г) приміщення магазинів продовольчих товарів; магазинів непродовольчих товарів торговельною площею до 400 м² (за винятком магазинів та відділів продажу легкозаймистих матеріалів та горючих рідин); приміщення прийому склотари, зберігання контейнерів, прибирального інвентаря;

д) підприємства громадського харчування (заклади ресторанного господарства) або його частини площею до 300 м²на цьому поверсі;

є) санітарні пропускники; дезинфекційні; кабінети охорони праці; комори для білизни; приміщення для зберігання речей хворих; приміщення для тимчасового зберігання трупів; розвантажувальні; розпакувальні; приміщення зберігання і миття мармітних візків, гіпсу; сховища радіоактивних речовин; приміщення для зберігання радіоактивних відходів та білизни, яка забруднена радіоактивними речовинами; стерилізаційні суден і клейонок; приміщення дезінфекції ліжок і стерилізації апаратури; приміщення зберігання, регенерації та нагрівання лікувальної грязі; приміщення для миття та сушіння простирадл, полотен та брезентів; компресорні;

ж) кімнати прасування і чищення одягу; приміщення для сушіння одягу і взуття; приміщення для прання;

к) лабораторії і аудиторії для вивчення спецпредметів зі спеціальним обладнанням;

л) майстерні (крім навчальних і майстерень лікувально- профілактичних закладів);

м) комплексні приймальні пункти побутового обслуговування; приміщення для відвідувачів, демонстраційні зали, знімальні, зали фотоательє з лабораторіями; приміщення пунктів прокату; зали сімейних свят;

н) радіовузли, кінофотолабораторії; приміщення для замкнених систем телебачення;

п) тири для кульової стрільби; спортивні зали і приміщення для тренувальних і фізкультурно-оздоровчих занять (без трибун для глядачів); приміщення для зберігання лиж; більярдні; кімнати для гри в настільний теніс; кегельбани;

р) книгосховища; архівосховища; медичні архіви;

с) кінотеатри або їх зали з кількістю місць до 300; виставочні зали; приміщення для занять гуртків дорослих; фойє;

т) зали гральних автоматів (із розрахунку на один гральний автомат не менше 6 м²), приміщення для настільних ігор, репетиційні зали (за умови одночасної кількості відвідувачів у кожному відсіку не більше 100 чол.); при цьому треба передбачати опорядження стін та стель негорючими матеріалами;

у) естради та арени, трюм сцени, оркестрова яма, кімнати директора оркестру та оркестрантів;

ф) дискотеки до 100 відвідувачів;

х) приміщення для збору і пакування макулатури;

ц) камери зберігання багажу; приміщення для розвантажування та сортування багажу;

ш) гаражі та стоянки для легкових автомобілів згідно з вимогами ДБН В.2.3-15.

Г.2 Цокольний поверх

а) всі приміщення, розміщення яких допускається у підвалі;

б) бюро перепусток, довідкові, реєстратури, каси ощадних банків та інші каси; транспортні
агентства; приміщення для виписки хворих; центральні комори білизни;

в) службові і конторські приміщення;

г) басейни, криті ковзанки з штучним льодом без трибуни для глядачів;

д) приміщення копіювально-множильних служб;

є) реєстраційні зали;

ж) лазні сухого жару;

к) лабораторії, що виготовляють радонову та сірководневу воду у водолікарнях.

Примітка 1. На цокольному поверсі, підлога якого розташована нижче планувальної позначки тротуару або вимощення не більше ніж на 0,5 м, допускається розміщувати всі приміщення, крім приміщень для перебування дітей у дошкільних навчальних закладах, навчальних приміщень загальноосвітніх шкіл, шкіл-інтернатів та професійно-технічних училищ, палатних відділень, кабінетів електросвітлолікування, пологових, операційних, рентгенівських кабінетів, процедурних і кабінетів лікарів, житлових приміщень.

Примітка 2. При розміщенні в підвальному або цокольному поверхах громадських будинків (крім дошкільних навчальних закладів, загальноосвітніх шкіл, шкіл-інтернатів і лікувальних закладів зі стаціонаром) гаражів легкових автомобілів слід керуватися нормативами ДБН 360, ДБН В.2.3-15.

Примітка 3. Приміщення, що наведені у пунктах а, є, к, п, ф, ц для підвальних поверхів, можуть розміщуватись в них та цокольних поверхах громадських будинків тільки за умови заборони розташування над ними приміщень з постійним масовим перебуванням людей.

Додаток Д

(обов’язковий)

ВИМОГИ ДО ПРОЕКТУВАННЯ ВБУДОВАНИХ ЛАЗЕНЬ СУХОГО ЖАРУ (САУН)

1. Не допускається розміщення вбудованих саун вище другого поверху, у підвальних поверхах, під трибунами, в спальних корпусах оздоровчих таборів для дітей та підлітків, шкіл-інтернатів, дошкільних навчальних закладів, а також під приміщеннями та суміжно з приміщеннями, в яких перебуває понад 100 осіб.

2. Місткість парильної сауни повинна бути не більше 10 місць.

3. Приміщення сауни в будинках І, II, III ступенів вогнестійкості повинні бути відокремлені протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттями 3-го типу, а в будинках ІІІа, ІІІб, IV, IVa ступенів вогнестійкості - протипожежними перегородками та перекриттями з межею вогнестійкості не менше ЕІ 60 (перегородки), RЕІ 60 (перекриття).

4. Сауна повинна мати відокремлений евакуаційний вихід безпосередньо назовні; влаштування виходів безпосередньо до вестибюлів, холів, сходових кліток, призначених для евакуації людей з будинків, не допускається.

5. Сауна повинна бути обладнана піччю заводського виготовлення з автоматичними захистом і відключенням до повного остигання через кожні 8 годин безперервної роботи.

6. У парильній повинно бути передбачено влаштування протипожежних перфорованих сухотрубів, приєднаних до внутрішнього водопроводу.

7. Відстань від електрокам'янки до обшивки стін парильної повинна бути не менше 0,20 м.

8. Безпосередньо над електрокам'янкою під стелею слід встановлювати негорючий теплоізоляційний щит. Відстань між щитом і обшивкою стелі повинна бути не менше 0,05 м.

9. У парильній повинна бути передбачена природна припливно-витяжна вентиляція, що забезпечує однократний повітрообмін.

10. Використання для обшивки парильної смолистої деревини не допускається.

ДОДАТОК Е

(обов'язковий)

Таблиця Е.І - Мінімальні розміри кабін туалетів, душових, проходів та відстані

між обладнанням

ДОДАТОК Ж

(обов’язковий)

ВИМОГИ ДО УЛАШТУВАННЯ ПОЖЕЖНИХ КРАНІВ ТА ЇХ ШАФ

1. Пожежні крани повинні розміщуватись у вбудованих або навісних шафах, які мають отвори д

2. ля провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання.

3. Конструкція шафи пожежного крана повинна передбачати окрім розміщення в ній пожежного крана діаметром 50 мм або 65 мм, укомплектованого пожежним рукавом відповідного діаметра та перекривним пожежним стволом, виконаного відповідно ДСТУ 4401-2, пожежного кран-комплекту виконаного відповідно ДСТУ 4401-1, обладнаного котушкою з напівжорстким рукавом діаметром не менше 25 мм,, що приєднується до пожежного стояка через вхідний запірний вентиль, а також двох вогнегасників.

4. Сигнали для запускання пожежних насосів, відкривання засувки на обвідній лінії водомірного вузла повинні надходити від кнопок, які встановлені в шафах пожежних кранів, та автоматично від датчиків положення запірних вентилів пожежних кранів та кран-комплектів (у разі відкриття наполовину будь-якого запірного вентиля). В шафах пожежних кранів необхідно передбачати також кнопки дистанційного відкривання поверхових клапанів димовидаляння та підпору повітря і включення вентиляторів протидимного захисту.

Зовнішнє оформлення дверей пожежних шаф повинно відповідати вимогам ДСТУ ISO 6309.

Примітка: Витрати води на внутрішнє пожежогасіння та необхідна кількість струменів приймаються для пожежних кранів без урахування струменів та витрат пожежних кран-комплектів

ДОДАТОК И

(обов'язковий)

Таблиця И.1 - ПЕРЕЛІК ПРИМІЩЕНЬ ГРОМАДСЬКИХ БУДИНКІВ, ЯКІ ПОВИННІ ОБЛАДНУВАТИСЬ СИСТЕМАМИ АВТОМАТИЧНОЇ ПОЖЕЖНОЇ СИГНАЛІЗАЦІЇ ТА СИСТЕМАМИ АВТОМАТИЧНОГО ПОЖЕЖОГАСІННЯ