17.11 При встановленні баків-акумуляторів на об'єктах з постійним перебуванням обслуговуючого персоналу світлозвукову сигналізацію слід виводити в приміщення чергового персоналу.
На об'єктах, що працюють без постійного обслуговуючого персоналу, сигнал несправності слід виносити на диспетчерський пункт. За місцем фіксується причина виклику обслуговуючого персоналу.
17.12 Тепловий пункт слід оснащувати засобами автоматизації, приладами теплотехнічного контролю, обліку і регулювання, які встановлюють за місцем або на щиті керування.
17.13 Автоматизація теплового пункту повинна забезпечувати:
регулювання витрати теплової енергії в системі опалення і обмеження максимальної витрати мережної води у споживача;
задану температуру води в системі гарячого водопостачання;
підтримання статичного тиску в системах споживачів теплоти при їх незалежному приєднанні;
заданий тиск у зворотному трубопроводі або необхідний перепад тиску води в подавальному і зворотному трубопроводах теплових мереж;
захист систем теплоспоживання від підвищеного тиску і температури води у випадках виникнення небезпеки перевищення допустимих граничних параметрів;
включення резервного насоса при відключенні робочого;
припинення подавання води в бак-акумулятор при досягненні верхнього рівня води в баку та розбору води з баку при досягненні нижнього рівня;
інші заходи, що підвищують ефективність роботи обладнання.
17.14 На підприємствах теплових мереж, споруди яких територіальне роз'єднані, слід передбачати диспетчерське керування.
17.15 Диспетчерське керування слід розробляти з урахуванням перспективного розвитку теплових мереж усього міста. В обґрунтованих випадках - для частини міста з урахуванням розвитку системи теплопостачання.
17.16 Для теплової мережі слід створювати одноступеневу структуру диспетчерського керування з одним центральним диспетчерським пунктом. Для великих систем теплопостачання (міста з населенням більше 1 млн. чол.) або особливо складних за структурою слід створювати двоступеневу структуру диспетчерського керування з центральним та районними диспетчерськими пунктами.
Диспетчерське керування тепловими мережами з тепловим навантаженням 100 МВт і менше визначають структурою керування міських комунальних служб і, як правило, включають до об'єднаної диспетчерської служби міста (ОДС) або району.
17.17 Заново збудовані диспетчерські пункти підприємств теплових мереж, як правило, розташовують у приміщенні ремонтно-експлуатаційної бази.
17.18 Для теплових мереж міст допускається передбачати автоматизовані системи керування технологічним процесом (АСУ ТП) при техніко-економічному обґрунтуванні.
17.19 Застосування технічних засобів телемеханізації слід визначати задачами диспетчерського керування і розробляти комплексно з застосуванням технічних засобів контролю, сигналізації керування і автоматизації.
17.20 Телемеханізацією слід забезпечувати роботу насосних станцій без постійного обслуговуючого персоналу.
17.21 Для насосних станцій і центральних теплових пунктів слід передбачати наступні засоби телемеханіки:
телесигналізація про несправне обладнання або порушення заданої величини контрольованих параметрів (узагальнений сигнал);
телесигналізація підвищення рівня рідини в дренажних колодязях;
телекерування пуском, зупиненням насосів та арматури з електроприводом, що мають оперативне значення;
телесигналізація положення арматури з електроприводом, насосів та комутаційної апаратури, що забезпечує підведення напруги в насосну;
телевимірювання тиску, температури, витрати теплоносія, в електродвигунах - струму статора.
Арматуру на байпасах запірної арматури, що підлягає телекеруванню, слід приймати з електроприводом, у схемах керування слід забезпечувати блокування електродвигунів, основної запірної арматури та її байпасу.
У вузлах регулювання теплових мереж за необхідності слід забезпечувати:
- телевимірювання тиску теплоносія в подавальному та зворотному трубопроводах, температури в зворотних трубопроводах відгалужень;
- телекерування запірною арматурою та регулювальними клапанами, що мають оперативне значення.
17.22 На виводах теплової мережі від джерела теплової енергії слід забезпечувати:
телевимірювання тиску, температури та витрати теплоносія в подавальному та зворотному трубопроводах мережної води, а також трубопроводах пари та конденсату, витрати підживлювальної води;
аварійно-попереджувальну телесигналізацію граничних значень витрати підживлювальної води, перепаду тиску між подавальною і зворотною магістралями.
17.23 Апаратуру телемеханіки, датчики телеінформацїї слід розташовувати в спеціальних приміщеннях, суміщених із приміщеннями електротехнічних установок, які виключають вплив на цю апаратуру води і пари при виникненні аварійних ситуацій.
17.24 Датчики слід вибирати із розрахунку одночасної передачі сигналізації на диспетчерський пункт та на щит керування об'єкта, що контролюється.
17.25 На диспетчерських пунктах слід влаштовувати оперативний (диспетчерський) телефонний зв'язок.
17.26 ЦТП із постійним перебуванням персоналу слід обладнувати телефонним зв'язком.
18.1 При проектуванні теплових мереж і споруд на них у районах із сейсмічністю 8 та 9 балів, на підроблюваних територіях, у районах із просадними ґрунтами II типу, засоленими, заторфованими ґрунтами та ґрунтами, що набухають, поряд з вимогами цих норм та правил слід дотримуватися також будівельних вимог до будівель та споруд, розташованих у зазначених районах.
Примітка. При просадних ґрунтах І типу теплові мережі допускається проектувати без врахування вимог цього розділу.
18.2 Запірну, регулювальну та запобіжну арматуру незалежно від діаметрів труб та параметрів теплоносія слід застосовувати сталеву.
18.3 Відстань між запірною арматурою для секціонування слід приймати не більше 1000 м.
За обґрунтування допускається збільшувати цю відстань на транзитних трубопроводах до 3000 м.
18.4 Прокладання магістральних теплових мереж неметалевими трубами не допускається. До пускається безканальне прокладання розподільних теплових мереж та мереж гарячого водопостачання з використанням гнучких попередньо теплоізольованих труб згідно з ДСТУ Б В.2.5-21 та ДСТУ Б В.2.5-31 за умов прокладання їх "змійкою". При цьому загальна довжина гнучкого попередньо теплоізольованого трубопроводу (розпрямленої "змійки") повинна бути більше довжини трубопроводу при прокладанні його прямими відрізками на суму потрійного значення очікуваної величини відносної горизонтальної деформації земної поверхні , мм/м, та потрійного значення очікуваної величини відносної вертикальної деформації земної поверхні ђ, мм/м, за формулою (3). Значення та ђ приймають для кожної ділянки траси в межах зон впливу деформацій від кожної виробки за гірничо-геологічними даними.
Lзмійка > Lпряма + 3 + 3ђ , (3)
де Lзмійка, м - довжина розгорнутої змійки;
Lпряма, м - довжина трубопроводу, що прокладено прямими відрізками (відрізком) за найкоротшою відстанню згідно з проектом;
, мм/м - очікувана величина відносної горизонтальної деформації земної поверхні;
ђ, мм/м - очікувана величина відносної вертикальної деформації земної поверхні.
Розрахункова температура теплоносія при цьому не повинна перевищувати зазначену у ДСТУ Б В.2.5-21 та ДСТУ Б В.2.5-31.
18.5 Спільне прокладання теплової мережі з газопроводами в каналах та тунелях незалежно від тиску газу не допускається.
Допускається передбачати спільне прокладання з газопроводами природного газу тільки у внут-рішньоквартальних тунелях та спільних траншеях з тиском газу не більше 0,005 МПа.
18.6 Розрахункову сейсмічність для будівель та споруд теплових мереж слід приймати такою, що дорівнює сейсмічності району будівництва.
18.7 Безканальне прокладання теплових мереж допускається передбачати для трубопроводів Д ≤ 400 мм.
18.8 Прокладання транзитних теплових мереж під житловими, громадськими і виробничими будівлями, а також по стінах будівель, фермах, колонах не допускається.
18.9 У місцях проходження трубопроводів теплової мережі через фундаменти та стіни будівель слід передбачати просвіт між поверхнею теплоізоляційної конструкції труби та верхом отвору не менше 0,2 м. Для зарівняння щілини слід застосовувати еластичні водогазонепроникні матеріали.
18.10 У місцях приєднання трубопроводів до насосів, теплообмінників та баків слід передбачати заходи, які забезпечують поздовжні та кутові переміщення трубопроводів.
18.11 Застосування рухомих коткових та кулькових опор труб не допускається.
18.12 При надземному прокладанні слід застосовувати естакади або низькі окремо розташовані опори.
Прокладання на високих окремо розташованих опорах та використання труб теплових мереж для зв'язку між опорами не допускається.
18.13 При всіх способах прокладання теплових мереж для компенсації теплових подовжень трубопроводів та додаткового переміщення від дії деформації земної поверхні слід застосовувати гнучкі компенсатори із труб та кути повороту.
18.14 При визначенні розмірів гнучких компенсаторів у розрахунку ділянок трубопроводів на самокомпенсацію, крім розрахункових теплових подовжень, слід враховувати додатково переміщення від дії деформації земної поверхні :
, (4)
де - коефіцієнт приймають відповідно до таблиці 4;
- очікувана величина відносної горизонтальної деформації земної поверхні, яку приймають для кожної ділянки траси в межах зон впливу деформацій від кожної виробки за гірничо-геологічними даними, мм/м;
L - відстань між суміжними компенсаторами при безканальному прокладанні теплової мережі або між нерухомими опорами труб при решті способів прокладання, м.
Таблиця 4
|
Довжина підроблюваної ділянки траси трубопроводів, м |
30-50 |
51-70 |
71-100 |
101 |
|
Коефіцієнт |
0,7 |
0,6 |
0,5 |
0,4 |
|
Примітка 1. При величині ≤ 1 мм/м подовження додатково не враховують. Примітка 2. При безканальному прокладанні теплових мереж з ізоляцією, що допускає переміщення труби всередині ізоляції, додаткове переміщення при визначенні розмірів компенсаторів не враховують. |
||||
18.15 Деформаційні шви слід передбачати в каналах і тунелях.
18.16 Уклони теплової мережі при підземному прокладанні та труб попутного дренажу слід приймати з урахуванням очікуваних уклонів земної поверхні від впливу гірничих виробок.
18.17 При прокладанні теплових мереж у підвалах та підпідлоговому просторі будівель зусилля від нерухомих опор не повинні передаватися на конструкції будівель.
18.18 При проектуванні теплових мереж та споруд на них необхідно дотримуватися вимог 18.9 та 18.10.
18.19 При проектуванні теплових мереж слід враховувати заходи, що запобігають просіданню будівельних конструкцій, яке приводить до прогину трубопроводів більше допустимої розрахункової величини.
18.20 При підземному прокладанні теплових мереж, крім зазначеного у 18.4, безканальне прокладання застосовувати не допускається.
18.21 Перетин тепловими мережами житлових, громадських та виробничих будівель при підземному прокладанні не допускається.
18.22 При підземному прокладанні теплових мереж паралельно фундаментам будівель та споруду засолених і набухаючих ґрунтах найменші відстані по горизонталі до фундаментів будівель і споруд повинні бути не менше 5 м, у просадних ґрунтах II типу - відповідно до таблиці 5.
Таблиця 5
|
Товщина шару просадного ґрунту, м |
Умовний прохід труб, мм |
||
|
до 100 |
від 100 до 300 |
більше 300 |
|
|
Найменші відстані по горизонталі на просвіт, м |
|||
|
До 5 |
Як для просадних ґрунтів І типу відповідно до таблиці Б.3 додатка Б |
||
|
Від 5 до 12 |
5 |
7,5 |
10 |
|
Більше 12 |
7,5 |
10 |
15 |
При прокладанні теплових мереж на відстанях, менших за вказані в таблиці 5, слід виконувати водонепроникні конструкції каналів і камер, а також постійне видалення з камер осадових та аварійних вод.
Найменша відстань по горизонталі від зовнішньої стіни каналу або тунелю до водопроводу dy < 500 мм - 3 м, dy > 500 мм -4м.
Найменшу відстань по горизонталі до бортового каменя автомобільної дороги для трубопроводів діаметром більше 100 мм слід приймати не менше 2 м.
При зведенні будівель і споруд у просадних ґрунтах II типу, властивості яких усунені ущільненням, закріпленням, або при влаштуванні під будівлями і спорудами пальових фундаментів відстань по горизонталі від зовнішньої грані будівельних конструкцій теплових мереж до фундаментів будівель і споруд на просвіт слід приймати відповідно до таблиці В.3 додатка В, як для просадних ґрунтів І типу.
18.23 У фундаментах камер слід передбачати ущільнення ґрунтів на глибину не менше 1 м.
