---

П.1 Розрахунок амплітуди коливань температури внутрішньої поверхні непрозорих конструкцій, , °С, виконується за формулою:

. (П.1)

де – розрахункова амплітуда коливань температури зовнішнього повітря, ºС, що визначається за формулою:

ρ (I_max– I_cр )

= 0,5 А _tз + ------------------. (П.2)

ν – величина затухання розрахункової амплітуди коливань температури зовнішнього повітря в огороджувальній конструкції, що визначається за формулою:

. (П.3)

де – максимальна амплітуда добових коливань температури зовнішнього повітря в липні, ºС, приймається згідно із СНиП 2.01.01;

ρ– коефіцієнт поглинання сонячної радіації матеріалом зовнішньої поверхні огороджувальної конструкції, визначається за табл. П.1;

,, – відповідно максимальне і середнє значення сумарної сонячної радіації (прямої і розсіяної), Вт/м², прийняті згідно зі СНиП 2.01.01 для зовнішніх стін – як для вертикальних поверхонь західної орієнтації і для покриття – як для горизонтальної поверхні;

– коефіцієнт тепловіддачі зовнішньої поверхні огороджувальної конструкції за літніми умовами, Вт/(м²К), визначається за формулою П.4;

D – теплова інерція огороджувальної конструкції, що визначається за формулою (4);

s₁, s₂,…,s_n,– розрахункові коефіцієнти теплозасвоєння матеріалу окремих шарів огороджувальної конструкції, Вт/(м²·К), приймаються за додатком Л для умов експлуатації А;

Y₁, Y₂, … _,Y_n-1, Y_n, – коефіцієнти теплозасвоєння зовнішньою поверхнею окремих шарів огороджувальної конструкції, Вт/(м²·К), що визначаються за формулами П.5 або П.6.

П.2. Порядок нумерації шарів у формулі (П.3) приймається у напрямку від внутрішньої поверхні конструкції до зовнішньої.

П.3. Коефіцієнт тепловіддачі зовнішньої поверхні огороджувальної конструкції, для умов літньої пори року, , Вт/(м² ·К), визначається за формулою:

, (П.4)

де v – мінімальна з середніх швидкостей вітру по румбах за липень, м/с, повторюваність яких складає 16 % і більше, прийнята згідно зі СНиП 2.01.01, але не менше 1 м/с.

П.4 Коефіцієнт теплозасвоєння зовнішньої поверхні шару, Y, Вт/(м²·К), з тепловою інерцією D≥1 треба приймати рівним розрахунковому коефіцієнту теплозасвоєння s матеріалу цього шару конструкції з табл.Л.1 додатку Л.

П.5 Коефіцієнт теплозасвоєння зовнішньої поверхні шару Y з тепловою інерцією D<1 визначають розрахунком, починаючи з першого шару (розраховуючи від внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції):

а) для першого шару – за формулою:

. (П.5)

б) для i-го шару – за формулою

. (П.6)

де R₁, R_i – термічні опори відповідно першого та i-го шарів огороджувальної конструкції, м² К/Вт, що визначаються за формулою (5).

Таблиця П.1 – Коефіцієнт поглинання сонячної радіації матеріалом зовнішньої поверхні огороджувальної конструкції

ДОДАТОК Р

(довідковий)

РОЗРАХУНКОВЕ ВИЗНАЧЕННЯ АМПЛІТУТУДИ КОЛИВАНЬ ТЕМПЕРАТУРИ ПОВІТРЯ ПРИМІЩЕННЯ ПРИ ОЦІНЦІ ТЕПЛОСТІЙКОСТІ В ЗИМОВИЙ ПЕРІОД

Р.1 Амплітуда коливань температури приміщення, ,°С, розраховується за формулою:

= . (Р.1)

де q_буд– тепловтрати приміщення, Вт, що визначаються згідно з положеннями СНиП 2.04.05;

m – коефіцієнт нерівномірності тепловіддачі системи опалення, приймається згідно з табл.Р1;

F_j– площа внутрішньої поверхні j-й зовнішньої огороджувальної конструкції, м²;

K - кількість зовнішніх огороджувальних конструкцій у приміщенні;

B_j– коефіцієнт теплопоглинання, Вт/(м² ^. К), внутрішньою поверхнею j-й зовнішньої огороджувальної конструкції приміщення, що визначається за формулою:

, (Р.2)

де Y_в – коефіцієнт теплозасвоєння внутрішньої поверхні огородження, Вт/(м² ^. К), визначається за Р.2 – Р.3;

α_в – коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні конструкцій, Вт/(м²· К), що приймається згідно з додатком Е.

Таблиця Р.IV - КОЕФІЦІЄНТ НЕРІВНОМІРНОСТІ ТЕПЛОВІДДАЧІ СИСТЕМ ОПАЛЕННЯ

Р.2 Показник теплозасвоєння внутрішньою поверхнею непрозорої огороджувальної конструкції розраховується за формулами

а) у разі, коли (внутрішній) шар огороджувальної конструкції має теплову інерцію D≥ 1, то

Y_в= s₁, (Р.3)

б) якщо теплова інерція першого шару огороджувальної конструкції D₁<1, а першого і другого шарів конструкції D₁+D₂≥1, то коефіцієнт теплозасвоєння внутрішньої поверхні розраховується за формулою:

(Р.4)

де R₁, s₁, s₂ – термічний опір та коефіцієнти теплозасвоєння відповідно, першого та другого шарів;

в) якщо теплова інерція перших n шарів конструкції D₁+D₂+…+D_n<1, а теплова інерція n+1 шарів D₁+D₂+…+D_n+D_n+1≥1, то коефіцієнт теплозасвоєння внутрішньої поверхні потрібно визначати з урахуванням коефіцієнтів теплозасвоєння n шарів за формулами для n-го шару

(Р.5)

для i-го шару (i=n-1, n-2, …1)

; (Р.6)

Для термічно неоднорідних шарів конструкції потрібно визначати середній коефіцієнт теплозасвоєння матеріалом цього шару s_ср, Вт/(м²·К), за формулою:

. (Р.7)

s₁, s₂,…,s_n, – коефіцієнти теплозасвоєння окремих матеріалів шару, Вт/(м²·К);

F₁, F₂,…,F_n– площі, що займають окремі матеріали по поверхні шару, м²; N – кількість шарів.

Р.3. Показник теплозасвоєння внутрішньою поверхнею світлопрозорої огороджувальної конструкції розраховується за формулою:

. (Р.8)

де R_Σсп – опір теплопередачі світлопрозорої конструкції, м²·К/Вт, приймається на підставі результатів випробувань, за ДСТУ Б В.2.6-17 (ГОСТ 26602.1-99) акредитованими лабораторіями або за результатами теплових розрахунків конструкції за додатком М.

ДОДАТОК С

(довідковий)

РОЗРАХУНКОВЕ ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКА ТЕПЛОЗАСВОЄННЯ ПОВЕРХНЕЮ ПІДЛОГИ

Показник теплозасвоєння поверхнею підлоги Y_П, Вт/(м²·К), визначають:

а) якщо покриття підлоги (перший шар конструкції підлоги) має теплову інерцію D₁= R₁s₁≥ 0,5, показник теплозасвоєння поверхнею підлоги визначають за формулою:

Y_П= 2s_1. (С.1)

б) якщо перші n шарів конструкції підлоги (n≥1) мають теплову інерцію D₁+D₂+…+D_n<0,5, але теплова інерція n+1 шарів D₁+D₂+…+D_n+1≥0,5, показник теплозасвоєння підлоги Y_п визначається послідовним розрахунком показників теплозасвоєння поверхнями шарів конструкції, починаючи з n-го до 1-го за формулами:

– для n-го шару – за формулою:

(С.2)

– для i-го шару ( i = n-1; n-2;...; 1) – за формулою:

(С.3)

Показник теплозасвоєння поверхнею підлоги Y_П приймається рівним показнику теплозасвоєння поверхні 1-го шару Y₁.

У формулах (С.1) – (С.3) та нерівностях:

D₁, D₂,..., D_n, D_n+1 – теплова інерція відповідно 1-го,2-го,..., п,( n+1)-го шарів конструкції підлоги, що визначається за формулою (4);

R_i, R_n – термічні опори, м²·ºС/Вт, i-го й n-го шарів конструкції підлоги, що визначається за формулою (5);

s₁, s₂, …, s_n, s_n+1 – розрахункові коефіцієнти теплозасвоєння матеріалу 1-го, 2-го,...,п,(n+1)-го шарів конструкції підлоги, Вт/(м²·К), що приймаються згідно з табл.Л1 додатку Л для умов експлуатації А;

Y_i+1 – показник теплозасвоєння поверхні (i+1)-го шару конструкції підлоги, Вт/(м²·К).

ДОДАТОК Т

(обов’язковий)

РОЗРАХУНКОВЕ ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ПОВІТРОПОНИКНОСТІ ОГОРОДЖУВАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ

Т.1 Розрахункова різниця тисків, Δp, Па, визначається за формулою:

р = (H-h_i) (_з- _в) + 0,03 _зv²β_v (Т.1)

де H - висота будинку (від рівня підлоги першого поверху до верху витяжної шахти), м;

h_i – висота від рівня підлоги першого поверху до середини огороджувальної конструкції і-го поверху, для якого проводиться розрахунок, м;

_з, _в – питома вага відповідно зовнішнього та внутрішнього повітря, Н/м³, що розраховується за формулами:

_з = 3463 / (273+t_з), _в = 3463 / (273+t_в). (Т.2)

де t_з – розрахункове значення температури зовнішнього повітря, ^oС, що приймається залежно від температурної зони за додатком Ж;

t_в - розрахункове значення температури внутрішнього повітря, ^oС, що приймається залежно від призначення будинку згідно з додатком Г2;

v - максимальна із середніх швидкостей вітру за румбами за січень, м/с, повторюваність яких складає 16 % та більше, прийнята згідно зі СНиП 2.01.01;

β_v – коефіцієнт, що враховує зміну швидкості повітря за висотою будівлі, який приймається згідно з табл. Т.1

Таблиця Т.1 КОЕФІЦІЄНТ УРАХУВАННЯ ШВИДКОСТІ РУХУ ЗОВНІШНЬОГО ПОВІТРЯ ЗАЛЕЖНО ВІД ВИСОТИ БУДІВЛІ

Висота будівлі, hi, м	Коефіцієнт βv залежно від характеристики місцевості
	А	В	С
≤ 5	0,75	0,50	0,40
10	1,00	0,65	0,40
20	1,25	0,85	0,55
40	1,50	1,10	0,80
60	1,70	1,30	1,00
80	1,85	1,45	1,15
100	2,00	1,60	1,25
150	2,25	1,90	1,55
200	2,45	2,10	1,80
250	2,65	2,30	2,00
300	2,75	2,50	2,20
350	2,75	2,75	2,35
Примітка 1. А – відкрите узбережжя моря, озера, водосховища, поле В –територія, лісовий масив тощо з рівномірно розташованими перешкодами висотою більше 10 м. С – місцевість з розташованими будинками висотою більше 25 м. Примітка 2. Споруда вважається розташованою на місцевості даного типу, якщо ця місцевість є незмінною з навітряного боку споруди на відстань до 30h – при висоті споруди до 60 м та 2 км – при більшій висоті будівлі.