типом та кількістю кремаційних печей, але не
    меншою ніж 40 м2 на кожну піч;


  • приміщення для газоочисного обладнання - за типом та кількістю кремаційних печей, але
    не менше ніж 40 м2 на кожну піч;

  • кімната відпочинку та психологічного розвантаження операторів кремаційних печей з душем та
    санвузлами - від 18 м2 до 20 м2;